Рішення

від 21.09.2022 по справі 910/3881/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2022Справа № 910/3881/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО"

про стягнення 195 478,80 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" (далі - відповідач) штрафних санкцій за порушення умов укладеного між сторонами договору від 01.04.2020 року № 01-078537-20 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині вчасного виконання робіт у загальному розмірі 195 478,80 грн., з яких: 140 962,80 грн. - пеня, 54 516,00 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2022 року означену позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

10.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року відкрито провадження у справі № 910/3881/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.07.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 12.07.2022 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову з огляду на те, що до укладення між сторонами договору від 01.04.2020 року № 01-078537-20 позивач звертався до Глушківської сільради Куп`янського району Харківської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по опорах в селі Глушковка №№ 341, 342, 343, 344, в селі Колісниківка, опори №№ 336, 337, 338, 339, 340; загальна кількість: 9 опор. У той же час, у деяких рішеннях сільської ради було зазначено про надання земельної ділянки в оренду. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" зазначало, що позивач та відповідач з означеним формулюванням не погодилися, оскільки відповідно до змісту статті 92 Земельного кодексу України Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" має право на отримання відповідних земельних ділянок у постійне користування. У подальшому відповідачем після виготовлення та встановлення місця розташування земельних ділянок були направлені відповідні клопотання про надання дозволів на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Листом від 26.08.2020 року № 26/08/1113 відповідач звернувся до позивача з пропозицією продовжити терміни виконання робіт за договором та строк дії цього правочину, за результатами розгляду якого сторони підписали додаткову угоду від 03.09.2020 року № 1 про продовження строку виконання робіт до 01.12.2020 року та продовження строку дії договору до 31.12.2020 року. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" ще в серпні 2020 року повідомило позивача про проблеми з отриманням дозволів. Відповідач звернув увагу на те, що перші рішення про надання дозволів за клопотаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" були отримані 12.10.2020 року, однак у цих рішеннях також було вказано про надання земельних ділянок в оренду (а не в постійне користування). Відповідач також наголосив, що клопотання про надання дозволів були направлені 11.09.2020 року, а рішення Курилівська сільська рада прийняла та направила відповідачу лише 12.10.2020 року, тоді як у подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" було змушене вживати заходи щодо внесення змін до відповідних рішень цього органу місцевого самоврядування. Разом із тим, 30.12.2020 року Курилівська сільська рада у відповідь на клопотання відповідача про внесення змін до прийнятих нею рішень повідомила про відсутність такої можливості. Отже, обставини, які унеможливили вчасне виконання відповідачем умов договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 01.04.2020 року № 01-078537-20, виникли з вини Курилівської сільської ради, про що позивача було повідомлено відповідним листом, а відтак підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" заходів відповідальності за порушення зобов`язань за договором від 01.04.2020 року № 01-078537-20, на думку відповідача, відсутні.

Крім того, щодо нарахування штрафних санкцій у період з 01.12.2020 року по 30.05.2021 року відповідач зазначив, що у цей період Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" було здійснено основний обсяг виконуваної за договором роботи щодо внесення змін до рішення Курилівської сільської ради, затвердження проектів землеустрою та інше.

20.07.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла відповідь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 19.07.2022 року № 01/30102 на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначив про відсутність обставин (у тому числі форс-мажорних), які свідчать про наявність підстав для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" від встановленої умовами укладеного між сторонами договору відповідальності.

01.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 26.07.2022 року, в якій останній заявив про подання доказів на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" у даній справі судових витрат на оплату професійної правничої допомоги протягом 5 днів після ухвалення рішення у цій справі.

Інших клопотань чи заяв, зокрема, по суті справи, від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" (виконавець) укладено договір № 01-078537-20 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується виконати роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; внесення відомостей про земельні ділянки, які відводяться, до Державного земельного кадастру та отримання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки; забезпечення заходів щодо отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, у випадках, передбачених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"; подача на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки під опорами ПЛ 330 кВ Слов`янська ТЕС - Куп`янськ (інв. № 3021/1) на території Куп`янського району Харківської області, з дотриманням державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а замовник, у свою чергу, - прийняти та оплатити належно виконані роботи.

Технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою викладені у завданні на виконання робіт (додаток 1 до Договору) та календарному плані (додаток 2 до Договору), що є невід`ємними частинами Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 4 завдання на виконання робіт за Договором (додаток 1) роботи виконати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини в Україні, зокрема:

1. Отримання дозволу органу, уповноваженого передавати земельні ділянки у власність або у користування, на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно зі статтями 122 та 123 Земельного кодексу України (окремо на кожну ділянку);

2. Встановлення місцезнаходження земельних ділянок під опорами повітряних ліній (ПЛ) шляхом здійснення виконавчої зйомки земельних ділянок, на якій знаходиться опори ПЛ. Кадастрова зйомка земельних ділянок згідно зі статтею 198 Земельного кодексу України;

3. Складання списку землевласників (землекористувачів), з якими виникає земельний спір щодо меж або прав на земельну ділянку під розміщення опор ПЛ;

4. Розроблення та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування ПЛ 330 кВ Слов`янська ТЕС - Куп`янськ (інв. № 3021/1) на території Куп`янського району Харківської області (проекти землеустрою);

5. Отримання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки на підставі розроблених проектів землеустрою;

6. Здійснення заходів щодо отримання позитивного висновку державної експертизи проектів землеустрою у випадках, передбачених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації";

7. Отримання рішення органу, уповноваженого передавати земельні ділянки у власність або у користування, про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно з пунктом 6 статті 123 Земельного кодексу України та передачу їх у власність або у користування замовнику;

8. Забезпечення реєстрації прав на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримання відповідних витягів з реєстру.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору загальна вартість робіт за цим правочином становить 778 800,00 грн., в тому числі ПДВ 129 800,00 грн., згідно з додатком 4 до Договору (кошторис на виконання робіт). Оплата в розмірі 778 800,00 грн., в тому числі ПДВ 129 800,00 грн. здійснюється замовником поетапно, протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі робіт на суму виконаних робіт в розрізі опор ПЛ та за наданим виконавцем (після підписання замовником зазначеного акта) рахунком-фактурою.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що приймання виконаних робіт за цим Договором оформляється актом приймання-передачі робіт. Акт приймання-передачі повинен мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документа. Один примірник акта після підписання замовником повертається виконавцю.

Згідно з пунктом 4.1 Договору початок робіт з дати підписання Договору сторонами, закінчення - до 01.09.2020 року.

Пунктами 4.3, 4.4 означеної угоди встановлено, що у разі виникнення на будь-якій стадії виконання робіт за Договором об`єктивних обставин, що унеможливлюють подальше виконання робіт за Договором, не з вини виконавця та не з вини замовника, сторона, що виявила такі обставини, повинна в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виявлення таких обставин повідомити про це іншу сторону. В такому випадку сторони вправі скласти акт про прийняття фактично виконаних робіт, які виконані станом на дату відправлення такого повідомлення.

За умовами пунктів 6.2, 6.3 Договору у разі виникнення обставин непереборної сили, інших форс-мажорних обставин, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором за умови надання доказів (документа) щодо таких обставин стороною, яка посилається на будь-яку з цих обставин як на підставу для звільнення її від відповідальності, та доведення нею причинного зв`язку між виникненням таких обставин та неможливістю виконання зобов`язань, а також якщо на момент початку цих обставин сторона, яка на них посилається, не знаходилася в простроченні виконання своїх зобов`язань за Договором.

Якщо унаслідок дії непереборної сили, інших форс-мажорних обставин (техногенного, природного/соціально-політичного/військового характеру/обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів/установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання Договору)), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за Договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом п`яти календарних днів з дати її виникнення.

Пунктами 6.4 та 6.5 цього правочину передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за Договором зобов`язань позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. Доказом дії обставин непереборної сили, інших форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України, іншим компетентним органом/установою.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 26.08.2020 року № 26/08/1113 відповідач, враховуючи виконаний ним обсяг робіт та з метою досягнення результату предмета Договору, звернувся до позивача з пропозицією продовжити термін дії виконання зобов`язань та термін дії Договору до 01.12.2020 року, а також закріплення означених змін у відповідній додатковій угоді.

Враховуючи наведене, 03.09.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до пунктів 4.1, 9.1 цього правочину та пункту 1 його додатку 6. Крім того, означеною додатковою угодою встановлено, що її умови відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини між сторонами, які виникли та фактично склалися між сторонами до дати її укладення.

Так, згідно з пунктом 4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 03.09.2020 року № 1 до нього, початок робіт з дати підписання Договору сторонами, закінчення - до 01.12.2020 року.

За змістом пункту 9.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 03.09.2020 року № 1 до нього, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилалося на те, що всупереч умовам Договору відповідач ні у встановлений цією угодою строк - до 01.12.2020 року, ні станом на 09.02.2022 року не передав позивачу виконаних за Договором робіт, жодних актів приймання-передачі робіт між сторонами підписано не було.

Враховуючи наведене, листом № 01/51399 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату пені та штрафу, нарахованих внаслідок несвоєчасного виконання робіт за Договором. Проте, така претензія була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" без задоволення, нараховані позивачем штрафні санкції у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 140 962,80 грн., нарахованої у період з 01.12.2020 року по 30.05.2021 року на суму Договору в розмірі 778 800,00 грн. та заявленої до стягнення внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за Договором, а також 54 516,00 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості прострочених понад 30 днів робіт.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо виконання робіт у строк, визначений за домовленістю сторін та вказаний у Договорі.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що до укладення між сторонами Договору позивач звертався до Глушківської сільради Куп`янського району Харківської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по опорах в селі Глушковка №№ 341, 342, 343, 344, в селі Колісниківка опори №№ 336, 337, 338, 339, 340; загальна кількість: 9 опор (загальна кількість опор по Договору - 49 опор).

11.09.2020 року відповідач направив у Курилівську сільську об`єднану територіальну громаду клопотання щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 318 А, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 332, 333, 335, 345, 346, 347, 348, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 317 А, 318.

12.10.2020 року Курилівська сільська об`єднана територіальна громада своїм рішенням № 339 надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 318, 318 А, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 332, 333 та рішенням № 340 надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 345, 346. Однак, у рішенні цього органу місцевого самоврядування була допущена помилка щодо переліку опор № 345 та № 346 і не було зазначено опори № 347 та № 348. Крім того, сільська рада у наведених рішеннях зазначила про надання земельних ділянок в оренду, а не в постійне користування.

Враховуючи наведене, 25.11.2020 року відповідач направив Курилівській сільській об`єднаній територіальній громаді клопотання про внесення змін в її рішення стосовно надання земельних ділянок в постійне користування.

30.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" направило на адресу позивача лист № 30/11/1279 про стан виконання Договору та вдруге просило замовника продовжити термін виконання робіт та термін дії Договору. Проте, листом від 03.12.2020 року № 01/44084 позивач відмовився вносити запропоновані відповідачем зміни до Договору з огляду на відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження обставин, які є підставою для внесення відповідних змін.

30.12.2020 року Курилівська сільська рада у відповідь на клопотання відповідача про внесення змін до прийнятих нею рішень повідомила про відсутність такої можливості з огляду на внесення змін до частини 2 статті 92 Земельного кодексу України.

09.03.2021 року (після закінчення строку дії Договору) відповідач надіслав Курилівській сільській раді відповідь на її лист від 30.12.2020 року № 02-21/2261 з обґрунтуванням наявності у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" права на отримання земельних ділянок у постійне користування.

21.04.2021 року Курилівська сільська рада своїм рішенням № 474 вирішила внести зміни до рішення від 12.10.2020 року № 340 (де були допущені помилки) та виклала його належним чином відповідно до клопотання, поданого відповідачем ще 11.09.2020 року.

27.04.2021 року відповідач надіслав клопотання до Курилівської сільської ради щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під опорою № 318 або внесення змін до пункту 1 рішення 319 від 12.10.2020 року.

12.05.2021 року відповідач листом № 12/05/1 надіслав Курилівській сільській раді клопотання про внесення змін до рішення № 73 від 20.02.2020 рок, а саме щодо надання земельної ділянки під опорою № 341 у постійне користування.

13.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" надіслало клопотання № 13/05/235 про погодження технічної документації щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 318, 341, 339.

15.06.2021 року Курилівська сільська рада рішеннями № 576, 577 затвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 343, 340.

15.06.2021 року відповідач надіслав клопотання до Курилівської сільської ради щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 330, 331, 334, 335 у постійне користування.

27.07.2021 року Курилівська сільська рада рішенням № 858 надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 330, 331, 334, 335.

09.08.2021 року, 10.08.2021 року та 12.08.2021 року відповідач надіслав клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під опорами №№ 337, 344, 308, 309, 310 у постійне користування.

18.08.2021 року Курилівська сільська рада рішеннями №№ 898, 903, 904, 905, 906 затвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 308, 309, 310, 344, 340, 337.

20.09.2021 року та 20.10.2021 року відповідач надіслав клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 318, 336.

19.10.2021 року та 18.11.2021 року Курилівська сільська рада рішеннями №№ 1094, 1186 затвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 336, 318.

30.11.2021 року відповідач надіслав клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під опорою № 335.

21.12.2021 року Курилівська сільська рада рішенням № 1359 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під опорою № 335.

05.01.2022 року відповідач надіслав клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 319, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 332, 333, 326, 327, 328, 329, 332, 333.

20.01.2022 року відповідач надіслав клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під опорою № 339.

01.02.2022 року Курилівська сільська рада рішеннями №№ 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536 та 1537 затвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під опорами №№ 338, 342, 319, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 332, 333, 339.

З огляду на вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" вказувало, що обставини, які унеможливили вчасне виконання відповідачем умов Договору, виникли з вини саме Курилівської сільської ради, про що позивача було повідомлено відповідним листом, а відтак підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" заходів відповідальності за порушення зобов`язань за означеним правочином відсутні.

Однак, такі заперечення відповідача не беруться судом до уваги з огляду на те, що останній при укладенні Договору був обізнаний про обсяг належних до виконання робіт, а також безумовно знав про те, що для виконання таких робіт обов`язковим є звернення, у тому числі до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" усвідомлювало необхідність виконання погоджених сторонами робіт саме у строк, встановлений Договором.

Судом також враховано, що згідно з пунктом 4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 03.09.2020 року № 1 до нього, початок робіт з дати підписання Договору сторонами, закінчення - до 01.12.2020 року.

За змістом пункту 9.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 03.09.2020 року № 1 до нього, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року.

Отже, строк дії Договору був встановлений за погодженням сторін та фактично тривав з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року, тобто 9 місяців.

Відповідач посилався на те, що клопотання про надання дозволів були направлені 11.09.2020 року, а рішення Курилівська сільська рада прийняла та направила відповідачу лише 12.10.2020 року, тоді як у подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" було змушене вживати заходи щодо внесення змін до відповідних рішень цього органу місцевого самоврядування. За результатами вжитих відповідачем заходів 21.04.2021 року Курилівська сільська рада своїм рішенням № 474 внесла зміни до рішення від 12.10.2020 року № 340 (де було допущено помилку) та виклала його належним чином відповідно до клопотання, поданого відповідачем ще 11.09.2020 року.

Отже, з моменту подання відповідачем вищенаведеного клопотання про надання дозволів на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (11.09.2020 року) до моменту фактичного виправлення Курилівською сільською радою допущених нею помилок та прийняття відповідного рішення № 474 про внесення змін до попереднього рішення № 340 (21.04.2021 року) минуло 7 місяців.

У той же час, у відзиві на позовну заяву, датованому 12.07.2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" визнало, що роботи за Договором фактично продовжуються та на час розгляду даної справи передані замовнику не були.

З огляду на те, що з 31.12.2020 року (момент закінчення строку дії Договору) до 12.07.2022 року (дата складення відзиву на позов, у якому відповідач визнав факт прострочення виконання робіт за Договором та їх фактичне не передання замовнику) сплинуло більше 17 місяців, тоді як, за посиланнями відповідача, процес виправлення Курилівською сільською радою допущених нею у рішенні № 340 помилок тривав щонайбільше 7 місяців (з урахуванням строків пересилання поштових відправлень), суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на допущення ним прострочення виконання зобов`язань за Договором саме з вини Курилівської сільської ради.

Слід зазначити, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" у встановленому законом порядку не було надано суду належних доказів та не доведено неправомірності фактичної відмови позивача від повторного продовження терміну дії Договору та строку виконання робіт за цим правочином, як не надано й доказів визнання укладеною між сторонам відповідної додаткової угоди про продовження вищенаведених строків у судовому порядку.

Більше того, за умовами пункту 3.7 Договору роботи по Договору можуть прийматися та передаватися по кожній опорі ПЛ окремо або декільком опорам ПЛ або в цілому по всьому обсягу робіт.

Проте відповідачем на час вирішення даного спору по суті не було надано суду жодних доказів як на підтвердження приймання-передачі від виконавця до замовника всього обсягу робіт за Договором, так і документів, які свідчать про приймання-передачу таких робіт по кожній опорі ПЛ окремо або декільком опорам ПЛ (щодо яких спірні питання були відсутні). Зокрема, відповідачем не подано доказів на підтвердження виконання ним робіт в частині внесення відомостей про земельні ділянки, які відводяться, до Державного земельного кадастру та отримання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки; забезпечення заходів щодо отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, у випадках, передбачених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"; подачі на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки під всіма вищенаведеними опорами.

За таких обставин, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення проти задоволення позову визнаються судом необґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем робіт за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 140 962,80 грн. пені, нарахованої у період з 01.12.2020 року (тобто після спливу встановленого сторонами строку закінчення виконання робіт за Договором) по 30.05.2021 року на суму основного боргу в розмірі 778 800,00 грн. із застосуванням ставки у розмірі 0,1 % від вартості робіт, строк виконання яких порушений, а також 54 516,00 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості робіт, прострочення виконання яких становить більше 30 днів.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та у постанові від 31.03.2021 року в справі № 916/3848/19.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим Договором.

За умовами пункту 5.2.2 цієї угоди за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач несвоєчасно виконав взятий на себе обов`язок щодо виконання робіт за Договором, і розмір нарахованих позивачем пені та штрафу відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, тоді як відповідачем обґрунтованого контррозрахунку означених штрафних санкцій надано не було, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з відповідача спірних сум пені та штрафу є обґрунтованим.

У той же час суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасного виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСОММ СО" (03115, місто Київ, вулиця Петрицького, будинок 4; код ЄДРПОУ 23735402) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) 140 962 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 80 коп. пені, 54 516 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. штрафу, а також 2 932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.09.2022 року.

Суддя В.С. Ломака