Рішення

від 20.09.2022 по справі 640/25791/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року м. Київ № 640/25791/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві дотовариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» прозастосування заходів реагування,ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 38620155) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» (вул. Анрі Барбюса, 5-В, секція 3, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 30150534) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення надання послуг з комплексного обслуговування об`єкту (експлуатаційні послуги), шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» відімкнути джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити будівлі, розташованої за адресою: вул. Антоновича, 172 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки щодо додержання товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відтак, слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), шляхом знеструмлення та накладення печаток на резервуар з паливом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому останній наголосив на тому, що товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» не є власником адміністративної будівлі по вул. Антоновича, 172, не є власником або орендарем нежитлових приміщень у нежитловій будівлі, що розташована по вул. Горького, 172 в Голосіївському районі м. Києва.

Так, відповідач стверджує, що розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2007 №1856 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва лабораторного комплексу під адміністративний корпус по вул. Антоновича, 172 в Голосіївському районі м. Києва» експлуатуючою організацією адміністративного комплексу зазначено ТОВ «Сервіс», яке прийняло адміністративний корпус на обслуговування.

За доводами відповідача, ТОВ «Сервіс» є юридичною особою, яка надає послуги за наступними КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, що включає надання комплексу допоміжних послуг у приміщеннях клієнта. Ці послуги включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру.

Також відповідач наголошує, що співвласниками адміністративної будівлі за адресою: по вул. Горького, 172 в Голосіївському районі м. Києва є більше 100 юридичних та фізичних осіб, а відтак застосування таких заходів реагування як відключення джерела електроживлення та накладення печатки на електрощити будівлі, розташованої за адресою: вул. Антоновича, 172 порушить права та законні інтереси співвласників адміністративної будівлі та жодним чином не вплине на стан пожежної безпеки на об`єкті.

Позивач надав письмову відповідь на відзив та зазначив, що твердження відповідача є безпідставними, оскільки 54 порушень встановлених перевіркою не є формальними та створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Також позивач вказує на те, що посилання відповідачем на розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2007 №1856 додатково підтверджує той факт, що товариство відповідає за дотриманням правил пожежної безпеки.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 №114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 14.05.2021 №498 «Про проведення планових перевірок».

Згідно наказу №498 видано повідомлення від 18.05.2021 №24/1451 та доручено провести планову перевірку приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу №498, видано посвідчення від 01.06.2021 №3604 на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.06.2021 №3604 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення вручено уповноваженій особі ТОВ «СЕРВІС», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №3604.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ «СЕРВІС» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- розділ II, п. 8 ППБУ - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

- розділ II, п. 16 ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 № 444;

- розділ II, п. 20 ППБУ - допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки;

- розділ II, п. 21, п. 22 ППБУ - реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт здійснена без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (влаштовано перегородок в загальних коридорах, допускається технічне переоснащення приміщень влаштування серверних, тощо);

- розділ II, п. 22 ППБУ - вихід зі сходової клітки 14-ти поверхової будівлі на покрівлю виконано через двері з невизначеним класом вогнестійкості в порушення п. 8.6 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- розділ II, п. 2.3 ППБУ, п.п. 6.2, 6.4 ДБНВ 1.1.7-2016 - частини приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними 6.2.6.4. конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них (приміщення орендарів, складські 7-2016 (комори) приміщення, серверні);

- розділ III, п. 2.3 ППБУ - двері електрощитових, венкамер, серверних не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше EI30;

- розділ III, п. 2.3 ППБУ - двері складських та підсобних приміщень не замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості EI 30;

- розділ III, п. 2.23 ППБУ - у приміщеннях громадського призначення (кафе ТОВ "ТРЦ 1"), не забезпечено другий евакуаційний вихід з обідньої зали;

- розділ III, п. 2.23 ППБУ - у будинку зумовною висотою більше 26,5 м, відсутній ліфт вантажопідйомністю не менше 1000 кг, який розрахований на роботу у режимі "Транспортування пожежних підрозділів". Вимоги до таких ліфтів слід приймати згідно з НАПБ Б.01.007;

- розділ III, п. 2.23 ППБУ - висота дверей на шляхах евакуації менше 2-х метрів (вихід з ліфтового холу на вул. Антоновича, пост охорони);

- розділ III, п. 2.23 ППБУ - в віконних отворах сходової клітини СК-114-ти поверхової будівлі

не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2м2, та не передбачено пристрої для відкривання вікон на інших сходах;

- розділ III, п. 2.27 ППБУ - за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів замикаються на внутрішні запори, які неможливо відкрити без ключа;

- розділ III, п. 2.28 ППБУ - на килимове покриття підлоги в офісних приміщеннях не надані випробування щодо токсичності продуктів горіння, які мають помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2;

- розділ III, п. 2.29 ППБУ - ширина сходових маршів в громадській будівлі менше 1,2 метра відповідно до п. 10.1.10. ДВН В.2.2-9:2018;

- розділ III, п. 2.33 ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);

- розділ III, п. 2.37 ППБУ - допускається улаштовувати на шляхах евакуації турнікети;

- розділ III, п. 2.37 ППБУ - допускається розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення (вхід до офісу 14 пов.);

- розділ III, п. 2.37 ППБУ - допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- розділ IV, п. 2.26 ППБУ - лінії живлення до кожного побутового кондиціонера чи групи кондиціонерів, не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту назагальній лінії;

- розділ IV, п. 2.18 ППБУ - в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок пристрої проти поширення вогню в порушення вимог п. 7.11. ДБН В.2.5-67:2013;

- розділ IV, п. 2.18 ППБУ - повітроводи вентиляційної системи не виконані з нормованою межею вогнетривкості відповідно до вимог додатку Ш ДБН В.2.5 67:2013, п. 10.7.1. ДБН В.2.5-56:2014;

- розділ V, п. 1.1 ППБУ - системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не готові до виконання покладених на них функцій;

- розділ V, п. 1.1 ППБУ - система протидимного захисту знаходиться у непрацездатному стані (не готова до виконання покладених на них функцій);

- розділ V, п. 1.1 ППБУ - атоматична система пожежагасіння частково знаходиться у непрацездатному стані (не готова до виконання покладених на них функцій), на приймальному приладі (щиті) індекатори несправності;

- розділ V, п. 1.2 ППБУ - приміщення насосної не обладнані системами протипожежного захисту з забезпеченням віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2., п. 5.8., п. 12.1.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- розділ V, п. 1.2 ППБУ - приміщення кухні (ТОВ "ТРЦ 1"), при кількості посадочних місць в залі більше 50 не обладнані модульними системами локального пожежогасіння відповідно до вимог п. 5.2., 8.1.5. ДБН В.2.556:2014 "Системи протипожежного захисту"

- розділ V, п. 1.2, п. 1.1 ППБУ - автоматична система пожежогасіння запускається лише ручним пуском та не готова до виконання покладених на неї функцій п. 1.2. відповідно до вимог п. 8.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- розділ V, п. 1.2 ППБУ - приміщення кухні УНК МТП не обладнані системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу від приладів автоматики на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до вимог п. 7.1. додаток А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- розділ V, п. 1.4 ППБУ - підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог ГБУ технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування;

- розділ V, п. 1.4 ППБУ - не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв`язаними колами ППКП та оповіщувачів ПШБУ (наприклад, колами живлення, контролю, управління, сигналізації тощо), між кожним з зазначених кіл та доступними для доторкання металевими неструмопровідними частинами (корпусом тощо) на відповідність вимогам нормативних документів та/або технічної документації виробника в порушенні п. 5.9.1.7 ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності;

- розділ V, п. 2.3, п/п. 4 ППБУ - електрифіковані засувки не перевірені не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця;

- розділ V, п. 2.3, п/п. 4 ППБУ - не рідше одного разу на місяць не перевірена надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;

- ст. 57 п. 2, 5 КЦЗУ - допускається використання приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

- ст. 20 ч. 1, п. 3 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

- ст. 20 ч. 1, п. 8 КЦЗУ - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- розділ I п.7, розділ II п.22, п. 2.3 гл. 2 розділ III, розділ V п. 1.2 ППБУ - комутаційне (серверне) обладнання не розміщено в окремому приміщенні, яке призначене для технічного обладнання з влаштованими відповідними системами протипожежного захисту, відповідно до ДБН 2.5-56:2014 та відокремленого від інших приміщень відповідно до ДБН В.1.1-7;

- розділ II п.22 ППБУ - складські приміщення, що розташовані в паркінгу, не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу, чим знижено пожежну

безпеку об`єкту;

- розділ III п.2.3 ППБУ - не проводиться заміна або ремонт зіпсованих елементів протипожежних дверей (замки, ручки, пристрої для самозачинення, ущільнювачі тощо), деякі протипожежні двері пошкодженні внаслідок корозії;

- розділ V п.1.1, 1.4 ППБУ - двохсторонній зв`язок між приміщенням пожежного поста та зонами оповіщення знаходиться у непрацездатному стані;

- розділ III п.2.4 ППБУ - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менше, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди;

- розділ IV п.1.8 ППБУ - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі порушеннями вимог ПУЕ;

- розділ III п.2.23, 2.32 ППБУ - не всі евакуаційні виходи з будівель позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- розділ II п.5 ППБУ - не проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей

- розділ III п.2.23, 2.37 ППБУ - допускається встановлення матеріальних цінностей на шляхах

евакуації та зберігання матеріальних цінностей в паркінгу;

- розділ III п.2.23, 2.37 ППБУ - допускається встановлення кондиціонерів у повітряних зонах незадимлювальної сходовій клітині;

- розділ III п.2.23, 2.29 ППБУ - сходи, що ведуть з поста охорони не обладнано поручнями;

- розділ V п.1.1, 1.4 ППБУ - приміщення пожежного поста, з якого відбувається управління | системами протипожежного захисту, площею менше 15 м. кв. та не забезпечено природнім, аварійним освітленням в порушені п.5.9 ДБН 2.5-56:2014;

- розділ V п.1.1, 1.4, розділ II п.22 ППБУ - не підтверджено документально нормовану межу вогнестійкості систем протидимного захисту;

- розділ V п.1.1, гл. 1 ППБУ - під час спрацювання систем протипожежного захисту ліфти не виконали своєї функції в режимі «пожежа»;

- розділ V п.1.1, гл. 1 ППБУ - клапани підпору повітря до ліфтових холів знаходяться в непрацездатному стані п. 7.1. ДБН В.2.5.-56:2014;

- розділ III п.1.3, п. 1.4, розділ II п. 22 ППБУ - не витримано нормованої протипожежної відстані від відкритої автостоянки до будівлі та відстань від будівлі до тимчасової споруди (поста охорон);

- розділ III п.2.23 ППБУ - на шляхах евакуації допускається влаштування з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу (що суперечить вимогам п. 7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів

будівництва. Загальні вимоги»);

- розділ III п.2.23, п. 2.37 ППБУ - допускається влаштування в тамбурах банкоматів, боксів, тощо. На 1 поверсі допускається влаштування поштових скриньок для листування.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт від 29.06.2021 №679, який отримано уповноваженою особою ТОВ «СЕРВІС», про що зроблено відмітку в акті.

За порушення вимог статті 175 КУпАП відповідальну особу за пожежну безпеку ТОВ «СЕРВІС» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол КИ №018680 від 17.06.2021 та протокол КИ №013643 від 17.06.2021.

Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров`ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Разом з цим, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:

1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;

2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;

3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, в контексті положень частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб`єктів господарювання;3) аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно пункту 11 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» не є власником адміністративної будівлі по вул. Антоновича, 172, не є власником або орендарем нежитлових приміщень у нежитловій будівлі, що розташована по вул. Горького, 172 в Голосіївському районі м. Києва.

Так, відповідач стверджує, що розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2007 №1856 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва лабораторного комплексу під адміністративний корпус по вул. Антоновича, 172 в Голосіївському районі м. Києва» експлуатуючою організацією адміністративного комплексу зазначено ТОВ «Сервіс», яке прийняло адміністративний корпус на обслуговування.

За доводами відповідача, ТОВ «Сервіс» є юридичною особою, яка надає послуги за наступними КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, що включає надання комплексу допоміжних послуг у приміщеннях клієнта. Ці послуги включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру.

Також відповідач наголошує, що співвласниками адміністративної будівлі за адресою: по вул. Горького, 172 в Голосіївському районі м. Києва є більше 100 юридичних та фізичних осіб, а відтак застосування таких заходів реагування як відключення джерела електроживлення та накладення печатки на електрощити будівлі, розташованої за адресою: вул. Антоновича, 172 порушить права та законні інтереси співвласників адміністративної будівлі та жодним чином не вплине на стан пожежної безпеки на об`єкті.

Однак, вказані доводи відповідача суд оцінює критично, тому що із розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2007 №1856 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва лабораторного комплексу під адміністративний корпус по вул. Антоновича, 172 в Голосіївському районі м. Києва» слідує наступне.

Відповідно до п.1.1 Договору відносин власників/користувачів нежитлових приміщень та підприємства від 01.01.2018 №94/1, предметом якого є надання послуг ТОВ «СЕРВІС» з утримання адміністративного будинку №172 по вулиці Антоновича в місті Києві та прибудинкової території, житлово-комунальних послуг (централізоване водо, теплопостачання та водовідведення, послуг з санітарно-технічного обслуговування будинку, диспетчеризації та технічному обслуговуванню ліфтів, вивозу побутових відходів, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, систем протипожежної автоматики, внутрішньо-будинкових мереж водо, тепло енергопостачання, ..., обслуговуванню технічного обладнання будинку, ведення особового рахунку власника, проведення робіт по відновленню конструкцій, систем інженерного обладнання будинку, підтримання експлуатаційних якостей будинку, а також інших додаткових та понаднормових послуг та оплата їх власником в порядку встановленому даним договором.

Пунктом 1.2 визначено, що мета Договору - утримання в належному стані будинку, його технічного обладнання, прибудинкової території, надання послуг, створення власнику належних умов для використання його нежитлового приміщення.

Пунктом 3 Договору визначено права та обов`язки сторін, зокрема, 3.1 - Підприємство (ТОВ «СЕРВІС» ) має право:

3.1.9 - Вимагати від власника дотримання вимог Договору, правил експлуатації приміщень та прибудинкової території , санітарно-гігієнічних та протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

3.1.10 - Укладати необхідні договори з виробниками, виконавцями, Власниками приміщень; контролювати вчасне та відповідної якості надання послуг за такими договорами.

3.3. - Підприємство ( ТОВ «СЕРВІС» ) зобов`язується:

3.3.1. Забезпечувати надання послуг, здійснювати належну експлуатацію будинку та забезпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та загальним майном власників. Проводити контроль за дотриманням власниками приміщень норм протипожежної безпеки та правил користування електроприладами.

Враховуючи викладене, ТОВ «СЕРВІС» є суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність у вигляді надання послуги з обслуговування об`єкта по вулиці Антоновича, 172, та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ТОВ «Сервіс» є належним відповідачем у цій справі.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та "вагу" зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над "паперовими порушеннями" тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді знеструмлення, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Слід зазначити, що виявленні порушення не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду позовної заяви, відповідачем не подано до суду доказів усунення усіх виявлених порушень.

Згідно з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що міститься в постанові від 16.01.2019 у справі №826/5884/18, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №823/589/16.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді відімкнення джерела електроживлення та накладення печатки на електрощити будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172 у Голосіївському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

З огляду на завдання адміністративного судочинства, такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність покладання обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на ГУ ДСНС України у м. Києві.

Крім того, контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, також необхідно покласти на ГУ ДСНС України у місті Києві.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII.

Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування.

Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі ГУ ДСНС у м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 580/34/19.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, враховуючи відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 38620155) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення надання послуг з комплексного обслуговування об`єкту (експлуатаційні послуги), шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС» відімкнути джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172 в Голосіївському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа