Справа №760/1577/22 2-з/760/158/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2022 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроюкрейн солар»</a>, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Солар ЮА», про повернення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроюкрейн солар»</a>, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Солар ЮА», про повернення безпідставно набутих коштів.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на всі розрахункові рахунки та все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Елетроюкрейн солар» в межах суми ціни позову, а сме, в розмірі 316 000 грн.
Заява мотивована тим, що позивач на виконання умов договору № 28-01-2020-2 від 28 січня 2020 року про пайову участь в обслуговуючому кооперативі «Солар ЮА», будучи асоційованим членом вказаного кооперативу, вніс вступний та пайовий внески в сумі 316 000 грн на рахунок відповідача, що підтверджується відповідними квитанціями.
Заявник зазначає, що він мав на меті зарахувати кошти на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Солар ЮА», а не на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроюкрейн солар»</a>, засновником якого є вказаний кооператив. У зв`язку з викладеним, ним було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача лист-вомогу про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 316 000 грн, однак кошти не повернуті. ОСОБА_1 вказує, що є підстави вважати, що грошові кошти з розрахункових рахунків, майно відповідача може бути відчужене на користь третіх осіб, що може утруднити чи зробити неможливим в подальшому їх стягнення в судовому порядку.
Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17)
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є повернення безпідставно набутих коштів в сумі 316 000 грн.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на на всі розрахункові рахунки та все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Елетроюкрейн солар» в межах суми ціни позову.
Заявник, посилається на те, що відповідач не повернув йому безпідставно набуті кошти, зазначає, що у подальшому Товариство може відчужити належне йому майно та кошти з розрахункових рахунків на користь третіх осіб, що унеможливить їх повернення.
Однак заявник не зазначив обставин, які свідчать про те, що невиконання рішення суду, в разі задоволення позову буде ускладненим чи неможливим, що вимагає забезпечення позову.
Також заявник не надає суду будь-яких належних доказів, що відповідачем вчиняються дії щодо ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроюкрейн солар»</a>, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Солар ЮА», про повернення безпідставно набутих коштів відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2022 |
Оприлюднено | 27.09.2022 |
Номер документу | 106385613 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Ішуніна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні