Рішення

від 21.09.2022 по справі 910/21789/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2022Справа № 910/21789/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШГК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара"

про стягнення 471 702 грн 32 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ШГК" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" про стягнення 471 702 грн 32 коп. заборгованості за договором поставки від 15.03.2021 № 15/03/21-01, в тому числі: 401 329 грн 00 коп. основної заборгованості, 33 670 грн 38 коп. пені, 17 540 грн 45 коп. штрафу, 12 956 грн 22 коп. інфляційних втрат та 6 206 грн 27 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 15.03.2021 № 15/03/21-01 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 401 329 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 33 670 грн 38 коп. пені, 17 540 грн 45 коп. штрафу, 12 956 грн 22 коп. інфляційних втрат та 6 206 грн 27 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2022, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

14.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/21789/21 та прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 910/21789/21 визнано малозначною. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 22.09.2022 відповідачем вимог ухвали суду від 21.01.2022, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 22.08.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 92662832.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШГК" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфара" (покупець за договором) укладено договір поставки № 15/03/21-01 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати будівельні матеріали (надалі товар). Вид (номенклатура), одиниця виміру, кількість, ціна, умови (базис поставки), строки поставки та інші суттєві умови щодо кожної партії товару визначаються сторонами шляхом підписання специфікацій та/або видаткових накладних, рахунків-фактур, що мають силу специфікацій за умови їх підписання сторонами, які є невід`ємною частиною даного договору. Постачальник гарантує покупцю, що йому належить право власності/право розпорядження на товар, та відсутність будь-яких обтяжень чи прав третіх осіб на товар, що поставляється.

Відповідно до пункту 3.1. договору оформлення специфікації та поставка товару здійснюється на підставі письмових замовлень покупця після їх узгодження постачальником. Узгодження сторонами номенклатури, строків та інших умов поставки може відбуватись за допомогою телекомунікаційного зв`язку та/або електронної пошти, з подальшим оформленням відповідних документів у письмовій формі.

Пунктом 4.3. договору визначено, що на кожну партію товару, постачальник повинен надати покупцю разом із товаром видаткову накладну.

Згідно з пунктом 4.7. договору право власності на товар та ризики переходять до покупця в момент отримання товару покупцем, що фіксується у накладних, якими підтверджується момент передачі та отримання товару покупцем, якщо інше не випливає із узгодженого базису поставки.

Відповідно до пункту 5.1. та 5.2. договору ціна товару встановлюється в національній валюті України та визначається в узгоджених сторонами специфікаціях та/або видаткових накладних, рахунки-фактури, що мають силу специфікацій, в залежності від базису поставки. Сума договору визначається загальною вартістю поставленого товару, відповідно до видаткових накладних.

У відповідності до пунктів 6.1. та 6.2. договору розрахунки за товар здійснюються на підставі цього договору, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з пунктом 7.5. договору у випадку невиконання покупцем умов п.6.2. цього договору, покупець сплачує штраф 5 %відсотків та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов даного договору. Договір продовжується автоматично на кожний наступний календарний рік, у випадку якщо жодна із сторін не заявить вимогу про його розірвання за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії договору (пункт 9.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 15/03/21-01 від 15.03.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладених № 525 від 16.03.2021 на суму 111 469 грн 50 коп., № 674 від 30.03.2021 на суму 22 168 грн 00 коп., № 1757 від 08.06.2021 на суму 40 813 грн 50 коп., № 1735 від 08.06.2021 на суму 40 586 грн 25 коп. та № 19555 від 18.06.2021 на суму 135 768 грн 75 коп.

Всього на загальну суму 350 809 грн 00 коп.

Разом з тим, 18.06.2021 сторонами підписано акт надання послуг № 1939 до договору поставки № 15/03/21-01 від 15.03.2021 щодо компенсації вартості перевезення вантажів залізничним транспортом на суму 50 520 грн 00 коп., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШГК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфара" за договором поставки № 15/03/21-01 від 15.03.2021, підписаним сторонами, сторони погодили суму заборгованості у розмірі 401 329 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 350 809 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 350 809 грн 00 коп. Також в матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати відповідачем за перевезення залізничним транспортом, відповідно до акту надання послуг № 1939 від 18.06.2021 на суму 50 520 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого позивачем товару та факту наявності заборгованості у розмірі 350 809 грн 00 коп., а також невиконання обов`язку із здійснення оплати за перевезення залізничним транспортом, відповідно до акту надання послуг № 1939 від 18.06.2021 на суму 50 520 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 401 329 грн 00 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 33 670 грн 38 коп. пені, 17 540 грн 45 коп. штрафу, 12 956 грн 22 коп. інфляційних втрат та 6 206 грн 27 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 15/03/21-01 від 15.03.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 670 грн 38 коп. пені, 17 540 грн 45 коп. штрафу, 12 956 грн 22 коп. інфляційних втрат та 6 206 грн 27 коп. 3% річних, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" (вулиця Михайла Максимовича, будинок 26, поверх 1, приміщення 220, місто Київ, 03066, ідентифікаційний код 40875500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШГК" (вулиця Центральна, будинок 5, село Шамраївка, Сквирський район, Київська область, 09034, ідентифікаційний код 43520312) заборгованість у розмірі 401 329 (чотириста одна тисяча триста двадцять дев`ять) грн 00 коп., 33 670 (тридцять три тисячі шістсот сімдесят) грн 38 коп. пені, 17 540 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн 45 коп. штрафу, 12 956 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 22 коп. інфляційних втрат, 6 206 (шість тисяч двісті шість) грн 27 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 075 (сім тисяч сімдесят п`ять) грн 53 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька