Постанова

від 11.09.2022 по справі 922/4229/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/4229/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018 (вх.№387Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21 (повний текст рішення складено 19.01.2022 суддею Жельне С.Ч. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018, м.Харків,

про стягнення коштів 219108,50 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерійне підприємство "Обласний центр онкології" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Спас 2018" про стягнення 219108,50 грн неустойки за договорами оренди №1, №2, №3 від 25.02.2019. Позов обгрунтовано тим, що відповідач у порушення пунктів 10.6, 10.8, 10.9, 10.10 договорів оренди №1, №2, №3 від 25.02.2019 не повернув позивачу протягом 3-х днів з дня набрання рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 законної сили, орендоване майно, внаслідок чого останньому відповідно до пункту 10.10 договорів оренди нараховано неустойку у розмірі 219108,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018 на користь Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології 219108,50 грн неустойки за договорами оренди №1, №2, №3 від 25.02.2019 та 3286,64 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення майна підлягають задоволенню у силу приписів ст.785 Цивільного кодексу України (якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за за найм речі за час прострочення), оскільки, як встановлено господарським судом належні докази (акт приймання-передачі) повернення майна орендодавцю після закінчення дії договорів оренди №1, №2, №3 від 25.02.2019 у матеріалах справи відсутні, що свідчить про продовження утримання відповідачем майна за собою після припинення договорів оренди за рішенням суду у справі №922/1209/20.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спас 2018 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології частково та стягнути з ТОВ Спас 2018 неустойку за договорами №1, №2, №3 від 25.02.2019 року у розмірі 103356,89 грн та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає таке:

- позивачем заявлено до стягнення неустойку з грудня 2020 по вересень 2021, при цьому розраховує неустойку з листопада 2020 по вересень 2021 включно, у зв`язку з чим заявник вважає, що суд першої інстанції не перевірив обставини справи належним чином;

-відповідачем було сплачено за користування приміщенням за вересень 2021 року що підтверджується платіжним дорученням №4248-4250 від 20.10.2021, які відповідач не мав можливості надати до суду першої інстанції, оскільки не отримував повідомлення про розгляд справи та дізнався про її існування за декілька днів до дня винесення рішення, грошові кошти, що перераховувались відповідачем за користування приміщенням, повернуто позивачем не було, а, отже, було прийнято в рахунок оплати за фактичне користування приміщення, тому, на думку апелянта, позивач повинен був звернути увагу суду на дану обставину;

-посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі №910/12949/16 від 13.02.2018, у справі №906/1037/16 від 17.12.2018, у справі №904/4512/20 від 22.06.2021, заявник зазначає, що одночасне стягнення орендної плати і неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за той самий період користування наймачем орендним майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки вважатиметься притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення;

-ураховуючи, що за період з 01.12.2020 по 30.09.2021 відповідач сплачував оплату за фактичне використання приміщення у розмірі місячної орендної плати, позивач не має правових підстав для стягнення неустойки у подвійному розмірі орендної плати, вважає, що розмір неустойки у період з 01.12.2020 по 30.09.2021, який відповідач повинен сплатити буде дорівнювати одому розміру орендної плати =неустойка, передбачена пунктом 10.10 договорів оренди оплата за фактичне використання приміщення дорівнює 103356,89 грн.

До апеляційної скарги заявником надано засвідчені копії: платіжного доручення №4248 від 20.10.2021 на суму 2036,33 грн, платіжного доручення №4249 від 20.10.2021 на суму 6723,59 грн, платіжного доручення №4250 від 20.10.2021 на суму 1873,01 грн, листа ТОВ «Спас 2018» №4 від 26.10.2021 щодо призначення платежу в платіжних дорученнях за договорами оренди №1, 2, 3 від 20.05.2020.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Колегія суддів зазначає, що надані апелянтом докази не були предметом розгляду місцевим господарським судом, при цьому заявник не наводить жодних обґрунтувань винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, надати вищезазначені докази до суду першої інстанції, що є підставою для не прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції в силу приписів ст.80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали даної справи і відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018 (вх.№387Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

17.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли необхідні для розгляду апеляційної скарги матеріали справи №922/4229/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018 (вх. №387Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 28.03.2022 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 22.03.2022 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

Однак у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України судові засідання, призначені з 24.02.2022 (у тому числі і в даній справі), не відбулися. В оголошеннях, розміщених на офіційному вебпорталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі "Фейсбук", суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В. для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А, суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 відкладено розгляд справи №922/4229/21. Доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/4229/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров`я учасників судового процесу. Запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 12.09.2022 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132. Учасникам справи невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

У судовому засіданні 12.09.2022 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" у листопаді 2018 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" (з урахуванням заяви позивача від 12.01.2019, прийнятої до розгляду судом 14.01.2019) про:

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на нежитлові приміщення №№12, 20 1-го поверху, загальною площею 27,8 кв.м, у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м, будівлі, літ."Б-2", що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між підприємством та товариством на умовах, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про усунення недоліків);

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення № 33-Б), загальною площею 30,2 кв.м, у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м нежитлової будівлі, літ."Р-1", що розташоване за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між підприємством та товариством на умовах, викладених у заяві про зміну предмету позову;

- визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6, 7, 8, 9, 10, 11) загальною площею 99,9 кв.м, у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м, нежитлової будівлі, літ."М-5", що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між підприємством та товариством на умовах, викладених у заяві про зміну предмету позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Харківської обласної ради від 30.08.2018 №808-VІI відповідачу надано право у 2018 - 2020 роках передавати в оренду вільні нежитлові приміщення, що обліковуються на балансі та розташовані за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, а також надано право на проведення конкурсів щодо передачі вказаного майна в оренду. З огляду на те, що за результатами опублікованого оголошення про оренду майна, що знаходиться на балансі відповідача, в газеті, подано лише одну заяву - позивача і прийнято рішення про укладення вказаних договорів на зазначені об`єкти, а відповідні договори станом на час звернення до суду не укладено, позивач просить визнати укладеними з моменту набрання рішенням законної сили вищевказані договори оренди на нежитлові приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2019 у справі №922/3303/18 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

25.02.2019 між ТОВ "Спас 2018" та Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» були укладені договори оренди, а саме:

договір оренди №1 від 25.02.2019, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7, 8, 9, 10, 11), загальною площею 99,9 кв.м, у тому числі місця загального користування площею 6 кв.м, нежитлової будівлі літ. "М-5" з метою розміщення аптеки;

- договір оренди №2 від 25.02.2019, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м, у тому числі місця спільного користування площею 23,2 кв.м, будівлі, літ."Р-1" з метою розміщення аптечного пункту;

- договір оренди №3 від 25.02.2019, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, а саме: нежитлові приміщення 3312,20 1-го поверху, загальною площею 27,8 кв.м, у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м, будівлі літ."Б-2" частину з метою розміщення аптечного пункту.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 у справі №922/3303/18 - скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на нежитлові приміщення №12, 20 1-го поверху, загальною площею 27,8 кв.м, у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м, будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська,4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спас 2018» на умовах, викладених у постанові;

- визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м, у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м будівлі, літ.Р-1, що розташоване за адресою: м.Харків, вулиця Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спас 2018» на умовах, викладених у постанові;

- визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7, 8, 9, 10, 11), загальною площею 99,9 кв.м, у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м, нежитлової будівлі, літ.М-5, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спас 2018» на умовах, викладених у постанові.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2019 рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №922/3303/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказані обставини встановлені у рішенні господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/1209/20, що набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 визнано припиненими договори оренди приміщень, укладені на підставі рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі №922/3303/18, а саме:

- договір оренди на нежитлові приміщення №12, №20 1-го поверху, загальною площею 27,8 кв.м, у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м, будівлі, літ. "Б-2", що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська,4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м, у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м будівлі, літ. "Р-1", що розташоване за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням;

- договір оренди на частину нежитлового приміщення 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11) загальною площею 99,9 кв.м, у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м, нежитлової будівлі, літ."М-5", що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4, між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на умовах, визначених судовим рішенням.

Витребувано з незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" (61010, м. Харків, вул.Гімназійна набережна, 18-А, код ЄДРПОУ 42569383) нежитлові приміщення №12, №20 1-го поверху, загальною площею 27,8 кв.м, у тому числі місця спільного користування 10,4 кв.м, будівлі, літ."Б-2", що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №33-Б), загальною площею 30,2 кв.м, у тому числі місця спільного користування 23,2 кв.м будівлі, літ."Р-1", що розташоване за адресою: м.Харків, вулиця Лісопарківська, 4; 1-го поверху (приміщення №6,7,8,9,10,11), загальною площею 99,9 кв.м, у тому числі місця спільного користування площею 6 кв.м, нежитлової будівлі, літ."М-5", що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська,4.

Відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, господарський суд виходив з того, що обставини, установлені судом у межах розгляду справи №922/1209/20, у силу ст.75 Господарського процессуального кодексу України не потребують доказуванню.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.08.2018 у справі №925/715/17 та від 12.12.2018 у справі №916/400/18.

Умовами укладених між сторонами договорів оренди №1, 2, 3, а саме: пунктом 10.6 визначено, що чинність цих договорів припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до пункту 10.8 цих договорів у разі припинення або розірвання цих договорів майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Згідно з пунктом 10.9 цих договорів майно вважається поверненням орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря.

За умовам пункту 10.10 цих договорів, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Матеріали справи містять акт обсжеження окремих нежитлових приміщень, що обліковуються на балансі Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології від 03.08.2021, складений депутатами Харківської обласної ради та начальником управління з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної ради, за висновками такого обстеження встановлено, що спірні нежитлові приміщення за адресою: м.Харків, вул.Лісопарківська,4, зачинені, під аптеки чи аптечні пункти не використовуються, однак мають усі ознаки їх недавнього використання ТОВ «Спас 2018», про що свідчать рекламні надписи (банери) біля аптечного пункту в будівлі літ. «Б-2» та над аптекою в літ.«М-5», доступ до обстежених приміщень у балансоутримувача відсутній, ключі центру не передавались. В акті надано відповідні рекомендації та пропозиції.

Позивач стверджує, що внаслідок не повернення відповідачем орендованого майна протягом 3-х днів з дня набарання рішенням законної сили, останній мусить сплатити на користь позивача неустойку за період з грудня 2020 по вересень 2021 року у загальному розмірі 219108,50 грн, а саме: за договором №1 від 25.02.2019 неустойку у розмірі 143107,46 грн; за договором №2 від 25.02.2019 неустойку у розмірі 39587,98 грн; за договором №3 від 25.02.2019 неустойку у розмірі 36413,06 грн.

Положеннями ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов`язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відсутність акту прийому-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця є доказом фактичного утримання об`єкту оренди ним після припинення договорів оренди №1, 2, 3 від 25.02.2019 за рішенням суду від 03.09.2020 у справі №922/1209/20, яке набрало законної сили у порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, а саме, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Доказів перегляду рішення суду від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 в апеляційному судовому порядку немає.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас 2018" на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 повернуто без розгляду. Справу №922/1209/20 повернуто господарському суду Харківської області.

04.12.2020 видано судовий наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/1209/20.

29.01.2021 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Виглазовою Н.С. відкрито ВП №64319574 на виконання наказу №922/1209/20 господарського суду від 04.12.2021.

Оскільки станом на листопад 2020 року судове рішення від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 набрало законної сили, тому доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив обставини справи щодо періоду нарахування неустойки з грудня 2020 по вересень 2021, при цьому розрахував неустойку з листопада 2020 по вересень 2021 включно, колегія суддів вважає безпідставними.

При цьому господарський суд правильно урахував пункт 10.9 договорів, в якому вказано, що майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.

Вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення майна підлягають задоволенню у силу ст.785 Цивільного кодексу України (якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за за найм речі за час прострочення), оскільки, як правильно встановлено господарським судом, належні докази, як то акт приймання-передачі, повернення майна орендодавцю після закінчення дії договорів у матеріалах справи відсутні, що свідчить про продовження утримання відповідачем майна за собою після припинення договорів оренди за рішенням суду.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем було сплачено за користування приміщенням за вересень 2021 року, що підтверджуться платіжними дорученнями №4248-4250 від 20.10.2021, які відповідач не мав можливості надати до суду першої інстанції, оскільки не отримував повідомлення про розгляд справи та дізнався про її існування за декілька днів до дня винесення рішення, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, копії ухвал направлялись на адресу ТОВ «Спас 2018», що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повертались до суду з довідкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», заяви про зміну адреси або направлення судових документів на іншу адресу відповідача матеріали справи не містять, натомість 11.01.2022 відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи від 11.01.2022, отже, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в господарському суді та не був позбавлений можливості надати суду пешої інстанції усі докази в обґрунтування своєї правової позиції.

З урахуваннм зазначеного, докази, на які посилається апелянт, не були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому посилання відповідача на те, що ним було сплачено за користування приміщенням за вересень 2021 року грошові кошти, що перераховувались відповідачем за користування приміщенням, та не повернуті позивачем, а, отже, прийняті в рахунок оплати за фактичне користування приміщення, колегія суддів не може узяти до уваги як належні.

Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі №910/12949/16 від 13.02.2018, у справі №906/1037/16 від 17.12.2018, у справі №904/4512/20 від 22.06.2021, заявник вважає, що одночасне стягнення орендної плати і неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за той самий період користування наймачем орендним майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки вважатиметься притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що сплата коштів відповідачем за оренду за припиненими договорами оренди не є тією підставою, що виключає відповідальність відповідача за неповернення майна, оренда якого припинилась за судовим рішенням згідно з вимогами ст.785 Цивільного кодексу України, адже предметом даного спору є стягнення неустойки у зв`язку з неповерненням відповідачем майна протягом 3-х днів з дня припинення спірних договорів оренди.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Матеріалами даної справи підтверджується відсутність акту прийому-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця, що свідчить про не повернення об`єкту оренди після припинення договорів оренди №1, 2, 3 від 25.02.2019 за чинним судовим рішенням від 03.09.2020 у справі №922/1209/20 та про ухилення відповідача від виконання судового наказу у добровільному порядку у виконавчому провадженні під час його примусового виконання.

Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі №910/12949/16 від 13.02.2018, у справі №906/1037/16 від 17.12.2018, у справі №904/4512/20 від 22.06.2021 є помилковим, оскільки обставини у зазначених справах не є подібними спірним правовідносинам, адже предмети спору, підстави позову, суб`єктний склад сторін спору, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин є різними.

Щодо наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції розрахунку неустойки у період з 01.12.2020 по 30.09.2021 за фактичне використання приміщення у розмірі 103356,89 грн колегія суддів зазначає, що такий розрахунок не надавався до суду першої інстанції, не був предметом дослідження, і, як вже зазначалось, предметом стягнення даного позову є не заборгованість відповідача за фактичне користування спірними приміщеннями, а неустойка за неповернення майна у строки, встановлені договорами оренди, оренда якого припинилась за судовим рішенням згідно з вимогами ст.785 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи встановлені обставини, вищезазначені положення чинного законодавства, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спас 2018 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/4229/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.09.2022.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна