Постанова

від 19.09.2022 по справі 2608/774/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 2608/774/12

провадження № 61-5865св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

особа, яка звернулася зі скаргою на дії приватного виконавця (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Русецький Павло Сергійович,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року у складі судді Журибеди О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мосюк М. М. звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Русецького П. С., в якій просила:

- визнати неправомірною постанову про арешт майна від 04 листопада 2020 року та постанову про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. у ВП № 630062508, якими описано та накладено арешт на:

земельну ділянку, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

земельну ділянку, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. від 06 листопада 2020 року у ВП № 630062508 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Компані» (далі - ТОВ «Сейв Компані»), якому надано право визначити вартість описаного майна, а саме вищевказаних земельних ділянок;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. по визначенню вартості майна відповідно до Звітів про експертну грошову оцінку, Висновків про вартість майна від 06 листопада 2020 року, а саме вищевказаних земельних ділянок.

- визнати недійсною оцінку нерухомого майна, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження та викладену в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, а саме вищевказаних земельних ділянок.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. перебуває виконавче провадження № 63062508 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»).

04 листопада 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме вищезазначених земельних ділянок, а 05 листопада 2020 року - постанову про опис та арешт майна боржника.

Вважає вказані постанови незаконними, оскільки приватним виконавцем було порушено порядок їх винесення.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 09 жовтня 2020 року з листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від № 8-10-0.222-13313/2-20 приватному виконавцю стало відомо про наявність у боржника земельних ділянок, однак постанова про арешт майна винесена приватним виконавцем лише 04 листопада 2020 року, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої така постанова має бути винесена не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Крім цього, приватний виконавець не повідомив боржника про дату та час опису майна, що позбавило останнього можливості реалізувати права, надані законодавством, в тому числі і на подання пояснень, зауважень, заперечень, відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Приватний виконавець не обґрунтував необхідності обмеження права користування майном та безпідставно встановив обмеження права користування описаним майном з порушенням частини 2 статті 56 цього закону.

Неповідомлення приватним виконавцем про вчинення ним виконавчих дій позбавило боржника права запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу, зокрема запропонувати корпоративні права, які йому належні.

Постанова про арешт майна та про опис та арешт майна не були надіслані приватним виконавцем боржнику, про їх існування боржник дізнався випадково під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 22 грудня 2020 року.

06 листопада 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

06 листопада 2020 року ТОВ «Сейв Компані» проведено незалежну оцінку нерухомого майна та складено висновки про вартість цього майна.

Вказана постанова не була надіслана приватним виконавцем боржнику, про її існування вона дізналась також під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 22 грудня 2020 року.

Зазначає, що постанова про опис та арешт майна боржника було винесено 05 листопада 2020 року, а вже наступного дня приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведено оцінку майна. Відтак, боржник і стягувач були позбавлені наданого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна.

Крім цього, ОСОБА_1 не була повідомлена про результати визначення вартості оцінки та дізналась про них лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Висновки про вартість не містять опису проведеної процедури оцінки та обґрунтування вартості предметів оцінки, а вартість земельних ділянок занижена.

Оскільки приватним виконавцем не було проведено рецензію вказаних висновків, ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Таувер» з метою проведення оцінок земельних ділянок.

Згідно із Звітами про експертно-грошову оцінку землі, складеними ТОВ «Таувер», ринкова вартість земельних ділянок суттєво вище від визначеної у Висновках про вартість, складеними ТОВ «Сейв Компані».

Вважає висновок вартості об`єкта незалежної оцінки незаконним та необґрунтованим.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суд м. Києва від 11 травня 2021 року заяву задоволено.

Визнано неправомірною постанову про арешт майна від 04 листопада 2020 року та постанови про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. у виконавчому провадженні № 630062508, якими описано та накладено арешт на:

земельну ділянку, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

земельну ділянку, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2

земельну ділянку, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4

земельну ділянку, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3

земельну ділянку, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4

земельну ділянку, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4

Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. від 06 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 630062508 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Сейв Компані», якому надано право визначити вартість описаного майна, а саме:

земельної ділянки, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - загальна вартість становить: 263 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - загальна вартість становить: 265 300 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 262 000 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 - загальна вартість становить: 265 500 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 256 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 265 400 грн.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. по визначенню вартості майна відповідно до Звітів про експертну грошову оцінку, Висновків про вартість майна від 06 листопада 2020 року, а саме:

земельної ділянки, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - загальна вартість становить: 263 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - загальна вартість становить: 265 300 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 262 000 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 - загальна вартість становить: 265 500 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 256 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 265 400 грн.

Визнано недійсною оцінку нерухомого майна, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження та викладену в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, а саме:

земельної ділянки, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - загальна вартість становить: 263 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - загальна вартість становить: 265 300 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 262 000 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 - загальна вартість становить: 265 500 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 256 600 грн.

земельної ділянки, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 265 400 грн.

Задовольняючи скаргу в частині визнання неправомірними постанову про арешт майна від 04 листопада 2020 року та постанову про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що доказів направлення указаних постанов за адресою ОСОБА_1 та доказів отримання їх останньою у справі відсутні. Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 листопада 2020 року не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, фактичного опису майна не відбулося, оскільки відсутні докази опису саме земельних ділянок які належать боржнику ОСОБА_1 .

Крім цього, постанова про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року не відповідає вимогам Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, оскільки виготовлення указаних документів виконавчого провадження проведено без використання цієї Системи, а доказів існування виняткової ситуації, за якої допускається виготовлення документів виконавчого провадження без її використання з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до Системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї, матеріали ВП № 630062508 не містять.

Суд зазначив, що постанова про опис та арешт майна боржника було винесено 05 листопада 2020 року, а вже наступного дня приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та проведено оцінку майна. Відтак, боржник і стягувач були позбавлені наданого статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» права досягти згоди щодо вартості майна.

Задовольняючи скаргу в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження № 63062508 та викладеної в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що оцінювачем не було проведено безпосереднє ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом огляду та дослідження земельних ділянок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Русецький П. С., ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 - адвокат Чорний О. В. подали апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» задоволено частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року в частині визнання неправомірними постанови про арешт майна від 04 листопада 2020 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. у виконавчому провадженні № 630062508, скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про визнання неправомірними постанови про арешт майна від 04 листопада 2020 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. у виконавчому провадженні № 630062508.

В іншій частині ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року залишено без змін.

Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 - адвоката Чорного О. В., закрито.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині визнання неправомірними постанови про арешт майна від 04 листопада 2020 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень, а порушення процедури, передбаченої статтями 13, 56 Закону України «Про виконавче провадження», при винесені оскаржуваних постанов, відсутні. Боржником у скарзі не наведено жодного обґрунтування які його права та яким чином були порушені приватним виконавцем у зв`язку з винесенням постанови про арешт майна.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця від 06 листопада 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання та в частині визнання неправомірними дії приватного виконавця по визначенню вартості майна, суд апеляційної інстнції виходив з того, що боржник був позбавлений можливості узгодити вартість майна з стягувачем у десятиденний строк після винесення постанови про опис та арешт майна.

Колегія апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів скарги щодо оцінки нерухомого майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження та викладеної в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, з огляду на те, що отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про майно для проведення його оцінки шляхом фактичного ознайомлення з майном може вплинути на визначення ринкової вартості цього майна.

Закриваючи апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою представника особи, що не брала участі у справі, ОСОБА_2 - адвоката Чорного О. В., суд виходив з того, що судовим рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цієї особи не вирішувалось.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецького П. С. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до касаційного суду не надходив.

20 липня 2022 року від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до суду касаційної інстанції надійшли письмові пояснення, в яких заявник просить задовольнити касаційну скаргу приватного виконавця.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

14 липня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, щорішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року у справі № 2608/774/12 за позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,позов ТОВ «ФК «Вектор Плюс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 348 446,67 грн та 538 100,14 грн, а також судовий збір в розмірі 2 823 грн, а всього на суму - 3 889 369,81 грн.

16 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63062508 на підставі виданого 27 серпня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» заборгованості на загальну суму 3 889 369,81 грн.

17 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 .

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63062508 від 16 вересня 2020 року була відправлена за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі, що підтверджується реєстром відправлень рекомендованих листів № 60 від 17 вересня 2020 року (рекомендований лист № 0219208169663).

21 жовтня 2020 року приватним виконавцем отримано відповідь Головного Управління Держгеокадастру у Київській області № 8-10-0.222-13313/2-20 від 09 жовтня 2020 року про наявність у боржника на праві приватної власності земельних ділянок з кадастровими номерами: 220284400:12:035:0062; 3220284400:12:035:0076; 3220284400:12:035:0066; 3220284400:12:035:0063; 3220284400:12:035:0064; 3220284400:12:035:0077.

04 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме - вищевказаних земельних ділянок у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

05 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. було здійснено виїзд за місцем знаходження майна боржника та винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та арештовано земельні ділянки.

06 листопада 2020 року приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Русецькому П. С. надійшла письмова заява від стягувача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості описаного майна, а саме - вказаних вище земельних ділянок.

Приватним виконавцем 06 листопада 2020 року було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Сейв Компані» для участі у виконавчому провадженні, копії постанови були направлені сторонам виконавчого провадження, в тому числі і ТОВ «Сейв Компані», простою кореспонденцією 06 листопада 2020 року.

На виконання вищевказаної постанови від 06 листопада 2020 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» 06 листопада 2020 року було здійснено оцінку майна та надано висновок про вартість майна, відповідно до якого:

вартість земельної ділянки, загальною площею 5.4661 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - загальна вартість становить: 263 600 грн;

земельної ділянки, загальною площею 5.5064 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - загальна вартість становить: 265 300 грн;

земельної ділянки, загальною площею 5.4306 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0077, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 262 000 грн;

земельної ділянки, загальною площею 5.5105 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0066, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 - загальна вартість становить: 265 500 грн;

земельної ділянки, загальною площею 5.3058 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0076, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 256 600 грн;

земельної ділянки, загальною площею 5.5086 га, кадастровий номер 3220284400:12:035:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 - загальна вартість становить: 265 400 грн.

11 листопада 2020 року приватним виконавцем було направлено повідомлення про оцінку майна сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом (№ 0219208090846), за адресою боржника, що зазначений у виконавчому листі, що підтверджується реєстром відправлень рекомендованих листів № 94 від 11 листопада 2020 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Русецького П. С. не містить доводів щодо вирішення судами попередніх інстанцій вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними постанови про арешт майна від 04 листопада 2020 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 05 листопада 2020 року, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П. С. у виконавчому провадженні № 630062508, а тому у вказаній частині ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, в силу приписів статті 400 ЦПК України, не є предметом касаційного розгляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» убачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

Як установили суди та вбачається з матеріалів справи, у цьому випадку боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Задовольняючи скаргу в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження № 63062508 та викладену в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки оцінювачем не було проведено безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом огляду та дослідження земельних ділянок, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» в частині здійснення ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.

Установивши, що приватний виконавець в порушення вимог частин першої, другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не забезпечив дотримання прав сторін виконавчого провадження, зокрема щодо визначення вартості майна боржника за їх взаємною згодою, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця від 06 листопада 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецького Павла Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов