Рішення

від 18.09.2022 по справі 914/1528/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022 Справа № 914/1528/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД»

про: стягнення 120 369,37 грн.,

без виклику учасників,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» про стягнення 120 369,37 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала суду надіслана учасникам справи на електронні адреси, що вказані у матеріалах справи.

Зокрема, зазначена ухвала надіслана відповідачу на електронну пошту alov.bud@gmail.com 18.07.2022р., що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції Господарського суду Львівської області у справі № 914/1528/22.

Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дій щодо належного повідомлення відповідача про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду в частині оплати виконаних робіт, зокрема, тим, що відповідачем не здійснено оплату за виконані роботи в повному обсязі та у визначений умовами договору строк.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

05.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (надалі - відповідач) було укладено договір субпідряду №БР2-05/ 10-21СУБ (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору, відповідач доручив, а позивач зобов`язався виконати роботи по капітальному ремонту проїзної частини дороги на вул. В.Великого в районі будинку №177 в м.Бориславі Львівської області .

Відповідно до п.3.1 договору, вартість робіт становить 382 667,94 грн., в тому числі ПДВ.

Розрахунки за виконані роботи повинні здійснюватись протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-З) (п. 4.1 договору).

При цьому, позивач сплачує відповідачу генпідрядні послуги у розмірі 2% від вартості виконаних робіт (п. 3.5 договору).

Як слідує із матеріалів справи, роботи виконані позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем 31.10.2021р.

Однак, позивач вказує, що розрахунок за надані послуги здійснений відповідачем частково. Так, 07.12.2021р. відповідач здійснив часткову проплату у розмірі 254 645,22 грн.

Таким чином, борг відповідача за надані послуги становить 128 022,72 грн. (382 667,94-254 645,22).

Вартість генпідрядних послуг, які позивач повинен сплатити відповідачу, становить 7 653,36 грн. (382 667,94*2%).

Таким чином, загальний борг відповідача по договору становить різницю між заборгованістю за надані послуги та генпідрядні послуги та становить 120 369,36 грн. (128 022,72-7 653,36).

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі договору субпідряду від 05 жовтня 2021р. № БР2-05/10-21СУБ у розмірі 120 369,37 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду (субпідряду).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 1,2 ст. 877 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст.879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач роботи за договором виконав на загальну суму 382 667,94 грн, що підтверджується підписаним сторонами, без будь яких зауважень зі сторони відповідача актом приймання виконаних робіт від 31.10.2021 року.

Вказане також підтверджується і довідкою про вартість виконаних робіт (форма № КБ-З).

Разом з тим, як ствердив позивач, відповідач лише частково оплатив виконані роботи за договором.

З матеріалів справи слідує, що неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем становить 120 369,36 грн., а не 120 369,37 грн., як визначено позивачем в позовній заяві, зокрема, і в прохальній частині такої.

Даний факт наявності заборгованості віповідачем жодним чином не спростовано і не заперечено.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо оплати вартості робіт за договором субрідряду у повному розмірі і не спростував факту надання таких робіт, то вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт підлягають до задоволення частково, у розмірі 120 369,36 грн.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №398 від 07.07.2022р. на суму 2 481,00 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тому витрати зі сплати судового збору у сумі 2 480,99 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (адреса: 81600, Львівська обл., Миколаївський район, с.Розвадів, вул.Вапняно-Кар`єрна, будинок 6; ідентифікаційний код 41398603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (адреса: 824, Львівська обл., м.Стрий, вул.Нижанківського, будинок 50; ідентифікаційний код 25240544) заборгованість, яка виникла на підставі договору субпідряду від 05 жовтня 2021р. № БР2-05/10-21СУБ, у розмірі 120 369,36 грн. та 2 480,99 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.