Рішення

від 21.09.2022 по справі 711/2937/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2937/22

Номер провадження2/711/1718/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.

при секретарі Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «Центр служби крові «Біофарма Плазма» на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 12.04.2022 року по 15.06.2022 року включно в сумі 64635 грн. 95 коп..

В обґрунтування позову зазначила, що перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма» з 22.10.2018 року по 11.04.2022 року включно на посаді менеджера з персоналу. Так, згідно з наказу №97 ос від 31.10.2018 року з 01 листопада 2018 року була призначена відповідальною особою за введення обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних за підприємством на період мобілізації та воєнного часу. Відповідно до п.3 наказу, за введення військового обліку призначена доплата у розмірі 30% до посадового окладу. Позивач зазначила, що при звільненні та здійсненні остаточного розрахунку їй не була виплачена доплата за березень та квітень 2022 року. Виявивши цей факт 16.04.2022 року вона звернулася до Директора ТОВ «Біофарма Плазма». Також звернулася до Управління Держпраці у Черкаській області з листом щодо роз`яснення можливого порушення відповідачем вимог законодавства про працю. Відповідно до відповіді Управління Держпраці в Черкаській області роз`яснено вимоги законодавства про працю щодо встановлення скасування доплат. Крім того, Управління Держпраці зазначило наступне: ч.3 ст.32 КЗпП України, зміна істотних умов правці (систем та розмірів праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших) при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою допускається лише у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Норма законодавства щодо повідомлення про зміну істотних умов праці працівника не пізніше ніж за два місця до зміни призупинена Законом України від 15.0.2022 №2136 IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(набув чинності 24.03.2022). Тобто працівники можуть бути попередженні про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі змінним умовами праці. таким чином, враховуючи викладене, припинення виплати доплати за виконану роботу можливе за наявності змін в організації і праці та повідомлення працівника, що оформляється розпорядчим документом. У разі порушення вказаних вимог законодавства, товариство має право самостійно провести перерахунок заробітної плати та виплати не донараховані кошти.

Позивач зазначила, що 15 червня 2022 року відповідач ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма» виплатив заборгованість по доплаті в сумі 5752,81 грн., за введення військового стану. Також позивач вказала, що оскільки фактично проплата всіх належних їй сум при звільнення відбулась 15 червня 2022 року, в неї виникло право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 12 квітня 20222 року по 15 червня 2022 року. 16 червня 2022 року звернулася до відповідача з листом щодо добровільної виплати їй середнього заробітку за час затримки розрахунку, однак, відповідач заяву-звернення проігнорував.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її корить середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 12.04.2022 року по 15.06.2022 року включно в сумі 64635 грн. 95 коп.

Ухвалою суду від 05 липня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Позивач та його представник адвокат Семенюк О.Г. в судове засідання не з`явилися, надали суду письмові заяви, в яких просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.08.2022 року, не з`явився, надавши до початку розгляду справи клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю забезпечення права на захист укладання договору з відповідним фахівцем у галузі права для представлення інтересів ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма».

Також, представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.09.2022 року, повторно не з`явився, надавши аналогічне клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю забезпечення права на захист укладання договору з відповідним фахівцем у галузі права для представлення інтересів ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма».

З даного приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 ч.3 ст.223 ЦПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що стороні відповідача було надано достатньо часу ( з 11.07.2022 року дата отримання стороною ухвали про відкриття провадження у справі по 16.09.2022 року) для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, на отримання правової допомоги. Проте, відповідач фактично не скористався своїм правом, а використовує його виключно як підставу для затягування розгляду справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що дана цивільна справа є малозначною, яка відповідно до ст. 275 ЦПК України розглядається у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма» від 31.10.2018 року № 07ос. ОСОБА_1 з 01 листопада 2018 року призначено на посаду менеджера з персоналу ТОВ «ЧОЦСК «Черкаси-Плазма», відповідальною за ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних за підприємством на період мобілізації та воєнного часу.

Наказом №396 К від 11 квітня 2022 року про припинення трудового договору, позивача звільнено з ТОВ «ЦСК «Біофарма Плазма».

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ст.116 КЗпП України, відповідачу належало провести повний розрахунок з працівником в день звільнення 11 квітня 2022 року, що зроблено не було.

Як встановлено судом відповідач здійснив повний розрахунок перед позивачем по заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 5752 грн. 81 коп. 15 червня 2022 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012 невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника, або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненнівстановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник, або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно положень пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення належних при звільненні виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 15 червня 2022 року перерахував на рахунок ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 5752,81 грн.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, а саме за період з 12.04.2022 р. по 15.06.2022 р. (день фактичного розрахунку), а тому звернувся до суду з даним позовом.

Разом з тим, позивач здійснюючи розрахунок середнього заробітку за весь час затримки з виплати заробітної плати, виходив з того, що затримка відбулася з вини власника тобто з 12.04.2022 р. по 15.06.2022 р. (останній робочій день фактичного розрахунку). За період з 12.04.2022 року по 3004.2022 року сума нарахування складає 30471.21 грн./21 к.д.=1451.01 грн*14 к.д.=201314.14 грн. За період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року = 30471.21 грн. За період з 01.06.2022 року по 14.06.2022 року сума нарахування складає 30471.21 грн./22к.д.= 1385.06 грн*10к.д.= 13850.60 грн.. А тому просила стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки з виплати заробітної плати в сумі 64635.95 грн.

Проте, суд не може погодитися з даним розрахунком.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій (п.1), це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей Порядок застосовується у випадках, коли згідно із чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт л), а розділом ІV передбачено Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд, при визначенні розміру середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 , керується статтею 27 Закону України «Про оплату праці» та правилами, передбаченими пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, згідно якого середньомісячна заробітна плата за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передували звільненню з роботи.

Відповідно до Форми ОК-5 Пенсійного фонду України, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу, ОСОБА_1 нарахована заробітна плата: лютий 2022 року 26105.37 грн.; березень 2022 року 16944.18 грн.

Таким чином, з огляду на зазначене, правильним слід рахувати, що середньоденна заробітна плата позивача складає 1001.15 грн. (26105.37+16944.18/43р.д.) А відтак, середній заробіток за весь час затримки з виплати заробітної плати за період з 12.04.2022 р. по 15.06.2022 р., і яка підлягає до стягнення з відповідача складає 46052.90 грн., із розрахунку: 46 робочих днів * 1001.15 грн.

Щодо розподілу судових витрат, то суд виходить з наступного.

Судові витрати по справі складаються із судового збору в сумі 992,40 грн. Надані позивачем докази, свідчать про обґрунтованість розміру понесених позивачем судових витрат, а тому вони підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, ст.ст.115,116,117 КЗпП України керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 268,273 ЦПК України,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» (ЄДРПОУ 41805628, Київська обл., Білоцерківський р-н, м.Біла Церква, вул.Київська, 37 В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 12.04.2022 року по 15.06.2022 року (включно) в сумі 46052 грн. 90 коп. з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр служби крові «Біофарма Плазма» (ЄДРПОУ 41805628, Київська обл., Білоцерківський р-н, м.Біла Церква, вул.Київська, 37 В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик