ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6186/20
головуючий суддя І інстанції Сацький Р.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року в адміністративній справі №280/6186/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2020 №00000161903 на суму 96 377,46 грн та №00000171903 на суму 19 275,49 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення були прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність їх скасування.
Запорізькою митницею було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» взято на облік як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в Дніпровській митниці Держмитслужби, облікова картка 112/2012/0000010, обліковий номер - UA10033985999, податковий номер платника податків - 33985999. Облік у митних органах розпочато 21.09.2006.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2020 відбулась зміна назви з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал ЗАЗ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Босал Мануфактуринг Україна».
ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» (ТОВ «Босал ЗАЗ») за митними деклараціями (далі МД) типу ІМ 40 ДЕ від 16.05.2018 №/2018/011487, від 23.05.2018 №/2018/012192, від 06.06.2018 №/2018/013526, від 18.06.2018 №/2018/014651, від 04.07.2018 №/2018/016158, від 10.07.2018 №/2018/016694, від 27.07.2018 №/2018/018195, від 01.08.2018 №/2018/018615, від 01.08.2018 №/2018/018652, від 09.08.2018 №/2018/019381, від 05.03.2019 №12080/2019/008195 (товар № 1), ввозились товари за кодом 8205 70 00 00, згідно з УКТ ЗЕД «Інструмент для фіксації деталей: Пристрої для зварювання, за шифрами: …Пристрої були у використанні. Інструменти для фіксації є спеціально виготовленими конструкціями для нерухомої фіксації конструктивних елементів глушників (труби, корпус глушника, кронштейни) для забезпечення правильної геометрії готового виробу під час технологічного етапу зварювання глушника. Кожен пристрій для зварювання має в складі комплекту майстер-модель глушника. Майстер-модель глушника є невід`ємною частиною пристрою для зварювання і являє собою встановлювану в пристрій точно виготовлену за номінальними розмірами креслення модель глушника для використання в процесі виробництва і контролю пристрою та продукції; не призначена для встановлення на автомобіль. Пристрій не є елементом відповідного технологічного обладнання (зварювального). Виготовлені із вуглецевої сталі (чорні метали). На кожному пристрої марковано його шифр. Виробник: ф.Bosal CR spol. s.r.o., Чехія, торговельна марка BOSAL».
За МД типу ІМ 40 ДЕ від 05.03.2019 №12080/2019/008195 (товар № 2) ввозився товар за кодом 8708 92 35 90, згідно з УКТ ЗЕД «Майстер моделі глушників та вихлопних труб, за шифрами: …Вироби були у використанні. Є точно виготовлені за номінальними розмірами креслення глушники та вихлопні труби, які використовуються в процесі контролю різних параметрів пристроїв при виробництві. Не є елементом відповідного технологічного обладнання (зварювального). Виготовлені із вуглецевої сталі (чорні метали). На кожному пристрої марковано його шифр. Виробник: ф.Bosal CR spol. s.r.o., Чехія.
Згідно з відомостями граф 43 "Код МВВ" товарів за вищезазначеними МД позивач задекларував митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товарів.
Митне оформлення наведених товарів відбулося із застосуванням преференційного режиму зі сплати ввізного мита у зв`язку із наданням декларацій походження, складених на інвойсах, які були надані експортером.
Відправник/експортер - «Bosal Aftermarket Europe spol.sr.o.» (250 01 Brandys nad Labem, Zapska 1857, Чеська республіка). Країна відправлення: Чехія. Країна походження: EU (Європейський Союз). Країна виробництва - Чехія. Виробник - Bosal CR spol. s.r.o.
Згідно з даними графи 36 вищезазначених МД митне оформлення товарів здійснювалось із застосуванням пільги з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, (вид 020) (далі - ввізне мито) за кодом 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]».
Відповідно до статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, позивачем для підтвердження заявленого преференційного режиму до митного оформлення надано декларації походження, складені на інвойсах (далі декларації походження) № 1834 від 11.05.2018, № 1836 від 17.05.2018, № 1841 від 01.06.2018, № 1846 від 13.06.2018, № 1851 від 28.06.2018, № 1854 від 03.07.2018, № 1858 від 18.07.2018, № 1861 від 25.07.2018, № 1863 від 26.07.2018, № 1868 від 02.08.2018, № 1914 від 28.02.2019.
Враховуючи застосування преференції 410, за МД типу ІМ 40 ДЕ:
- від 16.05.2018 №/2018/011487, від 23.05.2018 №/2018/012192, від 06.06.2018 №/2018/013526, від 18.06.2018 №/2018/014651, від 04.07.2018 №/2018/016158, від 10.07.2018 №/2018/016694, від 27.07.2018 №/2018/018195, від 01.08.2018 №/2018/018615, від 01.08.2018 №/2018/018652, від 09.08.2018 №/2018/019381 застосовано преференційну ставку ввізного мита у розмірі 2,5 % (пільгова ставка ввізного мита 10%, повна 10%) із застосуванням способу платежу за кодом 01 «Сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби»;
- від 05.03.2019 №12080/2019/008195 суми ввізного мита нараховані умовно (пільгова ставка ввізного мита 10%, повна 10%) із застосуванням способу платежу за кодом 06 «Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту».
Суми умовно нарахованого ввізного мита (спосіб платежу за кодом 06) склали: - МД від 16.05.2018 №/2018/011487 3 207,43 грн; - МД від 23.05.2018 №/2018/012192 1 605,36 грн; - МД від 06.06.2018 №/2018/013526 3 874,40 грн; - МД від 18.06.2018 №/2018/014651 4 823,15 грн; - МД від 04.07.2018 №/2018/016158 9 431,44 грн; - МД від 10.07.2018 №/2018/016694 5573,96 грн; - МД від 27.07.2018 №/2018/018195 7 875,30 грн; - МД від 01.08.2018 №/2018/018615 4 870,70 грн; - МД від 01.08.2018 №/2018/018652 7 410,84 грн; - МД від 09.08.2018 №/2018/019381 1 616,83 грн; - МД від 05.03.2019 №12080/2019/008195 13 962,22 грн.
На запити Запорізької митниці ДФС від 16.10.2018 № 1447/8/08-70-19-02, від 18.06.2019 № 1045/8/08-70-19-02 від уповноваженого органу Республіки Чехія отримано відповіді листами від 04.09.2019 № 43839 2/2019-900000-212/JS, від 31.03.2020 № 17204 2/2020-900000-212/JS про результати перевірки декларацій походження, складених на інвойсах.
Листами від 04.09.2019 № 43839 2/2019-900000-212/JS, від 31.03.2020 № 17204-2/2020-900000-212/JS Уповноважений орган Республіки Чехія не підтвердив преференційний статус походження товарів, зазначених у деклараціях походження № 1834 від 11.05.2018, № 1836 від 17.05.2018, № 1841 від 01.06.2018, № 1846 від 13.06.2018, № 1851 від 28.06.2018, № 1854 від 03.07.2018, № 1858 від 18.07.2018, № 1861 від 25.07.2018, № 1863 від 26.07.2018, № 1868 від 02.08.2018, № 1914 від 28.02.2019.
Форма повідомлення визначена наказом Державної митної служби України від 16.01.2020 № 10 «Про затвердження форм журналів реєстрації, посвідчення на право проведення перевірки/зустрічної звірки та зразків форм наказів та актів, які складаються при підготовці та проведенні документальних перевірок».
Так, на адресу позивача було направлено повідомлення Дніпровської митниці Держмитслужби від 09.07.2020 № 16 (вих. № 75 08 03-1/19/13/6321 від 09.07.2020) про проведення документальної невиїзної перевірки, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, зі змінами та доповненнями (далі МК України), підпунктом 41.1.2 пункту 41.1, пункту 41.5 статті 41, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі ПК України), наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 08.07.2020 №172 «Про проведення документальної невиїзної перевірки», з 20.07.2020 по 21.07.2020 (2 робочих дня) проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правомірності застосування преференційного режиму за МД від 16.05.2018 №/2018/011487, від 23.05.2018 №/2018/012192, від 06.06.2018 №/2018/013526, від 18.06.2018 №/2018/014651, від 04.07.2018 №/2018/016158, від 10.07.2018 №/2018/016694, від 27.07.2018 №/2018/018195, від 01.08.2018 №/2018/018615, від 01.08.2018 №/2018/018652, від 09.08.2018 №/2018/019381, від 05.03.2019 №12080/2019/008195.
При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, встановлено порушення ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» (ТОВ «Босал ЗАЗ») вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1, пунктів 5 та 6 частини 8 статті 257, статті 276, 278, частини 1 статті 281, 289 Митного кодексу України, статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, внаслідок застосування преференційного режиму зі сплати ввізного мита при митному оформленні товарів, що ввозилися на митну територію України у митному режимі «імпорт (випуск для вільного обігу)» за МД типу ІМ 40 ДЕ від 16.05.2018 №/2018/011487, від 23.05.2018 №/2018/012192, від 06.06.2018 №A112080/2018/013526, від 18.06.2018 №/2018/014651, від 04.07.2018 №/2018/016158, від 10.07.2018 №/2018/016694, від 27.07.2018 №/2018/018195, від 01.08.2018 №/2018/018615, від 01.08.2018 №/2018/018652, від 09.08.2018 №/2018/019381, від 05.03.2019 №12080/2019/008195, що підтверджено офіційною інформацією, отриманою від уповноваженого органу Республіки Чехія на відповідні запити Запорізької митниці ДФС, що призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 77 101,94 грн.
За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт від 04.08.2020 № 0017/20/7.5-19/33985999, згідно висновків якого встановлено наступні порушення:
- вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1, пунктів 5 та 6 частини 8 статті 257, статті 276, 278, частини 1 статті 281, 289 Митного кодексу України, статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 64 251,63 грн;
- вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266 , частини 1, пунктів 5 та 6 частини 8 статті 257, частини 1 статті 289 Митного кодексу України, статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 12 850,31 грн.
На акт документальної невиїзної перевірки від 04.08.2020 № 0017/20/7.5-19/33985999 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби 13 серпні 2020 року надійшли заперечення позивача від 12.08.2020 №703. Заперечення ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» до акту від 04.08.2020 № 0017/20/7.5-19/33985999 документальної невиїзної перевірки не містили інформації та документів, які б вплинули на висновки викладені в акті перевірки.
Дніпровською митницею Держмитслужби за результатами розгляду заперечення від 12.08.2020 №703 (вх. ДМД від 13.08.2020 №13359/13-7.5-08-02-18) складено висновок, який направлено на адресу позивача листом від 20.08.2020 №7.5-08-02-1/19/13/7808.
На підставі акту документальної невиїзної перевірки Дніпровською митницею Держмитслужби прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 21.08.2020 № 00000161903 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (вид 020) на суму 96377,46 грн: 64 251,63 грн - за податковим зобов`язанням, 32 125,83 грн - за штрафними санкціями;
- від 21.08.2020 № 00000171903 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7 %) (вид 028) на суму 19 275,49 грн: 12 850,31 грн - за податковим зобов`язанням, 6425,18 грн - за штрафними санкціями.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України (далі - МК України) усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
В силу п.24 ч.1 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно ч.2, 3 ст.318 МК України митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Положеннями ст.272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Відповідно до ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
В силу ч.1-3 ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Частиною 9 ст.36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно ч.1 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Статтею 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Відповідно до ст. 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (ч. 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (ч. 6).
Частиною 9 ст. 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару, зокрема, на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частиною 1 ст.45 МК України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Відповідно до ч.5 ст.45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014.
Відповідно до п. 1 ст. 29 ч. 2 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Статтею 26 ч. 1 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди (Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва).
Згідно з п.1 ст.16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:
сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або
у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.
Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно.
Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.
У Додатку IV до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію наведено текст декларації інвойс, відповідно до якого вона повинна складатися, український варіант якої є наступним: Експортер продукції, на яку поширюється цей документ (митний дозвіл №…), заявляє, що за винятком випадків, де це явно зазначено, ці товари є товарами преференційного походження.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірних податкових-повідомлень рішень були висновки відповідача про те, що ввезений позивачем товар не може бути визнано таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію.
Такі висновки контролюючого органу базуються на листах Уповноважених органів Республіки Чехія від 04.09.2019 № 43839 2/2019-900000-212/JS, від 31.03.2020 № 17204 2/2020-900000-212/JS про результати перевірки декларацій походження, складених на інвойсах.
Так, відповідно до наведених листів, експортер не подав належних підтверджуючих документів щодо преференційного походження товару. Таким чином, товар з товарним кодом № 8709, 8205 має вважатись товаром невизначеного походження та підтвердження походження недійсним для застосування преференційного режиму.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що жодних документів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Чехія до експортера за наданням доказів чи відповіді експортера, до листа не додається. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.
При цьому, колегія суддів зазначає, що лист уповноваженого органу Республіки Чехія не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення, саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.
Також, відповідно до поданих позивачем копій інвойсів, на підставі яких здійснювалась поставка товару, експортер підтвердив, що товар має походження з Європейського союзу (т. 1 а.с. 77, 82, 86).
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що у імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі декларації інвойс. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу декларації інвойс і правдивість інформації, що в ній зазначена, лежить виключно на експортерові (продавцеві).
Отже, з огляду на наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про необхідність їх скасування.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з приписів ст. 139 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року в адміністративній справі №280/6186/20 скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2020 року №00000161903 та від 21.08.2020 року №00000171903.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСАЛ МАНУФАКТУРИНГ УКРАЇНА" сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2102.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3153.00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.М. Іванов
суддяО.М. Панченко
суддяВ.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2022 |
Оприлюднено | 26.09.2022 |
Номер документу | 106388184 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні