Ухвала

від 20.09.2022 по справі 640/11693/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 вересня 2022 року місто Київ № 640/11693/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»до третя особаДержавної аудиторської служби України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Сигнал»провизнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 №UA-2021-11-19-011535,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Сигнал» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 №UA-2021-11-19-011535.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/11693/22 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/11693/22.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 заяву Державної аудиторської служби України про забезпечення позову у справі №640/11693/22 повернуто без розгляду.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва (через систему "Електронний суд") 20.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про припинення фінансування за процедурою закупівлі, результати моніторингу якої оскаржуються у справі №640/11693/22 (що фактично є заявою про забезпечення позову), в якому останній просить зобов`язати позивача припинити платежі за договором від 15.02.2022 №4600005741.

В обгрунтування поданого клопотання відповідач зазначив про те, що повне виконання сторонами (позивача і третьою особою) договору від 15.02.2022 в подальшому унеможливить позивача виконати рішення суду, яке набере законної сили, у разі відмови в задоволенні позову та залишенні в силі Висновку від 29.06.2022, відповідно до якого Держаудитслужба зобов`язала замовника припинити зобов`язання за Договором від 15.02.2022.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Разом з тим, клопотання заявника про забезпечення позову, а також і додані до даного клопотання докази не містять ні обґрунтування необхідності забезпечення позову, ні посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів, за захистом яких звертається до суду саме позивач, а не відповідач (заявник).

Окрім того, судом враховується і те, що зі змісту позову вбачається, що предметом спору у цій справі є Висновок про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 №UA-2021-11-19-011535, прийнятий відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який, на думку позивача є протиправним та підлягає скасуванню, тобто, саме позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів, які порушив відповідач при прийнятті оскаржуваного Висновку, що підлягає перевірці судом при вирішенні цього спору, виходячи з приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, Висновку відповідача від 29.06.2022 №UA-2021-11-19-011535 про результати моніторингу процедури закупівлі, забезпечуючи такий позов шляхом припинення платежів за договором від 15.02.2022 №4600005741, укладеному за процедурою закупівлі №UA-2021-11-19-011535, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Зазначаючи про необхідність забезпечення позову представник відповідача вказує, що повне виконання сторонами договору за час розгляду справи №640/11693/22 у суді у подальшому унеможливить позивача виконати Висновок про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 №UA-2021-11-19-011535, у разі якщо судом буде ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Тобто вказані підстави для забезпечення позову шляхом припинення фінансування за процедурою закупівлі обґрунтовані тим, що невжиття таких заходів унеможливить виконання висновку за результатами моніторингу закупівлі від 14.07.2022 №574.

Однак суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а не виконання висновку, як про це вказує заявник.

Також, судом враховується і те, що інститут забезпечення позову направлений на вжиття заходів забезпечення позову саме в інтересах позивача у справі, а не відповідача (суб`єкта владних повноважень) та лише у разі якщо є підстави (докази) вважати, що не забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або у разі, якщо є очевидними ознаки протиправності оспорюваного рішення суб`єкта владних повноважень (у даному випадку оскаржуваного Висновку відповідача), проте, відповідачем у поданому клопотанні (що фактично є заявою про забезпечення позову) в порядку ст.ст. 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України зазначених обставин не наведено та жодних доказів не надано.

Очевидним є і те, що положеннями ст.ст. 150-158 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачаються підстави для подання суб`єктом владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого є предметом оскарження, заяви про заборону позивачу (не суб`єкту владних повноважень) вчиняти певні дії.

Отже, заявником (відповідачем у справі) не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (відповідача) до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з урахуванням того, що позов подано на захист прав та інтересів позивача від дій суб`єкта владних повноважень, який є відповідачем у даній справі.

При цьому, судом враховується і те, що обраний відповідачем (заявником) вид (спосіб) забезпечення позову "припинення платежів за договором від 15.02.2022 №4600005741" не відповідає способам забезпечення позову, визначеним частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем (заявником) не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам саме відповідача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону,торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отже, згідно з вимогами частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову у спосіб, який просить відповідач, не допускається.

За таких обставин, у суду підстави для задоволення клопотання заявника (Державної аудиторської служби України) про припинення фінансування за процедурою закупівлі в порядку ст.ст. 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної аудиторської служби України про припинення фінансування за процедурою закупівлі, результати моніторингу якої оскаржуються у справі №640/11693/22 (що фактично є заявою про забезпечення позову) від 20.09.2022 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.