Рішення

від 20.09.2022 по справі 640/25453/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року м. Київ № 640/25453/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Держпраці у Київській областідоприватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061"прозастосування заходів реагування,В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214 вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" (код ЄДРПОУ 05440979 вул. Васильківська, буд. 24, м. Київ, 03022), в якому просить суд застосувати до Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" заходи реагування у сфері державного нагляду у виді заборони експлуатації, а саме (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог):

- відсторонити від роботи працівників та посадових осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), які не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці (п. 9, 32 Акту);

- заборонити експлуатацію та обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме: електроустановок АЗС, резервуарів для зберігання палива за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 24 (п. 26 Акту);

- заборонити експлуатацію та обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме: електроустановок АЗС, резервуарів для зберігання палива за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна, 15 (п. 34, 39, 45 Акту);

- заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 2 Акту);

- заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин (п. 3, 29 Акту).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», якою встановлено факти порушення суб`єктом господарювання нормативно-правових актів з питань охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (працівників підприємства). У зв`язку із чим, просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача.

Через канцелярію суду 06.07.2022 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка була мотивована тим, що відповідачем встановлені в приписі від 09.06.2021 №КВ/1590/744/ПР порушення були усунуті частково, а саме: пункти 1, 7,8, 10, 11, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 24, 25, 28, 30, 31, 33, 35, 38, 51, 44. Водночас порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і були підставою для подання позовної заяв, відповідачем не усунуто, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому останній наголосив на тому, що після отримання припису від 09.06.2021 №КВ/1590/744/ПР АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» були виконані всі необхідні дії з усунення порушень, окрім деяких, які перебувають на завершальній стадії виконання.

Також відповідач наголошує, що підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у виді заборони експлуатації - усунуті та перестали існувати.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Держпраці в Київській області «Про проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) АТ «КАТП 13061»» від 24.05.2021 №2082 та за наявності направлення від 24.05.2021 №1590 працівниками цього Головного управління у період з 27.05.2021 по 09.06.2021 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», за наслідками якої складено акт від 09.06.2021 №КВ/1590/744/АВ, в якому зафіксовано 45 вимог законодавства.

09.06.2021 Головним управлінням Держпраці в Київській області винесено припис №КВ/1590/744/ПР, яким зобов`язано АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» усунуті зафіксовані в акті перевірки порушення (45 шт.).

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.07.2022, відповідачем не усунуто наступні порушення за актом перевірки від 09.06.2021 №КВ/1590/744/АВ:

2 - ст. 21 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що є порушенням пункту 11 групи А згідно переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77, «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1107 редакція від 10.03.2021;

3 - ст. 21 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, за адресою виконання робіт: м. Київ, вул. Васильківська, б. 24, що є порушенням пункту 17 групи А переліку видів робіт підвищеної небезпеки затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1107 редакція від 10.03.2021;

9 - ст. ст. 13, 18 Закону України «Про охорону праці» - працівники АТ «КАТП 13061» (Оператори АЗС м. Київ, вул. Васильківська 24: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) згідно штатного розкладу під час прийняття на роботу і в процесі роботи не пройшли за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії;

26 - ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «КАТП 13061» не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 24, до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, що є порушенням вимог: п.1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

29 - ст. 21 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «КАТП 13061» не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, за адресою виконання робіт: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15, що є порушенням пункту 17 групи А переліка видів робіт підвищеної небезпеки затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77, «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затверджений постановою Міністрів Кабінету України від 26 жовтня 2011 р. №1107 редакція від 10.03.2021;

32 - ст. ст. 13, 18 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «КАТП 13061» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники (оператори АЗС АТ «КАТП 13061» Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) не пройшли спеціальне навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці з НПАОП 0.00-5.12-01 Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежо-небезпечних та вибухонебезпечних об`єктах, що є порушенням вимог: п. 4.1 НПАОП 0.00-412-05 Типове положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці;

34 - ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «КАТП 13061» не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електрогосподарства відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних та профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок підприємства, а саме: електрообладнання, за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15, що належить підприємству згідно з правилами і нормами «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом Міненерговугілля України від 13.02.2012 № 91 (далі - ПTEEC), що є порушенням вимог п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів»;

39 - ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - на підприємстві АТ «КАТП 13061» відсутня проектна документація щодо технологічних рішень та умов експлуатації технологічного обладнання за адресою експлуатації: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15, (відсутні дані щодо оснащення резервуарів для зберігання палива на АЗС, комплектом необхідного обладнання, відсутні дані (технічна документація, креслення тощо), які підтверджують, що розташування приймального трубопроводу резервуару забезпечує надходження нафтопродукту під шар рідини), що є порушенням вимог: п. II.2.6, 12.17 Вимоги безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками; п. II.2.4, 12.16 Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах; п. III п. 1.3 Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; IV 5.5, V3.3 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

45 - ст. 13 Закону України «Про охорону праці» - роботодавець голова правління АТ «КАТП 13061» не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15, відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних вимірювань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, що є порушенням вимог: п.1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням ст. 1 Закону №2694-XII охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з положеннями ст.ст. 2 - 3 Закону № 2694-XII дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв`язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров`я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об`єднань громадян, що розв`язують проблеми охорони здоров`я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 13 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в т.ч.: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

При цьому, роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, нормами ст.ст. 18 і 19 Закону №2694-XII передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Також посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

За змістом ч. 1, 3 та 4 ст. 21 Закону №2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Через канцелярію суду відповідач надав докази усунення порушень у сфері законодавства з питань охорони праці.

Суд проаналізувавши надані відповідачем докази встановив наступне:

- 28.07.2021 Головне управління Держпраці в Київській області видало дозвіл ТОВ «ДОМІНАНТА ГМБХ» №1037.21.32 зі строком дії до 28.07.2026 на виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

01.09.2021 між АТ "Київське автотранспортне підприємство 13061" та ТОВ «ДОМІНАНТА ГМБХ» укладено договір №79 на технічне обслуговування та ремонт обладнання АЗС.

Згідно підпункту 1.2 договору: перелік робіт визначається сторонами та є наступним (але не виключним):

- виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за адресами виконання робіт: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15 та м. Київ, вул. Васильківська, б. 24;

- проведення зачистки резервуарів для зберігання палива на АЗС АТ "Київське автотранспортне підприємство 13061" за адресами виконання робіт: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15 та м. Київ, вул. Васильківська, б. 24;

- проведення періодичного огляду дихальних клапанів резервуарного парку для зберігання рідкого палива на АЗС АТ "Київське автотранспортне підприємство 13061" за адресами виконання робіт: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15 та м. Київ, вул. Васильківська, б. 24;

- проведення періодичних оглядів вибухозахищеного електрообладнання у встановлені терміни на АЗС АТ "Київське автотранспортне підприємство 13061" за адресами виконання робіт: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15 та м. Київ, вул. Васильківська, б. 24.

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксованого в пункті 2.

- 26.03.2021 Головне управління Держпраці в Київській області видало дозвіл ТОВ «ОІЛТЕХСЕРВІС» №149.21.32 зі строком дії до 26.03.2026 на виконання робіт, у тому числі: злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів.

08.11.2017 Державна служба України з питань праці видала дозвіл ТОВ «ОІЛТЕХСЕРВІС» №279.17.30 зі строком дії до 08.11.2022 на виконання робіт підвищеної небезпеки.

24.09.2021 між АТ "Київське автотранспортне підприємство 13061" та ТОВ «ОІЛТЕХСЕРВІС» укладено договір №24/09/21-01К на виконання робіт.

Згідно підпунктами 2.1, 3.1 вказаного договору: замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання з виконання робіт з очищення резервуарів згідно протоколом погодження договірної ціни, підтвердженої замовником. Місцем виконання робіт є територія підприємства, що розташована за адресами: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15 та м. Київ, вул. Васильківська, б. 24.

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксованих в пунктах 3 та 29.

- ТОВ «Київський навчально-виробничий комплекс» надав витяг з протоколу №904-21 від 17.08.2021 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, згідно якого наступні працівники пройшли навчання: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7

ТОВ «Київський навчально-виробничий комплекс» видало ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 відповідні посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, які посвідчують факт проходження навчання і виявлення потрібних знань Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежо-небезпечних та вибухонебезпечних об`єктах (НПАОП 0.00-5.12-01).

Згідно реєстру №08-21/27 виданих сертифікатів слухачам, виданого ТОВ «Київський навчально-виробничий комплекс», працівники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 пройшли тренінг-навчання «Надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку», що також підтверджується відповідними сертифікатами від 18.08.2021.

Також згідно витягу з протоколу засідання комісії з перевірки знань з охорони праці №991-21 від 07.09.2021 виданого ТОВ «Київський навчально-виробничий комплекс», працівники: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пройшли навчання, що також підтверджується відповідними посвідченнями.

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксованих в пунктах 9 та 32.

ТОВ «Спецтестбуд» випромінювальна електротехнічна лабораторія надала технічний звіт про проведення випромінювальних та випробувальних робіт електроустановок та електропристроїв на відповідність до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС в приміщеннях автотранспортного підприємства ПрАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», за адресою: м. Київ, вул.. Васильківська, буд. 24.

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксованого в пункті 26.

ТОВ «Спецтестбуд» випромінювальна електротехнічна лабораторія надала технічний звіт про проведення випромінювальних та випробувальних робіт електроустановок та електропристроїв на відповідність до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС в АЗС АТ «Київське автотранспортне підприємство 13061», за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15.

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксованих в пунктах 34, 45.

Матеріали справи містять проектну документацію щодо технологічних рішень та умов експлуатації технологічного обладнання, за адресою експлуатації: Київська обл., Бородянський р-н, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна 15, а саме щодо оснащення резервуарів для зберігання палива на АЗС, комплектом необхідного обладнання, дані (технічна документація, креслення тощо), які підтверджують, що розташування приймального трубопроводу резервуару забезпечує надходження нафтопродукту під шар рідини (том 2, а.с. 170-187).

Вказане свідчить про усунення зафіксованого в акті перевірки порушення, зафіксоване в пункті 39.

Отже, відповідачем усунуто порушення пунктів, встановлених Актом перевірки та зазначених в приписі від 09.06.2021 №КВ/1590/744/ПР, при цьому, матеріали справи свідчать, що відповідач повідомляв Головне управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень та надавав відповідні пояснення, водночас, позивачем під час судового розгляду справи не наведено доводів на спростування усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17, від 28.04.2021 у справі №640/10129/20.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.

У спірних правовідносинах, що склались у даній справі, відповідачем усунуто виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді відсторонення від роботи працівників, заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, заборонити експлуатації та обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

Отже, з огляду на те, що застосування заходів реагування є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, однак позивачем належним чином не доведено можливості настання таких наслідків, з урахуванням наданих відповідачем пояснень та доказів, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Київській області - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа