Ухвала

від 05.07.2022 по справі 753/18893/21

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 753/18893/21

Провадження № 2/366/303/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши цивільний ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД», Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, відділ державної реєстрації управління економіки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙВ-2004»

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД» та Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, відділ державної реєстрації управління економіки в якій просить:

-визнати трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД», припиненими з 09.08.2021 року у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗПП України;

-зобов`язати уповноважених осіб відділу державної реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «АВАНГАРД», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» запис « ОСОБА_3 керівник. ОСОБА_4 » - вилучити та внести інший запис: «Трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «АВАНГАРД» (код ЄДРПОУ 32783426) припинити шляхом звільнення з посади директора з 09 серпня 2021 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Рішення Дарницького районного суду м. Києва №___від___;

-стягнути з ТОВ «АВАНГАРД» на користь позивача 1816,00 грн. судового збору.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Так, частинами першою, третьоюстатті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогамистатті 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимстаттею 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 3 частини першоїстатті 20 ГПК Українипередбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статут, а також установчі та юридичні документи Товариства, залишилися у представників ТОВ «ТРЕЙВ-2004» і у позивача немає на даний час до них доступу, тому, проаналізувати повноваження керівних органів Товариства, позивач може тільки у розрізі розгляду спеціальних норм законодавства, регламентуючого діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, що діяло в період реєстрації та дії Товариства. Таким законодавчим актом є ЗУ «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991 р. (в редакції що діяла до 06.02.2018 р.)(далі Закон №1576-XII).

Відповідно до ст.ст. 41, 58, 59 Закону №1576-XII вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції якого, у тому числі, відноситься утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Згідно ст. 62 Закону №1576-XII у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних борів учасників. Директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Зазначені положення Закону №1576-XII кореспондуються з діючими положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. №2275-VIII (далі Закон №2275-VIII). Так відповідно до ст. 29 Закону №2275-VIII загальні збори учасників є вищим органом товариства. Згідно п.7 ч.2 ст.30 Закону №2275-VIII до компетенції загальних зборів учасників відноситься обрання одноосібного виконавчого органу товариства. Відповідно до ст. 39 Закону №2275-VIII виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь-який час з будь-яких підстав.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зістаттею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно достатті 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається з цьогоКодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Устатті 5-1 КЗпП Українидержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Устатті 21 КЗпП Українивказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписом частини четвертоїстатті 13 Конституції Українидержава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьоюстатті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьоїстатті 99 ЦК Україниє дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьоїстатті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьоїстатті 99 ЦК України(у попередній редакції, яка діяла до набрання чинностіЗаконом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Позивач ОСОБА_1 перебуває напосаді генеральногодиректора ТОВ«АВАНГАРД» та відповідноє одноособовимчленом виконавчогооргану підприємства,а можливістьприпинити йогоповноваження уповноваженим органом товариства міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Відтак, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі, оскільки вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Вказане узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №753/17776/19 (провадження № 14-163цс20).

З огляду на викладене, висунуті позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в цій справі слід відмовити.

Відповідно до ч. 5ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі та роз`яснити йому право на звернення до відповідного господарського суду, за правилами підсудності, встановленимиГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186,260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в даній цивільній справі відмовити.

Копію цієї ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя: О.П. Гончарук