Постанова

від 20.09.2022 по справі 560/48/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 560/48/19

адміністративне провадження № К/9901/29158/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 560/48/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Швеймаш» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Матущак В. В.) від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Сторчак В. Ю., Іваненко Т. В., Граб Л. С.) від 18 березня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Швеймаш» (далі - ТОВ «Швеймаш») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 0010451403, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 690 822,50 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає про допущені відповідачем порушення в ході проведення перевірки та складення за її наслідками акта. По суті виявлених контролюючим органом порушень позивач вказує, що поставки швейного обладнання від ТОВ «Швеймаш» до його контрагентів здійснювались у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства. Усі контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були платниками ПДВ, будь-які вироки стосовно їх посадових осіб, які б набрали законної сили, відсутні.

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12 жовтня 2018 року № 0010451403.

Стягнуто на користь ТОВ «Швеймаш» судові витрати в сумі 19 210 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 09 серпня 2021 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Швеймаш» в задоволенні позову.

Окрім того в касаційній скарзі заявлено клопотання про заміну відповідача в справі з Головного управління ДПС у Хмельницькій області код ЄДРПОУ 43142957 на правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області код ЄДРПОУ ВП 44070171.

6. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Цією ж ухвалою замінено Головне управління ДПС у Хмельницькій області код ЄДРПОУ 43142957 на правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області код ЄДРПОУ ВП 44070171.

7. 13 жовтня 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «Швеймаш» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Швеймаш» податкового, валютного законодавства, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 02 листопада 2015 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 21 вересня 2018 року № 1469/22-01-14- 03/40096384.

10. Перевіркою встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (далі - П(с)БО 11 «Зобов`язання»), пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(с)БО 15 «Дохід»), внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 352 658 грн, з яких 364 145 грн - за 2016 рік, 988 513 грн - за 2017 рік.

11. Під час перевірки відповідач встановив, що ТОВ «Швеймаш» для здійснення господарської діяльності використовує інтернет-сайт де пропонується до продажу продукція, яка імпортується на митну територію України. Оплата здійснюється на карткові рахунки, доставка за рахунок покупця Новою поштою.

12. Поряд з цим у періоді, що перевірявся, позивач реалізував швейну техніку ТОВ «Вега Сервайс», ТОВ «Віллінс Груп», ТОВ «Техносіті ЛТД», ТОВ «Куретіс», ТОВ «Фінейро», ТОВ «Інкам Інвест», ТОВ «Діарос» на загальну суму 7 514 769 грн. Контролюючий орган відповідно до акта перевірки встановив, що вказані контрагенти у спірний період не подавали фінансову звітність, мали недостатню кількість трудових ресурсів, а також реалізовували товар, відмінний від придбаного. За позицією відповідача ТОВ «Швеймаш» та указаними контрагентами здійснювалось фіктивне введення товару в обіг з метою подальшого формування податкового кредиту підприємствами реального сектору економіки за необхідною для них номенклатурою постачання. За таких обставин Головне управління ДПС в Хмельницькій області дійшло висновку, що отримані від контрагентів позивачем кошти за відсутності факту реального постачання на їх адресу швейного обладнання є безповоротною фінансовою допомогою. При цьому податкові зобов`язання з ПДВ по цим поставкам залишаються незмінними, оскільки неправомірно було визначено саме контрагентів-покупців.

13. Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 21 вересня 2018 року № 1469/22-01-14-03/40096384 подав 28 вересня 2018 року до Головного управління ДФС у Хмельницькій області заперечення, за результатом розгляду яких відповідач 09 жовтня 2018 року відмовив у задоволенні заяви позивача.

14. 26 жовтня 2018 року позивач подав скаргу до ДФС України, яка своїм рішенням залишила податкове повідомлення без змін, а скаргу без задоволення.

15. На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0010451403 від 12 жовтня 2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 690 822,50 грн, з яких 1 352 658 грн - за основним зобов`язанням, 338 164,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

16. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що господарські операції між ТОВ «Швеймаш» та його контрагентами-покупцями, документально підтверджені та фактично здійсненні. Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували реальність здійснення таких операцій, свідчили б про відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, або ж невідповідності їх вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

18. При цьому суди зауважили, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про порушення позивачем поставки швейного обладнання для ТОВ «Вега Сервайс», ТОВ «Віллінс Груп», ТОВ «Техносіті ЛТД», ТОВ «Куретіс», ТОВ «Фінейро», ТОВ «Інкам Інвест», ТОВ «Діарос».

19. Щодо наявних кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти ТОВ «Швеймаш» а саме: кримінальні провадження, фігурантом яких є ТОВ «Інкам Інвест», ТОВ «Фінейро», ТОВ «Вега Сервайс», ТОВ «Діарос», суди зауважили, що наявність кримінального провадження щодо контрагентів ТОВ «Швеймаш», в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статі 78 КАС України не є підставою для визнання господарських операцій - фіктивними. Жодного вироку суду щодо вказаних контрагентів, який набрав законної сили, відповідач не надав та акт перевірки такого не містить.

20. Що стосується вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року (справа № 199/5541/18), судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що посилання відповідача на вказаний вирок жодним чином не встановлює фіктивності господарських взаємовідносин між ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «Вілінс Груп», оскільки Договір поставки № 01/14-03-2017 між ними був укладений 28 серпня 2017 року, тобто, після звільнення ОСОБА_1 з посади директора. Разом з тим, у вказаному вироку не встановлено, що ТОВ «Швеймаш» не мало взаємовідносин з ТОВ «Вілінс Груп», не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ «Швеймаш» по взаємовідносинах з ТОВ «Вілінс Груп».

21. Водночас з посиланням на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 816/4481/13-а суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо помилковості позиції відповідача, що отримані від контрагентів кошти за відсутності нібито факту реального постачання на їх адресу швейного обладнання є безповоротною фінансовою допомогою.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

23. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункти 1, 4 частини другої статті 353, КАС України, а саме:

- неправильне застосування судами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 14.1.257 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та порушення судами статті 90 КАС України, висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній;

- не дослідження судами зібраних у справі доказів. В постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року взагалі не згадується про товаро-транспортні накладні та їх дослідження;

- встановлення судами, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Обставину щодо фактичної поставки товару (транспортування) встановлено на підставі договорів, податкових накладних, видаткових накладних, які ніякого відношення до перевезення не мають.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України виходить з такого.

25. Як свідчать матеріали справи, у межах даного спору контролюючий орган вважає, що ТОВ «Швеймаш» не поставлялось швейне обладнання на адресу зазначених по Д-ту бухгалтерського рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» контрагентів (ТОВ «Вега Сервайс», ТОВ «Віллінс Груп», ТОВ «Техносіті ЛТД», ТОВ «Куретіс», ТОВ «Фінейро», ТОВ «Інкам Інвест», ТОВ «Діарос»), тому отримані від цих підприємств грошові кошти слід вважати безповоротною фінансовою допомогою. Натомість, товар, вказаний у формально складених первинних документах, насправді було відвантажено невідомим покупцям через Інтернет-сайт.

26. Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

27. Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

28. Пунктом 5 П(с)БО 15 «Дохід» визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

29. За приписами пункту 5 П(с)БО 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

30. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

31. Законодавчо встановлений мінімум обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів визначено у абзацах 1-7 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час складання первинних документів, що досліджуються у цій справі), відповідно до яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

32. З наведеного вище правового регулювання слідує, що для віднесення сум до безповоротної фінансової допомоги слід з`ясувати, чи відбулось фактичне збільшення активів такого платника податків за рахунок надходження коштів від іншої особи без надання/постачання певних товарів, робіт, послуг, або навпаки за рахунок надходження товарів, робіт, послуг без відповідної їх оплати.

33. У постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа № 808/954/17), від 06 березня 2020 року (справа № 803/13/16) тощо викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

34. Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження, для чого слід встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 червня 2017 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ТЕХНОСІТІ ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки № 01/15-06-2017, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

36. На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «ТЕХНОСІТІ ЛТД» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 416 587,22 грн в т.ч. ПДВ, згідно видаткової накладної від 16 червня 2017 року № 214.

37. Позивачем складено в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16 червня 2017 року № 26 на загальну суму 416 587,22 грн в т.ч. ПДВ.

38. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «ТЕХНОСІТІ ЛТД» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму 416 587,22 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідкою про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2017 рік.

39. Щодо господарських відносин ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «ІНКАМ ІНВЕСТ», судами встановив наступне.

40. 28 листопада 2016 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ІНКАМ ІНВЕСТ» (Покупець) укладено договір поставки № 1/28-11-2016, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (рахунках-фактурах).

41. Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

42. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «ІНКАМ ІНВЕСТ» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 150 072,14 грн в т.ч. ПДВ, з них: 694 817,34 грн в т.ч. ПДВ - згідно видаткової накладної від 30 листопада 2016 року № 271, 455 254,82 грн в т.ч. ПДВ - згідно видаткової накладної від 30 листопада 2016 року № 292.

43. ТОВ «Швеймаш» на дату виникнення податкових зобов`язань складено в електронній формі та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 листопада 2016 року № 50 на загальну суму 694817,34 грн в т.ч. ПДВ та від 30 листопада 2016 року № 59 на загальну суму 455 254,82 грн в т.ч. ПДВ.

44. Разом з тим, на виконання умов укладеного договору, ТОВ «ІНКАМ ІНВЕСТ» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму 1 150 072,14 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідками про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2016 рік.

45. Щодо господарських відносин ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «ДІАРОС», суд встановив, що 28 жовтня 2016 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ДІАРОС» (Покупець) укладено договір поставки № 1/28-10-2016, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (рахунках-фактурах).

46. Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

47. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «ДІАРОС» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 872 957,47 грн в т.ч. ПДВ, з них: 469 476,48 грн в т.ч. ПДВ - згідно видаткової накладної від 31 жовтня 2016 року № 221 та на 403 480,99 грн, в т.ч. ПДВ - згідно видаткової накладної від 31 жовтня 2016 року № 236.

48. З урахуванням вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України за правилом «першої події», ТОВ «Швеймаш» на дату виникнення податкових зобов`язань складено в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 жовтня 2016 року № 46 на загальну суму 403 480,99 грн в т.ч. ПДВ та від 30 жовтня 2016 року № 40 на загальну суму 469 476,48 грн в т.ч. ПДВ.

49. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «ДІАРОС» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму 872 957,47 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідками про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2016 рік.

50. Досліджуючи господарські відносини ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «ФІНЕЙРО», суди встановили наступне.

51. 31 серпня 2017 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ФІНЕЙРО» (Покупець) укладено договір поставки № 02/31-08-2017, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (рахунках-фактурах).

Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункту 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

52. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставило ТОВ «ФІНЕЙРО» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 865 701,88 грн, в т.ч. ПДВ, згідно видаткових накладних: від 31 серпня 2017 року № 356, № 355, № 354, № 352, № 353, № 350, № 351.

53. З урахуванням вимог ПК України ТОВ «Швеймаш» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні.

54. Разом з тим, ТОВ «ФІНЕЙРО» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму на загальну суму 1 865 701,88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідками про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2016 рік.

55. Щодо господарських відносин ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «КУРЕТІС», судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2017 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «КУРЕТІС» (Покупець) укладено договір поставки № 01/14-03-2017, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (копія в матеріалах справи).

Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

56. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «КУРЕТІС» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 510 810,88 грн в т.ч. ПДВ, згідно видаткової накладної від 28 березня 2017 року № 103.

57. З урахуванням вимог ПК України ТОВ «Швеймаш» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 березня 2017 року № 43 на загальну суму 500 810,88 грн в т.ч. ПДВ.

58. Крім того, ТОВ «КУРЕТІС» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму 510 810,88 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідкою про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2017 рік.

59. Щодо господарських відносин ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «ВІЛІНС ГРУП» встановлено, що 28 серпня 2017 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ВІЛІНС ГРУП» (Покупець) укладено договір поставки № 01/28-08-2017, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (рахунках-фактурах).

Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

60. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «ВІЛІНС ГРУП» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 191 569,42 грн, в т.ч. ПДВ, згідно видаткових накладних: від 28 серпня 2017 року № 340 та на загальну суму 298 956,12 грн, в т.ч. ПДВ; від 28 серпня 2017 року № 339 та на загальну суму 297 402,04 грн, в т.ч. ПДВ; від 29 серпня 2017 року № 342 та на загальну суму 299 421,29 грн в т. ч. ПДВ; від 29 серпня 2017 року № 341 та на загальну суму 295 789,97 грн в т.ч. ПДВ.

61. З урахуванням вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України ТОВ «Швеймаш» на дату виникнення податкових зобов`язань складено в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 28 серпня 2017 року № 28 на загальну суму 297 402,04 грн, в т.ч. ПДВ, від 28 серпня 2017 року № 29 на загальну суму 298 956,12 грн, в т.ч. ПДВ, від 29 серпня 2017 року № 30 на загальну суму 295 789,97 грн, в т.ч. ПДВ, від 29 серпня 2017 року № 31 на загальну суму 299 421,29 грн, в т.ч. ПДВ.

62. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «ВІЛІНС ГРУП» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму на загальну суму 1 191 569,42 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідками про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2017 рік.

63. Досліджуючи реальність господарських відносин ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «ВЕГА СЕРВАЙС», суди встановили, що 31 серпня 2017 року між ТОВ «Швеймаш» (Продавець) та ТОВ «ВЕГА СЕРВАЙС» (Покупець) укладено договір поставки № 01/31-08-2017, відповідно до умов якого Продавець поставляє Покупцю Товар згідно Переліку обладнання, який є невід`ємною частиною цього договору (рахунках-фактурах).

Пунктом 2.1. цього Договору встановлено, що загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Сторонами згідно видаткових накладних на поставку Товару за даним Договором. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оплати 100% вартості Товару (пункт 3.2. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року та/або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 8.1. Договору).

64. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Швеймаш» поставлено ТОВ «ВЕГА СЕРВАЙС» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 517 070,60 грн, в т.ч. ПДВ, згідно видаткових накладних від 31 серпня 2017 року № 348 та на загальну суму 278 486,52 грн, в т.ч. ПДВ; від 31 серпня 2017 року № 349 та на загальну суму 119 443,25 грн, в т.ч. ПДВ; від 22 вересня 2017 року № 376 та на загальну суму 321 944,80 грн в т.ч. ПДВ; від 22 вересня 2017 року № 374 та на загальну суму 284 589,77 грн в т.ч. ПДВ; від 22 вересня 2017 року № 375 та на загальну суму 269 523,35 грн в т.ч. ПДВ; від 22 вересня 2017 року № 377 та на загальну суму 243 082,91 грн в т.ч. ПДВ.

65. ТОВ «Швеймаш» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 22 вересня 2017 року № 13 на загальну суму 243 082,91 грн, в т.ч. ПДВ, від 31 серпня 2017 року № 37 на загальну суму 278 486,52 грн, в т.ч. ПДВ, від 31 серпня 2017 року № 38 на загальну суму 119 443,25 грн, в т.ч. ПДВ, від 22 вересня 2017 року № 10 на загальну суму 284 589,77 грн, в т.ч. ПДВ, від 22 вересня 2017 року № 11 на загальну суму 269 523,35 грн, в т.ч. ПДВ, від 22 вересня 2017 року № 12 на загальну суму 321 944,80 грн, в т.ч. ПДВ.

66. На виконання умов укладеного договору, ТОВ «ВЕГА СЕРВАЙС» на розрахунковий рахунок в установі банку ТОВ «Швеймаш» перераховано грошові кошти на загальну суму на загальну суму 1 517 070,60 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується Довідками про рух коштів по рахунку за інтервал дат та карткою рахунку 361 за 2017 рік.

67. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Швеймаш», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач дійсно мав господарські відносини з вказаними контрагентами (ТОВ «Вега Сервайс», ТОВ «Віллінс Груп», ТОВ «Техносіті ЛТД», ТОВ «Куретіс», ТОВ «Фінейро», ТОВ «Інкам Інвест», ТОВ «Діарос»), вказані господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

68. Крім того, факт реальності господарських операцій між вказаними вище контрагентами підтверджено їх листами (копії в матеріалах справи).

69. Більше того, вказані господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій. Всі первинні документи бухгалтерського обліку оформлені належним чином, підписані сторонами договору, скріплені печатками та надані до перевірки посадовим особам ДФС.

70. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно дотримання позивачем вимог щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з переліченими вище контрагентами первинними документами відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які свідчать про реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

71. Посилання скаржника на окремі недоліки заповнення товарно-транспортних накладних зазначених висновків не спростовують, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 825/3419/14.

72. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача також об`єктивно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

73. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

74. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

75. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

76. Щодо вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року (справа № 199/5541/18), судами вірно зазначено, що вказаним вироком визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 , яка була керівником ТОВ «Вілінс Груп» у період з 11 липня 2017 року по 26 липня 2017 року.

77. Проте, посилання відповідача на вказаний вирок Амур-Нижньодніпровського суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року, жодним чином не встановлює фіктивності господарських взаємовідносин між ТОВ «Швеймаш» та ТОВ «Вілінс Груп», оскільки Договір поставки № 01/14-03-2017 між ними був укладений 28 серпня 2017 року, тобто, після звільнення ОСОБА_1 з посади директора.

78. Відповідно до даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТОВ «Віллінс Груп» з 27 липня 2017 року був ОСОБА_2 , ним же підписано вказаний Договір поставки № 01/14-03-2017.

79. Разом з тим, у вказаному вироку Амур-Нижньодніпровського суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року не встановлено, що ТОВ «Швеймаш» не мало взаємовідносин з ТОВ «Вілінс Груп», не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ «Швеймаш» по взаємовідносинах з ТОВ «Вілінс Груп».

80. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

81. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією судів попередніх інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких судомами надано оцінку. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

82. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

83. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 560/48/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов