Постанова

від 19.09.2022 по справі 203/1385/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6020/22 Справа № 203/1385/20 Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф.М. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2022 року по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Вказана заява мотивована тим, що на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року та додаткового рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року по цивільній справі № 203/1385/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості йому були видані виконавчі листи про стягнення з відповідача заборгованості на суму 20967,87 грн. та судового збору у розмірі 2102,00 грн., а також про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3100,00 грн. Виконавчі листи були отримані заявником та надіслані на виконання до приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченку А.С. Однак, до теперішнього часу рішення суду не виконано. При цьому довідкою приватний виконавець від 03 червня 2022 року № б/н повідомив про те, що до нього не надходили оригінали виконавчих листів, у зв`язку з тим, що їх були втрачено під час пересилці.

Враховуючи викладене, заявник просив видати дублікати виконавчих листів на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року та додаткового рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року по цивільній справі № 203/1385/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2022 року задоволено заяву та видані дублікат виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року, справа № 203/1385/20, провадження № 2/0203/746/2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» заборгованості по внескам, що виникла за період з квітня 2017 року по березень 2020 року в сумі 20967, 87 грн, та судового збору в сумі 2102 грн.; дублікат виконавчого листа, виданого на примусове виконання додаткового рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року, справа № 203/1385/20, провадження № 2др/0203/8/2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» витрат на правову допомогу в сумі 3100 грн..

Задовольняючи заяву про видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції виходив з того, що строки пред`явлення виконавчих листів до виконання станом на момент звернення заявника до суду 07 червня 2022 року із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів не сплинули, бо спливають 17 жовтня 2023 року та 23 жовтня 2023 року, відповідно. Також суд взяв до уваги те, що фактично виконавчий документ є втраченим та заявником надано суду докази втрати оригіналів виконавчих листів, бо такі на виконанні у приватного виконавця не перебувають.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обґрунтована тим, що у нього виникають сумніви щодо справжності поданої заявником фотокопії протоколу№1 про обрання 02 жовтня 2020 року членами правління ОСББ "О.Поля 117" головою правління ОСББ "О.Поля 117" Ткаченко Н.О. При цьому, апелянт вказує на відсутність доказів втрати виконавчого листа.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, з наступних підстав.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року по цивільній справі № 203/1385/20, провадження № 2/0203/746/2020, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «О.Поля 117» заборгованість по внескам, що виникла за період з квітня 2017 року по березень 2020 року в сумі 20967 грн. 87 коп., та судовий збір в сумі 2102 грн.. Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 16 жовтня 2020 року.

21 вересня 2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено додаткове рішення в цивільній справі № 203/1385/20, провадження № 2др/0203/8/2020, яким було вирішено стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3100,00 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 22 жовтня 2020 року.

Встановлено, що 18 листопада 2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська були видані два виконавчі листа.

Відповідно до листа від 03 червня 2022 року № б/н приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, згідно з перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 03 червня 2022 року на примусовому виконанні у приватного виконавця відсутні виконавчі провадження за виконавчими листами: № 203/1385/20, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на суму стягнення 20967,87 грн, № 203/1385/20, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на суму стягнення 3100,00 грн, та виконавчий лист № 203/1385/20, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на суму стягнення 2102,00 грн..

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 17.4 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналіз пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України вказує, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. А дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Встановивши, що виконавчі листи в цивільній справі були видані на виконання рішення суду від 14 вересня 2020 року та додаткового рішення від 21 вересня 2020 року, які набрали законної сили 16 жовтня 2020 року та 22 жовтня 2020 року, відповідно, при цьому строки пред`явлення виконавчих листів до виконання станом на момент звернення заявника до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів не сплинули, а також взявши до уваги те, що фактично виконавчий документ є втраченим та заявником надано докази втрати оригіналів виконавчих листів, бо такі на виконанні у приватного виконавця не перебувають, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

Доводи апелянта в скарзі про те, що у нього виникають сумніви щодо справжності поданої заявником фотокопії протоколу№1 про обрання 02 жовтня 2020 року членами правління ОСББ "О.Поля 117" головою правління ОСББ "О.Поля 117" Ткаченко Н.О., а також те, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа, - є такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали, оскільки не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів. Більш того, вказані твердження апелянта зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Оскаржувана ухвала як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко