Рішення

від 04.09.2022 по справі 456/1275/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 Справа № 456/1275/20

за позовом: ОСОБА_1 , м. Стрий

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Орант», м. Стрий,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : ОСОБА_2 , Республіка Німеччина, м. Кассель,

про: визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Куликовець І.М. - представник;

від третьої особи: не з`явився.

Стрийським міськрайонним судом Львівської області справа №456/12754/20 розглядалась в період з 12.05.2020 по 05.01.2021.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.01.2022 рішення стрийського міськрайонного суду Львівської області в справі №456/12754/20 скасовано.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.03.2022 справу №456/12754/20 передано за встановленою судом юрисдикцією до Господарського суду Львівської області.

Матеріали справи №456/1275/20 за позовом ОСОБА_1 , м. Стрий до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Орант», м. Стрий, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Республіка Німеччина, м. Кассель про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі надійшли на розгляд до Господарського суду Львівської області 30.03.2022.

Ухвалою суду від 01.04.2022 справу прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.05.2022.

У судовому засіданні 04.05.2022 суд відклав розгляд справи на 23.05.2022.

Ухвалою від 23.05.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №456/1275/20 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.07.2022.

У судовому засіданні 04.07.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №456/1275/20, розгляд справи №456/1275/20 по суті призначив на 01.08.2022.

Ухвалою суду від 01.08.2022 суд відклав розгляд справи на 17.08.2022.

Ухвалою суду 17.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 12.09.2022.

У судове засідання 05.09.2022 представник позивача не з`явився, на електрону адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судове засідання 05.09.2022 представник відповідача з`явився, надав пояснення.

У судовому засіданні 05.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 25.02.2008 ОСОБА_1 (позивач) працювала у ТзОВ «Орант» на посаді директора, згідно протоколу загальних зборів ТзОВ «Орант» №1 від 25.02.2008.

28 лютого 2020 позивач отримала лист від ТзОВ «ОРАНТ» від 25.02.2020 №25/02-01 про те, що до 03.03.2020 їй потрібно прибути за місцезнаходженням Товариства, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та у зв`язку з припиненням її повноважень директора ТОВ «Орант» з 24.02.2020, в термін до 03.03.2020 зобов`язана надати документи за актом приймання- передачі (повернення-приймання).

Позивач зазначає, що у період з 19.02.2020 до 11.03.2020 перебувала на лікарняному.

Позивач також вказує, що 28.02.2020 їй стало відомо про проведені повторні чергові збори учасників ТОВ «Орант» від 22.02.2020 на яких був присутній учасник з 68,8% частки, ОСОБА_2 . Інші учасники ,а саме :позивач, ОСОБА_1 з часткою 20% та ОСОБА_3 , якій належить 11,2 частки від статутного капіталу були відсутні. На зазначених зборах, прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора з 12.03.2020, з наказом про звільнення ознайомлено не було та відмовлено в отриманні трудової книжки посилаючись на її відсутність, а також на картковий банківський рахунок були перераховані кошти, хоча кінцевого розрахунку проведено не було, у зв`язку з відсутністю письмового розрахунку. Позивач, вважає, що звільнення з посади директора ТОВ «ОРАНТ» є незаконним, відтак за рішенням суду її повинно бути поновлено на посаді та виплачено середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав.

Позивач стверджує, що вона зверталась до товариства із заявою про видачу їй трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення, однак у видачі таких документів їй було відмовлено. Товариство такої заяви від ОСОБА_1 не отримувало, позивачем не вказано в який спосіб було подано таку заяву товариству, більше того до позовної заяви не долучено жодного підтвердження, що нею скеровувалась така заява в адресу товариства засобами поштового зв`язку (квитанція про надсилання листа) чи в будь-який інший спосіб.

Окрім цього, 24.02.2020 після прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 було виявлено, що в товаристві відсутні трудові книжки ОСОБА_1 , ряд документів фінансового характеру, акти виконаних робіт, протоколи загальних зборів. У зв`язку з цим, в той же день, працівниками товариства було складено акт перевірку наявності документів і справ від 24.02.2020, в якому зазначено, що відсутня трудова книжка ОСОБА_1 .

В подальшому було прийнято наказ №01-К від 24.02.2020, яким ОСОБА_1 відсторонено від обов`язків директора та зобов`язанням ОСОБА_1 з`явитися на територію товариства для передачі відсутніх у ТОВ Орант документів: трудових книжок, фінансово- господарських документів тощо.

12.03.2020 ОСОБА_1 , коли вона перебувала на території підприємства, було ознайомлено з наказом №07-К від 12.03.2020 про звільнення (шляхом зачитування тексту наказу) і запропоновано отримати його копію, однак вона відмовилась, про що працівниками товариства було складено акт про відмову від підписання про ознайомлення з наказом про звільнення, про отримання копії наказу про звільнення, надання трудової книжки для внесення запису про звільнення та відмовилась отримати письмовий розрахунок при звільненні від 12.03.2020.

Водночас, на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано всі належні їй суми у зв`язку із звільненням.

Крім того, ОСОБА_1 обґрунтовуючи незаконність свого звільнення зазначає, що її було звільнено в період тимчасової непрацездатності з порушенням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Так, згідно листка непрацездатності серії АДЦ №941833, позивач була тимчасово непрацездатною у зв`язку із хворобою в період з 19.02.2020 по 11.03.2020, хоча не повідомила товариство про свою непрацездатність і перебування на амбулаторному лікуванні до 22.02.2020. Після того, як товариству стало відомо про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 було прийнято рішення видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Орант після закінчення такого періоду, а саме 12.03.2020 в період працездатності позивача. Таким чином, директора ТОВ «Орант» ОСОБА_1 було звільнено на законній підставі з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому заявлений ОСОБА_1 позов безпідставний.

Обставини справи, встановлені судом.

15.07.2002 створено та зареєстровано Товариство з обмеженою діяльністю «Орант», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, керівником якого зазначено ОСОБА_1 .

Згідно зі Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНТ» затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протоколом №11 від 10.10.2014, учасником товариства є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , трудові відносини між товариством і персоналом визначаються договорами (контрактами) які укладаються між ними згідно діючого законодавства. Трудовий колектив товариства становлять усі фізичні особи, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з товариством.

Відповідно до п. 3.6. Статуту, статутний капітал товариства поділяється на частки (вклади) учасників: ОСОБА_2 68,8%, ОСОБА_1 20% та ОСОБА_3 11,2 %.

Відповідно до п. 5.1. Статуту, вищим органом управління товариством є збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно п. 6.9. Статуту, виконавчим органом товариства є Директор.

Відповідно до п. 5.12 Статуту, виконавчим органом товариства є директор, який обирається зборами учасників на п`ять років. З ним укладається контракт.

Відповідно до п. 5.13 Статуту, директор виконує рішення загальних зборів товариства та надає звіти про їх виконання.

Судом з повідомленням про проведення повторних чергових загальних зборів від 15.01.2020, встановлено, що 22.02.2020 о 10:00 мали відбутись загальні збори товариства на яких мали розглядатись питання зокрема п. 3 про звільнення з посади директора ОСОБА_1 та обрання нового Директора ТзОВ «ОРАНТ».

Згідно з описом вкладення №8240007750200 відповідне повідомлення було надіслано позивачу.

Судом встановлено, що згідно з листком непрацездатності Серія АДЦ № 941833 ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікування з 19.02.2020 по 11.03.2020.

Згідно з наказом директора ТзОВ «Орант» ОСОБА_1 від 27.01.2020 у зв`язку з проведенням чергових загальних зборів учасників товариства, які відбудуться 22.02.2020 відкликалась із щорічної відпустки з 27.01.2020 терміном на п`ять робочих днів.

Відповідно до протоколу №1 повторних загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНТ» від 22 лютого 2020 встановлено, що на зборах присутні учасники, які володіють у сукупності 68,8% загальної кількості голосів учасників ТзОВ «ОРАНТ» та відповідно до п. 5.7. Статуту Товариства збори є повноважними.

За результатами проведеного голосування загальними зборами товариства 22.02.2020 було прийнято, зокрема, рішення, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «ОРАНТ» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП з 24.02.2020 та обрати новим директором ТзОВ «ОРАНТ» ОСОБА_2 з 25.02.2020 року.

Згідно з наказом ТзОВ «Орант» №01-К від 24.02.2020 «Про призупинення повноважень директора ОСОБА_1 » позивача відсторонено від виконання обов`язків директора із займаної посади з 24.02.2020 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи за рішенням повторних чергових загальних зборів учасників ТзОВ «Орант», оформлених протоколом від 22.02.2020 №1 на підставі ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до акту перевірки наявності документів і справ від 24.02.2020 у складі голови комісії заступника ТзОВ «Орант» Гарапко Ю.В., членів комісії Бурак О.І. та Урдей М.Ф., щодо наявності документів, справ фінансово-господарської діяльності та матеріальних цінностей ТзОВ «Орант», під час перевірки не виявлено ряд справ та документів, серед яких трудова книжка ОСОБА_1 та інші.

Відповідно до відомостей розподілу витрат «Орант» від 02.03.2020 та заключної виписки з АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 вбачається, що ТОВ «Орант» 02.03.2020 зараховано зарплату за лютий 2020 ОСОБА_1 у сумі 13560,64 грн.

Згідно з наказом ТзОВ «Орант» №07-К від 12.03.2020 «Про звільнення директора ОСОБА_1 » звільнено директора ОСОБА_1 із займаної посади з 12.03.2020 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи за рішенням повторних чергових загальних зборів учасників ТзОВ «Орант», оформлених протоколом від 22.02.2020 №1 на підставі ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Згідно з актом у складі комісії заступника ТзОВ «Орант» ОСОБА_2 , бухгалтера ОСОБА_4 , охоронця ОСОБА_5 , вбачається, що 12.03.2020 ОСОБА_1 відмовилась проставити відмітку особистим підписом про ознайомлення з наказом про звільнення, про отримання копії наказу про звільнення та надання трудової книжки для внесення запису про звільнення та отримання письмового розрахунку.

Аргументи та висновки суду.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Відповідно до ст.85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Судом встановлено, що 15.07.2002 створено та зареєстровано Товариство з обмеженою діяльністю «Орант», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Згідно з ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНТ» затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протоколом №11 від 10.10.2014, учасником товариства є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , трудові відносини між товариством і персоналом визначаються договорами (контрактами) які укладаються між ними згідно діючого законодавства. Трудовий колектив товариства становлять усі фізичні особи, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з товариством.

Відповідно до п. 3.6. Статуту, статутний капітал товариства поділяється на частки (вклади) учасників: ОСОБА_2 68,8%, ОСОБА_1 20% та ОСОБА_3 11,2 %.

Відповідно до п. 5.1. Статуту, вищим органом управління товариством є збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно п. 6.9. Статуту, виконавчим органом товариства є Директор.

Відповідно до п. 5.12 Статуту, виконавчим органом товариства є директор, який обирається зборами учасників на п`ять років. З ним укладається контракт.

Відповідно до п. 5.13 Статуту, директор виконує рішення загальних зборів товариства та надає звіти про їх виконання.

Відповідно дост. 28 Закону України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно ч.ч. 1, п. 14 ч. 2, ч. 3ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

З повідомлення про проведення повторних чергових загальних зборів від 15.01.2020, судом встановлено, що 22.02.2020 о 10:00 мали відбутись загальні збори товариства на яких мали розглядатись питання зокрема п. 3 про звільнення з посади директора ОСОБА_1 та обрання нового Директора ТзОВ «ОРАНТ». Згідно з описом вкладення №8240007750200 відповідне повідомлення було надіслано позивачу.

Окрім того, суд беручи до уваги наказ директора ТзОВ «Орант» ОСОБА_1 від 27.01.2020 про відкликання із щорічної відпустки з 27.01.2020 у зв`язку із проведенням загальних зборів зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення таких зборів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.39 Закону України« Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу №1 повторних загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНТ» від 22 лютого 2020 встановлено, що на зборах присутні учасники, які володіють у сукупності 68,8% загальної кількості голосів учасників ТзОВ «ОРАНТ» та відповідно до п. 5.7. Статуту Товариства збори є повноважними.

За результатами проведеного голосування загальними зборами товариства 22.02.2020 було прийнято, зокрема, рішення, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «ОРАНТ» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП з 24.02.2020 та обрати новим директором ТзОВ «ОРАНТ» ОСОБА_2 з 25.02.2020 року.

Згодом наказом ТзОВ «Орант» №01-К від 24.02.2020 «Про призупинення повноважень директора ОСОБА_1 » позивача відсторонено від виконання обов`язків директора із займаної посади з 24.02.2020 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи за рішенням повторних чергових загальних зборів учасників ТзОВ «Орант», оформлених протоколом від 22.02.2020 №1 на підставі ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Суд вказує, що згідно з нормами Кодексу законів про працю України, припинення трудового договору оформляється виданням наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути зазначені підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю і конкретним посиланням на статтю, пункт закону. При розірванні трудового договору (контракту) з ініціативи працівника з причин, з якими законодавство пов`язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення в трудову книжку вноситься із зазначенням цих причин.

Згідно з наказом ТзОВ «Орант» №07-К від 12.03.2020 «Про звільнення директора ОСОБА_1 » звільнено директора ОСОБА_1 із займаної посади з 12.03.2020 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи за рішенням повторних чергових загальних зборів учасників ТзОВ «Орант», оформлених протоколом від 22.02.2020 №1 на підставі ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Судом встановлено, що згідно з листком непрацездатності Серія АДЦ № 941833 ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікування з 19.02.2020 по 11.03.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд вказує, що доводи позивача про звільнення під час її тимчасової непрацездатності не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 було звільнено 12.03.2020 після перебування на амболаторному лікуванні. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до відомостей розподілу витрат «Орант» від 02.03.2020 та заключної виписки з АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 вбачається, що ТОВ «Орант» 02.03.2020 зараховано зарплату за лютий 2020 ОСОБА_1 у сумі 13560,64 грн.

Згідно з актом у складі комісії заступника ТзОВ «Орант» ОСОБА_2 , бухгалтера ОСОБА_4 , охоронця ОСОБА_5 , вбачається, що 12.03.2020 ОСОБА_1 відмовилась проставити відмітку особистим підписом про ознайомлення з наказом про звільнення, про отримання копії наказу про звільнення та надання трудової книжки для внесення запису про звільнення та отримання письмового розрахунку.

Відтак, суд також не бере до уваги посилання позивача з приводу невидачі йому трудової книжки та не проведення з ним повного розрахунку і невручення їй наказу про звільнення оскільки, як вбачається з матеріалів справи, саме позивач з 25.02.2008 працювала на посаді директора товариства і саме вона відповідала за ведення трудових книжок працівників і згідно вищевказаного Акту вона відмовилася від отримання наказу про звільнення, письмового розрахунку та надання трудової книжки, що свідчить про відсутність з боку відповідача порушень вимог КзПП України щодо порядку звільнення працівників та проведення з ними належних розрахунків і видачі трудової книжки.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Господарський суд звертає увагу щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги положення вищезазначених норм чинного законодавства та, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм чинного закону, а тому відсутні правові підстави для визнання його звільнення з посади директора ТзОВ «Орант» незаконним та поновлення на даній посаді, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір слід покласти на позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний тест рішення виготовлено 15.09.2022.

Суддя Синчук М.М.