Рішення

від 21.09.2022 по справі 917/454/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Справа №917/454/22

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" вул.Балукова, 21, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132

до Приватного підприємства "Панацея Фарм", вул. Велика Набережна, 1, м.Кременчук, Полтавська область, 39630

про стягнення 52 297,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Панацея Фарм" про стягнення 52 297,91 грн. заборгованості за Договором поставки №ПК/338 від 11.05.2018р. з них: 50528,00 грн. - основний борг, 1539,05 грн. - пеня, 230,86 грн. - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою від 17.05.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

23.06.2022р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №4029). У відзиві відповідач частково визнає позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 40 528,00 грн. та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних враховуючи факт триваючих форс-мажорних обставин.

05.07.2022р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. №4397). У відповіді на відзив позивач підтверджує факт сплати відповідачем частини основної заборгованості в розмірі 10000,00 грн., та вказує на те, що відповідачем не надано доказів, які б вказували на конкретні обставини, що події військової агресії спричинили неможливість здійснювати зобов`язання щодо оплати отриманого товару по кожній видатковій накладній по договору.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача: 40528,00 грн. - основної заборгованості, 1539,05 грн. - пені, 230,86 грн. - 3% річних.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако» (Постачальник) та Приватним підприємством «Панацея Фарм» 11 травня 2018 року укладено Договір поставки №ПК/338 (далі - Договір а.с.9-15).

За умовами Договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (п.1.1, п.1.2).

Поставка Товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент Товару в яких, визначається Сторонами шляхом оформлення Замовлень відповідно до умов, викладених в розділі 3 (Умови поставки Товару) цього Договору (п.2.1).

Відповідно до п.2.2 Договору, загальна кількість та асортимент Товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту Товару, погоджених Сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу Товару.

Ціна за одиницю Товару визначається (погоджується) сторонами на підставі Прайс-листа Постачальника, що діє на момент замовлення Товару Покупцем, в якому наведено перелік (асортимент) Товару, що є предметом поставки відповідно до цього Договору, та його ціна. Зміна та/або оновлення такого Прайс-листа, а також направлення його Покупцям, здійснюється правилами Постачальника (п.5.1).

Вартість кожної партії Товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту Товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту Товару та вказується в видатковій накладній на кожну окрему поставку (п.5.5).

Відповідно до п.6.2 Договору, при здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається віддати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

У випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки (п.10.3)

За умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі трьох відсотків від простроченої суми оплати (п.10.4).

Відповідно до п. 10.8 Договору, за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник має право вимагати оплати всього поставленого Покупцю, але неоплаченого товару. В такому разі Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості всього поставленого, але неоплаченого товару в 3-денний строк з дня отримання відповідної вимоги Постачальника.

Між сторонами Договору 01 вересня 2020р. укладено Додаткову угоду б/н про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки №ПК/338 (а.с.17-19). Умовами даної угоди сторони погодили що, починаючи з 01 вересня 2020 p., при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг, в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи (M.E.DOC), зазначеної в п.1.1. цієї Додаткової угоди. Згідно п. 1.2. Угоди Електронні документи (далі - Е-документи) - належно оформлені документи, інформація в яких зафіксована \ вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, які передбачені чинним законодавством. Сторони домовилися, що на виконання умов цієї Додаткової угоди буде застосовуватись наступний вид електронних документів: Видаткові накладні. Відповідно до п. 2.6. Угоди - Отриманий Стороною-одержувачем Е-документ вважається прийнятим Стороною-одержувачем і набирає чинності, у разі якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів від його отримання або іншого, передбаченого Договором строку, Сторона-одержувач не надіслав Стороні-відправнику мотивованої відмови від даного Е-документу. Мотивована відмова від Е-документів надсилається Стороною-одержувачем через механізм відхилення Е- документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.

15 квітня 2021р. між сторонами укладено Додаткову угоду б/н про пролонгацію строку дії договору до 31.05.2024р. (а.с.16).

На виконання умов Договору Постачальник поставив Товар, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними (а.с.20-127). Покупець за поставлений товар розрахувався не своєчасно та не в повному обсязі

Станом на 05.05.2022р. сума простроченої заборгованості складала 50528,00 грн.

Відповідно до п. 10.3 та п. 10.4 Договору, за несвоєчасну оплату та прострочення умов оплати Товару, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1539,05 грн. та 230,86 грн. 3% річних.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - Господарського кодексу України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними (а.с.20-127).

Вказані видаткові накладні були прийняті Покупцем, підписані уповноваженою особою Покупця із застосуванням ЕЦП, відповіднодо п. 2.10. Угоди. Вмотивованих відмов від підписання електронних видаткових накладних від Покупця не надходило, що підтверджуються відміткою «документ прийнято контрагентом» та випискою із M.E.DOC по кожній видатковій накладній про факт затвердження документа

За умовами Договору Покупець зобов`язувався сплатити Продавцю Товар в термін вказаний у накладних (п.6.2 Договору).

В порушення умов Договору Покупець не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар.

31 березня 2021 р. через електронну пошту позивач звернувся до Відповідача з вимогою за вих. 31/03/22-панацея про сплату простроченої заборгованості в розмірі 58828,00 грн. (а.с.128-129).

11 квітня 2022р. відповідач надіслав позивачу відповідь №31 (а.с.130) вказавши про труднощі в діяльності на фармринку через військовий час та запропонував частину заборгованості зменшити через передачу товару. Проте сторони не досягли згоди щодо даної передачі.

11.04.2022р. Відповідачем було оплачено 5000,00 грн. боргу.

Позивачем на електронну адресу відповідача 19 квітня 2000 року була направлена претензія про сплату простроченої заборгованості (а.с.132-134).

За даними позивача в травні 2022р. відповідач сплатив 3300,00 грн.

Таким чином, станом на 05.05.2022р. сума простроченої заборгованості склала 50 528,00 грн., що підтверджується розрахунком наданим позивачем у позові (а.с.2-3).

У відзиві на позовну заяву (від 23.06.2022р. вхід. № 4029) відповідач визнав позовні вимоги в розмірі 40528,00 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків (наданого позивачем до відповіді на відзив) за період лютий 2022р. травень 2022р. підписаного сторонами станом на 31.05.2022р. заборгованість за поставлений товар становить 45 528,00 грн.

У відповіді на відзив (вхід. №4397 від 05.07.2022р.) позивач підтвердив оплату за товар в розмірі 5000,00 грн. 23.05.2022р. та 5000,00 грн. 15.06.2022р.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

Провадження у справі відкрито 17.05.2022р.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача у сумі 5000,00 грн. була сплачена 23.05.2022р. та у сумі 5000,00 грн. сплачена 15.06.2022р., тобто після відкриття провадження у справі, то предмет позову в цій частині на момент винесення рішення відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення вказаної суми на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 40528,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Пунктом п. 10.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі вказаного пункту позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1539,05 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно п.п. 10.4 Договору, за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі трьох відсотків від простроченої суми оплати.

Відповідно до розрахунку позивач заявив до стягнення 3% річних в розмірі 230,86 грн.

Щодо заперечень відповідача в частині відмови у стягненні пені та 3% річних, зокрема, з посиланням на ту обставину що Торгово-промисловою палатою України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, суд зазначає таке.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Окрім цього судом зауважується, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану.

Відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань у визначений договором строк.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, що впливають на виконання зобов`язань за договорами поставки, як це визначено умовами договорів поставки (п. 9.2 договору).

Враховуючи вище зазначене, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договорами поставки.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що в розрахунку наданому позивачем до позовної заяви не зазначено період нарахування пені у суму 1539,05 грн. та 3% річних у сумі 230,86 грн. (від дати до дати).

Позивачем у розрахунку зазначено:

- номер накладної;

- дата накладної та дата поставки;

- кінцевий термін оплати;

- вартість отриманого товару згідно накладної;

- оплата;

- кількість днів прострочки;

- залишок заборгованості за накладною.

В зв`язку з тим, що позивач у розрахунку пені та 3% річних зазначив лише кількість днів прострочки без зазначення періоду нарахування, а саме з якої проведено нарахування та по яку дату, у суду відсутня фізична можливість перевірити правильність нарахування позивачем пені у суму 1539,05 грн. та 3% річних у сумі 230,86 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у суму 1539,05 грн. та 3% річних у сумі 230,86 грн. - підлягають відмові.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн. - основної заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Панацея Фарм" (вул. Велика Набережна, 1, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 34987722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (вул.Балукова, 21, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 20037376) 40528,00 грн. - основної заборгованості, 2481,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 1539,05 грн. - пені та 230,86 грн. -3% річних - відмовити в задоволенні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України).

Суддя Паламарчук В.В.