ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
20 вересня 2022 року м. ХарківСправа № 922/1565/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву (вх. № 1565 від 16.09.2022) Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок" про забезпечення позову
матеріали справи
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок", с. Любівка, Богодухівський р-н, Харківська обл до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Агро", м. Харків про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Барвінок" (надалі - Позивач) звернувся 16 вересня 2022 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Агро" (надалі - Відповідач) суму попередньої оплати у розмірі 330 291,36 грн., а також суми судового збору.
Разом з позовом до суду було подано заяву (вх. № 1565 від 16.09.2022) Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок" про забезпечення позову , де останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Агро" (код ЄДРПОУ 38385877) в межах суми заявлених позовних вимог - 330291,36 грн розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначає, що 14 лютого 2022 року між ТОВ «ПРОФІТ АГРО» (Постачальник) та ПСП «БАРВІНОК» (Покупець) було укладено Договір №1402-1 на поставку дизельного палива, де 14 лютого платіжним дорученням №25, на підставі Рахунку на оплату №54 від 14.02.2022 року, ПСП «БАРВІНОК» здійснило на користь ТОВ «ПРОФІТ АГРО» оплату за дизельне паливо (у кількості 17 170 літрів) на суму 536 528.16 грн.
Проте з боку Постачальника своїх зобов`язань не виконано та оплачене дизельне паливо не відвантажено. При цьому, жодних зауважень щодо оплати ПСП «БАРВІНОК» вищевказаної попередньої оплати від ТОВ «ПРОФІТ АГРО» не надходило. Про наявність інших обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань з поставки Товару заявлено не було, що свідчить про прийняття Постачальником попередньої оплати за Товар та настання обов`язку щодо його поставки.
Листом №1/0706 від 07.06.2022 року ПСП «БАРВІНОК» звернулося на адресу ТОВ «ПРОФІТ АГРО» з проханням повернути вищевказані грошові кошти, у зв`язку з відсутністю поставки оплаченого дизельного палива у кількості 17 170 літрів. У відповідь на вищевказаний лист ТОВ «ПРОФІТ АГРО» здійснило часткове повернення грошових коштів на загальну суму 206 236,80 грн. (платіжне доручення №908136853 від 07.06.2022р. на суму 136 085,04 грн.; платіжне доручення № 908136882 від 19.07.2022р. на суму 49 996,80 грн. та платіжне доручення № 908136912 від 02.09.2022р. на суму 20 154.96 грн.).
Позивач (заявник) посилається на те, що такі дії ТОВ «ПРОФІТ АГРО» визнаються, як свій обов`язок щодо повернення попередньої оплати, однак не виконало його у повному обсязі.
Залишок заборгованість ТОВ «ПРОФІТ АГРО» перед ПСП «БАРВІНОК» щодо повернення грошових коштів складає 330 291,36 грн. (триста тридцять тисяч двісті дев`яносто одна гривня 36 копійок).
Розглядаючи заяву (вх. № 1565 від 16.09.2022) Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок" про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.
Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід ураховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд зазначає, що підстави викладені заявником у позові та заяві про забезпечення позову не надають до суду жодного підтвердження неможливості або утруднення виконання рішення суду.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява (вх. № 1565 від 16.09.2022) Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок" про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Отже, у задоволенні згаданої заяви необхідно відмовити.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід звернути увагу позивача, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволені заяви (вх. № 1565 від 16.09.2022) Приватного сільськогосподарського підприємства "Барвінок" про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання) до Північно-Західного апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 20 вересня 2022 року
СуддяІ.П. Жигалкін
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2022 |
Оприлюднено | 26.09.2022 |
Номер документу | 106380079 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жигалкін І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні