Ухвала

від 18.09.2022 по справі 906/45/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"19" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/45/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А.,

при секретарі судового засідання Васил`євій Т.О.,

розглядаючи справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (м.Житомир)

до: Миропільської селищної ради (смт.Миропіль Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 350025,86грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсар О.М., довіреність від 23.02.2022;

від відповідача: Миронівська А.О., ордер серії АА №1211522 від 13.06.2022;

Олексійчук С.А., довіреність від 30.05.2022;

з перервами в судових засіданнях з 12.07.2022 до 09.08.2022 та з 09.08.2022 до 19.09.2022, відповідно до ч.7 ст.183 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Миропільської селищної ради про стягнення 350025,86грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №1/21 на постачання природного газу від 15.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу від 15.07.2021 в частині оплати спожитого за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 природного газу у обсязі 8820,37м.куб.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2022.

Ухвалою суду від 22.02.2022 відкладено підготовче засідання на 22.03.2022.

29.03.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за №276 від 24.03.2022, згідно якого Миропільська селищна рада заперечує позовні вимоги у повному обсязі, а також просить залучити участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - прокуратуру Житомирської області та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Крім того, 03.08.2022 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №906/45/22 до вирішення іншої господарської справи №906/563/22 за позовом Чуднівської окружної прокуратури до ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про визнання недійсними додаткових угод до договору №1/21 від 15.07.2021, на підставі яких заявлено спір у даній справі. Також у клопотанні зазначено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі про визнання недійсними додаткових угод до договору №1/21 від 15.07.2021 буде надано додатково, одразу після отримання.

30.08.2022 представник відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2022 надав ухвалу про відкриття провадження у справі №906/563/22 за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миропільської селищної ради до ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15.07.2021 та стягнення 100704,35грн.

Розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався; крім того, у підготовчих засіданнях оголошувались перерви, відповідно до ч.7 ст.183 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2022 заперечив проти задоволення заявлених представником відповідача клопотань про залучення третіх осіб та зупинення провадження у справі.

Представники відповідача підтримали заявлені клопотання про залучення третіх осіб та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій господарській справі №906/563/22.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - прокуратуру Житомирської області, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Аналогічні за змістом положення законодавства викладені також у п.2 ч.6 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", відповідно до яких під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

При цьому, наведення прокурором підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб передбачено лише саме у разі звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави (ч.ч.1, 2 ст.53 ГПК України).

Таким чином, процесуальним законом прямо передбачена можливість прокурора в с т у п и т и з а с в о є ю і н і ц і а т и в о ю у справу, натомість Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості залучення судом за заявою учасника судового процесу прокурора до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В даному випадку суд зазначає, що прокурор не звертався до суду з відповідною заявою про вступ у справу №906/45/22 з метою представництва інтересів держави, відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин, клопотання представника відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про залучення прокуратури Житомирської області до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволенню не підлягає.

Що стосується залучення участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, суд зазначає наступне.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч.1 ст. 45 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог з боку позивача чи відповідача (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.03.18р. у справі №911/1506/17, від 03.04.2018 у справі №911/1330/17, від 17.09.2020 у справі № 922/3588/18).

Розглянувши заяву представника відповідача про залучення в якості третьої особи, суд приходить до висновку, що у поданій заяві відсутні обґрунтування впливу рішення у даній справі на права та обов`язки Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Так, представником відповідача не обґрунтовано, яким чином рішення у спорі про стягнення заборгованості за спожитий природний газ впливає на права та обов`язки Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, як органу державного фінансового контролю, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні зазначеної заяви.

Розглянувши клопотання представника відповідача від 03.08.2022 про зупинення провадження у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. ), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує з неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи №906/45/22 є стягнення з Миропільської селищної ради 350025,86грн заборгованості за спожитий природний газ на підставі укладеного між ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" та Миропільською селищною радою договору №1/21 на постачання природного газу від 15.07.2021 та додаткових угод №1-16 до нього.

Предметом розгляду справи №906/563/22 є вимога керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миропільської селищної ради до ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про визнання недійсними додаткових угод №1-16 до договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021 та стягнення 100 704,35грн, яка обґрунтована тим, що внаслідок укладення з 15.07.2021 по 22.010.2021 16 додаткових угод до договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021 ціна за 1000 м.куб природного газу безпідставно збільшена з 10695грн до 39683,8111грн, майже в 4 рази, що є порушенням законодавства про публічні закупівлі.

Тобто, питання наявності чи відсутності відповідних зобов`язань між сторонами за угодами, якими суттєво збільшено вартість природного газу, визначення існування суми основної заборгованості за договором перебуває на думку суду, у безпосередній залежності від факту дійсності (недійсності) додаткових угод №1-16 договору до договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021, та питання дійсності (недійсності) яких є предметом спору у справі №906/563/22, що розглядається Господарським судом Житомирської області .

Надати в межах даної справи оцінку доводам сторін щодо законності оскаржуваних (спірних) в межах справи №906/563/22 додаткових угод №1-16 до договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021 господарський суд позбавлений процесуальної можливості.

При цьому суд вважає, що у випадку можливого задоволення позову керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миропільської селищної ради до ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ", додаткові угоди буде визнано недійсними, а отже сума заборгованості, яку просить стягнути позивач в межах справи №906/45/22 можливо буде значно відрізнятися від первинно заявленої до стягнення в позовній заяві, або взагалі не існувати.

Відтак суд дійшов висновку, що результат розгляду Господарським судом Житомирської області справи №906/563/22 безпосередньо впливає на розгляд справи №906/45/22, в межах якої вирішується питання про стягнення згідно оспорюваних в судовому порядку додаткових угод до договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021 суми заборгованості, висновок суду з наведених питань по цій справі має первісний та преюдиційний характер відносно даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що під час розгляду справи №906/563/22 Господарським судом Житомирської області можуть бути встановлені істотні для розгляду справи №906/45/22 обставини, які не можуть бути встановлені при розгляді даної справи, у зв`язку з чим клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі №906/45/22 зупиненню.

Керуючись ст.ст.50, 53, п.5 ч.1 ст.227, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотань Миропільської селищної ради про залучення до розгляду справи третіх осіб на стороні відповідача - прокуратури Житомирської області та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

2. Зупинити провадження у справі №906/45/22 до набрання законної сили рішенням у господарській справі №906/563/22.

3. Сторонам повідомити Господарський суд Житомирської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі з наданням завірених копій процесуальних документів, прийнятих за наслідками розгляду господарської справи №906/563/22.

4. Про поновлення провадження у справі буде винесена відповідна ухвала після усунення обставин, які зумовили зупинення провадження.

Ухвала набрала законної сили 19.09.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам