Постанова

від 20.09.2022 по справі 320/4228/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4228/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу Київської обласної ради «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Київської обласної ради «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з адміністративним позовом до Комунального закладу Київської обласної ради «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва», в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради "Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва" (код ЄДРПОУ 20590854) за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Стрітівка, вул. Шевченка, буд. 24, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№ 18-35, зазначених в акті від 22.01.2021 № 27.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення планового заходу державного нагляду було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей. До усунення порушень, робота об`єкта - гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради "Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва", розташованого за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Стрітівка, вул. Шевченка, буд. 24, повинна бути зупинена.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022року позов задоволено:

- застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради "Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва" (код ЄДРПОУ 20590854) за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Стрітівка, вул. Шевченка, буд. 24, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№ 18-35, зазначених в акті від 22.01.2021 № 27.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що більшість порушень було усунуті, а ті що залишилися не усунуті не можливо, у зв`язку з відсутністю фінансування, при наявності фінансування і решта порушень будуть усунуті.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.

За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Посадовими особами Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області згідно наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 08.01.2020 №19 "Про проведення позапланових перевірок" та Посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.12.2020 №4118 було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу Київської обласної ради "Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва", за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н, с. Стрітівка, вул. Шевченка, буд. 24, про що зазначається в рапорті т.в.о. начальника Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області Максима Гапоненка.

За результатами перевірки складений акт від 222.01.2021 №27 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено наступні порушення:

- п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ, не надано акти прихованих робіт під підвісними стелями, при відсутності актів прихованих робіт під підвісними стелями можливе порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, використання перерізу електропроводів нижче розрахункового, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 2.5. глави 2 розділ III ППБУ, дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином, відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

- п. 1.2, глави 1, розділ V ППБУ, додаток Б. 1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014, приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 2-го типу, відсутність оповіщення людей, які перебувають у будівлі, може призвести до загибелі чи травмуванні людей, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- п. 1.2. глава 1. розділ V ППБУ додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014, не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням на пульт централізованого спостереження, відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- п. 2.17 глава 2 розділ III ППБУ, оздоблення стін на шляху евакуації з першого поверху, сходової клітки, тамбуру виконано із горючих матеріалі, оздоблення з горючих матеріалів в разі виникнення пожежі призводить до дії небезпечних факторів і сполук які виділяються під дією вогню та високих температур при пожежі та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 2.27 розділу III ППБУ; п. 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016, двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень, перешкоджання евакуації людей з приміщень. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 22, розділу II; п. 2.3 глава 2 розділ III ППБУ; п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016, не визначено пожежну небезпеку оздоблення підвісної стелі на шляху евакуації з 1 го поверху, оздоблення 3 горючих матеріалів в разі виникнення пожежі призводить до дії небезпечних факторів і сполук які виділяються під дією вогню та високих температур при пожежі та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 22 розділу П; п. 2.3 глави 2, розділ III ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016, перешкоджання евакуації людей з приміщень. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 22 розділу П; п. 2.3 глави, розділ III ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016, вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежні двері 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 3.10, глава 3 розділ V ППБУ, для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно ДСТУ 180 6309:2007, відсутність вказівних знаків може призвести втрати часу на їх пошук, в зв`язку 3 чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів 3 необхідними засобами гасіння;

- пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 5 розділу II ППБУ, в приміщеннях на поновлено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 22 розділу II ППБУ, допущено зниження рівня пожежної безпеки об`єкту в частині улаштування зовнішнього протипожежного водопроводу а саме: об`єкт не забезпечено системою зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013, дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням;

- пункт 5 розділу II ППБУ, в приміщеннях не поновлено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати допускається встановлення на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, при порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, наприклад розміщення їх на горючих основах, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 1.10 глави 1 розділу III ППБУ, відсутнє зовнішнє освітлення запасних виходів з будівлі, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, приміщення не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння, відсутність первинних засобів пожежогасіння на видному місці унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ, не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані. Належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, в тому числі і неповнолітнім дітям, які там перебувають.

Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.

Як вбачається з акту перевірки, що Комунальний заклад Київської обласної ради «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва» використовується з порушеннями, а саме, 38 порушень.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у гуртожитку, створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема неповнолітніх дітей, які перебувають в даному приміщенні, таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей, зокрема неповнолітнім дітям, які перебуватимуть в даному приміщенні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не усунуті порушення протягом тривалого часу, що в свою чергу свідчить про не бажанням останнього вчиняти будь-які дії для усунення виявлених порушень пожежної безпеки на час прийняття рішенням по даній справі судом апеляційної інстанції.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які наявні в даній будівлі, в тому числі й неповнолітніх дітей, які навчаються в даному приміщенні.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в даних приміщеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради "Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва" (код ЄДРПОУ 20590854) за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с.Стрітівка, вул. Шевченка, буд. 24, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень №№ 18-35, зазначених в акті від 22.01.2021 № 27, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.

Щодо посилання апелянта на те, що ним частково усунуті порушення, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з заявою про проведення позапланової перевірки, яка і встановить усунення порушень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що саме невстановлення сигналу сповіщення про пожежу є суттєвим порушення, а отже, підстав для скасування рішення суду відсутні.

Щодо посилання відповідача на відсутність фінансування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки перебування значної кількості людей, зокрема і дітей, в гуртожитку вимагає дотримання правил безпеки, в тому числі, на збереження життя та здоров`я людей, що є вищим за відсутність фінансування у відповідача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального закладу Київської обласної ради «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович