Постанова

від 09.10.2007 по справі 8/25-77 (7/109-77)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/25-77 (7/109-77)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 жовтня 2007 р.                                                                                   № 8/25-77 (7/109-77)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. –головуючогоКривди Д.С.,Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаКравчука В.М. дов. від 01.09.07 р.

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третьої особиБальвінської Т.С. дов. від 20.07.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Родючість"

на постанову від 03.07.2007 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 8/25-77 господарського суду Волинської області

за позовомДержавної станції захисту рослин Волинської області

доВідкритого акціонерного товариства "Родючість"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики України

проусунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Державна станція захисту рослин Волинської області звернулась до господарського суду Волинської області з позовом про зобов'язання ВАТ "Родючість" усунути перешкоди в користуванні майном та про припинення користування шляхом виселення з адмінбудинку (А-2) площею 240,1 м2, гаража з котельнею (Б-1), площею 146,0 м2, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 98-а.

Рішенням від 01.08.2006 року господарського суду Волинської області позовні вимоги задоволенні в повному обсязі.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Родючість" Львівський апеляційний господарський суд постановою від 23.10.2006 року рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2007 року рішення та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

Після повторного розгляду справи рішенням від 12.04.2007 року господарського суду Волинської області яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі з тих підстав, що позивач по справі є безпосереднім користувачем та балансоутримувачем спірних приміщень з моменту їх здачі в експлуатацію у 1974 році, що підтверджується рішеннями господарського суду Волинської області по справах №02/82-11 та №7/76-91 згідно з якими Міністерство аграрної політики України є належним власником спірних приміщень, а Державна станція захисту рослин Волинської області належним балансоутримувачем та користувачем спірних приміщень, тому відповідач по справі незаконно і безпідставно перебуває у зазначених вище приміщеннях, які належать позивачу по справі.

Відкрите акціонерне товариство "Родючість" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник наголошує на тому, що суди невірно застосували вимоги статей 321 та 346 Цивільного кодексу України та порушили право власності позивача.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутніх у судовому засідання представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України,  касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення із займаних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 98-а.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 236 від 19.06.2003 року "Про оформлення власності на житлові будинки, кооперативні квартири, гаражі, установи" оформлено право власності за Волинською обласною станцією захисту рослин на адмінбудинок А-2 пл.240,1 кв.м., гараж з котельнею Б-1 пл.146,0 кв.м по вул. Грушевського, 98-А.

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 325 від 21.08.2003 року було внесено зміни в п.18 рішення виконкому № 236 від 19.06.2003 року, а саме: оформлено право власності за Міністерством аграрної політики України на адмінбудинок А-2 площею 240,1 кв.м, гараж з котельнею Б-1 площею 146,0 кв.м по вул. Грушевського, 98А.

Волинське обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвало право власності на спірні будівлі на праві державної власності за Державою в особі Міністерства аграрної політики України на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно рішення виконкому Ковельської міської ради № 236 та № 325.

Рішення Виконавчого комітету Ковельської міської ради № 236 та №235 не визнано недійсними і вони набули правового статусу (рішення Волинського господарського суду у справі № 02/82-11 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року.

Крім того, рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2005 року по справі № 7/76-91, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 року визнано недійсним наказ Волинського виробничого об'єднання "Сільгоспхімія" № 88 від 22.10.1987 року; акт оцінки майна Ковельського районного виробничого підприємства по підвищенню родючості ґрунтів "Родючість" від 14.02.1994 року, затверджений начальником Фонду державного майна України по Волинській області 18.02.1994 року; перелік нерухомого майна, що передається у власність відкритого акціонерного товариства на підставі наказу Фонду державного майна України по Волинській області від 29.03.1994 року № 47 та є його додатком, в частині включення до переліку майна, що підлягає приватизації, адміністративного корпусу площею 2 33 кв.м. та гаражу на два бокси площею 8 4 кв.м., що знаходяться у місті Ковелі по вул. Грушевського, 98-а.

Судами також встановлено, що фактичної передачі майна на підставі наказу ВОВО "Сільгоспхімія" за №88 від 22.10.1987 року не відбулося, з балансу майно не знімалося і надалі залишилося державною власністю в особі Міністерства аграрної політики України.

Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач по справі є безпосереднім користувачем та балансоутримувачем спірних приміщень з моменту їх здачі в експлуатацію у 1974 році, тому цілком підставно звернувся до суду із позовною вимогою про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, пославшись при цьому на вимоги статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Як зазначалось вище рішеннями господарського суду Волинської області по справах №02 82-11 та №7/76-91 підтверджено той факт, що Міністерство аграрної політики України є належним власником спірних приміщень, а Державна станція захисту рослин Волинської області належним балансоутримувачем та користувачем спірних приміщень, тому відповідач по справі незаконно і безпідставно перебуває у зазначених вище приміщеннях, які належать позивачу по справі.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наявним доказам, та дійшли обґрунтованого висновку, про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи, та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції.  

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Волинської області від 12.04.2007 року та постанову від 03.07.2007 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 8/25-77 господарського суду Волинської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Родючість" без задоволення.

Головуючий                                                                                Н. Волковицька

Судді                                                                                           Д. Кривда

Л. Рогач