Рішення

від 20.09.2022 по справі 717/1640/21

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 717/1640/21

Номер провадження2/717/184/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

за участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,

представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася,

відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явилася,

представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився,

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 22627 гривень 14 копійок, стягнути витрати понесені ним на судовий збір в розмірі 2270 гривень.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом Кельменецького виробничогоуправління житлово-комунального господарствадо ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю та пояснила, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачем 14.12.1998 року укладений договір про участь у витратах та утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до п.2.2.3 вказаного договору та відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» позивач надавав відповідачу житлово комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території освітлення місць загального користування, технічного обслуговування електричних мереж та внутрішньо - будинкових систем водовідведення. З жовтня 2015 року по жовтень 2021 року відповідач заборгувала 22627,14 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково та пояснила, що в квартирі фактично проживають 2 особи. Її син ОСОБА_4 є громадянином російської федерації і проживає там з 2011 року, він там має зареєстроване місце проживання. Позивачу ці обставини були відомі, тому розрахунок послуг з вивезення сміття та водовідведення мають розраховуватись на 2 осіб. Також вона заявляє про застосування строків позовної давності стосовно вимог позивача. Представник позивача не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території за місцем знаходження квартири та не надано кошторис таких витрат і складові таких витрат, які мали б відображатися у рахунках споживача. Позов в частині експлуатаційних витрат необґрунтований. Під`їзд не обслуговується жодним чином. Місця загального користування не освітлюються, зокрема для освітлення свого підвалу вона провела мережу із своєї квартири. При засміченні труб каналізаційних, які перебувають в загальному користуванні, вона за свої кошти наймала пожежну машину і пожежники прочищали труби. Жодних робіт по технічному обслуговуванню місць загального утримання позивач не проводив. Такі роботи повинні підтверджуватися відповідними бухгалтерськими документами та актами, проте жодного такого документа не надано ні їй, ні суду. Отже, якійсь експлуатаційні послуги не були надані позивачем. Якщо не було від неї звернення щодо перерахунку заборгованості у звязку із відсутністю одного з мешканця квартири, то це означає, що людина фактично не проживає і не користувалася послугами, відповідно вони не підлягають оплаті. Тому вона визнає позов частково, заявляє про застосування строків позовної давності та погоджується сплатити заборгованість в межах строків позовної давності за послуги щодо вивезення твердих побутових відходів, водовідведення з розрахунку на 2 осіб

Інші заяви та клопотання не надходили.

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Позов заявленоз тихпідстав,що відповідач не виконав умови договору про надання послуг укладеного між ним та «Кельменецьким виробничим управлінням житлово-комунального господарства», а саме не оплатив відповідно до умов договору надані послуги.

Судом такожвстановлено, що між позивачем Кельменецьким ВУЖКГ та відповідачем ОСОБА_2 14 грудня 1998 року буд укладений «Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» по АДРЕСА_2 , за розділом І якого виконавець «Власник будинку» забезпечує обслуговування та ремонт будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також забезпечує утримання прибудинкової території, а «Співвласник» - відповідач ОСОБА_2 , приймає участь у витратах на виконання вказаних вище робіт, що підтверджується копією договору про участь у витратах на утримання будинку та будинкової території № 630 від 14 грудня 1998 року (далі Договір). Відповідно до п.2.2.3 Договору відповідач «Співвласник», зобов`язується оплачувати позивачу «Власнику» надані послуги за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, а також комунальні та інші послуги не пізніше останнього дня поточного місяця на рахунок «Власника будинку».

Позивач надавав відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів та водовідведення, і дана обставина визнається сторонами.

Позивач вважає, що розрахунок вартості даних послуг слід проводити в залежності від площі квартири та кількості зареєстрованих в ній осіб.

Відповідач вважає, що вартість даних витрат слід обчислювати в залежності від кількості осіб, які фактично проживають в квартирі.

Виходячи з даних позицій, позивач вважає, що в квартирі, належній відповідачу зареєстровано троє осіб, відповідно, загальна заборгованість відповідача за період з жовтня 2015 року по жовтень 2021 року складає 22627,14 грн.

Відповідачка заявила про застосування позовної давності та не визнає ту обставину, що позивач на давав відповідачу певні послуги і, зокрема, поніс експлуатаційні витрати.

Позивач та його представник в порушення ст.81 ЦПК України не надали суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, ту обставину, що позивач поніс на утримання квартири відповідачки в період з жовтня 2015 року по жовтень 2018 року експлуатаційні витрати в сумі 4812,34 грн.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та документи, які підтверджують розмір тарифу на експлуатаційні витрати не є доказами, які підтверджують факт надання позивачем таких послуг відповідачу, тобто факт надання позивачем послуг відповідачу по утриманню та технічному обслуговуванню місць загального користування та прибудинкової території не підтверджений належними та допустимим доказами.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача вартості експлуатаційних витрат не підлягає задоволенню і в позові в цій частині слід відмовити за безпідставністю.

Крім того, позивачем надавалися відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів та водовідведення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово комунальні послуги» споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

Судом встановлено, що в квартирі, належній відповідачу АДРЕСА_3 зареєстровано 3 особи відповідач ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Проте, з копії паспорта громадянина російської федерації на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_1 вбачається, що останній з 25 червня 2018 року зареєстрований в російській федерації та є громадянином даної держави. В зв`язку з даними обставина, суд вважає, що ОСОБА_4 не використовував послуги позивача в період тимчасової відсутності в житловому приміщенні відповідача понад 30 календарних днів.

Позивач та його представник в порушення ст.81 ЦПК України не надали суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, ту обставину, що в квартирі відповідача фактично проживають і послуги надавалися трьом особам.

Отже, між позивачем та відповідачем склалися зобов`язання з приводу надання послуг.

Відповідно дост.161ЦК УкраїнськоїРСР,чинного намомент укладеннядоговору від 14 грудня 1998 року між позивачем та відповідачем зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 162ЦК УкраїнськоїРСР одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієїглави можутьзастосовуватися довсіх договорівпро наданняпослуг,якщо цене суперечитьсуті зобов`язання. Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Так,ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цьогоКодексута інших актів цивільного законодавства, тощо. Згідност. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п.2.2.3 Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території споживач (співвласник) несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за отримані послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З жовтня 2015 року по листопад 2018 року відповідач заборгувала за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів та водовідведенню 6345,46 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій заявила про застосування строків позовної давності.

Суд вважає, що в даному випадку слід застосувати строки позовної давності виходячи з такого.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача лише 01.12.2021 року, тобто з пропуском строків позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позивач в порушення ст.81 ЦПК України не подав суду доказів, які підтверджують, що сторони відповідно до положення частини першоїстатті 259ЦК України домовлялись прозміну тривалостіпозовної давності(збільшення),а також,що відповідачвчиняла дії,що свідчитьпро визнаннянею свогоборгу абоіншого обов`язкута ненадав судудоказів поважностіпричин пропущеннястроків позовноїдавності.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, тобто позов слід задовольнити частково стягнути з відповідача заборгованість, встановлену судом в межах строків позовної давності, а в частині позовних вимог за період з 2015 року по листопад 2018 року слід відмовити в зв`язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявила відповідачка та її представник.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачка належним чином своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим у неї за останні три роки перед зверненням до суду виникла заборгованість за надані послуги :

по вивезеннютвердих побутовихвідходів з розрахунку на 2 особи (2 особи х 10,44 грн =20,88 грн х 36 місяців = 751,68грн).

по водовідведенню за період:

з листопада 2018 року по січень 2021 року з розрахунку на 2 особи становить (2 особи х 87,01 грн = 4524,52 грн)

з лютого 2021 року по листопад включно 2021 року з розрахунку на 2 особи становить (2 особи х 117,21 грн = 2344,20 грн).

Загальна заборгованість відповідача по наданню послуг по водовідведенню складає за останні три роки перед зверненням позивача до суду складає 4524,52+2344,20 = 6868,72 грн.

Отже, позивачем виконано свої зобов`язання за укладеним договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 14 грудня 1998 року в частині вивезення твердих побутових відходів та водовідведенню протягом останні трьох років перед зверненням позивач до суду, а відповідач ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання за договором та має заборгованість перед позивачем в загальнійсумі 7620,40грн. (6868,72+751,68 = 7620,40грн.)

У справінемає будь-якихфактичних данихпро те,що відповідач ОСОБА_2 своєчасно виконаласвоє грошовезобов`язанняза вказанимвище договоромі непорушувала умовидоговору пронадання послуг,та ненадала судувідповідно дост.81ЦПК Українидоказів,які бпідтвердили туобставину,що борг 7620(сімтисяч шістсотдвадцять )гривень 40(сорок)копійок вона сплатила позивачу.

Враховуючи наведенівище обставинита законодавство,яке регулюєзобов`язальніправовідносини таправовідносини щодонадання послуг,суд вважає,що позовназаява Кельменецького виробничогоуправління житлово-комунальногогосподарства до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково із відповідача слід стягнути на користь позивача 7620(сімтисяч шістсотдвадцять )гривень 40(сорок)копійок боргу за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення експлуатаційних витрат слід відмовити за безпідставністю в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів та водовідведенню відмовити у зв`язку з пропуском строків позовної давності та за безпідставністю по нарахуванню послуг з розрахунку на трьох осіб.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає,що звідповідача ОСОБА_2 на користьпозивача -Кельменецького виробничогоуправління житлово-комунальногогосподарства слід стягнутисудові витратиу видісудового зборупропорційно розмірузадоволених позовнихвимог всумі 764,49 грн.

Враховуючи викладеневище,на підставі ст.161,162ЦК УкраїнськоїРСР,чинного намомент укладеннядоговору від 14 грудня 1998 року ст.ст. 203, 509, 526, 530, 610,611, 625, 901, 903, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.2-13,76-80,81,89,133,141,247,258,259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив :

Позов Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03357547, що знаходиться за адресою: вул. Партизанська, буд. 4 смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційнийномеробліковоїкарткиплатникаподатків НОМЕР_2 та паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) на користь Кельменецького виробничогоуправління житлово-комунальногогосподарства заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 7620(сімтисяч шістсотдвадцять)гривень 40 (сорок) копійок.

В решті позовних вимог Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційнийномеробліковоїкарткиплатникаподатків та паспорт громадянина України невідомі) на користь Кельменецького виробничогоуправління житлово-комунальногогосподарства 764(сімсотшістдесят чотири)гривні 49(сорокдев`ять)копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученоу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 22.09.2022 року.

Суддя Телешман О.В.