Рішення

від 06.07.2022 по справі 910/19085/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2022Справа № 910/19085/21

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Лахтадир М.О. в порядку загального позовного провадження

справу № 910/19085/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОН МАКС"

про стягнення 4 555 733,08 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Паніотов О.К.;

від відповідача: Панкратова Л.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОН МАКС" про стягнення 4 555 733,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором оренди № 30/04-21 від 30.04.2021, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати та з компенсації вартості спожитих комунальних послуг у загальній сумі 1 848 448,13 грн, за прострочення сплати якої нараховані 3% річних у сумі 7508,64 грн. Також, відповідачем нараховані штрафні санкції за неналежне виконання умов договору в загальному розмірі 2 699 776,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

17.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/19085/21, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.01.2022.

20.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

В підготовчому засіданні 20.01.2022 судом оголошено перерву до 10.02.2022 для надання позивачу часу ознайомитись з відзивом та підготувати відповідь на відзив.

04.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 04.02.2022 судом оголошено перерву до 24.02.2022 за клопотанням представника відповідача, який просив надати час для ознайомлення з відповіддю на відзив, оскільки остання не надходила на його адресу.

Водночас, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

За наведених обставин, призначене на 24.02.2022 о 14:45 год. судове засідання з розгляду справи № 910/19085/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежали від суду.

24.02.2022 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи на 30 діб.

Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

04.04.2022 канцелярією суду були зареєстровані заперечення та клопотання відповідача, які були направлені на електронну пошту суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 відкладено підготовче засідання без визначення дати наступного судового засідання.

Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З метою виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на обставини, які свідчать про появу можливості більш безпечного здійснення правосуддя у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою його місцезнаходження, суд 16.05.2022 постановив ухвалу про призначення судового засідання у справі № 910/19085/21 на 02.06.2022.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Оскільки у суду були відсутні докази щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення підготовчого засідання у справі, суд відклав підготовче засідання у справі на 16.06.2022.

Присутній у судовому засіданні 16.06.2022 представник позивача позов підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про доручення доказів до матеріалів справи та огляд доказу за його місцезнаходженням, подане до початку судового засідання через канцелярію суду.

Представник позивача заперечив проти задоволення поданого відповідачем клопотання, оскільки воно подано з порушенням процесуальних строків, визначених положеннями Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів. Крім того, додані відповідачем до клопотання докази не є належними в розумінні ст. 74, 76, 77, 91 ГПК України і жодним чином не доводять заперечень відповідача по справі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, залишив клопотання відповідача без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв та клопотань суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/19085/21 до судового розгляду по суті на 07.07.2022.

Присутній у судовому засіданні 07.07.2022 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що під час дії договору оренди приміщення позивач перешкоджав господарській діяльності відповідача, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості отримувати прибуток від своєї діяльності, внаслідок чого і виникла заборгованість з орендної плати. Крім того, позивач незаконно позбавив відповідача його майна, не надавши можливості його вивезти з орендованого приміщення після припинення договірних відносин. Також, відповідач зазначив про надмірно високі штрафні санкції, нараховані позивачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 07.07.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАН» (за договором - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖОН МАКС» (за договором - Орендар) було укладено Договір оренди №30/04/21 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендодавець зобов`язується передати у строкове, платне користування Орендарю приміщення, а Орендар зобов`язаний прийняти приміщення в строкове користування, сплачувати Орендодавцеві обумовлені в цьому договорі платежі та виконувати інші умови цього Договору.

Згідно з п. 1.6, 1.9, 24.4 Договору, приміщенням є частина будівлі площею 812,96 м. кв, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська/Басейна, буд. 1-3/2.

Відповідно до п. 3.4 Договору строк оренди починає обчислюватися з моменту передачі Орендодавцем Орендареві приміщення в орендне користування та підписання акту приймання-передачі Приміщення.

01.05.2021 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду Приміщення, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 10.1 Договору, Орендар зобов`язаний сплачувати на користь Орендодавця Орендну плату та інші платежі за Договором з моменту передачі Орендареві приміщення.

В статтях 10, 13 Договору сторони погодили порядок розрахунку та сплати орендної плати за користування приміщенням. При цьому, згідно п. 10.6 Договору, на період з 30.04.2021 по 31.07.2022 діє пільговий період зі сплати орендної плати, яку Орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати Орендодавцеві, графік сплати якої погоджено сторонами окремо в Додатку №4 до Договору.

Відповідно до п. 13.2 Договору, орендна плата має сплачуватися на рахунок Орендодавця не залежно від направлення Орендодавцем відповідного рахунку. Орендодавець направляє рахунки на здійснення відповідних платежів Орендарем лише для зручності.

Як зазначає позивач, за користування приміщенням у період з 01.05.2021 по 31.07.2021 відповідач сплатив орендну плату в загальному розмірі 525 000,00 грн замість 877 500,00 грн, а починаючи з 01.08.2021, взагалі припинив сплачувати орендні платежі.

Відповідно до пп. «d» п. 21.1 Договору, сторони домовилися, що Орендодавець має право припинити дію цього Договору (розірвати Договір в односторонньому порядку), направивши про це Орендареві повідомлення не менше як за 7 (сім) календарних днів в разі, якщо Орендар двічі протягом календарного року більш ніж на 10 (десять) календарних днів поспіль затримує виконання грошових зобов`язань відповідно до цього Договору оренди та таке порушення не усунуте протягом 10 (десяти) днів після направлення Орендодавцем повідомлення про це.

Станом на 06.08.2021 у відповідача виникла прострочена заборгованість з орендної плати.

Відповідно до п. 23.1 Договору, всі повідомлення та кореспонденція відповідно до цього Договору складаються письмово і вважаються належним чином направленими і доставленими одній із сторін, якщо вони передаються рекомендованим листом з повідомленням про доставку або описом вкладення, або надаються особисто за місцезнаходженням сторони або фактичною адресою сторони, вказаною в цьому Договорі. Сторони домовилися, що Орендодавець має право передавати листи та інші повідомлення для Орендаря безпосередньо в приміщенні під підпис працівникам, які знаходяться в приміщенні. З огляду на вказане сторони домовилися, що такі працівники Орендаря в ресторані як адміністратор, менеджери, керуючий є уповноваженими особами Орендаря приймати повідомлення від Орендодавця під підпис такої особи в отриманні повідомлення.

11.08.2021 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, а також через кур`єрську фірму передав безпосередньо в приміщенні працівникам відповідача, лист-повідомлення за вих. № 2 про виявлені затримання виконання грошових зобов`язань по Договору, а також порушення інших зобов`язань. У цьому повідомленні позивач попередив відповідача про можливі застосування договірних штрафних санкцій у разі, якщо останній не виконає відповідні зобов`язання належним чином.

Відповідач на вказане повідомлення відповіді не надав та кошти не сплатив.

Оскільки відповідач жодним чином не відреагував на вказане вище повідомлення, 17.08.2021 позивач надіслав лист-повідомлення за вих. № 5, яким попередив про допущене порушення зі сплати орендної плати по Договору більше ніж на 10 (десять) календарних днів поспіль, що, відповідно до п. 19.2. Договору, є подією, з якої є достатні підстави для нарахування відповідних штрафних санкцій.

25.08.2021 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача, а також передав через кур`єрську службу працівникам відповідача лист-повідомлення про наявне друге затримання виконання грошових зобов`язань по Договору більше ніж на 10 (десять) днів поспіль. В зазначеному повідомленні орендаря було попереджено про можливе застосування оперативно-господарських санкцій згідно п. 20.5. Договору, а також про те, що у випадку несплати заборгованості, Договір може бути припиненим з 01,10.2021.

Відповідач так і не сплатив заборгованість та не виконав інші обов`язки Орендаря по Договору.

14.09.2021 Позивач надав відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору з 01 жовтня 2021 року, в якому просив:

- здійснити остаточні розрахунки за Договором в термін до 01 жовтня 2021 року; звільнити приміщення від майна;

- забезпечити присутність в приміщенні 01 жовтня 2021 року керівника або належним чином уповноваженого представника ТОВ «ДЖОН МАКС» з метою прийому-передачі приміщення із орендного користування, підписання Акта прийому-передачі приміщення із орендного користування.

Також, до вказаного повідомлення позивач додав проект Акта прийому-передачі приміщення із оренди, та попередив про наслідки не повернення приміщення, не звільнення приміщення від майна та не підписання Акта.

Відповідач у строк до 01.10.2021 приміщення по Акту не передав, майно не вивіз, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим починаючи з 01.10.2021 позивач обмежив доступ відповідача до приміщення.

Відповідно до п. 9.2 Договору, повернення приміщення орендарем відбувається протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору та полягає у звільненні приміщення від будь-якого майна Орендаря і здійснення сторонами приймання-передачі (повернення) приміщення, шляхом підписання відповідного Акта (Акту прийому-передачі (повернення) Приміщення з орендного користування). У випадку не підписання Орендарем Акту прийому-передачі приміщення з орендного користування протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% (десяти відсотків) від місячної вартості оренди Приміщення. У випадку не повернення Орендарем Приміщення протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору Орендна плата та інші платежі, що передбачені Договором нараховуються Орендодавцем та підлягають сплаті Орендарем по дату підписання сторонами Акта приймання-передачі (повернення) Приміщення.

Згідно із п. 9.3 Договору, протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку оренди (в тому числі в разі дострокового припинення Договору) Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Приміщення та ключі від вхідних груп та інших дверей приміщення у справному стані відповідно до технічних паспортів БТІ на Приміщення та іншої технічної документації щодо приміщення.

У п. 9.8 Договору визначено, якщо протягом 20 (двадцяти) календарних днів після припинення дії Договору або строку оренди, Орендар не забрав своє майно з приміщення, Орендодавець має право на власний розсуд самостійно утилізувати таке майно. Згода Орендаря на утилізацію відповідно до умов даного пункту Договору підтверджується підписанням цього Договору.

Оскільки відповідач не звільнив приміщення від свого майна, що, в свою чергу, перешкоджало позивачу використовувати приміщення у своїй господарській діяльності, позивач 26.10.2021 в порядку, визначеному п. 9.8 Договору, утилізував майно орендаря в приміщенні, та з цього моменту отримав можливість вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, що також дає підстави для визначення саме 26.10.2021 останнім днем для нарахування відповідної орендної плати за користування приміщенням.

Відповідно до п. 13.3 Договору, якщо інше не випливає з цього Договору, в тому випадку, якщо строк оренди розпочинається не першого числа відповідного місяця та/або строк оренди закінчується не в останнє число відповідного місяця, орендна плата за такі неповні перший та останній місяці розраховується та сплачується Орендарем пропорційно кількості днів у таких місяцях, протягом яких орендується приміщення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, загальний розмір заборгованості ТОВ «ДЖОН МАКС» перед ТОВ «КАН» з орендної плати за користування приміщенням по Договору у період з 01.05.2021 по 26.10.2021 у загальній сумі становить 1 694112,96 грн.

Крім того, згідно п. 16.1 Договору орендар компенсує орендодавцеві вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні без додаткових нарахувань на користь Орендодавця.

У пункті 16.2. Договору визначено порядок сплати (компенсації) орендодавцем комунальних послуг, згідно змісту якого відповідний платіж має здійснюватися Орендарем на підставі показників індивідуальних лічильників згідно з тарифами відповідних постачальних організацій, з урахуванням можливих фактичних втрат (зокрема, щодо електроенергії), пов`язаних із постачанням Комунальних послуг. По закінченні кожного календарного місяця, але не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного місяця, представники Орендодавця та Орендаря мають складати та підписувати Акт зняття показників індивідуальних пристроїв обліку лічильників), які обліковують спожиті в приміщенні комунальні послуги.

При цьому, розрахунок вартості спожитих Орендарем комунальних послуг за кожен поточний місяць користування приміщення, було визначено Орендодавцем самостійно, виходячи з підписаних між ТОВ «КАН» і ТОВ «АРЕНА-СІТІ», яке є експлуатуючою організацією, що забезпечує комунальними та іншими послугами нежитловий будинок: Торгово-адміністративний комплекс «АРЕНА-СІТІ», що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3.2, Актів наданих послуг та пропорційно фактично отриманих показників спожитої електроенергії та води в приміщенні, що використовувалось відповідачем.

Отже, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості ТОВ «ДЖОН МАКС» перед ТОВ «КАН» за спожиті комунальні послуги за період користування приміщенням по Договору становить 154 335,17 грн.

Оскільки ТОВ «ДЖОН МАКС» порушило взяті на себе грошові зобов`язання перед ТОВ «КАН» та не сплатило заборгованість за користування приміщенням і спожиті комунальні послуги у визначений договором строк, позивачем також були нараховані штрафні санкції.

Згідно п. 19.2. Договору, в такому випадку, якщо Орендар прострочить сплату Орендодавцеві будь-яких платежів та не усуне таке порушення протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання письмового повідомлення Орендодавця, Орендар сплачує на користь Орендодавця наступні штрафні санкції:

- у випадку прострочення більш, ніж на 10 (десять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 10% (десять відсотків) від суми прострочення;

- у випадку прострочення більш, ніж на 30 (тридцять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від суми прострочення.

Як вже було зазначено вище, про застосування штрафних санкцій, у разі порушення грошових зобов`язань за Договором більше ніж на 10 (десять) календарних днів, відповідача було повідомлено листом-повідомленням за вих. № 2 від 11.08.2021.

З урахуванням вищевикладеного, граничний строк ТОВ «ДЖОН МАКС» для погашення грошового зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 19.2. Договору, сплив 16.08.2021 та 16.09.2021 відповідно.

Таким чином, оскільки ТОВ «ДЖОН МАКС» не усунуло порушення та не погасило перед ТОВ «КАН» свої грошові зобов`язання, позивач нарахував і просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення платежів відповідно до п. 19.2 в розмірі 109 258,41 грн.

Згідно з п. 19.5 Договору, якщо Орендар порушить будь-який інший обов`язок за цим Договором оренди, ніж той, відповідальність за який передбачена вище в цій статті та не усуне (не виправить) таке порушення протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання повідомлення від Орендодавця, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцеві договірні штрафні санкції в розмірі денної Основної орендної плати за кожен день прострочення.

Під час дії договору оренди відповідачем було порушено цілу низку зобов`язань за договором, а саме:

1) Штрафні санкції за ненадання щомісячних звітів.

Відповідно до п. 11.4. Договору, Орендар зобов`язаний щомісячно надавати Орендодавцеві Щомісячний Статистичний Звіт та періодичний звіт (фіскальний звіт) не пізніше ніж на п`ятий календарний день місяця, що слідує за звітним.

Форми цих звітів є додатками № 2, 3 до Договору, які підписані Відповідачем.

За весь час оренди приміщення відповідач жодного разу не надав вказані звіти.

Отже, позивачем нараховані штрафні санкції, відповідно до п. 19.5 Договору, в розмірі 635 129,24 грн.

2) Штрафні санкції за несплату авансового платежу за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 15.1. Договору, впродовж строку, вказаного у статті 24 (пункт 14), Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку Орендодавця (якщо Орендодавець направить такий рахунок Орендареві), вказану у статті 24 (пункт 13) суму в якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати Основної Орендної плати за Договором оренди за останній місяць оренди (Авансовий внесок).

Оскільки зобов`язання з внесення авансового платежу відповідачем виконано не було, позивачем нараховані штрафні санкції, відповідно до п. 19.5 Договору в розмірі, 635 129,24 грн.

3) Штрафні санкції за не страхування приміщення (цивільно-правова відповідальність).

Згідно п. 17.1. Договору протягом 3-х календарних місяців з моменту укладення цього Договору Орендар зобов`язаний застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами (у тому числі, але не виключно, перед Орендодавцем, іншими орендарями) за спричинення будь-якої шкоди, яка може бути спричинена у зв`язку з виконанням робіт Орендаря, зокрема, шкоду особі (життю, здоров`ю) чи майну, яка може бути завдана в результаті виконання робіт Орендаря чи інших дій персоналу Орендаря або третіх осіб, що отримали доступ до Приміщення за клопотанням Орендаря. За цим Договором вигодонабувачем є Орендар.

Відповідно до п. 17.6. Договору, Орендар має надати свої страхові поліси (договори) Орендодавцю на вимогу Орендодавця.

Відповідна вимога була заявлена позивач у листі-повідомленні №2 від 11.08.2021 року, а також повторена в інших вищеназваних листах.

Оскільки відповідач не виконав вказаний обов`язок і не застрахував цивільно-правову відповідальність перед третіми особами та не надав відповідний страховий поліс (договір) Орендодавцю, позивачем також нараховані штрафні санкції в розмірі 635 129,24 грн.

4) Штрафні санкції за не страхування Приміщення (основні ризики його пошкодження або знищення).

Також, згідно п. 17.2. Договору, протягом 3-х календарних місяців з моменту укладення цього Договору Орендар за свій рахунок зобов`язаний застрахувати Приміщення від основних ризиків його пошкодження або знищення.

Як визначено у п. 17.3. Договору, кожного разу при необхідності оформлення страхування Орендар зобов`язаний погодити особу страховика та умови страхування із Орендодавцем.

Відповідно до п. 17.6. Договору, Орендар мас надати свої страхові поліси (договори) Орендодавцю на вимогу Орендодавця.

Відповідна вимога також заявлялась позивачем у листі-повідомленні №2 від 11.08.2021 року та була повторена в інших листах.

В зв`язку з тим, що відповідач не виконав свій обов`язок і не застрахував приміщення від основних ризиків його пошкодження або знищення та не надав відповідний страховий поліс (договір) позивачу, останній нарахував штрафні санкції відповідно до п. 19.5 Договору в розмірі 635129,24 грн.

5) Штрафні санкції за неповернення приміщення згідно умов Договору.

Відповідно до п.9.2. Договору, Повернення Приміщення Орендарем відбувається протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору та полягає у звільнення Приміщення від будь-якого майна Орендаря і здійснення Сторонами приймання-передачі (повернення Приміщення, шляхом підписання відповідного Акта (Акту прийому-передачі Приміщення з орендного користування).

У листі-повідомлення від 25.08.2021 позивач повідомив відповідача про намір припинити Договір в односторонньому порядку з 01.10.2021, у разі несплати заборгованості.

Листом від 14.09.2021 орендодавець повідомив орендаря про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку з 01.10.2021 та надав проект акта прийому-передачі приміщення із орендного користування.

Отже, починаючи з 01.10.2021 Договір оренди №30/04/21 від 30.04.2021 припинив свою дію, а строк для виконання ТОВ «ДЖОН МАКС» зобов`язання щодо підписання акта прийому-передачі приміщення із орендного користування сплинув 03.10.2021.

У вказаному вище п.9.2. Договору сторони погодили, що у випадку не підписання Орендарем Акта прийому-передачі приміщення з орендного користування протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% (десяти) відсотків від місячної від місячної вартості оренди приміщення.

В зв`язку з цим ТОВ «КАН» нарахувало і просить суд стягнути з ТОВ «ДЖОН МАКС» штрафні санкції відповідно до п. 9.2 Договору в розмірі 50 000,94 грн.

Згідно п. 21.4. Договору, припинення дії цього Договору оренди (в тому числі, дострокове припинення) не звільняє Орендаря від сплати належних з нього платежів, а також не звільняє Сторін від відповідальності за порушення, які мали місце до припинення дії Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, зобов`язання фінансового характеру (в тому числі ті, що стосуються сплати Орендарем на користь Орендодавця будь-яких платежів, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків) припиняються з моменту їх належного виконання, незалежно від припинення дії Договору оренди (в тому числі, дострокового).

З урахуванням вищевикладеного, загальний розмір договірних штрафних санкцій за порушення ТОВ «ДЖОН МАКС» своїх зобов`язань по Договору становить 2 699 776,31 грн.

Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у загальній сумі 7508,64 грн.

Таким чином, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість та штрафні санкції, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить з ТОВ «ДЖОН МАКС» 4 555 733,08 грн, що складається з: 1 694 112,96 грн. - заборгованості з орендної плати за Договором; 154 335,17 грн. - заборгованості із компенсації вартості комунальних послуг, 2 699 776,31грн. - договірних штрафних санкцій; 7 508,64 грн - 3 % річних.

Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що, починаючи з червня 2021 року, власниками ТОВ «ДЖОН МАКС» велися перемовини з керівництвом позивача щодо зменшення розміру орендної плати, оскільки виторги ресторану, під розміщення якого було орендовано приміщення, мізерні, у зв`язку з обмеженнями, запровадженими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Також, у зв`язку з неможливістю сплатити заборгованість, працівниками позивача вчинялися дії щодо перешкоджання вільному користуванню приміщення. Крім того, позивач незаконно позбавив відповідача майна на суму майже 7 000 000,00 грн, що знаходилося в орендованому приміщенні, не надавши можливості його вивезти, у зв`язку з чим відповідач звернувся з заявою до органів поліції за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖОН МАКС» виникли правовідносини, що регулюються положеннями цивільного та господарського законодавства про найм.

Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір оренди № 30/04-21 від 30.04.2021 діяв з 01.05.2021 по 01.10.2021.

В статтях 10, 13 Договору сторони погодили порядок розрахунку та сплати орендної плати за користування приміщенням.

При цьому, у п. 10.6 Договору зазначено, що з моменту підписання цього договору та до 31.03.2022 року діє пільговий період зі сплати орендної плати, яку орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцеві, графік її оплати буде зафіксований і наводиться в Додатку № 4 до цього Договору. Починаючи з 01.04.2022 року орендна плата буде розраховуватись та сплачуватись відповідно до всіх положень статті 10 та статті 13 цього Договору.

Як вбачається з Додатку № 4 до Договору, відповідачу було встановлено орендну плату в розмірі 877 500,00 грн на період з 01.05.2021 по 31.07.2021, в розмірі 390 000,00 грн на період з 01.08.2021 по 31.08.2021, в розмірі 18 018,02 доларів США в сумі гривневого еквіваленту на період, починаючи з 01.09.2021 по 31.03.2022, з певним графіком проведення оплат.

З наданих суду доказів вбачається, своєчасне виконання відповідачем зобов`язань в частині внесення орендної плати в сумі 220 000,00 грн у строк до 29.07.2021. В частині сплати орендних платежів у розмірі 305 000,00 грн відповідачем здійснено з порушенням строків, визначених у Додатку № 4 до Договору. В частині внесення орендної плати за серпень, вересень та 26 днів жовтня 2021 року відповідач свої зобов`язання взагалі не виконав.

Відповідно до частини першої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до приписів частин четвертої, шостої статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, відповідач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України, викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17.

При цьому, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, долучені відповідачем до матеріалів справи докази не доводять, в розумінні статей 76-78 ГПК України, неможливість користування майном у період з 01.05.2021 по 30.09.2021 (включно) через вчинення позивачем дій, які обмежували доступ до об`єкта оренди.

Також суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений був права ініціювати у встановленому законом порядку внесення змін до договору в частині розміру орендної плати з огляду на неотримання очікуваного прибутку від своєї господарської діяльності в орендованому приміщенні.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

За змістом наведених норм та з урахуванням пп. «d» п. 21.1 Договору, яким визначено, що Орендодавець має право припинити дію цього Договору (розірвати Договір в односторонньому порядку), направивши про це Орендареві повідомлення не менше як за 7 (сім) календарних днів в разі, якщо Орендар двічі протягом календарного року більш ніж на 10 (десять) календарних днів поспіль затримує виконання грошових зобов`язань відповідно до цього Договору оренди та таке порушення не усунуте протягом 10 (десяти) днів після направлення Орендодавцем повідомлення про це, позивач скористався своїм правом на дострокове розірвання Договору оренди № 30/04-21 від 30.04.2021, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Під час розгляду справи відповідач заявлених до нього вимог в частині стягнення 1 694 112,96 грн. заборгованості з орендної плати за договором та 154 335,17 грн. - заборгованості із компенсації вартості комунальних послуг належними засобами доказування не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1 694 112,96 грн. заборгованості з орендної плати за договором та 154 335,17 грн. - заборгованості із компенсації вартості комунальних послуг, які виникли внаслідок порушення відповідачем умов Договору оренди № 30/04-21 від 30.04.2021, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі грн за період прострочення сплати орендної плати з 15.09.2021 по 18.11.2021.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, арифметично правильні та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції у загальному розмірі 2 699 776,31 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Станом на день звернення позивача до суду розмір неустойки, яка нараховується за несвоєчасне виконання саме грошового зобов`язання, регулюється положеннями Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996.

Отже, недотримання положень чинного законодавства в частині порядку та розміру нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є підставою для відмови в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення платежів у розмірі 109 258,41 грн та штрафних санкцій за порушення строків сплати авансового платежу за останній місяць оренди 635 129,24 грн.

Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій за неповернення приміщення у розмірі 50 000,94 грн, суд звертає увагу на те, що саме позивач обмежив доступ відповідача до приміщення, починаючи з 01.10.2021, що, в свою чергу, позбавило останнього можливості вивезти майно з орендованого приміщення протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії договору та відповідно підписати акт повернення майна з оренди. Фактично дії позивача щодо обмеження доступу відповідача до орендованого приміщення саме з 01.10.2021 не відповідає положенням п. 9.2. Договору та є підставою для відмови в частині покладення на відповідача відповідальності за вказане правопорушення.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих за ненадання щомісячних звітів, за не страхування цивільно-правової відповідальності та страхування приміщення від основних ризиків його пошкодження або знищення, суд відзначає слідуюче.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Однак, при цьому, неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції.

Тобто господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та те, що договірні відносини між сторонами тривали незначний проміжок часу, а також те, що розмір заявлених до стягнення санкцій перевищує розмір суми заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що нараховання позивачем відповідачу штрафних санкцій за ненадання щомісячних звітів, за не страхування цивільно-правової відповідальності, за не страхування приміщення від основних ризиків його пошкодження або знищення фактично носить характер каральних санкцій, що прямо суперечить загальним засадам справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на викладені вище обставини справи, зібрані докази та надані учасниками судового процесу поясненнями, суд дійшов висновку про часткове задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОН МАКС" (пр-Голосіївський, буд.132, м. Київ, 03127; ідентифікаційний код: 43970638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН" (вул. Велика Васильківська/Басейна, буд.1-3/2, м. Київ, 01024; ідентифікаційний код: 32982232) 1 694 112 грн 96 коп. заборгованості з орендної плати, 154 335 грн 17 грн заборгованості з компенсації вартості спожитих комунальних послуг, 7508 грн 64 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 27839 грн 85 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.09.2022

Суддя А.І. Привалов