Рішення

від 20.09.2022 по справі 460/3745/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2022 року м. Рівне№460/3745/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Сюпрім" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Сюпрім» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Рівненській області (далі відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1233 від 19.01.2022 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20002 від 02.04.2021 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 18473 від 22.03.2021 року;

зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Приватне підприємство «Сюпрім» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку;

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач прийнявши рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не дотримався вимог Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, така бездіяльність та рішення не можуть відповідати приписам ч.2. ст. 2 КАС України, а тоу позовні вимоги підлягають до задоволення.

Ухвалою від 22 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за змістом рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийнято згідно з вимогами чинного законодавства, при цьому жодним чином не порушено права, свободи або законні інтереси товариства.

Ухвалою суду від 01.04.2022 відкладено розгляд справи до 27.04.2022.

Ухвалою суду від 06.05.2022 відкладено розгляд справи до 31.05.2022.

У судовому засіданні 31.05.2022 відкладено розгляд справи до 13.07.2022.

У судовому засіданні 13.07.2022 відкладено розгляд справи до 02.08.2022

Ухвалою суду від 10.08.2022 відкладено розгляд справи до 23.08.2022.

До початку судового засідання 23.08.2022 представник позивача подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/3745/22 в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «Сюпрім» (код юридичної особи 43632707), зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2020 року, є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності підприємства є: 46.90 Надання в оренду будівельних машин та устаткування.

22.03.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області було прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника № 18473 від 22.03.2021 року, (далі Рішення), яким відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 прийнято рішення про відповідність платника податку - ПП «СЮПРІМ» критеріям ризикованості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку зв`язку із наступним: «Платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності ПП «Сюпрім». Не в повному обсязі надано щодо господарських операцій здійснених в 2020 року, а саме: придбання будівельних вагончиків, контейнерів (розрахункових документів, документів на транспортування та документів на розвантаження/завантаження): надання послуг оренди вишки тури та контейнерів; придбання паливно-мастильних матеріалів, наявності власних/орендованих основних засобів при наданні транспортних послуг ПП «СЮПРІМ».

02.04.2021 року Комісією прийнято повторне рішення №20002 від 02.04.2021 про відповідність ПП «СЮПРІМ» критеріям ризиковості платника податку з підстав того, що «Платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності ПП «Сюпрім», а саме: 1. Платником надано неповний пакет документів (розрахункових документів, документів на транспортування та документів на розвантаження/завантаження) щодо: -придбання будівельних вагончиків, контейнерів; - надання послуг оренди вишки тури та контейнерів; 2. ПП «Сюпрім» надавалися транспортні послуги при цьому відсутні документи: на придбання паливно-мастильних матеріалів, наявності власних/орендованих основних засобів при наданні транспортних послуг ПП «СЮПРІМ».

19.01.2022 року Комісією прийнято повторне рішення №1233 від 19.01.2022 року про відповідність ПП «СЮПРІМ» критеріям ризиковості платника податку з підстав того, що «Платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності ПП «Сюпрім», Не в повному обсязі надано щодо господарських операцій здійснених в 2020 року, а саме: придбання будівельних вагончиків, контейнерів (розрахункових документів, документів на транспортування та документів на розвантаження/завантаження): надання послуг оренди вишки тури та контейнерів; придбання паливно-мастильних матеріалів, наявності власних/орендованих основних засобів при наданні транспортних послуг ПП «СЮПРІМ».

Вважаючи рішення від №1233 від 19.01.2022 року, №20002 від 02.04.2021 року, № 18473 від 22.03.2021 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості Приватне підприємство «СЮПРІМ» звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Податковий кодекс України).

Адміністрування податку на додану вартість регламентовано, зокрема, розділом V (ст.ст.180-211) Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості платника податку як: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз.2 п.25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (п.26 Порядку №1165).

За змістом п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем неодноразово були прийняті рішення про відповідність Приватного підприємства «СЮПРІМ» критеріям ризиковості платника податку, а саме: №1233 від 19.01.2022 року, №20002 від 02.04.2021 року та №18473 від 22.03.2021 року.

Зі змісту рішеннь комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області вбачається, що ПП «СЮПРІМ» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «Платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності ПП «Сюпрім», а саме: Платником надано неповний пакет документів (розрахункових документів, документів на транспортування та документів на розвантаження/завантаження) щодо: -придбання будівельних вагончиків, контейнерів; - надання послуг оренди вишки тури та контейнерів; ПП «Сюпрім» надавалися транспортні послуги при цьому відсутні документи: на придбання паливно-мастильних матеріалів, наявності власних/орендованих основних засобів при наданні транспортних послуг ПП «СЮПРІМ».

Так, з досліджених у ході розгляду справи документів судом встановлено, що основним видом економічної діяльності підприємства є: 46.90 Надання в оренду будівельних машин та устаткування. Для забезпечення господарської діяльності ПП «Сюпрім» придбало комплект вишок-тур, контейнерів, будівельних вагончиків, в наступних продавців: ПП САМПАК, ПП БРМ, ТОВ ГЛОБАЛ ОУШН ЛІНК. Зокрема вказане підтверджується зокрема Договорами поставки №ДГ-0000040 від 12.08.2020 року, №ДГ-00004 від 14.09.2021 року, №351307 від 10.09.2020 року, №0803-Т/20, видатковими накладними та податковими накладними що наявні у матеріалах справи.

Зберігання обладнання та інвентарю ПП «Сюпрім» проводить за адресою:м.Рівне,вул. Нова 8, м. Рівне. Також 02.11.2022 року між ОСОБА_1 та ПП «СЮПРІМ» заключено Договір оренди земельної ділянки №1, згідно якого ПП «СЮПРІМ» орендовано 0,23 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 строком у 4 роки. Щодо останньої земельної ділянки ПП «СЮПРІМ» також подано до ГУ ДПС у Рівненській області Повідомлення форми №20-ОПП про об`єкти оподаткування або через які проводиться діяльність, якою підтверджується використання ПП «СЮПРІМ» вказаної земельної ділянки зокрема і для зберігання вагончиків.

Послуги з оренди устаткування ПП «СЮПРІМ» надаються: ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ» ТОВ «ДОНПРОМТРАНС", ТОВ «СМАРТ БАУ», ТОВ «РЕАЛЕНЕРГО», ТОВ «АВЕ САН", ТОВ «Стім КОНТРОЛ ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «Едвансіс Груп». Вказаний факт підтверджено належними доказами, зокрема Договорами оренди обладнання, актами здачі-приймання робіт, рахунками фактурами.

Задля забезпечення транспортування вишок та іншого майна, що надавалось ПП СЮПРІМ в оренду, між позивачем та ТОВ «ДНІПРО ТРАФІК», ФОП ОСОБА_2 укладено договори надання послуг вантажних перевезень. Також між ПП «СЮПРІМ» та ОСОБА_1 укладено Договір найму (оренди) транспортних засобів від 18.08.2021 року, згідно якого ПП «СЮПРІМ» прийняло у тимчасове володіння та користування вантажний транспортний засіб марки Mercedes-Benz моделі 310-D 1995 року випуску. Для підтвердження реальності надання транспортних послуг ПП «СЮПРІМ» також долучено до позову подорожні листи, рахунки на оплату та акти надання послуг.

Задля забезпечення відповідного транспортного засобу паливно-мастильними матеріалами ПП «СЮПРІМ» було укладено з ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» Договір №38ПТ-9555/21 купівлі продажу товарів з використанням паливних карток та ПП «БРМ» Договір поставки №24 від 01.06.2020 року. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «СЮПРІМ» надано копії накладних на відпуск товарів та актів прийому-передачі паливних карток.

З огляду на наведене, висновки відповідача щодо відповідності ПП «СЮПРІМ» критеріям ризиковості з підстав викладених у оскаржуваних рішеннях, є необґрунтованими і безпідставними, позаяк суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

При цьому, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення ПП «СЮПРІМ» до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, рішення від №1233 від 19.01.2022 року, №20002 від 02.04.2021 року, № 18473 від 22.03.2021 року міститять лише покликання на п.10 Порядку №1165, проте переліку документів, які необхідно подати ПП «СЮПРІМ» оспорювані рішення не містять.

Водночас, п.10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Отже, п.10 Порядку №1165 не передбачає переліку документів, які мають надаватися платником податків.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено та не надано належних доказів, які слугували підставою для віднесення позивача до ризикових підприємств.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1233 від 19.01.2022 року, №20002 від 02.04.2021 року, № 18473 від 22.03.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити ПП «СЮПРІМ» з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (Klass and Others v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до абз.21 п.6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправними та скасування спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, так і шляхом зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Відтак, покладання в даному випадку на відповідача обов`язку виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, не вважатиметься втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (Grande Stevens and Others v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ПП «СЮПРІМ» повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем згідно з платіжним дорученням №434 від 31.01.2022 сплачено судовий збір у сумі 7443,00 грн..

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у сумі 7443,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ст. 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між ПП «СЮПРІМ» та АО «ЛІНІЯ ПРАВА» укладено Договір про надання правової допомоги від 17 лютого 2022 року. Пунктом 1 розділу ІІ (Ціна договору) сторони встановили, що розмір гонорару за правничу допомогу становить 12 000, 00 грн.

14 липня 2022 року сторонами підписано Акт здачі-приймання наданих правничих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 17 лютого 2022 року. Згідно платіжного доручення №506 від 14 червня 2022 року ПП «СЮПРІМ» сплатило на користь АО «ЛІНІЯ ПРАВА» суму у розмірі 12 000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 12 000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд бере до уваги, що адвокатом дійсно надані послуги, які включали в себе підготовчий процес для розгляду даної справи в суді збір і систематизацію документів для вироблення правової позиції, складення та подачу адміністративного позову, витребування та надання доказів. При цьому розмір вартість погоджена сторонами та не спростована відповідачем.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Таким чином, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача половини понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, загальний розмір яких складає 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства «Сюпрім» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1233 від 19.01.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20002 від 02.04.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 18473 від 22.03.2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Приватне підприємство «Сюпрім» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь ПП «Сюпрім» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, Відінська, 12 код ЄДРПОУ: 44070166) судовий збір у розмірі 7443,00 грн.

Стягнути на користь ПП «Сюпрім» (код за ЄДРПОУ 43632707, адреса: м. Рівне, вул. Нова, буд. 8.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, Відінська, 12 код ЄДРПОУ: 44070166) судові витрати у розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Сюпрім" (вул. Нова, 8,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43632707)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43142449)

Повний текст рішення складений 21 вересня 2022 року

Суддя У.М. Нор