Рішення
від 11.09.2022 по справі 213/1425/22
ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1425/22

Номер провадження 2/213/1123/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мазуренка В.В.,розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №213/1425/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника,

В С Т А Н О В И В

Представник позивача адвокат Меланчук І.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в період часу з 20.11.1972 по 24.02.2009 (всього понад 36 років 3 місяці) ОСОБА_1 працювала на Інгулецькому ГЗК. 24 лютого 2009 року звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. При звільненні їй виплачено одноразову допомогу у розмірі 2790,00 грн.

11 травня 2022 року позивач дізналась, що при звільненні роботодавець зобов`язаний був виплатити їй одноразову допомогу у розмірі 3-х місячних середніх заробітних плат. Така допомога в повному обсязі їй виплачена не була. Невиплачена сума складає 2668,32 грн, яку просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник позивача зазначає, що згідно з Угодою гірничо-металургійного комплексу України на 2007-2008 роки, яка була чинною на день звільнення позивача, положення якої розповсюджувалися на відповідача встановлено, що Угода набирає чинності з 1 січня 2007 року і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди. Відповідно до п.6.1 Угоди встановлено обов`язок роботодавця виплачувати працівнику при виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: при стажі від 7,5 до 15 років середньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 років двомісячної заробітної плати; від 20 і більше років тримісячної заробітної плати. Статтями 5,9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються та сторін, які їх уклали. Вимоги угоди розповсюджуються на всі підприємства відповідної галузі. Оскільки відповідач відноситься до підприємств металургійної і гірничодобувної промисловості України, на нього розповсюджуються умови Угоди та поширюються на позивача як на такого, який уклав трудовий договір з підприємством гірничо-металургійного комплексу України.

Строк виконання зобов`язання відповідача визначено ст.47 КЗпП України, згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, норми якої позивачем були порушені, тому установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП). Розмір середнього заробітку,який відповідачповинен виплатитипозивачу за період затримки з 25.02.2009 по 11.05.2022 становить 280463,82 грн, але враховуючи принцип справедливості і співмірності просить стягнути суму - 90 000 грн.

Також зазначає, що оскільки вихідна допомога, яка мала бути виплачена позивачу у зв`язку з виходом на пенсію за власним бажанням, входить до структури заробітної плати, тому право працівника на звернення до суду за захистом своїх прав не обмеженено будь-яким строком в силу ч.2 ст.233 КЗпП України.

В судове засідання сторони не викликались.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не надав заперечень проти заочного вирішення справи.

Ухвалою від 14 липня 2022 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 працювала на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 20 листопада 1972 року. 24 лютого 2009 року її звільнено за власним бажанням за ст.38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію. Її загальний стаж роботи на підприємстві становить 36 років 3 місяці.

Згідно з довідкою від 09.03.2022 заробітна плата ОСОБА_1 за останні місяці перед звільненням (грудень 2008 січень 2009 року) склала 1788,28 грн; відпрацьовано 168,0 годин. Середньогодинна заробітна плата позивача становила 10,64 грн, середньоденна заробітна плата 84,63 грн, середньомісячна 1819,44 грн.

Із наданої позивачем копії розрахункового листа за лютий 2009 року видно, що при звільненні позивачу нараховано до виплати одноразова допомога при виході на пенсію у розмірі 2790,00 грн.

Викладеним обставинам відповідають обставини, що регулюються нормами КЗпП України.

Відповідно до ст.97КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до вимог ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Згідно зі ст.116КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніш наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116КЗпП України, при цьому визначальними у даному випадку є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до ст.15Закону України«Про оплату праці», госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, встановлюють умови та розміри оплати праці працівників.

Положеннями ст.5Закону України«Про колективнідоговори іугоди» передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Статтею 9цього жЗакону передбачено, що Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Вимоги Галузевої угоди розповсюджуються на всі підприємства відповідної галузі.

Галузева угода гірничо - металургійного комплексу України на 2007-2008 роки діє безпосередньо і поширюється на всіх працівників, які уклали договори про трудові відносини з підприємствами гірничо-металургійного комплексу України, незалежно від форм власності, а також у частині, обумовленій окремими пунктами, - на осіб, що потребують особливої соціальної підтримки згідно з п.6.14, яким передбачено, що сторона власника за рахунок коштів підприємства у порядку та на умовах, передбачених колективним договором, зобов`язується поширювати окремі соціальні пільги та гарантії: зокрема, на непрацюючих пенсіонерів підприємства (п.1.4).

Відповідно до п.1.13 Угоди, вона набуває чинності з 01.01.2007 і діє до укладення нової або перегляду цієї угоди в цілому або окремих її положень, і вона зберігає чинність у випадку зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого її укладено (п.1.5).

Пунктом 6.1 розділу VI «Соціальні гарантії» зазначеної Угоди на 2007-2008 роки, передбачено виплачувати працівнику при виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу роботи на підприємстві, але не менше тримісячної середньої заробітної плати при стажі від 20 і більше років.

Частиною 1 ст.233 КЗпП України передбачено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів. Однак, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено таке.

З тексту Галузевої угоди вбачається, що її укладено між власниками (роботодавцями) підприємств, установ, організацій галузі, їх уповноваженими представниками або органами в особі Міністерства промислової політики України, Фонду державного майна України, Федерації металургів України, господарських об`єднань, та профспілкою трудящих металургійної і гірничо-добувної промисловості України в особі Центрального комітету ПМГУ.

ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» відноситься до підприємств металургійної і гірничодобувної промисловості України, Галузеву угоду підписано уповноваженим представником, тому їїумови розповсюджуютьсяна ПРАТ«ІНГЗК» і застосовуються до врегулювання даних спірних правовідносин між сторонами у справі.

Також суд враховує судову практику у справах даної категорії, зокрема у справі №212/908/17-ц, в якій Верховний Суд України визнав необхідність застосування до спірних правовідносин умов Галузевої Угоди, виконання якої є обов`язком відповідача.

Оскільки позивачна моментвиходу напенсію маластаж роботина підприємствівідповідача понад36років,на неїрозповсюджується діяпункту 6.1.Галузевої угодигірничо-металургійногокомплексу Українина 2007-2008роки, згідно з яким при звільненні роботодавцем повинна бути сплачена їй вихідна допомога в розмірі тримісячної середньої заробітної плати. Оскільки така умова не була дотримана роботодавцем, суд вважає, що позивач правомірно звернулась до відповідача з такою вимогою.

Щодо розміру невиплаченої позивачу при звільненні заробітної плати, суд погоджується із зазначеним в позовній заяві розрахунком, проведеним відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, згідно з яким середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, у даному випадку такою подією є звільнення позивача.

Середньомісячна заробітна плата позивача на момент звільнення, згідно з довідкою, становила 1819,44 грн, тому тримісячний її розмір становить 5458,32 грн. З урахуванням виплаченої позивачу одноразової допомоги при звільненні в розмірі 2790,00 грн, невиплачена сума складає 2668,32 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає, що, оскільки позивачу не були виплачені всі належні їй суми у строки, зазначені в ст.116КЗпП України, то наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за час затримки йоговиплати визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 8 лютого 1995 року № 100. Згідно з цією постановою, під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплати. Обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати (пункт 5 вказаного Порядку).

Згідно з довідкою підприємства, середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням становила 84,63 грн і цей показник необхідно враховувати при обчисленні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку. А тому за весь період затримки, який становить 3314 робочих днів - з 25.02.2009 (наступний день після звільнення) по 11.05.2022 (дата здійснення розрахунку позивачем), сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 280463,82 грн. (84,63 грн х 3314 днів).

З урахуванням принципу співмірності із заявленою сумою невиплаченої заробітної плати (вихідної допомоги) та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодувань, визначений статтю 117 КЗпП України. Так, розмір простроченої заборгованості, що виникла через несвоєчасну виплату позивачу сум розрахунку при звільненні, становить 2668,324 грн.

При цьому, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивач, значно перевищує суму невиплаченої позивачу одноразової вихідної допомоги.

Відповідно до п.6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У трудових відносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, зокрема не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно доправової позиції,викладеної впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від26.06.2019у справі№ 761/9584/15-ц, зазначено, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівникмає діятидобросовісно щодо реалізації своїх прав,а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця, у зв`язку з чим, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, зокрема розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Суд вважає,що будеспівмірним,пропорційним ітаким,що відповідатимеобставинам справи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку 50000 грн.

Щодо твердження представника позивача про те, що право позивача на звернення до суду з даними вимогами не обмежено будь-яким строком в силу ч.2 ст. 233 КЗпП України, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року надано офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України та ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці», роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Враховуючи, що вихідна допомога, яка мала бути виплачена позивачу у зв`язку з виходом на пенсію, входить до виплат, на які працівник має право згідно з умовами Галузевої угоди при звільненні на пенсію, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку право працівника на звернення до суду за захистом своїх прав не обмежено будь-яким строком в силу положень ч.2 ст.233 КЗпП України.

Вказана правова позиція зазначена в Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 134/1781/16-ц|61-23397св18.

Разом зтим,слід зауважити,що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2022 року (справа № 755/12623/19), 27 січня 2020 року (справа №682/3060/16-ц).

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що позивач дізналась про порушення свого права на отримання належного розміру вихідної допомоги при звільненні 11 травня 2022 року із листа- роз`яснення адвоката Меланчука І.В. (а.с.26), до суду звернулась 11 липня 2022 року, суд вважає, що строки звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника не пропущені.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн. Також підлягає частковому стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений нею за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у розмірі 551,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,5,10,12,19,23,76-81, 89, 95, 141, 258, 263-265, 274,279,280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зПриватного акціонерноготовариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат» накористь ОСОБА_1 невиплачену заробітнуплату увиді одноразовоїдопомоги призвільненні урозмірі 2668 (дві тисячі шістсот шістдесят вісім) гривень 32 копійки, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 лютого 2009 року по 11 травня 2022 року у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 33 копійки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого переглядякщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Меланчук Ігор Віталійович, свідоцтво №4467, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова, 5-Б.

Відповідач: ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190905, юридична адреса: 50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2022 року.

Суддя В.В.Мазуренко

Дата ухвалення рішення11.09.2022
Оприлюднено23.09.2022

Судовий реєстр по справі —213/1425/22

Рішення від 11.09.2022

Цивільне

Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу

Мазуренко В. В.

Ухвала від 13.07.2022

Цивільне

Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу

Мазуренко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні