Рішення

від 20.09.2022 по справі 754/1366/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3092/22

Справа №754/1366/22

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

за участю:

представника позивача: Банецького Б.І.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (КМДА) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води станом на 01.05.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.05.2018 року до дати укладення цього договору. Таким чином, Позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 , яка є споживачем послуг з централізованого опалення та /або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Сума позовних вимог Позивача за Договором цесії за спожиті до 01.05.2018 року послуги становить 24039,92 грн. Розрахунок заборгованості на послуги з централізованого опалення, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована. Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов`язаний сплатити заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг. Крім того, відповідач своєчасно не сплачує кошти за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що становить 14531,46 грн.

У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 38571,38 грн., а також судові витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.01.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На виконання ухвали Деснянського районного суду від 28.01.2022 року КП КМР «КМ БТІ» надало відповідь, з якої вбачається, що згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.04.2008 року.

Письмові матеріали справи містять відзив на позовну заяву та заяву про застосування позовної давності. Відповідно до яких, відповідач просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті до 01.03.2017 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9703,64 грн. та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Від представника позивача, до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Оскільки, відповідач не передавав показання квартирного лічильника, у зв`язку з чим здійснювалися нарахування по нормі як це передбачено ЗУ «Про житлово - комунальні послуги». Обчислення строків позовної давності повинно розпочинатися з моменту укладення між позивачем та ПАТ «Київенерго» договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11 жовтня 2021 року. Також, вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності згідно п.12 розділу «Прикінцеві та перехідних положень» ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача Банецький Б. І. позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в частині стягнення з неї заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 28867,74 грн. Проте, просила застосувати строк позовної давності до частини позовних вимог, а саме стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9703,64 грн.

Вислухавши вступне слово представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесїї Позивач набув право вимог заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 24039,92 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких від ступлене за цим договором.

Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідача щодо заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання та прийняв право вимоги до Відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги.

В свою чергу, надання послуг відповідачу здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

З письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить копія договору купівлі-продажу квартири від 24.04.2008 року (а.с.61).

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання, а відповідач у свою чергу порушив свої зобов`язання та умови перед позивачем, внаслідок неналежного виконання зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до пункту 8 зазначених Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з частиною другою ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).

Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідач є споживачем послуг, що надавалися ПАТ «Київтеплоенерго», а тому зобов`язана оплатити житлово-комунальні послуги.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, відповідачка звернулася до суду із заявою про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості, що виникла до 01.03.2017 року.

Відповідно до положень ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За таких підстав суд відхиляє доводи позивача про те, що обчислення строків позовної давності повинно розпочинатися з моменту укладення між позивачем та ПАТ «Київенерго» договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11 жовтня 2021 року.

Однак, суд бере до уваги доводи представника позивача, щодо згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався та діє станом на час розгляду цієї справи.

Статтею 58 Конституції України, статтею 3 ЦПК України закріплено принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, з 02.04.2020 року визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності продовжений, а вимоги позивача підлягають задоволенню у період з 03.04.2017 року.

Однак, враховуючи те, що відповідач визнавала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 28867,74 грн., суд дійшов висновку, що вказаний розмір заборгованості є доведеним, та таким, що підлягає стягненню з відповідачки.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 28867,74 грн. в межах строку позовної давності.

Вимога про стягнення 33,00 грн. пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно задоволенню не підлягає через відсутність доказів понесених витрат позивачем.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 179 Житлового кодексу України, статтями 319, 322, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 10, 12, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 28867,74 грн. та судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - код ЄДРПОУ 40538421, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації, АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 21 вересня 2022 року.

Суддя: В.О.Сенюта