Рішення

від 12.09.2022 по справі 144/647/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/647/21

Провадження № 2/144/134/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Довгалюк Л.В.,

секретарів судового засідання - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача ПП «ЗІС» - адвоката Притули В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Клінчиков С.О., до приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

21.04.2021 адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, який є представником ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1816 га, з кадастровим номером 0523785000:02:002:0028, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ним передано в оренду ПП «ЗІС» на підставі договору оренди землі № 483 від 20.04.2010, зареєстрованого 01.07.2010 за № 041005900441, строком на 15 років.

У 2016 році представник ОСОБА_1 адвокат Парпальос В.В. звернулася до відповідача з позовом про визнання договору оренди землі від 20.04.2010 недійсним.

Відповідно до пункту 9 договору «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 1059,86 грн., що становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки». Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 25 грудня.

Заборгованість по орендній платі ПП «ЗІС» перед позивачем, на які поширюється строк звернення до суду, становить три роки (2018 - 2020), що у грошовому виразі становить 3179,58 грн.

Із 2016 і по даний час ОСОБА_1 , як власник орендодавець земельної ділянки, орендної плати від ПП «ЗІС» не отримувала, що підтверджується Відомістю з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 472 від 19.04.2021, де в графі «Сума доходу «Виплачено» по ПП «ЗІС» за 2018 2020 роки відсутні дані.

Позивачем зазначено, що орендар не належним чином виконує умови договору, зокрема, щодо сплати орендної плати, що дає орендодавцю право вимагати дострокового розірвання такого договору.

22.04.2021 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали.

Копію даної ухвали відповідач отримав 05.05.2021 та 19.05.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову представника ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О., у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

У відзиві зазначено, що 20.04.2010 між ПП «ЗІС» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 483 строком на 15 років, який підписаний особисто ОСОБА_1 .

Протягом 2010 2015 включно ОСОБА_1 постійно отримувала орендну плату за використання землі ПП «ЗІС» у розмірі, передбаченому договором оренди землі. Щороку перед виплатою орендної плати відповідальні працівники ПП «ЗІС» усно та у телефонному режимі повідомляли орендодавців, у тому числі ОСОБА_1 про місце, час та порядок отримання орендної плати у ПП «ЗІС», проте, позивач відмовлялася від її отримання, мотивуючи тим, що їй заборонили це робити представники ТОВ «Теплик-Агро».

У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 отримувати орендну плату за усними повідомленнями працівників ПП «ЗІС», їй направляли запрошення про можливість отримання орендної плати у ПП «ЗІС» рекомендованими листами та поштові перекази, від отримання яких позивач також відмовлялась.

У відзиві зазначено, що представник позивача - адвокат Клінчиков С.О. вказує лише на факт невиплати ПП «ЗІС» ОСОБА_1 орендної плати, але не зазначає, з яких причин вона не була виплачена, і як доказ посилається на Відомість із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 472 від 19.04.2021, проте, у цьому Витягу зазначено, що ПП «ЗІС» проводило нарахування орендної плати та відповідне утримання податків із нарахованої суми, а також здійснювало їх перерахунок до бюджету.

Крім того, у цьому Витягу зазначено, що ОСОБА_1 отримувала дохід у сумі 19 875,77 грн. за 2018 рік та у сумі 21 118,01 грн. за 2020 рік (вказано, як додаткове благо) від ТОВ «Теплик Агро», але це не «додаткове благо», а орендна плата за договором оренди землі, укладеним 10.01.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик Агро», на цю ж саму земельну ділянку, що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 28611709 від 25.10.2014.

На переконання позивача ОСОБА_1 навмисно не мала на меті та не отримувала орендну плату в ПП «ЗІС», оскільки вже у січні 2014 року уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ «Теплик Агро», а після оскарження ПП «ЗІС» до ВОАС даного договору (справа № 802/4439/14-а), уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з ФГ «Ташлик+», який також був оскаржений ПП «ЗІС» до Теплицького районного суду (справа № 144/1136/15-ц), після чого ОСОБА_1 уклала угоду з ФГ «Ташлик +» про розірвання з ним договору оренди.

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання спірного договору оренди землі № 483, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС», недійсним із підстав непідписання його позивачем. Указана справа перебуває на розгляді Теплицького районного суду та остаточне рішення по ній не прийнято. Вказані обставини ще раз доводять, що ОСОБА_1 не мала бажання отримувати орендну плату в ПП «ЗІС», а її дії були направлені на передачу належної їй земельної ділянки іншому орендарю ТОВ «Теплик - Агро».

Разом з тим, підтвердженням того, що ОСОБА_1 не мала і не має бажання отримувати орендну плату в ПП «ЗІС» згідно договору оренди № 483 від 20.04.2010, вказує і той факт, що ОСОБА_1 , незважаючи на неодноразові рішення судів про визнання недійсними договорів оренди даної земельної ділянки з іншими орендарями, 01.08.2019 знову уклала договір оренди землі з ТОВ «Теплик Агро», що підтверджується інформаційною довідкою № 256771387 від 17.05.2021 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, дії ОСОБА_1 направленні не на отримання орендної плати у ПП «ЗІС» за договором оренди землі № 483, а на навмисне ухилення від її отримання та створення перешкод у виплаті орендної плати ПП «ЗІС» із метою у подальшому подати позов про розірвання договору у зв`язку з порушенням його істотних умов орендарем, зокрема, систематичною невиплатою орендної плати, що і зроблено позивачем.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 своєю поведінкою фактично в односторонньому порядку відмовилася виконувати умови договору оренди, а саме отримувати від ПП «ЗІС» орендну плату в розмірі, який визначений договором оренди землі.

У відзиві вказано, що ОСОБА_1 жодного разу не зверталася до ПП «ЗІС» із претензіями з приводу невиплати орендної плати за період 2018 2020 роки, доказів того, що вона зверталася із цього приводу зі скаргами до контролюючих органів також не надано, що ще раз свідчить про те, що позивач не мала наміру отримувати орендну плату в ПП «ЗІС», а її дії спрямовані на штучне створення обставин, нібито орендар не виконує умови договору оренди, систематично не виплачує орендну плату з метою розірвання вказаного договору та передачі в оренду вказаної земельної ділянки до ТОВ «Теплик Агро».

З аналогічними позовними вимогами до Теплицького районного суду зверталась ОСОБА_2 , якій рішенням Теплицького районного суду від 05.07.2017, з яким 29.08.2017 погодився апеляційний суд Вінницької області, відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі між нею та ПП «ЗІС», у зв`язку з систематичною невиплатою орендної плати, так як ОСОБА_2 своєю поведінкою фактично в односторонньому порядку відмовилась отримувати від орендаря орендну плату. Постановою КЦС ВС від 18.03.2020 вказані рішення суду першої і апеляційної інстанції залишено без змін.

Представник відповідача підкреслив, що ПП «ЗІС» готове виплатити ОСОБА_1 орендну плату у повному обсязі у будь-який зручний для неї час.

Ухвалою суду від 01.07.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.08.2021.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Представник позивача адвокат Клінчиков С.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Вказав, що його довіритель жодним чином не ухилялася від отримання орендної плати та не створювала ПП «ЗІС» перешкоди для її виплати. Усіх належних дій щодо проведення нарахування орендної плати та її виплати позивачеві, з боку орендаря не вчинено, у тому числі і внесення коштів на депозитний рахунок нотаріуса чи нотаріальної контори, як це передбачено положенням ст. 537 ЦК України. Таким чином, ПП «ЗІС», систематично не сплачуючи ОСОБА_1 орендної плати, грубо порушило умови договору. Тому з посиланням на порушення вимог ст. ст. 532, 537, 611, 614 ЦК України, просив достроково розірвати даний договір.

Представник відповідача адвокат Притула В.Л. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_3 показала,що тривалийчас працюєбухгалтером -обліковцем уПП «ЗІС».Вона особистота їїколега ОСОБА_4 щороку повідомляютьорендодавців продату,час тамісце виплатиорендної плати.До 2014року орендодавець ОСОБА_1 отримувала оренднуплату завждиу натуральномувиді (продукцією),жодних наріканьіз приводуненалежного виконанняумов договорувід позивачане було.Після 2014року орендодавецьперейшла доТОВ «Теплик Агро»,тому відмовляласьотримувати кореспонденціюта оренднуплату відПП «ЗІС».Свідок разоміз колегою ОСОБА_4 ходили до ОСОБА_1 додому,неодноразово зустрічалисяз нею,запрошували отриматиорендну плату,але вонавідмовлялася відспілкування,мотивуючи тим,що ОСОБА_5 ,яка організовувалаперехід орендодавцівдо ТОВ«Теплик-Агро»,налаштовувала останніхне отримуватиорендну платувід ПП«ЗІС»,оскільки зацю жземельну ділянкусплачувались коштивід ТОВ«Теплик-Агро».Місце видачіорендної плати,яку внатуральній формі(зерном)видавали натоку,не змінювалосьіз 2006року.Випадків відмовиПП "ЗІС" у виплаті орендної плати ОСОБА_1 не було.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що працює завідуючою складом у ПП «ЗІС». До 2014 року орендодавець ОСОБА_1 отримувала орендну плату зерном, жодних нарікань з її боку з приводу неналежного виконання умов договору орендарем не було. Далі ОСОБА_5 стала агітувати мешканців с. Петрашівка передати свої земельні ділянки в оренду ТОВ «Теплик-Агро», відтоді відповідач перестала отримувати орендну плату в ПП «ЗІС». Про місце та час виплати орендної плати, яке не змінювалосяся, працівники ПП «ЗІС» регулярно повідомляли ОСОБА_1 , але вона відмовлялась від її отримання.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює оператором АТ «Укрпошта» та особисто у період 2017-2018, як і в подальшому, носила додому ОСОБА_1 рекомендовані листи та грошові перекази від ПП «ЗІС», однак вона відмовлявся від їх отримання, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 заборонила отримувати будь-яку кореспонденцію та перекази від ПП «ЗІС», а також розписуватися за них.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що особисто знає ОСОБА_8 та працівників ПП «ЗІС». Підприємство з 2006 року орендує належну йому на праві приватної власності земельну ділянку. Щороку восени він вчасно отримує від орендаря орендну плату на току зерном. Із 2006 року місце видачі орендної плати не змінювалось. У 2014-2015 роках ОСОБА_5 агітувала його надати свою земельну ділянку в оренду ТОВ «Теплик-Агро» та забороняла отримувати орендну плату у ПП «ЗІС», просила не розкривати поштову кореспонденцію від ПП «ЗІС», що ним і було зроблено. Однак, з 2017 року він дотримується умов договору оренди, укладеного з ПП «ЗІС». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щороку повідомляють його та інших орендодавців, про час і місце отримання орендної плати зерном, а у випадку незгоди в грошовій формі. Позиція ОСОБА_1 стосовно отримання орендної плати від ПП «ЗІС» йому невідома.

Свідок ОСОБА_5 надала суду показання про те, що звернутися до суду з даним позовом ОСОБА_1 спонукало те, що ПП «ЗІС» відмовлялось виплачувати та збільшувати орендну плату, на неодноразові звернення у період 2017-2018 років повідомляли, що грошей немає. Свідок вказала, що вона не забороняла орендодавцям отримувати орендну плату та поштову кореспонденцію у ПП «ЗІС». Орендодавцями було надано довіреність ОСОБА_9 на отримання коштів вд ПП "ЗІС", проте, він прозвітував, що орендну плату підприємство йому не виплатило.

Судом встановлено, що 20.04.2010 між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС» в особі директора ОСОБА_8 укладено договір оренди землі № 483, за умовами якого ОСОБА_1 передала в оренду ПП «ЗІС», належну їй згідно Державного акту серії ЯА № 219404 від 04.03.2010 земельну ділянку площею 2,1816 га, розташовану на території Петрашівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 15 років. Договір зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2010 № 041005900441 (а.с. 7-10).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 256771387 від 17.05.2021 вбачається, що 03.01.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 із ТОВ «Теплик Агро» на підставі договору оренди б/н, виданий 01.08.2019 строком на 15 років (а.с. 41).

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків слідую, що за 2018 - 2020 роки ОСОБА_1 нарахована ПП «ЗІС» орендна плата, з якої сплачено податок, однак, виплачена не була, а також вбачається, що за вказаний період ОСОБА_1 одночасно отримувала додаткове благо від ТОВ «Теплик-Агро» (а.с. 11).

Із письмових матеріалів справи встановлено, що відповідачем докладено усіх можливих зусиль щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 про що, крім показань свідків, наданих у судовому засіданні, свідчать: рекомендований лист ПП «ЗІС» із повідомленням про дату, час та місце виплати орендної плати за 2016 рік, адресований ОСОБА_1 21.12.2016 і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2146100016356, які повернулися до ПП «ЗІС» із відміткою про відмову ОСОБА_1 отримувати вказаний лист (довідка ф. 20) (а.с. 55), рекомендований лист ПП «ЗІС» із повідомленням про дату, час та місце виплати орендної плати за 2015 2017, адресований ОСОБА_1 13.09.2017 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2441200042631, які повернуті до ПП «ЗІС» із відміткою про відмову ОСОБА_1 отримати даний лист (довідка ф.20) (а.с. 56), квитанція про оплату рекомендованого листа ОСОБА_1 від 13.09.2017 та опис вкладення до вказаного рекомендованого листа від 13.09.2017, в якому вказано, що направляється запрошення для отримання орендної плати за 2015 2017 роки (а.с. 57), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2441200079578 від 14.12.2018 із відміткою про вручення ОСОБА_1 (а.с. 58), квитанція про оплату рекомендованого листа ОСОБА_1 від 14.12.2018 та опис вкладення до вказаного рекомендованого листа від 14.12.2018, в якому вказано, що направляється запрошення для отримання орендної плати за 2015 2018 роки, опис вкладення до рекомендованого листа ПП «ЗІС» від 21.08.2019 із відміткою «запрошення на отримання орендної плати за земельний пай за 2017 2019 роки», рекомендований лист ПП «ЗІС» із повідомленням про дату, час та місце виплати орендної плати за 2015-2020 роки, адресований ОСОБА_1 21.12.2020 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2441200010780, які повернуті до ПП «ЗІС» із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, 15.12.2017 ПП «ЗІС» направляло орендну плату ОСОБА_1 за 2017 рік у сумі 2245,52 грн., шляхом поштового переказу, що підтверджується списком № 4 «згруповані поштові перекази ЕЛЕКТРОННІ», проте, отримати вказані кошти ОСОБА_1 відмовилася, і вони повернулися до ПП «ЗІС», про що свідчить звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку № НОМЕР_1 «ПП ЗІС» із 25.01.2018 по 26.01.2018 (а.с. 49-51, 53-54).

Оригінали зазначених документів судом оглянуто під час дослідження доказів.

Разом з тим, суд бере до уваги показання свідків, надані у судовому засіданні, які підтвердили факт односторонньої відмови позивача від отримання орендної плати від ПП «ЗІС» при тому, що місце її виплати не змінювалося.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, якою передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.

За змістом частин 1, 2ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі, єЗакон України«Про орендуземлі» від 06.10.1998 № 161-ХІV (далі Закону).

За змістом ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 24Закону визначено,що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 ст.31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до п. 36 спірного договору оренди землі № 483 від 20.04.2010, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як свідчить п. 37 договору оренди землі, його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Устатті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме: «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов`язань визначеністаттями 610-611 ЦК України. Зокремастаття 610 ЦК Українизазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України).

Отже, невиконання зобов`язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зістаттею 759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першоїстатті 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі»одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

У Постанові від 22.09.2020 у справі № 327/163/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Крім цього, у Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) вказано, що при розірванні договору оренди землі з підстав невиплати орендної плати позивачу доведенню підлягає наявність в сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням.

Суд вважає, що позивачем не зазначено у позові та не доведено під час судового розгляду заподіяння шкоди, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі, а також жодних інших обставин, які могли б бути підставою для його розірвання.

Пунктом 9 договору оренди землі № 483 від 20.04.2010 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3% нормативної грошової оцінки грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1059,86 грн.

Стороною позивача не доведено, що орендодавець зверталася до ПП «ЗІС» із повідомленням відповідача про свої банківські реквізити тощо, як і не доведено факту відмови орендаря у виплаті орендної плати у грошовій формі.

Також суд звертає увагу на те, що з позовною вимогою про стягнення орендної плати стороною позивача не заявлено, тоді як представник відповідача неодноразово наголосив на тому, що підприємство готове виплатити ОСОБА_1 орендну плату за весь період у любий зручний для неї час.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своєю поведінкою фактично в односторонньому порядку відмовилася виконувати умови договору оренди, а саме, отримувати від ПП «ЗІС» орендну плату в розмірі, визначеному договором.

Щодо посилання представника позивача на положенняст. 537 ЦК Українипро те, що ПП «ЗІС» не вжило усіх можливих заходів для виплати орендної плати ОСОБА_1 зокрема, шляхом внесення боргу на депозит нотаріуса, нотаріальної контори, варто зазначити, що аналіз даної норми дає підстави вважати, що виконання зобов`язання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори - є правом боржника, а не прямим його обов`язком.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно частин 1, 8 ст. 83 ЦПУ України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги докази, подані представником позивача під час розгляду справи по суті, що надійшли на адресу суду 11.11.2021, оскільки дані документи (звіт про виконання довіреності, довіреність, заява) подані суду з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, при тому, що позивач не скористався своїм правом відповіді на відзив у передбачений ст. 179 ЦПК строк.

Позаяк, суд зазначає, що подані з порушенням строку документи не містять ні кадастрового номеру земельної ділянки, ні місця її розташування, що позбавляє суд можливості встановити належність даних доказів до спірних у даній справі правовідносин (а.с. 92-99).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх беззаперечних доказів на їх підтвердження, тому позов до задоволення не підлягає.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову, судові витрати підлягають залишенню за позивачем у відповідності до положення ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76,78, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Клінчиков С.О., до Приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, адреса: 21036, вул. Д. Галицького, 27 а, оф. 203 м. Вінниця, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 364 від 19.12.2003.

Відповідач: Приватне підприємство «ЗІС», адреса: вул. Затишна, 6, кв. 4, с. Війтівка Бершадського (Гайсинського) району Вінницької області, код ЄДРПОУ 13319364.

Представник відповідача: адвокат Притула Василь Леонідович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 820 від 25.03.2013.

Повне судоверішення складенота підписано 21.09.2022.

Суддя