Постанова

від 19.09.2022 по справі 904/7324/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2022 Справа № 904/7324/21

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2022 року у справі №904/7324/21 (суддя Мілєва І.В., повне рішення складено 12.05.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Дніпро

про захист права власності шляхом скасування арешт

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просило суд скасувати арешт, накладений в рамках виконавчого провадження № 44054864 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжою О.В. від 19.05.2016 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. номер запису про обтяження 40815570.

Позов обґрунтовано тим, що позивач як власник нерухомого майна позбавлений можливості ним розпоряджатися у зв`язку з наявністю арешту на це майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2022 року у справі №904/7324/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" задоволено в повному обсязі. Скасовано арешт, накладений в рамках виконавчого провадження № 44054864 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжою О.В. від 19.05.2016 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. номер запису про обтяження 40815570. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що:

- існуючий арешт спірного нерухомого майна обмежує право позивача, передбачене ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України. Зняття арешту з майна не обумовлюється визнанням права власності на таке майно. Таким чином, оскільки позивач є власником нерухомого майна, а наявність не скасованого обтяження у вигляді арешту та заборони на його відчуження перешкоджають здійсненню прав власника, наявні підстави для задоволення вимоги про зняття арешту з цього майна;

- у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на сьогодні у ТОВ Факторингова компанія Фінвест Груп відсутні будь-які вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-301/544/2006 від 27.12.2006;

- ОСОБА_1 було подано до Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності (оскарження державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фінвест Груп на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );

- ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 932/8915/21 від 05.11.2021 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фінвест Груп, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ричка Юлія Олександрівна, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

- учасники справи, у разі задоволення позовних вимог у справі № 932/8915/21 - не позбавлені права звернутися до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягає у наступному:

- порушено ст. 5 ГПК України, ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки ефективним способом захисту права позивача на арештоване майно є звернення до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту зі спірного майна (Постанова ВП ВС від 11.12.2019 у справі №826/12775/15);

- суд порушив ч.4 ст. 236 ГПК України, не прийняв до уваги правову позицію КГС ВС у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18 та у постанові ВП ВС від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, не звернув увагу на обставини, що позивач просить суд лише скасувати арешт та не зазначає про визнання за ним права власності, як і не надає суду правовстановлюючі документи на вказане майно;

- суд розглянув справу з неналежним суб`єктним складом відповідачів. Так, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як особи в інтересах якої накладено арешт, а також ОСОБА_1 - особи, майно якої було обтяжено та яка заперечує набуття ТОВ «ФК « Фінінвест Груп» права власності на спірне майно, а відтак, і не можуть бути розглянуті судом і вирішені в спорі позивача з третьою особою, яка в такій ситуації має бути співвідповідачем;

- суд, встановивши, що позов подано до неналежного відповідача та відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові ВС від 20.01.2021 у справі № 203/2/19;

- суд мав відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про можливість звернення до суду лише з позовом про зняття арешту майна, а питання щодо належності захисту в такий спосіб суд вирішує в кожному конкретному випадку, на підставі поданих доказів і аргументів сторін у справі.

Також у відзиві йдеться про те, що:

враховуючи, що на час звернення з позовом, факт набуття права власності за позивачем на нерухоме майно судом незаконним не визнавалося, останній пред`являючи позов про захист права власності шляхом скасування арешту, керувався легітимним очікуванням захисту свого порушеного права як єдиного та зареєстрованого власника майна;

залучення в якості співвідповідачів суб`єктів, які виступали сторонами виконавчого провадження (боржника та стягувача) є недоречним, оскільки у разі задоволення позовних вимог реалізувати виконання судового рішення наділений спеціально визначений суб`єкт, при цьому ні сторона боржника ні сторона стягувача за завершеним виконавчим провадженням, не вправі скасувати арешт, який накладений таким суб`єктом;

враховуючи, що виконавче провадження №44054864 має статус завершеного, статус сторін для боржника та стягувача у вказаному виконавчому провадженні припинився.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок оформлення її з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 258, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Такі порушення полягали в сплаті судового збору в розмірі меншому, ніж встановлений Законом України «Про судовий збір». Скаржнику надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали для надання до суду доказів доплати судового збору у сумі 105 грн.

У зв"язку з усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2022 , колегією суддів у складі : головуючого судді-доповідача Білецької Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд в судовому засіданні на 20.09.2022.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду направлена на електронні адреси учасників справи, на які здійснено підписку в АСДС КП "ДСС" для надсилання процесуальних документів в електронному вигляді.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст.120 Кодексу суд викликає, зокрема, учасників справи, у тому числі, електронною поштою або повідомленням через інші засоби звязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, від скаржника та позивача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржуване судове рішення слід скасувати, у задоволенні позову відмовити.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Як установлено матеріалами справи, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27.12.2006 між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № PCL-301/507/2006, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.. та зареєстрованого в реєстрі за № 9290 (далі - договір іпотеки). Відповідно до якого, в іпотеку ОСОБА_1 передано нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. Іпотека за цим договором забезпечує виконання вимог іпотеко держателя, зокрема, за кредитним договором № ML-301/544/2006 від 27.12.2006 (повернення кредиту, процентів за користування кредитом) (п.2.1 п.п. А).

27.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фінвест Груп (фактор) було укладено договір факторингу № 27/10/20 (далі - договір факторингу).

27.10.2020 на виконання п. 7.1.1. договору факторингу сторонами підписано акт приймання-передачі документації (а.с. 12), відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв наступну документацію: кредитний договір № ML-301/544/2006 від 27.12.2006, додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-301/544/2006 від 25.06.2009, додаток № 1 до кредитного договору № ML-301/544/2006 від 25.06.2009, додатковий договір № 3 по кредитного договору № ML-301/544/2006 від 24.09.2009, додаток № 1 до кредитного договору №ML-301/544/2006 від 06.12.2010.

Також, на виконання п. 7.1.2. договору факторингу ТОВ ОТП Факторинг Україна направило ОСОБА_1 повідомлення від 29.10.2020 (а.с. 13), яким сповістило боржника про відступлення прав вимоги фактору у спосіб, який закріплений в договорі факторингу.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27.12.2006 між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № PCL-301/507/2006, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 9290 (далі - договір іпотеки). Відповідно в іпотеку ОСОБА_1 передано нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. Іпотека за цим договором забезпечує виконання вимог іпотеко держателя, зокрема, за кредитним договором № ML-301/544/2006 від 27.12.2006 (повернення кредиту, процентів за користування кредитом) (п.2.1 п.п. А).

У зв`язку з укладенням договору факторингу 29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Фінвест Груп (новий іпотекодержатель) було укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № PCL-301/507/2006, посвідченим 27.12.2006 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., та зареєстрованого в реєстрі за № 9290 (далі договір відступлення прав вимоги). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 110.

З метою задоволення грошових вимог за кредитним договором ТОВ Факторингова компанія Фінвест Груп було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартиру) шляхом позасудового врегулювання, а саме шляхом реєстрації права власності на вищезазначену квартиру за позивачем.

Записи про право власності за ТОВ «Факторингова компанія «Фінінвест Груп» на вищезазначену квартиру внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.02.2021.

Виконавче провадження за № 44054864 було відкрито 16.07.2014 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за № 1591, який видано 30.04.2014. Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням виступало ТОВ ОТП Факторинг Україна.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на вищезазначене нерухоме майно накладено арешт постановою від 19.05.2016 Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (теперішня назва - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в рамках виконавчого провадження № 44054864 (запис про обтяження № 40815570). Особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 .

Вказані обставини учасниками не заперечуються.

Позивач звернувся до суду для скасування зазначеного арешту.

Рішенням суду вимога позивача як власника майна задоволена, що в свою чергу, стало підставою для звернення ОСОБА_1 з його апеляційним оскарженням.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача (як власника нерухомого майна) про захист права власності шляхом скасування арешту.

6. Доводи, за якими апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавець у частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

За приписами ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

Належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Слід зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Разом з цим, права, передбачені Господарським процесуальним кодексом України щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи.

Колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги про скасування арешту накладеного 19.05.2016 в рамках виконавчого провадження № 44054864 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. номер запису про обтяження 40815570, безпосередньо стосуються прав та обов`язків Радчук Л.Е. та не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. Отже, за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

У даному випадку, позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості співвідповідача, або з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 31.08.2021 у справі № 921/273/20).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки останній розглянув справу з неналежним суб`єктним складом відповідачів.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що неправильне визначення судом першої інстанції належного складу учасників спору і вирішення оскаржуваним рішенням про права та обов`язки особи, яку залучено до участі у справі у якості третьої особи, виключає вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених в пункті 6 цієї постанови, що свідчить про обґрунтованість апеляційної скарги.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Центрального апеляційного суду дійшла висновку, що Відділ примусового виконання рішень не є належним відповідачем у цій справі, тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 44054864 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжою О.В. від 19.05.2016 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. номер запису про обтяження 40815570.

Разом з тим, помилково третя особа стверджує про неналежний спосіб захисту, але це не спростовує необхідність скасування рішення через неналежний суб`єктний склад учасників.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

За висновком колегії суддів, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог припустився порушення норм процесуального права, а саме розглянув справу до неналежного відповідача, чим порушив право скаржника.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у даному випадку, наявні передбачені положеннями статті 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2022 року у справі №904/7324/21 слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2022 року у справі №904/7324/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2022 року у справі №904/7324/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 44054864 головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжою О.В. від 19.05.2016 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м. номер запису про обтяження 40815570.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.09.2022.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд