Постанова

від 20.09.2022 по справі 200/7667/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року справа №200/7667/21

м.Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Сізонова Є.С., за участю представника позивача Кублицької В.С., представника відповідача Гурняк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 р. у справі № 200/7667/21 (головуючий І інстанції Хохленков О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙУКОМ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙУКОМ» (далі позивач, ТОВ «СТРОЙУКОМ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби України: від 08.06.2021 №0064100715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 3 965 130 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 991 282,50 грн., від 08.06.2021 №0064090715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток у розмірі 3 568 618 та нараховані штрафні санкції в сумі 788 438,75 грн., від 08.06.2021 №0064060715 форма ПС, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 3060,00 грн. за несвоєчасне подання Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП; стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби України на користь ТОВ СТРОЙУКОМ судовий збір у розмірі 47 670,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав противоправними та скасував податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби України від 08.06.2021 №0064100715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 3 965 130 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 991 282,50 грн., від 08.06.2021 №0064090715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток у розмірі 3 568 618 та нараховані штрафні санкції в сумі 788 438,75 грн., від 08.06.2021 №0064060715 форма ПС, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 3060,00 грн. за несвоєчасне подання Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП; стягнув з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙУКОМ судовий збір у розмірі 47670 гривень.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що позивачу з метою отримання документів та пояснень стосовно наведених фактів був вручений запит щодо надання пояснень та оригіналів/копій первинних документів у повному обсязі щодо ведення господарської діяльності підприємства у період що перевірявся із зазначенням контрагентів-постачальників. Під час проведення перевірки позивачем надані лише оригінали первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам із ризиковими контрагентами. Позивачем на запити відповідача письмові пояснення та копії запитуваних документів у ході проведення перевірки не надано.

Також, в ході проведення перевірки з посадовими особами позивача були обговорені питання наявності у підприємства та контрагентів-постачальників, що здійснювали послуги з будівництва дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та допусків (пропускна система) до об`єктів будівництва. Однак, ТОВ «СТРОЙУКОМ» не надало письмових пояснень та документальних підтверджень щодо наявності дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та допусків (пропускна система) до об`єктів будівництва ТОВ «СТРОЙУКОМ» та конрагентів-постачальників, що здійснювали послуги з будівництва. Факт ненадання (відсутність) у ТОВ «СТРОЙУКОМ» дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та допусків (пропускна система) до об`єктів будівництва ТОВ «СТРОЙУКОМ» та контрагентів- постачальників, що здійснювали послуги з будівництва наведено у матеріалах перевірки (додаток №9 до акту перевірки).

У зв`язку з вищезазначеним, документи надані ТОВ «СТРОЙУКОМ» до суду по взаємовідносинам з контрагентом - постачальниками, не можуть за вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно- матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в обліку.

Апелянт зазначає, що товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Апелянт наголошує, що позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції по ланцюгу постачання і складено первинний документ всупереч нормам частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення № 88, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом 2 ст. 1 Закону України № 996-ХГУ відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 ст. 1 Закону України № 996-ХГУ, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Також, апелянт зазначає, що подати повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об`єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об`єкта оподаткування можливо лише для об`єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі. Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 - закриття об`єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20- ОПП з ознакою надання інформації «1 - первинне надання інформації про об`єкти оподаткування». Тобто, встановлено порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 в частині не своєчасного подання повідомлення («1 - первинне надання інформації про об`єкти оподаткування») про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Апелянтом зазначено, що суд керувався документами, що не були надані позивачем під час проведення перевірки, а отже не були підставою для винесення зазначених податкових повідомлень-рішень. Апелянт зазначає, що за практикою Верховного Суду, суд не може брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки або протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимозі щодо допустимості доказів у адміністративній справі. Таким чином, встановлення факту наявності відповідних документів на момент проведення перевірки та своєчасне їх надання під час проведення перевірки є єдиною правомірною підставою для задоволення позовних вимог. У той же час, як зазначалось і у відзиві на позов, і в даній апеляційній скарзі, позивачем під час проведення перевірки не було надано відповідних документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Під час проведення перевірки на виконання умов договорів, укладених із ТОВ «СТРОЙУКОМ» надано акти приймання виконаних будівельних робіт, в яких відсутня адреса об`єкта (місто, вулиця, будинок).

До перевірки не надано: відомості використаних ресурсів; дефектні відомості; виконавча документація на виконані роботи у відповідності з технічною документацією та вимогами державних будівельних норм та правил; -технічні завдання; копії дозволів/ліцензій/допусків на виконання робіт, до вищезазначених податкових накладних на ремонт; лімітно-забірні картки, які призначені для видачі матеріалів на будівельні об`єкти; матеріальний звіт; календарний графік виконання робіт; журнал обліку виконаних робіт; акт приймання-передачі елементів об`єкту в ремонт; акт приймання-передачі елементів об`єкту з ремонту тощо.

Також, від ГУ ДПС у Донецькій області(м.Словянськ) отримано узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ» за звітний період декларування ПДВ: листопад 2018р., згідно якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «СТРОЙУКОМ» за листопад 2018 року.

Виходячи з вищенаведеного, та відповідно даних ЄРПН встановлено, ТОВ "БУД МЕРЕЖА" (ЄДРПОУ 41065499) у 2 ланці здійснено обрив ланцюга товарної номенклатури, оскільки на адресу ТОВ "СТРОЙ МОНТАЖ"(ЄДРПОУ 35099483) виписано податкові накладні з номенклатурою: ремонт покрівлі будівлі, ремонт скління будівлі, забарвлення металоконструкцій крана.

Апелянт зазначає, що по ТОВ "СТРОЙ МОНТАЖ" не доведено документальну наявність та використання у господарській діяльності власних або орендованих офісних, виробничих (складських) приміщень, транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут перевезення осіб підприємства, які були задіяні у ремонтних роботах, посередників у транспортуванні, відсутність дозвільних документів на проведення робіт; відсутня оборотно- сальдова відомість по рахунку 10 «основнізасобі», інвентаризаційні картки, що не може бути підтвердженням реальності здійснення господарських операцій.

У підприємства ТОВ "СТРОЙ МОНТАЖ" відсутня можливість підтвердження фізичної, технічної та технологічної можливості для вчинення господарських операцій, а саме: відсутні дозвільні документи на проведення кровельних робіт; відсутні документи щодо використання основних фондів в господарській діяльності, відсутня інформація щодо наявності кваліфікованого персоналу; відсутні документи на будь-яке навантаження та розвантаження, зберігання товарно- матеріальних цінностей (будматеріалів).

Аналізуючи акти приймання виконаних будівельних робіт, встановлено не відповідність штатної чисельності ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ» та обсягам виконаних операцій на користь ТОВ «СТРОЙУКОМ». Проведеним аналізом даних ІТС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ» обладнання, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З аналізу даних ІТС «Податковий блок» та ЄРПН встановлено реалізацію послуг з ремонту без відповідного його придбання. Отже, зазначене свідчить про неможливість здійснення факту реалізації послуг з ремонтуна адресу ТОВ «СТРОЙУКОМ». Тобто виникає сумнів правомірності Формування податкового кредиту ТОВ «СТРОЙУКОМ» від контрагента-постачальника ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ».

Крім того, оскільки перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «СТРОЙ- МОНТАЖ» здійснено на підставі платіжних доручень за операціями з придбання робіт, які фактично не отримані та отримання яких у майбутньому є нереальним, виходячи з обставин викладених в додатку №9 до акту перевірки «Документальне оформлення господарських взаємовідносин ...» видаткових накладних та актів, відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаних операціях, то ТОВ «СТРОЙУКОМ`в бухгалтерському обліку неправомірно відображено кореспонденцію рахунків щодо перерахування грошових коштів.

ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку.

Апелянт щодо відносин позивача та ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» зазначає про ненадання довіреності на отримання товарів до перевірки.

Адресою складу постачальника за договорами ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» за даними інформаційних баз податкового органу є: Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Д.Нечаябуд. 53Б. Будь-яка інформація про наявність у ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Залізнична,2 основних засобів (власних або орендованих) відсутня.

Проведеним аналізом даних ІТС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, форма 20-ОПП не подана.

ТОВ «СТРОЙУКОМ» під час перевірки надано сертифікат відповідності №ЄА1.016.0078305-15, висновок державноїсанітарно-епідеміологічноїекспертизи №05.03.02-04/56371 від 22.12.2015. Однак проведеним аналізом даних ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «СТРОЙУКОМ» у ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» товарів з кодом за ДКПП 23.99.19 та номенклатурою «плити мінераловатні теплоізоляційні ТЕХНО на синтетичному звязуючому. без обкладок з густиною від 30 кг/м3 до 190 кг/мЗ». Документи, які підтверджують якість товарів (посвідчення якості товарів, сертифікати відповідності товарів тощо) на вищеневедені товари (вказані у податкових накладних за вересень 2020 року) ТОВ «СТРОЙУКОМ» під час перевірки не надані.

Апелянт зазначає, що до перевірки не надано: замовлення покупця, що передбачено п.1.1 договору поставки від 09.01.2019 №ДН0119/02 та п. 2.1 договору поставки; довіреності, на підставі яких одержувався вищенаведений товар, що передбачено п.4.5 договору поставки від 09.01.2019 №ДН0119/02; документи, які підтверджують якість товару (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності та ін.), наявність яких передбачено абзацом 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, щодо придбання ТМЦ; заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій (виробничі приміщення, устаткування, транспортні засоби, земельні ділянки).

Керівник ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ»- є засновником, керівником, головним бухгалтером ще 7 підприємств, що дає можливість зробити висновок, що керівником ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» фактично не можливе здійснювання господарських операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості підприємств один від одного.

Проведеним аналізом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проведеним аналізом ГУ ДПС у Донецькій області бази „Єдиний реєстр податкових накладних за період вересень 2020 року встановлено обрив ланцюга постачання.

Відповідно п.9 договору поставки від 09.01.2019 №ДН0119/02 «Юридичні адреси та банківські реквізити постачальника - ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ»: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК». МФО 320984». Однак відповідно до системи ІТС «Податковий блок» в розділі Банківські рахунки по ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» є наявна інформація про закриття рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» 15 жовтня 2019 року.

ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме не надані довіреності на отримання товарів, товарно-транспортні накладні, документи, які підтверджують якість товарів; заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж; відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоутримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні); відсутня інформація про зберігання товару (наявність власних чи орендованих офісних, складських приміщень); відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг (зберігання) відповідно до податкових накладних.

Від Головного управління ДПС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» (код ЄДРПОУ 37189494) по взаємовідносинам з ПВК ТОВ "РЕПОНПОСТАЧ" (податковий номер 30138957) за період жовтень та листопад 2018р. , ТОВ "НОРТЛЕЙК" (податковий номер 40044609) за періоджовтень 2018р., та з постачальниками за періодгрудень 2018р. травень, липень та жовтень 2019р., згідно якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «СТРОЙУКОМ» за травень, липень 2019 року.

Враховуючи проведений аналіз «ймовірного» ланцюгу постачання товарів, послуг встановлено маніпулювання номенклатурою товару, тобто ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» реалізував частину товарів відмінних від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання;

Штатна чисельність ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій на користь ТОВ «СТРОЙУКОМ» за травень, липень 2019 року.

ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку.

Проведеним аналізом встановлено відсутність у ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Керівник ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» є засновником, керівником, головним бухгалтером ще 2 підприємств, що дає можливим зробити висновок, що керівником ТОВ «ФАВОРИТ СПОРТ» фактично не можливе здійснювання господарських операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості підприємств один від одного.

Апелянт зазначає, що по ТОВ «КАРГОТРАНС 2012» можливо зробити висновок про незначну кількість трудових ресурсів та значного обсягу фактично оформлених операцій з реалізації послуг, які передбачають великого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв`язку з цим неможливо встановити фактично здійснення ТОВ «КАРГОТРАНС 2012» господарської операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Штатна чисельність ТОВ «КАРГОТРАНС 2012» не відповідає основному виду діяльності та обсягам виконаних операцій на користь ТОВ «СТРОЙУКОМ`за липень 2019 року.

Проведеним аналізом даних ІТС «Податковий блок» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність ТОВ «КАРГОТРАНС 2012» автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, форма 20-ОПП не подана.

Проведеним аналізом ГУ ДПС у Донецькій області бази „Єдиний реєстр податкових накладних за період липень 2019 року встановлено обрив ланцюга постачання:

ТОВ «КАРГОТРАНС 2012» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку

ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «МІДГАРТ ЛТД» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: свідоцтво платника ПДВ -анульовано; встановлено відсутність за місцем знаходженням; встановлено відсутність факту отримання робіт, послуг; виконання робіт, послуг по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення;встановлено нереальність придбання ідентифікованих послуг, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідних узагальнених податкових інформацій щодо ТОВ «МІДГАРТ ЛТД» за жовтень-грудень 2018 року, квітень 2019 року; ТОВ «.МІДГАРТ ЛТД» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт зазначає, що по ТОВ «КОВІ ГРУП» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність за місцезнаходженням; встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОИУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної інформації щодо ТОВ «КОВІ ГРУП»; відповідність ТОВ «КОВІ ГРУП» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; ТОВ «КОВІ ГРУП» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «ВІНАДА-БУД» зазначає про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання робіт, послуг; виконання робіт, послуг по ланцюгам контрагенти-постачальники » ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих послуг, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); ТОВ «ВІНАДА-БУД» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «АСТОР ТРЕЙД» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної узагальненої податкової Інформації щодо ТОВ «АСТОР ТРЕЙД.» за листопад 2018 рок; відповідність ТОВ «АСТОР ТРЕЙД.» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; ТОВ «АСТОР ТРЕЙД» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «ЕЛЬБА-ФАН» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка Інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня Інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); відповідність ТОВ «ЕЛЬБА-ФАН» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; ТОВ «ЕЛЬБА-ФАН» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «СИСТЕМИ МІСЬКОГО БУДІВНИЦТВА» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання робіт, послуг; виконання робіт, послуг по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОИУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих послуг, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо контрагентів-постачальників ТОВ «СИСТЕМИ МІСЬКОГО БУДІВНИЦТВА»; не подання звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «МУЛЬТІОПТТОРГ» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність за місцезнаходженням; встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня Інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка Інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів);відповідність ТОВ «МУЛЬТІОПТТОРГ» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «МУЛЬТІОПТТОРГ» за жовтень 2019 року; ТОВ «МУЛЬТІОПТТОРГ» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

ГУ ДПС у Донецькій області по ТОВ «ФЕЛЬМЕН ТОРГ» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОИУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ФЕЛЬМЕН ТОРГ» за липень 2019 року; відповідність ТОВ «ФЕЛЬМЕН ТОРГ» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; ТОВ «ФЕЛЬМЕН ТОРГ» не надаезвіти з екологічногоподатку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «ДОКТРЕЙД» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність за місцезнаходженням; встановлено відсутність факту отримання товару; постачання товару по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОИУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ДОКТРЕЙД» за серпень 2019 року; відповідність ТОВ «ДОКТРЕЙД» п.8 критеріїв ризиковості платника податку; ТОВ «ДОКТРЕЙД» не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Апелянт по ТОВ «МИКОЛАЇВ СВ-БУД» зазначає, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, а саме: встановлено відсутність факту отримання робіт, послуг; виконання робіт, послуг по ланцюгам контрагенти-постачальники ТОВ «СТРОЙУКОМ» фактично не відбувалось, проведено лише документування вказаних операцій без їх реального здійснення; встановлено нереальність придбання ідентифікованих послуг, продаж яких не підтверджується реальністю їх надання по ланцюгу від постачальника; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства; відсутня будь-яка інформація про зберігання ТМЦ (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів); наявність вхідної узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «МИКОЛАЇВ СВ-БУД» за серпень, вересень, листопад 2019 року; не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. Згідно аналізу даних ЄРІҐН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо.

Також, апелянт посилається на порушення заповнення контрагентами первинних документів та ненадання реєстрів бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведене по вищезазначеним контрагентам апелянт робить висновок про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. У зв`язку з цим неможливо встановити фактичного здійснення ТОВ "СТРОЙ-МОНТАЖ",ТОВ "ПЕРШИЙ ДІМ",ТОВ "ФАВОРИТ СПОРТ",ТОВ "КАРГОТРАНС 2012",ТОВ "МІДГАРТ ЛТД ТОВ "КОВІ ГРУП",ТОВ "ВІНАДА-БУД,ТОВ "АСТОР ТРЕЙД",ТОВ "ЕЛЬБА-ФАН" ,ТОВ "СИСТЕМИ МІСЬКОГО БУДІВНИЦТВА" ,ТОВ "МУЛЬТІОПТТОРГ",ТОВ "ФЕЛЬМЕН ТОРГ", ТОВ "ДОКТРЕЙД", ТОВ "МИКОЛАЇВ СВ-БУД" господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна. У ході аналізу діяльності контрагентів-постачальників виявлено постачання послуг, які фактично не відбувались, проведено лише документування транзитних фінансових потоків.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Враховуючи період дистанційного режиму роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙУКОМ є юридичною особою код ЄДРПОУ 40276440, зареєстроване платником податків на додану вартість 01.04.20216 року згідно з витягом № 1605154500345 (т.1 а.с.46-54).

Актом перевірки від 06.05.2021 за №4831/05-99-07-15-40276440 з питань документальної перевірки ТОВ СТРОЙУКОМ (код ЄДРПОУ 40276440) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 та з питань правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.02.2016 року по 31.12.2020 року, який отримано 06 травня 2021 року ТОВ СТРОУКОМ були встановлені порушення:

пунктів 44.1.44.2. 44.3 статті 44 розділу II. підпункт 134.1.1 пункт 134.1 етапі 134 розділу ІІІ Податкового Кодексу України віл 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, абзаців п`ятого і одинадцятого статті 1. частин першої, другої і п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV зі змінами за доповненнями, положення п.3 розд.ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07,02.2013р. X» 73. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за 336/22868. пп. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 8 та п. 9 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого е* Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 та н. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юсіиції України 19.01.2000 за № 27/4248, занижено податок на прибуток на загальну суму 3 568 618грн., в тому числі та 2018рік у сумі 680916грн., та 2019 рік у сумі 2 472 839гри., за 2019рік у сумі 414 863грн.

пунктів 44.1. 44.3 етапі 44 розділу II, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 розділу І. пунктів 198.1, 198.3 етапі 198, пункту 200.1. пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. X» 2755-У1. із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 3965130 гри., в тому числі: за серпень 2018 року на суму 94 178 грн, за жовтень 2018 року на суму 153 000 грн., за листопад 2018року на суму 454 753грн., за грудень 2018 року на суму 54 642 грн., за березень 2019 року на суму 127 806 грн., за травень 2019 року на суму 207 569 грн., за липень 2019року на суму 329 524 грн, за серпень 2019року на суму 374 864 грн, за вересень 2019року на суму 1 138 322грн, за жовтень 2019року на суму 86 996 грн, за листопад 2010 року на суму 355 503 грн, за грудень 2019 року на суму 127 015 грн, за вересень 2020 року на суму 460 958 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 3 965 130 грн., в тому числі: за серпень 2018 року на суму 94178 грн. та жовтень 2018 року на суму 153 000грн., за листопад 2018 року на суму 450 960грн та грудень 2018року на суму 58 435грн., за березень 2019року на суму 127 806грн., за травень 2019року на суму 207569грн., та липень 2019 року на суму 329 524грн., за серпень 2019року на суму 374 864грн., та вересень 2019року на суму І 138 322 грн., та жовтень 2019 року на суму 86 996 грн, за листопад 2019року на суму 355 503грн., та грудень 2019року на суму 127 015грн., та вересень 2020 року на суму 460 958грн.;

пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 Ха 1588 із змінами та доповненнями в частині не своєчасного подання повідомлення («І- первинне падання інформації про об`єкти оподаткування») про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 0215 за № 111/26556: у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за ф.1-ДФ при заповненні графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорту» з помилками відображені реєстраційні номери облікових карток платників податків по 3 фізичним особам;

частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI, підпунктів 6, 7 пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 07.05.2015 № 508/26953: несвоєчасно сплачений єдиний внесок за січень 2017 року у сумі 237,65 гри. терміном сплати 20.02.2017, сплачено 28.02.2017.

Суть порушення викладена податковим органом в додатку №9 до акту перевірки, який є невід`ємною частиною акту перевірки (т.1 а.с.104 -250, т.2 а.с.1-63).

Матеріали справи також містять: довідку про загальну інформацію щодо платника податків товариства з додатковою відповідальністю СТРОЙУКОМ (код ЄДРПОУ 40276440) та його діяльність за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 (т.2 а.с.64-80); Додаток 4 до акту перевірки узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.81-83); Додаток 7 до акту перевірки зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки показників звіту про фінансові результати ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.84-87); Додаток 8 до акту перевірки реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.88-89); Додаток 10 до акту перевірки узагальнена інформація щодо операцій придбання ТМЦ, послуг ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.90-94); Додаток 11 до акту перевірки - зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податкових зобов`язань ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.95-98); Додаток 15 до акту перевірки розрахунок повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб по ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.99-100); Додаток 12 до акту перевірки коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту ТОВ СТРОЙУКОМ (т.2 а.с.101-105); Додаток 14 до акту перевірки розрахунок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів ТОВ СТРОЙУКОМ за період 01.01.2017 по 31.12.2020 (т.2 а.с.106-108).

ТОВ СТРОЙУКОМ листом № 226 від 18.05.2021 спрямувало до ГУ ДПС у Донецькій області заперечення до акту перевірки від 06.05.2021 за №4831/05-99-07-15-40276440 з питань документальної перевірки ТОВ СТРОЙУКОМ (код ЄДРПОУ 40276440) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 та з питань правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.02.2016 по 31.12.2020 (т.2 а.с.107-117).

ГУ ДПС у Донецькій області листом № 6076/05-99-07-15-19 від 01.06.2021 надало ТОВ СТРОЙУКОМ розгорнуту відповідь щодо його заперечень (т.2 а.с.118- 181).

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 06.05.2021 року за №4831/05-99-07-15-40276440 були прийняті наступні податкові повідомлення рішення: від 08.06.2021 року №0064100715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 3 965 130 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 991 282,50 грн. (т.1 а.с.57-58); від 08.06.2021 року №0064090715 форма Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток у розмірі 3 568 618 та нараховані штрафні санкції в сумі 788 438,75 грн. (т.1 а.с.55-56); від 08.06.2021 року №0064060715 форма ПС, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 3060,00 грн. за несвоєчасне подання Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. (т.1 а.с.59-60).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на матеріали справи та положення ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілейрозділу IIIцього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом Vцього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Підпунктами 16.1.2 , 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно пп.133.1.1, п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначенихпунктами 133.4та133.5цієї статті.

Суб`єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеномупунктом 141.4статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Суб`єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2та цим розділом.

Відповідно до пп.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначенийМитним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом встановлено.

По взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ СТРОЙ-МОНТАЖ.

Відповідно до договору субпідряду №17/09-18-1 від 17.09.2018 з додатками (копіями довідок форми КБ-3 та актів приймання - передачі виконаних робіт форма КБ-2в та платіжних доручень, актами звірок) ТОВ СТРОЙУКОМ є генподрядчиком та ТОВ СТРОЙ-МОНТАЖ є субподрядчиком з предметом ремонт скління будівлі та ремонт покрівлі будівлі з ціною з урахуванням ПДВ 1031458,43 грн. (т.2 а.с.183-221).

Матеріали справи містять: акти звірки; податкова накладна; довідка форма КБ-3 за листопад 2018 року та акти приймання - передачі виконаних робіт форма КБ-2в та податкові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до договору субпідряду №26/11-18-5 від 26.11.2018 з додатками (копіями довідок форми КБ-3 та актів приймання - передачі виконаних робіт форма КБ-2в та платіжних доручень, актами звірок) ТОВ СТРОЙУКОМ є генподрядчиком та ТОВ СТРОЙ-МОНТАЖ є субподрядчиком з предметом договору окраска металевих конструкцій крану № 4226 вантажопідємністю 80/20 тн. (т.3 а.с.21-38).

Матеріали справи містять: податкові накладні; податкові декларації.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ:

Відповідно до договору на постачання матеріалів будівельного призначення №ДН0119/02 від 09.01.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.3 а.с.53-54).

Матеріали справи містять: акт звірки ; платіжні доручення ; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; рахунки фактури; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних робіт; акти вартості устаткування; підсумкові відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису; податкову декларацію; податкові накладні.

Відповідно до Договору оренди від 01.05.2019 ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ орендує в ПАТ Покровська реал база приміщення площею 1070 кв.м., в т.ч. складські приміщення площею 1000 кв.м. та офіс 70 кв.м. (т.3 а.с.185-187).

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ФАВОРІТ СПОРТ.

Відповідно до договору на постачання №17/05-19-2 від 17.05.2019 року з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ФАВОРИТ СПОРТ є постачальником товара, визначеного в спеціфікаціях (т.3 а.с.189-194).

Матеріали справи містять: акти звірки; видаткову накладну; платіжне доручення; податкову накладну; податкову декларацію з податку на додану вартість; довідку про вартість виконаних будівельних робіт; акт приймання виконаних робіт; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до акту

Відповідно до Договору № 01/07-19-2 віл 01.07.2019 на постачання з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ФАВОРИТ СПОРТ є постачальником товару, визначеного в специфікаціях (т.3 а.с.215-221).

Матеріали справи містять: видаткову накладну; платіжне доручення; податкову накладну; податкову декларацію з податку на додану вартість; розрахунок коригування; довідку про вартість виконаних будівельних робіт; акт приймання виконаних робіт; акт вартості устаткування що придбавається виконавцем робіт ; підсумкову відомість ресурсів.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ КАРГОТРАНС 2012.

Відповідно до договору на здійснення транспортних послуг №31/10-18 від 31.10.2018 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є замовником та ТОВ КАРГОТРАНС 2012 є виконавцем транспортних послуг (т.3 а.с.246-249).

Матеріали справи містять: акт звірки взаємних розрахунків на 31.05.2021 між ТОВ СТРОЙУКОМ та ТОВ КАРГОТРАНС 2012 за період липень 2019 року травень 2021 року (т.3 а.с.245);актом наданих послуг № 18 від 31.07.2019 перевезення вантажу автомобілем RENAULT АХ 9383 ЕЕ. на суму 121350,00 в т.ч. ПДВ 20225,00 (т.3 а.с.250).

На перевезення автомобілем RENAULT АХ 9383 ЕЕ надані товаро-транспортні накладні.

Матеріали справи містять: акт надання послуг № 19 від 31.07.2019 на перевезення вантажу автомобілем DAF НОМЕР_2 на суму 150000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 25000 грн. (т.4 а.с.13).

На перевезення автомобілем DAF НОМЕР_2 надані товаро транспортні накладні.

Матеріали справи містять: акт надання послуг № 21 від 31.07.2019 на перевезення вантажу автомобілем DAF НОМЕР_3 на суму 144787,50 грн. в т.ч. ПДВ на суму 24131,25 грн. (т.4 а.с.26).

На перевезення автомобілем DAF НОМЕР_4 надані товаро - транспортні накладні.

Матеріали справи містять: акт надання послуг № 22 від 31.07.2019 на перевезення вантажів автомобілем RENAULT АХ 2564 СР на суму 121950,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 20325,00 грн. (т.4 а.с.39).

На перевезення автомобілем RENAULT АХ 2564 СР надані товаро - транспортні накладні.

Матеріали справи містять: акт надання послуг № 23 від 31.07.2019 на перевезення вантажів автомобілем MAN НОМЕР_5 на суму 125100,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 20850,00 грн. (т.4 а.с.52).

На перевезення автомобілем MAN НОМЕР_5 надані товаро - транспортні накладні.

Також матеріали справи містять: податкові накладні; податкову декларація з податку на додану вартість.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ МІДГАРТ ЛТД.

Відповідно до договору субпідряду №04/10-18-2 від 04.10.2018 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є генеральним підрядником та ТОВ МІДГАРТ ЛТД є субпідрядником з об`єктом Нове будівництво Ольвійської ВЕС на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (т.4 а.с.78-82)

Матеріали справи містять: акт звірки; локальні кошториси на будівельні роботи з підсумковою відомістю ресурсів; акти прийомки виконаних робіт; платіжні доручення; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні

Відповідно до договору субпідряду №15/03-19-1 від 15.03.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є генеральним підрядником та ТОВ МІДГАРТ ЛТД є субпідрядником з об`єктом Нове будівництво Краматорської ВЕС у складі третьої ВЕУ потужністю 4,5 МВт кожна, загальною встановленою потужністю 13,5 МВт. Третій пусковий комплекс. Влаштування фундаментів (залізобетонний ростверк) ВЕУ 120 (т.5 а.с.2-10).

Матеріали справи містять: акт звірки; локальні кошториси на будівельні роботи з підсумковою відомістю ресурсів; акти прийомки виконаних робіт; платіжні доручення; податкову декларація з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ КОВІ ГРУП.

Відповідно до договору постачання №10/04-19-1 від 10.04.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ КОВІ ГРУП є постачальником товару (щебінь, грантотсів, пісок), визначеного в протоколах фізико механічних випробувань (т.5 а.с.101-111).

Матеріали справи містять: акти звірки ; платіжні доручення; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкові відомості ресурсів; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ВІНАДА-БУД:

Відповідно до договору субпідряду №17/10-18-1 від 17.10.2018 з додатками (копіями довідок форми КБ-3 та актів приймання - передачі виконаних робіт форма КБ-2в та платіжних доручень, актами звірок) ТОВ СТРОЙУКОМ є генподрядчиком та ТОВ ВІНАДА -БУД є субподрядчиком з предметом Нове будівництво Ольвійської ВЕС на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (біля с.Рівне) з Додатковими угодами (т.7 а.с.173-183).

Матеріали справи містять: акт звірки; локальні кошторис на будівельні роботи на улаштування пального фундаменту; підсумкову вартість ресурсів до локального кошторису; платіжні доручення; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкову відомість ресурсів; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ АСТОР ТРЕЙД:

Відповідно до договору поставки матеріалів будівельного призначення №01/11-18 від 01.11.2018 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ АСТОР ТРЕЙД є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.7 а.с.244-250).

Матеріали справи містять: акт звірки; платіжні доручення; сертифікат відповідності; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; рахунок на оплату; довідки про вартість виконаних робіт; акти приймання виконаних робіт; підсумкові відомість ресурсів; довідки про вартість виконаних робіт; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ЕЛЬБА - ФАН:

Відповідно до договору поставки матеріалів будівельного призначення №22/10-19-1 від 22.10.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ЕЛЬБА - ФАН є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.9 а.с.75-83).

Матеріали справи містять: акт звірки; сертифікат відповідності; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ СИСТЕМИ МІСЬКОГО БУДІВНИЦТВА.

Матеріали справи містять: акти звірки; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні; локальні кошториси на будівельні роботи та ремонт; підсумкові відомості ресурсів до локального кошторису ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; платіжні доручення; договори субпідряду.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ МУЛЬТІОПТТОРГ

Відповідно до договору поставки матеріалів будівельного призначення №11/10-19-3 від 11.10.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ МУЛЬТІОПТТОРГ є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.10 а.с.119-127).

Матеріали справи містять: акт звірки; сертифікат відповідності; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; рахунки на оплату; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ФЕЛЬМЕН ТОРГ:

Відповідно до договору поставки матеріалів будівельного призначення №24/06-19 від 24.06.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ФЕЛЬМЕН ТОРГ є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.11 а.с.129-137).

Матеріали справи містять: акт звірки; сертифікат відповідності; видаткові накладні; платіжні доручення; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкові відомість ресурсів до локального по вітроенергетичної установки.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ДОКТРЕЙД:

Відповідно до договору поставки матеріалів будівельного призначення №26/07-19-2 від 26.07.2019 з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є покупцем та ТОВ ДОКТРЕЙД є постачальником матеріалів будівельного призначення (т.11 а.с.233-241).

Матеріали справи містять: акт звірки; сертифікат відповідності; видаткові накладні; товарно транспортні накладні; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкові відомості ресурсів; податкові декларації з податку на додану вартість; податкові накладні.

По взаємовідносинам з контрагентом ТОВ МИКОЛАЇВ СВ-БУД:

Відповідно до договору підряду в капітальному будівництві №24/07-19-1 від 24.07.2019 року з додатками ТОВ СТРОЙУКОМ є замовником та ТОВ МИКОЛАЇВ СВ-БУД є підрядником на виконання робіт Нове будівництво Ольвійської ВЕС-2 на території Куцурабської міської ради об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області (біля с. Іванівка) п`ять вітроенергетичних установок (ВЕУ-20, ВЕУ-21, ВЕУ-22, ВЕУ-23, ВЕУ-24) потужністю 4,8 МВТ кожна (т.12 а.с.127-138).

Матеріали справи містять: акт звірки; локальний кошторис на будівельні роботи ; підсумкові відомості ресурсів до локального кошторису; розрахунки. Прямі витрати і загальновиробничі витрати, будівельні роботи/монтажні роботи; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; платіжні доручення; податкові декларація з податку на додану вартість; податкові накладні.

Матеріали справи містять податкові накладні в розрізі контрагентів з квитанціями про прийняття податкових накладних в ЄРПН, витяги про реєстрацію податкових накладних, що підтверджує право позивача на включення зазначених сум до складу податкового кредиту (т.13 а.с.179-250, т.14 а.с.1-235)

Додатково матеріали справи містять інформацію щодо перевезення вантажів:

Договір поставки №ДН0119/02 від 09.01.1019, за яким перевізник ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ. Відповідно до листа №286/02 від 14.09.2021 року, ТОВ Перший дім підтверджує постачання матеріалів будівельного призначення в заявленому асортименті, кількості транспортним засобом зазначеним у товарно-транспортних накладних.

Договір надання транспортних послуг № 31/10-18 від 31.10.2018, за яким перевізником є ТОВ КАРГОТРАНС 2012 залучений ТОВ СТРОЙУКОМ. Відповідно до листа 21/09 від 21.09., ТОВ КАРГОТРАНС підтверджує надання транспортних послуг, включення всіх необхідних даних до складу первинних документів, що був наданий в повному та вичерпному обсязі для договору перевезення.

Договір поставки №10/04-19-1 від 10.04.2019, за яким перевізник ТОВ КОВІ ГРУП. Відповідно до листа ТОВ КОВІ ГРУП, підтверджено достовірність даних внесених у товаротранспортні документи та виконання зобов`язань за договором поставки. Інші дані не розкрито, з посиланням на захист персоніфіїсованої інформації.

Договір поставки №01/11-18 від 01.11.2018, за яким перевізник ТОВ КАРГОТРАНС 2012. залучений ТОВ СТРОЙУКОМ за договором надання транспортних послуг №31/10-18 від 31.10.2018. Відповідно до листа 21/09 від 21.09.2021року, ТОВ КАРГОТРАНС підтверджує надання транспортних послуг, включення всіх необхідних даних до складу первинних документів, що був наданий в повному та вичерпному обсязі для договору перевезення.

Договір поставки №22/10-19-1 від 22.10.2019, за яким перевізник ФОП Антонів ПВ. залучений ТОВ СТРОЙУКОМ за договором надання транспортних послуг №3010\2019 від 30.10.2019. Матеріали справи містять копію договору, комерційної пропозиції від 10.10.2019 та акт звіряння з перевізником. Відповідно до листа №12/09 від 15.09.2021року, ФОП ОСОБА_1 підтверджує перевезення щебню транспортними засобами та своєчасному наданні документів.

Договір поставки №11/10-19-3 від 11.10.2019, за яким перевізники, залучені ТОВ СТРОЙУКОМ: ТОВ Лоджистик компані за договором надання транспортних послуг № 11/10-19-2 від 11.10.2019, що підтверджується копією договору надання транспортних послуг, комерційною пропозицією та актом звіряння розрахунків; ТОВ АЛГОРИТМ ГРУП за договором надання транспортних послуг № 11/10-19-1 від 11.10.2019, що підтверджується копією договору надання транспортних послуг, комерційною пропозицією та актом звіряння розрахунків. Відповідно до листа 16.09.2021 року, ТОВ Алгоритм груп підтверджує факт перевезення товару, що включено в товарно - транспортні накладні, зазначаючи, що надання додаткової інформації не передбачено договором надання транспортних послуг та обов`язками перевізника.

Договір поставки №24/06-19 від 24.06.2019, за яким перевізник ТОВ КАРГОТРАНС 2012, залучений ТОВ СТРОЙУКОМ за договором надання транспортних послуг № 31/10-18 від 31.10.2018. Відповідно до листа 21/09 від 21.09.2021, ТОВ КАРГОТРАНС підтверджує надання транспортних послуг, включення всіх необхідних даних до складу первинних документів, що був наданий в повному та вичерпному обсязі для договору перевезення.

Договір поставки №26/07-19-2 від 26.07.2019, за яким перевізник ТОВ КАРГОТРАНС 2012, залучений ТОВ СТРОЙУКОМ за договором надання транспортних послуг № 31/10-18 від 31.10.2018. Відповідно до листа 21/09 від 21.09.2021, ТОВ КАРГОТРАНС підтверджує надання транспортних послуг, включення всіх необхідних даних до складу первинних документів, що був наданий в повному та вичерпному обсязі для договору перевезення.

Матеріали справи також містять фотоматеріали додатково додані представником позивача 12 жовтня 2021 року за № 636 від 12.10.2021 до письмових пояснень № 609 від 27.09.2021 що додатково свідчать про виконані роботи та використані будівельні матеріали на об`єктах та за контрагентами що є предметом розгляду справи, а саме; Ольвійська ВЕС (біля с. Рівне); Краматорська ВЕС; Ольвійська ВЕС (біля с. Іванівка); ВЕС Ольвія (біля с. Благодатне); МПК Будівельник по вул. Маяковського буд.9 у м. Краматорськ; ПАТ Енергомашспецсталь СЛЦ. КПЦ-1; Багатофункціональні спортивні майданчики Сад Бернацького м. Краматорськ, вул. Гампера 2П; Футбольне поле з синтетичним покриттям ЗОШ № 5 м. Краматорськ, вул. В.Стуса, 40; Футбольне поле з синтетичним покриттям ЗОШ № 18 м. Краматорськ, вул. О.Кошового,18;Ремонт кабінету фізики та препараторської в ОШ № 22 м. Краматорськ, вул. Двірцева,3;Термомодернізація будівлі Краматорської ЗОШ № 25 вул. Б. Хмельницького,25; ПрАТ СКМЗ м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2 механічний цех № 2 (т.15 а.с.1-45)

Податкові накладні від контрагентів ТОВ СТРОЙУКОМ зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що наявні у цій справі копії первинних документів, які прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою підприємства,, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до ст.94 КАС України є належними та допустимими доказами.

Щодо посилання апелянта на порушення позивачем вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУкраїни, та відповідно відсутності підстав для врахування судом як належних доказів поданих позивачем первинних документів, суд зазначає наступне.

Пунктом44.6 статті 44 ПКУкраїни встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзацідругому пункту 44.7цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4).

Згідно з пунктом85.9 статті 85 ПКУкраїни, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, підтвердження платником податків первинними документами задекларованих показників податкового обліку під час проведення перевірки є обов`язковою умовою для визнання контролюючим органом таких показників як фактичних. Обов`язок платника податків зберігати первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі, перш за все, таких документів. Не надання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту44.6 статті 44 ПКдо їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами. Якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати контролюючому органу для проведення перевірки їх копії або забезпечити доступ до них. У такому випадку, в разі необхідності, терміни проведення перевірки, незалежно від того, чи вона розпочалася, переносяться до дати отримання копій витребуваних документів або забезпечення доступу до них.

Підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не прирівнюється до відсутності документів як підстави для того, щоб перевірка була проведена, виходячи тільки з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу.

Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду, зробленому, зокрема у постанові від 19 березня 2021 року у справі № П/811/936/17, від 06.08.2019 у справі №2340/4818/18.

Також у постановах від 08 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а, від 01 квітня 2020 року у справі №640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

При цьому, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року №804/14/15, від 16 лютого 2021 року у справі № 820/7105/16, від 24 березня 2021 року у справі № 820/2867/16, від 24 лютого 2020 року у справі №440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20.

Частиною 1-2 статті 77 КАС Україниунормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові від 08 листопада 2021 року у справі №640/21601/19 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надані до суду первинні документи та їх копії які належним чином засвідченні. Відповідач сумнівів в достовірності та відповідності наданих документів не висловлював. З матеріалів справи вбачається, що первинна документація позивачем надавалась під час перевірки. Слід зазначити, що зі змісту акту перевірки та додатків до нього вбачається, що контролюючий орган ознайомлений зі змістом проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки наявні відомості щодо дати документів, сум, рахунків та суті здійснених операцій, з посиланням на первинну документацію. Також, як вбачається з матеріалів справи запити відповідача не містили вичерпного переліку документів витребуваних у позивача. Апелянт у скарзі не зазначає, які саме первинні документи були витребувані та не були надані до перевірки позивачем, а в подальшому надані до суду.

Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним у скарзі, щодо неврахування судом висновків Верховного Суду щодо застосування пункту44.6 статті 44 Податкового кодексу України у справах № 826/813/15, № 826/27811/15, № 826/13307/17, №826/12509/18 , суд звертає увагу на те, що контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду пов`язані з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз висновків суду першої інстанції у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. При цьому у наведених контролюючим органом постановах Верховний Суд робив висновки та приймав рішення виходячи з встановлених судами обставин, які підтверджені доказами, зокрема щодо надання чи ненадання первинних документів до перевірки, їх витребування, складення актів про ненадання документів, засвідчення факту відмови в наданні документів тощо. Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Крім того, суд зауважує, що вимога пункту44.6 статті 44 ПКстосується тих документів, які є підставою бухгалтерського та податкового обліку, інші документи знаходяться поза межами дії норми цього пункту, а саме стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2022 року у справі №420/5345/19, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20.

Суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписівЗакону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій,не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та ґрунтуються на припущеннях.

Щодо посилання контролюючого органу на наявні недоліки, описки, інше в первинній документації (зокрема актах приймання виконаних будівельних робіт, товарно-транспортних накладних), суд зазначає, що формальні помилки або інші недоліки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Посилання відповідача на те, що в договорі поставки деякими з контрагентами зазначено розрахунковий рахунок, за яким відповідно до системи ІТС «Податковий блок» в розділі Банківські рахунки є інформація про їх закриття, суд зазначає, що вказане не свідчить про не перерахуваня коштів за платіжними дорученнями та не підтвердження понесених витрат, оскільки такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах. При цьому, відповідачем не враховано, що рахунки закриті після укладення договорів. Крім того, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг.

Стосовно посилання відповідача на не надання документів позивачем на підтвердження транспортування товару (помилки у заповненні), довіреності на отримання товарів, заявки на перевезення з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, суд зазначає, що відсутність транспортних документів не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних або неповне їх заповнення не може бути самостійним доказом нездійснення господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару та здійснення послуг, підтверджується іншими документами, які наявні в матеріалах справи. Також, за умовами договорів поставка товару здійснювалась постачальниками. Отже всі документи щодо транспортування товару у постачальника. Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні в частині що стосувались договорів саме перевезення.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача на не подання позивачем документів, які підтверджують якість товарів та документальних підтверджень щодо наявності дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та допусків (пропускна система) до об`єктів будівництва позивача та конрагентів-постачальників, що здійснювали послуги з будівництва, оскільки вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку. Суд звертає увагу, що відсутність вказаних документів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки, як зазанчалось, вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 29.01.2019 р. по справі №824/392/17-а, від 16.01.2018 р. у справі №820/4648/13-а.

Зазначені висновки також стосуються посилання відповідача на ненадання до перевірки відомостей використаних ресурсів, дефектної відомості, виконавчої документація на виконані роботи у відповідності з технічною документацією та вимогами державних будівельних норм та правил, технічні завдання, копії дозволів/ліцензій/допусків на виконання робіт, лімітно-забірних карток, які призначені для видачі матеріалів на будівельні об`єкти, матеріальних звітів, календарних графіків виконання робіт, журналів обліку виконаних робіт, тощо.

Стосовно посилання відповідача на відсутність за місцезнаходженням контрагентів позивача, неможливістю встановлення реального джерела походження товарів чи послуг за податковою інформацією, які реалізувались, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Щодо посилання апелянта на неподання контрагентами податкової та іншої звітності, суд зазначає, що факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а.

Стосовно твердження відповідача про те, що матеріально-технічна база контрагентів та їх трудові ресурси не дозволяють в реальному часі виконувати заявлений обсяг послуг та продажу товару, суд зазначає недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість здійснення договору купівлі-продажу та надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Посилання апелянта щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагента позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимогКодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів,які бсвідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що контрагенти, що перебували у господарських відносинах з позивачем, податковим органом встановлена реалізація товарів, придбання яких не підтверджено по ланцюгу постачання, що унеможливлює підтвердження безпосереднього факту придбання товарів заявленої номенклатури та не підтвердження господарських операції з огляду на аналіз податкової інформації, яка міститься в АІС Податковий блок, суд зазначає наступне.

Статтею 83 ПК України, визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, серед яких, нарівні з документами, визначеними цим Кодексом, податкова інформація (підпункти 83.1.1 та 83.1.2 цієї статті).

Правила збору, отримання, обробки та використання податкової інформації встановлені нормами статей 72-74 ПК України.

Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

У відповідності з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 цієї статті).

Частинами першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини 2, 4 цієї статті).

Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 КАС України, зокрема, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18 вбачається, що оцінка судом документів, які надав позивач, здійснюється з врахуванням податкової інформації, на яку посилалося податковий орган. Тобто, податкова інформаціє, як зазначалось, враховується в сукупності з іншими доказами про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач фактично не посилається, які основні чинники та конкретні фактичних обставин та докази, зумовили такі висновки.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача. Натомість позивачем та судом першої інстанції було здійснено запити до контрагентів та отримано відповіді щодо підтвердження реальності здійсненних господарських операцій.

Отже, посилання відповідача щодо не підтвердження руху товару (послуг) по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, позивач та його контрагенти, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Посилання апелянта на анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагентів позивача, суд не приймає, оскільки, відповідачем не було надано суду документального підтвердження анулювання свідоцтва платника ПДВ на час укладення договору та здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Таким чином, у діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства.

Щодо позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення рішення від 08.06.2021 року № 0064060715 форми ПС про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, суд зазначає наступне.

За положенням п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, і т.д.

Отже, відповідальність за цією нормою настає за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом.

Несвоєчасне подання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП щодо використання у господарській діяльності рухомого майна не передбачає відповідальність.

Інші підстави для притягнення до відповідальності за п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України відсутні.

ТОВ СТРОЙУКОМ з моменту його створення, в періоді, що перевірявся та на момент проведення перевірки контролюючим органом зареєстровано та проводить свою господарську діяльність за адресою м. Краматорськ, вул. Архипа Куїнджи, будинок 14.

Місце його державної реєстрації та фактичного місцезнаходження співпадають, про що свідчать дані держаного реєстру, доступного до використання податковим органам та іншим особам.

Отже, позивача не може бути притягнуто до відповідальності за приписами пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями в частині не своєчасного подання повідомлення в зв`язку з відсутністю такого виду відповідальності для платника податку - позивача.

Таким чином, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем протиправно було складено спірне податкове повідомлення-рішення.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 р. у справі № 200/7667/21- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 21 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць