Рішення

від 12.09.2022 по справі 542/527/22

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року справа № 542/527/22

провадження № 2/542/229/22

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабенко М.В.,

представника позивача адвоката Євтухової Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новосанжарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просив:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк, достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - три місяці, обчислення якого починати з моменту вступу рішення в законну силу.

Позовні вимоги обгрунтовувавтим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказав, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,4723 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5323486400:00:003:0173.

Зазначив, що на початку лютого місяця 2022 року, тобто після спливу шести місяців, секретар Стовбино-Долинської сільської ради Шарай Л.П. повідомила йому про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 на його користь. Відповідно до заповіту від 15.10.2020, зареєстрованого в реєстрі № 39, ОСОБА_2 при житті заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4, 4723 га., кадастровий номер -5323486400:00:003:0173, яка знаходиться на території Стовбино-Долинської сільської ради.

Вказав, що 16 лютого 2022 він звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмили Іванівни з метою подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Однак, йому було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки позивач звернувся до нотаріуса після спливу 6 місяців з дня її відкриття.

Вважав, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, не є спадкоємцем за законом, не знав про існування заповіту.

Зазначив, що його необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 червня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 18).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 липня 2022 року витребувано у приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмили Іванівни відомості щодо наявності чи відсутності заяв від спадкоємців про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та спадкову справу (а.с. 30-31).

14.07.2022 на адресу суду надійшла відповідь на виконання ухвали від 06.07.2022, в якій зазначено, що післяпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у встановлений законом термін (шість місяців) ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття чи відмову від спадщини не звертався, спадкова справа не заводилася (а.с. 37).

Ухвалою судувід 15 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 55).

В судове засідання позивач не з`явився.

Представник позивача адвокат Євтухова Т.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представниквідповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив судовий розгляд проводити за його відсутності, не заперечувавпротизадоволенняпозовнихвимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до положень ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, судом встановлено, що, згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданимНовосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)27 липня 2021 року, актовий запис № 269 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до заповіту від 15.10.2020, посвідченого секретарем Стовбино-Долинської сільської ради Шарай Л.П., зареєстрованого в реєстрі № 39, ОСОБА_2 при житті заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4, 4723 га., кадастровий номер -5323486400:00:003:0173, яка знаходиться на території Стовбино-Долинської сільської ради (а.с. 12).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №227 від 03.09.2021, ОСОБА_2 був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 де і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а/з №269 від 27.07.2021. На момент смерті був зареєстрований один (а.с. 11).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. від 25.07.2022 ОСОБА_1 відмовленоу видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковеу зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подавалися заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , як спадкоємця за законом (а.с. 48).

Зі змісту вказаної постанови, а також витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилася.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працювала секретарем Стовбино-Долинської сільської ради з 1992 року по 2020 рік. Рішенням виконавчого комітету на неї були покладені обов`язки посвідчувати заповіти.

Так, до неї звернувся ОСОБА_2 з проханням посвідчити заповіт на ім`я ОСОБА_1 . Складений заповіт відповідав вимогам законодавства.

Також вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом не проживали, родичами не були.

Зазначила, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність заповіту. На початку лютого 2022 року вона запитала у ОСОБА_1 чи той оформив спадкові права, на що ОСОБА_1 відповів, що він не знав про наявність заповіту.

Статтею 55 Конституції Україникожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змісту статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини другоїстатті 1220 та статті 1221 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (пункти 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Судивідкривають провадження в такій справі у разівідсутності письмовоїзгоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частинадруга статті1272ЦК), атакож завідсутності іншихспадкоємців, якімогли бдати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.Відповідачами утакій справіє спадкоємці, якіприйняли спадщину.При відсутності інших спадкоємців за заповітом і зазаконом,усунення їхвід правана спадкування,неприйняття нимиспадщини,а також відмови від її прийняття відповідачами єтериторіальні громадив особівідповідних органів місцевого самоврядування замісцем відкриттяспадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд надав належну оцінку обставинам та доказам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки він не є родичем спадкодавця, не проживав з останнім, про існування заповіту дізнався лише у лютому 2022 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, будь-яких доказів на спростування зазначеного висновку суду матеріали справи не містять.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довів наявність перешкоди, яка вплинула на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Керуючись статтями4, 12,13,76,77,79,89,258,263-265 Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни , суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місце знаходження: вул. Незалежності, 41, смт Нові Санжари, Полтавського району Полтавської області, 39300.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 22 вересня 2022 року