Рішення

від 18.09.2022 по справі 160/13760/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року Справа № 160/13760/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ»

до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області

про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №07-2-10П/04 від 22.07.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за результатами якого складено акт відповідно до якого встановлено порушення законодавства, на підставі висновків акту відповідачем винесено припис. Позивач вважає вказаний припис відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнятий на підставі хибних висновків до який прийшов відповідач під час проведення позапланового заходу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

12.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративно суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

12.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративно суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.09.2021 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за результатами якого складено акт відповідно до якого встановлено порушення законодавства, на підставі висновків акту відповідачем винесено припис. Оскаржуваний припис є правомірним та таким, що винесено у відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.11.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №160/13162/21.

05.09.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Подрібнювач» зареєстроване 13.07.2012 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Подрібнювач» за КВЕД є: 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей (основний); 23.51 Виробництво цементу; 23.52 Виробництво вапна та гіпсових сумішей; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за результатами якого складено акт №Н/2341-21 від 16.07.2021 року.

Згідно висновків акту №Н/2341-21 від 16.07.2021 року перевіркою було встановлено порушення відповідно до яких провадження діяльності, що може мати шкідливий вплив на середовище життєдіяльності та здоров`я людини, а саме:

- промислове підприємство (вузол) розташоване на підвищеній ділянці з добрим природним провітрюванням, з підвітряного боку відносно сельбищної території. Промислова зона між водним об`єктом та сельбищною територією, а також вище за течією ріки по відношенню до житлового району або рекреаційної зони не розміщена (Абзаци перший, другий пункту 5.3 глави 5 ДСП 173-96) - ТОВ «Подрібнювач» розміщено відповідно до договору ореади з АТ «Таврійська будівельна компанія» від 04.01.2021 № 236 на території колишнього підприємства з виробництва керамічної цегли. Земельна ділянка заглиблена відносно оточуючих об`єктів та житлової забудови. Фактично житлова забудова побудована на підвищені в безпосередній близькості до огорожі підприємства, що підтверджується відкритими електронними реєстрами;

- розміри санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови витримано, розмір санітарно-захисної зони та санітарних розривів від сільськогосподарського підприємства (виробничого) комплексу визначено відповідно до вимог законодавства (Абзац перший пункту 5.5 глави 5 ДСП 173-96, додатки 4, 5 до ДСП 173-96) - матеріалів, інформації, висновків тощо, щодо встановлення та організації санітарно-захисної зони даного підприємства не надано. Орієнтовна відстань від наявних джерел викидів до найближчої селитебної зони 55-60м, що підтверджено даними відкритих реєстрів;

- викиди в атмосферу шкідливих речовин, на які не встановлені гігієнічні нормативи (граничнодопустимі концентрації, орієнтовно безпечні рівні викидів), не здійснюються (Абзац другий пункту 8.6 глави 8 ДСП 173-96) - не забезпечено дослідження викидів шкідливих речовин в атмосферу;

- технологічне чи санітарно-технічне обладнання, що забезпечує вловлювання, утилізацію, знешкодження викидів і відходів або повне їх виключення впроваджено (Абзац четвертий пункту 8.9 глави 8 ДСП 173-96) - технологічне чи санітарно-технічне обладнання, що забезпечує вловлювання, утилізацію, знешкодження викидів і відходів або повне їх виключення не впроваджено, а саме, переміщення матеріалів здійснюється відкритими транспортними засобами (навантаження, розвантаження сировини, переміщення стрічковим конвеєром), що підтверджено наданим технологічним регламентом підприємства, який затверджено 11.01.2020 та фактичним оглядом виробничого процесу під час позапланового заходу державного нагляду-контролю за допомогою засобів відеофіксації;

- при здійсненні діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно- будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами проведені. Допустимі рівні звуку на території житлової забудови відповідають значенням, згідно з додатком 1 до Санітарних норм, затверджених наказом МОЗ № 463 (Частини перша та друга статті 24 ЗУ № 4004-ХІІ, абзац п`ятий пункту 3 Санітарних норм, затверджених Наказом № 463) - при здійсненні діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо, попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами не здійснюються; графік роботи підприємства не регламентовано, що підтверджено листом ТОВ «Подрібнював» від 13.07.2021 № 13/07-1, Допустимі рівні звуку на території житлової забудови не відповідають значенням, згідно з додатком 1 до Санітарних норм, затверджених наказом МОЗ № 463, що підтверджено протоколом випробувань № 0324/1 від 14.07.2021 ДУ «ХОЦКПХ МОЗ України»;

- рівні шуму, який проникає в приміщення житлових та громадських будинків від внутрішніх та зовнішніх джерел не перевищують допустимі рівні, визначені в додатку 1 до Санітарних норм, затверджених Наказом № 463 (Абзац перший пункту 1, додаток 1 Санітарних норм, затверджених Наказом № 463) - рівні шуму від внутрішніх та зовнішніх джерел перевищують допустимі рівні (згідно протоколу випробувань № 0324/1 від 14.07.2021 ДУ «ХОЦКПХ МОЗ України» еквівалентні рівні шуму в точці виміру спальної кімнати житлового будинку по вул. Чайковського, 236, м. Херсон перевищують допустимі рівні на 4,6 дБА, фактичне значення 39,6 дБА при нормативному 35 дБА);

- здійснення інструментально-лабораторних, вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок забезпечено (Абзац сьомий частини першої статті 10 ЗУ № 2707-XII) - не здійснюються, протоколи інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок відсутні.

На підставі висновків акту №Н/2341-21 від 16.07.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було винесено припис №07-2-10П/04 від 22.07.2021 року, відповідно до якого приписано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ»:

- забезпечити розташування підприємства відповідно до вимог санітарного законодавства;

- вжити заходів щодо встановлення розміру санітарно-захисної зони підприємства, отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

- забезпечити дослідження забруднюючих речовин, які утворюються при технологічних процесах підприємства, що супроводжуються викидами шкідливих речовин в атмосферу;

- впровадити заходи щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря при виконанні технологічних операцій, забезпечити переміщення матеріалів (сировини та мінерального порошку) пневмотранспортом або іншими закритими транспортними засобами;

- забезпечити здійснення заходів щодо попередження утворення рівнів шуму, що перевищують допустимі рівні шуму, та щодо зниження шуму до рівнів, установлених санітарними та законодавчими нормами;

- забезпечити дотримання допустимих рівнів шуму на території житлової забудови з періодичним лабораторно-інструментальним контролем;

- забезпечити здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок.

Позивач не погоджується із вищевказаним приписом та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон № 4004-ХІІ).

Поряд з цим, позивач є суб`єктом господарювання, тому здійснення державного (контролю) у сфері господарської діяльності проводиться з урахуванням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Отже, при здійсненні Держпродспоживслужбою контролю (нагляду) за дотриманням ТОВ «Подрібнювач» вимог санітарного законодавства, перевірка та застосування заходів для припинення порушень має здійснюватися з дотриманням в сукупності вимог обох вищевказаних законів.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені статтею 4 Закону № 877-V.

За приписами ч. 4 цієї статті виключно законами встановлюються: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; - види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; - вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; - спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); - санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з вимогами п. 11 цієї статті, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України №348 від 29.03.2017 року на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Держпродспоживслужба) покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Відповідно до п. 7 Положення про Держпродспоживслужбу, затверджену постановою Кабінету міністрів України № 667 від 02.09.2015 року (далі - Положення №667), Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом "л" статті 41 Закону № 4004-ХІІ передбачено, що головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям, на транспорті та їх заступникам у межах відповідних територій (об`єктів транспорту) надаються повноваження застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Стаття 42 цього Закону (імперативна норма) містить вичерпний перелік застосування заходів для припинення порушення санітарного законодавства та підстави їх застосування, а саме:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об`єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об`єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної, реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров`я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров`я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за результатами якого складено акт №Н/2341-21 від 16.07.2021 року.

Згідно висновків акту №Н/2341-21 від 16.07.2021 року перевіркою було встановлено порушення відповідно до яких провадження діяльності, що може мати шкідливий вплив на середовище життєдіяльності та здоров`я людини.

На підставі висновків акту №Н/2341-21 від 16.07.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було винесено припис №07-2-10П/04 від 22.07.2021 року.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог та як підставою для скасування оскаржуваного припису вказав на те, вказані в акті перевірки порушення щодо санітарного (містобудівного) законодавства при розміщенні підприємстві, допустимості рівнів звуку на території житлової забудови, які не відповідають встановленим значенням та щодо викидів в атмосферне не повітря відсутні у позивача та такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року у справі № 160/13162/21, яке набрало законної сили 04.07.2022 року, позовну заяву головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Подрібнювач» про застосування заходів реагування задоволено повністю та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме тимчасово зупинено виробництво (виготовлення), реалізацію продукції на товаристві з обмеженою відповідальністю «Подрібнювач» за адресою фактичного здійснення господарської діяльності: м. Херсон, вул. Чайковського, 236, до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

З вищевказаного рішення вбачається, що підставою для звернення з позовом у справі № 160/13162/21, зокрема, були висновки акту Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №Н/2341-21 від 16.07.2021 року, оцінку яким було надано судом у рішенні від 19.10.2021 року у справі № 160/13162/21.

Так, суд у рішенні від 19.10.2021 року у справі № 160/13162/21, яке набрало законної сили 04.07.2022 року, зазначено наступне.

В силу норм ст. 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Згідно з вимогами ст. 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний серед іншого, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи і організації, зокрема, зобов`язані: виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Статтею 10 Закону № 4004-ХІІ встановлено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об`єктів та пов`язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров`я населення;

встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов`язаних з діяльністю об`єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров`я населення.

Згідно з вимогами статті 11 Закону № 4004-ХІІ об`єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:

проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров`я та середовища життєдіяльності людини;

продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров`ю людей;

документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо; діючі об`єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.

Отже, підприємство, як діючий об`єкт, підлягає державній санітарно- епідеміологічної експертизі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій.

Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Затвердження норм проектування, розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, впровадження нових технологій здійснюються за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення санітарно-епідеміологіної експертизи затверджено наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247 (зареєстровано в МЮ України 10.01.2001 за №4/5195). Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші суб`єкти господарської та підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, установлює вимоги до організації проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно з п. 3.2. Наказу 247 забороняється використання або функціонування об`єктів експертизи без наявності позитивного висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно з п. 3.4. Наказу 247 Державна санітарно-епідеміологічна експертиза діючих об`єктів експертизи призначається лише в разі наявності в головного державного санітарного лікаря офіційних матеріалів про негативний вплив об`єктів на здоров`я людей або зміну їх властивостей, що може спричинити такий вплив, а також у разі внесення змін до санітарного законодавства, якими встановлюються більш жорсткі вимоги до об`єктів експертизи.

За приписами п. 5.1. Наказу 247 заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об`єкта експертизи або вповноважені ними особи.

Таким чином, входячи з наведених норм, відсутність у товариства висновку санітарно-епідеміологічної експертизи є порушенням норм санітарного законодавства, та виключає можливість продовження діяльності підприємства.

Щодо організації санітарно-захисної зони.

Відповідно до статті 22 Закону № 4004-ХІІ органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, зареєстровано в МЮ України 24.07.1996 за № 379/1404 (ДСП 173-96).

Ці Правила є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров`я України, що використовуються для вказаних цілей.

Згідно з п. 3.4 ДСП 173-96, відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:

- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об`єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;

- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов`язаних з ними об`єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об`єктів (баз, складів, гаражів, автопарків, трамвайних, тролейбусних депо і т.ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об`єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;

- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.

У межах зазначених територій виділяються зони різного функціонального призначення житлової забудови, громадських центрів, промислові, наукові, науково-виробничі, комунально-складські, зовнішнього транспорту, масового відпочинку, курортні (при наявності лікувальних ресурсів).

Пунктами 5.4, 5.5 ДСП 173-96 передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно- захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття (п.5.5. ДСП 173-96).

Приписами пункту 5.6. ДСП №173-96 обумовлено, що основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів, що наведена у додатку N 4.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Подрібнювач» здійснює діяльність по виробництву мінерального порошку МП-1 (неактивований). Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 Технічних умов мінеральний порошок відноситься до малонебезпечних речовин ІV клас небезпеки. Мінеральний порошок неактивний використовується як дрібнозернистий наповнювач в асфальтобетонних сумішах.

Згідно з відомостями додатку №4 ДСП №173-96 Додатком № 4 встановлено санітарну класифікацію підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них, відповідно до якої підприємства віднесені до IV класу, для якого встановлена санітарно-захисна зона у розмірі 100 метрів.

Відповідно 5.8. ДСП № 173-96 у разі організації нових, не вивчених в санітарно- гігієнічному відношенні виробництва та технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств І та II класів небезпеки та їх комплексів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров`я населення, розміри санітарно- захисних зон слід встановлювати у кожному конкретному випадку з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище аналогічних об`єктів, які функціонують у державі та за її кордоном та відповідних розрахунків.

Відповідно 5.9. ДСП № 173-96 Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

Пунктом 5.13 ДСП 173-96 Територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%.

Предметом позову у справі є вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 5.14 ДСП 173-96 встановлено, що проект організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року у справі №160/13162/21, яке набрало законної сили 04.07.2022 року, встановлено правомірність встановлених відповідачем порушень під час проведення перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного припису, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів в підтвердження факту протиправності оскаржуваного припису.

З огляду на викладені вище обставини та те, що оскаржуваний припис №07-2-10П/04 від 22.07.2021 року винесено на підставі висновків акту перевірки №Н/2341-21 від 16.07.2021 року, правомірність яких підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року у справі №160/13162/21, тобто припис є похідним та нерозривно пов`язаний з актом перевірки, а отже є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДРІБНЮВАЧ» (49000, м.Дніпро, вул.Автопаркова, буд. 1Г, код ЄДРПОУ 38299207) до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73000, м.Херсон, вул.Перекопська, буд.17, код ЄДРПОУ 40408678) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв