Постанова

від 30.08.2022 по справі 2-255/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 2-255/11

провадження № 61-464св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»,

позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідачі (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року у складі судді Малишенко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»(далі - ТОВ «ФК «Гефест») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Заяву мотивувало тим, що 05 травня 2011 року Славутицький міський суд Київської області ухвалив рішення у справі № 2-255/11 про солідарне стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором споживчого кредиту від 16 грудня 2005 року № 30905Н35 у сумі 173 161,35 грн та судові витрати у сумі 1 820,00 грн.

Славутицький міський суд Київської області на підставі зазначеного рішення видав виконавчі листи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відомості про наявність виконавчих проваджень на підставі виконавчих листів № 2-255/11 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.

Ухвалою від 23 листопада 2017 року Славутицький міський суд Київської області замінив сторону у справі № 2-255/11 про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача 21 744,45 дол. США заборгованості, що за курсом НБУ становило 173 161,95 грн, із первісного стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство«Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»).

14 червня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» уклали договір № 1517/к купівлі-продажу майнових прав, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - ПАТ «Дельта Банк» передав у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку № 1 до цього договору.

Додаток № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 14 червня 2019 року № 1517/К містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2005 року № 30905Н35 та договору іпотеки від 16 грудня 2005 року № 30905Р44.

Заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області щодо ОСОБА_1 ; замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області щодо ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою від 13 жовтня 2021 року Славутицький міський суд Київської області задовольнив заяву.

Замінив стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області стосовно ОСОБА_1 .

Замінив стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області стосовно ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Гефест», суд першої інстанції виходив з того, що без заміни сторони стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження», а заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки щодо дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Київський апеляційний суд постановою від 09 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення.

Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов правильного висновку про правомірність передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги, яке є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вважав такими, що не заслуговують на увагу, доводи апеляційних скарг про подання заяви про заміну сторони стягувача подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави для її задоволення, оскільки ця обставина не позбавляє права стягувача на його заміну.

Також судове рішення про стягнення суми боргу з боржників не виконане, вимога є дійсною.

Зазначив, що посилання в скаргах на те, що фактично оскарженою ухвалою суд першої інстанції встановив для стягувачів можливість продовжувати без обмежень строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, який ними пропущений без поважних причин, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не було предметом розгляду судом за заявою про заміну сторони стягувача.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У січні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційні скарги до Верховного Суду, в яких, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 12 серпня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивували тим, що, задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Гефест», суди без врахування специфіки правовідносин та висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, застосували загальну норму статті 512 ЦК України та задовольнили вимогу виключно на підставі факту відступлення майнових прав за договором купівлі-продажу від 14 червня 2019 року № 1517/К, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест».

У цій справі пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не поновлювався ні попереднім стягувачам, ні ТОВ «ФК «Гефест».

Враховуючи сплив строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих у справі № 2-737/2010, 2-255/2011, про стягнення із заявників грошових коштів, подана заява про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Відзив на касаційну скаргу

У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Гефест» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просило залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Зазначило, що закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-255/11 до виконання не є перешкодою для заміни ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчих документах у справі.

Суд встановив факт переходу права вимоги до ОСОБА_2 від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Гефест» за договором купівлі-продажу № 1517/К майнових прав, проте боржник, не оспорив факт матеріального правонаступництва ні при розгляді заяви про заміну стягувача у суді першої інстанції, ні при поданні апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 22 грудня 2010 року Славутицький міський суд Київської області заочним рішенням у справі № 2-737/2010 стягнув солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 173 161,95 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2005 року № 30905Н35 і 1 820 грн судових витрат.

У березні 2012 року на адресу ПАТ «УкрСиббанк» суд направив чотири виконавчі листи у справі № 2-737/2010, які отримані банком 14 березня 2012 року згідно з зворотним поштовим повідомленням.

Ухвалою від 05 червня 2013 року Славутицький міський суд Київської області відмовив ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою від 23 листопада 2017 року Славутицький міський суд Київської області у справі № 2-737/2010 (2-255/11) замінив стягувача на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк» та відмовив у відновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, яка постановою Апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2018 року залишена без змін.

14 червня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги № 1517/К, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - ПАТ «Дельта Банк» передав у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку № 1 до цього договору.

Додаток № 1 до договору № 1517/К купівлі-продажу майнових прав від 14 червня 2019 року, містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2005 року № 30905Н35 та договору іпотеки від 16 грудня 2005 року № 30905Р44.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З огляду на частину третю статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво після постановлення судового рішення у справі неодноразово перебувало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

У пунктах 73, 74 постанови від 03 листопада 2020 року (справа № 916/617/17 провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про застосування норми права у подібних відносинах, а саме про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334, статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Пункти 8.8, 8.9 постанови від 18 січня 2022 року (справа № 34/25, провадження № 12-69гс21) Великої Палати Верховного Суду також містять висновки застосування норми права у подібних відносинах, а саме у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачеві та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної Виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно з строком пред`явлення виконавчого документу до виконання…

У пунктах 9-11 постанови від 08 лютого 2022 року (справа № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду також сформувала висновки про застосування норми права у подібних відносинах про те, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 березня 2012 року на адресу ПАТ «УкрСиббанк» суд направив чотири виконавчі листи у справі № 2-737/2010, які банк отримав 14 березня 2012 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 05 червня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення зазначених виконавчих листів до виконання відмовив.

Ухвалою від 23 листопада 2017 року Славутицький міський суд Київської області у справі № 2-737/2010 (2-255/11) замінив сторону стягувача на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк» та відмовив у поновленні пропущеного строку пред`явлення зазначених виконавчих листів.

Постановою від 21 лютого 2018 року Апеляційний суд Київської області зазначену ухвалу місцевого суду залишив без змін.

14 червня 2019 ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги № 1517/К, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - ПАТ «Дельта Банк» передав у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку № 1 до цього договору.

Додаток № 1 до договору № 1517/К купівлі-продажу майнових прав від 14 червня 2019 року, містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2005 року № 30905Н35 та договору іпотеки від 16 грудня 2005 року № 30905Р44.

Разом з тим, ТОВ «ФК «Гефест» просило суд замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, що виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області щодо ОСОБА_1 ; замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, виданому на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05 травня 2011 року Славутицьким міським судом Київської області щодо ОСОБА_2 .

Тобто, у справі, яка переглядається, на час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у виконавчих листах, у поновленні пропущеного строку на пред`явлення виконавчих листів правопопередникам стягувача суд двічі відмовив, виконавче провадження не відкрито.

Відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, є обов`язковими для особи, яку він замінив.

Суди попередніх інстанцій на зазначені обставини увагу не звернули, а тому дійшли неправильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені судами обставини та визначені наведеною вище нормою процесуального права повноваження, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року (справа № 34/25, провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі, а тому оскаржені судові рішенні підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, сплатили по 1 496,20 грн судового збору, а тому з урахування того, що їх касаційні скарги задоволено, з ТОВ «ФК «Гефест»на їх користь підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчих листах у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_1 1 496,20 грн судових витрат.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 1 496,20 грн судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк