Рішення

від 18.09.2022 по справі 715/1176/22

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/1176/22

Провадження № 2/715/293/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року смт. Глибока

Глибоцький районний Чернівецької області у складі:

головуючого судді Цуркана В.В.

секретаря судового засідання Ткач О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог директор Луковицького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася досуду звищевказаним позовомта своївимоги обґрунтовуєтим,що відповіднодо Наказудиректора ЛуковицькоїЗОШ-ІІІст.№ 216-Квід 30.08.2013року їїбуло прийнятона посадумедичної сестривказаного начальногозакладу.За рішеннямЧагорської сільськоїради від08.07.2021року №126-6/2021Луковицьку ЗОШ-ІІІст.було перейменованона Луковицькийопорний закладзагальної середньоїосвіти І-ІІІступенів Чагорськоїсільської радиГлибоцького районуЧернівецької областіімені ДмитраМакогона.11квітня 2022року директоромЛуковицького ОЗЗСОІ-ІІІст.було виданоНаказ за№ 6/к/твід 11.04.2022року заяким їїбуло звільненоз займаноїпосади згідноп.3ч.1ст.41КЗПП України,п.4ч.1ст.40КЗПП України,ст.ст.147-149КЗПП України.Вказаний наказяк іїї звільнення,вважає незаконнимта таким,що вчиненоз грубимпорушенням їїтрудових прав,за поновленнямяких,вона вимушеназвертатись ізвказаним позовомдо суду.В якостіпідстав дляїї звільненняз ініціативироботодавця внаказі прозвільнення булозазначено,рішення загальнихзборів трудовогоколективу від30.03.2022року,оформлене протоколомвід 30.03.2022року таакт №2«Про відсутністьпрацівника наробочому місці»від 01.04.2022року.Відповідно донаказу проїї звільнення№ 6/к/твід 11.04.2022року,її булозвільнено зап.3ч.1ст.41КЗПП Українита зап.4ч.1ст.40КЗПП України,а саме:за порушеннятрудової дисципліни,вчинення аморальногопроступку несумісногоз продовженнямданої роботи,а такожвідсутності 01.04.2022року нароботі більшетрьох годинпротягом робочогодня,без поважнихпричин.Проте,вказує,що реальноюпідставою їїзвільнення сталиособисті мотивидиректора ОСОБА_4 ,зокрема,його неприязневідношення донеї,також нафоні конфліктуякий виникще 23березня 2022року втрудовому колективішколи зприводу зборута направленнягуманітарної допомогив зонуведення бойовихдій.Вона та ОСОБА_6 наполягали,щоб речіта товари,призначені вякості гуманітарноїдопомоги переселенцямта військовим,які булозібрано заучастю педпрацівниківзакладу іодносельчан (протягом07.03.2022року -18.03.2022року)та,які зберігалисьв приміщеннізакладу (волонтерськомупункті),були якнайшвидшенаправлені запризначенням взону веденнябойових дій,а директор ОСОБА_4 ,поводив себедивним чином,заперечуючи їмз надуманихпідстав,на кшталт,-«потрібнавказівка керівництва,поспішати неможна,тощо».Їхніми доводамибуло те,що подальшезберігання м`яснихконсерв,у шкільномупідвалі закладупризведе допорчі продуктів,в тойчас як,вони особисто,разом зіншими працівникамизакладу таїхніми односельчанамивитратили такбагато ресурсівта зусильдля їхстворення. Гуманітарний вантаж,теплі речіта продуктихарчування терміновопотребували військовів зоні веденнябойових дійі переселенці.Їхнє спілкування перейшло на особистості та взаємні звинувачення, але педпрацівники закладу підтримали їх і директор, послухавши їх, організував транспорт з Чагорської сільради і відправка гуманітарного вантажу оперативно відбулася саме в той день, 23 березня і через декілька днів дісталася м. Харкова та Харківської області.

25 березня 2022 року, у п`ятницю, в кабінеті директора закладу між працівниками закладу, жителями села та директором виникла суперечка про його поведінку щодо гальмування відправки гуманітарного вантажу, в ході якої спілкування відбувалось на підвищених тонах. При цьому, були присутні: директор ОСОБА_4 , вона, тобто медична сестра навчального закладу ОСОБА_1 , жителі села ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , староста села ОСОБА_10 , вчитель фізичної культури ОСОБА_11 . Зазначає, що вказана суперечка відбувалась в усному порядку, в формі спору, ні одна з сторін не дозволяла собі нецензурних висловлювань або рукоприкладства, жодної шкоди ані майну, ані здоров`ю людей завдано не було. У вівторок 29.03.2022 року у Вайбер групі «Класні керівники» директор розмістив оголошення щодо скликання позачергових загальних зборів трудового колективу на 30.03.2022 року на 14:30 годин, без повідомлення порядку денного зборів.

30.03.2022року наскликаних вищенаведенимчином загальнихзборах трудовогоколективу закладу,директор привселюднозвинуватив їїу наклепіна ньогоособисто тавчиненні неюаморального поступку,який,як воназрозуміла зйого слів,полягав утому,що вона25.03.2022року допустилакритичні висловленняна йогоадресу. ОСОБА_4 фактично заставлявїї колегінших членівтрудового колективуприсутніх назборах ствердноголосувати зпитання щодоїї звільнення.Не дочекавшисьцього голосування,обурена поведінкоюдиректора тапригнічена,вона залишилазбори,за наслідками проведенняяких,було вирішенорозпочати процедуруїї звільненняз посадимедичної сестризакладу.В протоколізборів від30.03.2022року булозазначено недостовірнуінформацію,про те,що заїї звільненняпроголосували всі35присутніх членівтрудового колективу,в тойчас,як післязборів,деякі колегиговорили їй,що вонивзагалі зане голосувализа їїзвільнення.На вказанихзборах такожрозглядалось питаннящодо звільненняїї колеги,заступника директораз навчально-виховноїроботи ОСОБА_6 за аналогічнідії,які надумку директора,також малимісце збоку ОСОБА_6 .Оскільки,ніякого наклепута/абоаморального проступкувона невчиняла ібула врозпачі віднесправедливих звинуваченьз боку ОСОБА_4 ,на наступнийдень,в четвер31.03.2022року,вона та ОСОБА_6 звернулись наособистий прийомдо директораДепартаменту освітита наукиЧернівецької обласноївійськової адміністраціїз усноюскаргою нанеправомірні діїдиректора ЛуковицькогоОЗЗСО І-ІІІст.Петрика В.В.Директор департаментуСакрієр О.Л.вислухала їхта порадиланаписати письмовезвернення зцього приводута податийого нанаступний деньдо Департаменту.Наведені обставинипідтверджуються письмовоювідповіддю Департаментаосвіти інауки ЧОВАвід 20.04.2022року.Конфлікт значальником тривавне першийдень,і зацей час,директор ОСОБА_4 в усномупорядку неодноразововимагав віднеї,щоб вонанаписала заявуна звільнення,тому,вона усвідомлювалареальність загрозиїї звільненнята розуміла,що директортвердо вирішивїї звільнитиі вонаможе втратитироботу безбудь якихоб`єктивнихна тепричин.З цьогоприводу,стан їїпсихічного здоров`ясуттєво погіршився,вона поганаспала,стала дуженервова ізбуджена тапотребувала психологічноїдопомоги лікаряпсихотерапевта.А тому,01.04.2022року близько13.30годин воназателефонувала своємусімейному лікарю ОСОБА_12 та попросиланадати їйнаправлення наконсультацію допсихотерапевта.Отримавши такенаправлення,вона приблизноо 14.00разом з ОСОБА_6 поїхали вм.Чернівці,де спочаткувона подаладо канцеляріїДепартамента освітиі наукиЧОВА своєписьмове зверненнящодо неправомірнихдій директоравідносно неї,а потімвони поїхалидо Чернівецькоїобласної психіатричноїлікарні наприйом долікаря.Приблизно о 15 годині 01.04.2022 року, її прийняла лікар - психіатр ОСОБА_13 , яка в цей день працювала з 13.00 години. Лікар вислухала її, проконсультувала та виписала відповідне лікування. Наведені обставини підтверджуються направленням сімейного лікаря за № 8010-3554-9262-4205, довідкою сімейного лікаря від 18.04.2022 року, листом Чернівецької ОПЛ від 03.05.2022 року, медичною картою амбулаторного хворого. Вказані документи доводять, що, будь яких порушень трудової дисципліни вона не припускалась, прогулу не вчиняла, і була відсутня в школі 01.04.2022 року після 13.00, з поважних причин.

04.04.2022року, ОСОБА_4 сказав їй,щоб вонанаписала пояснювальнузаписку зприводу причинїї відсутностіна робочомумісці вп`ятницю01.04.2022року післяобіду.На наступнийдень,05.04.2022року,вона надаладиректору пояснювальнузаписку,де вказала,що вцей деньта часвона булав департаментіосвіти інауки ЧОВАта наприйомі улікаря психотерапевта.Інформація,викладена вАкті від01.04.2022року щодоїї відсутностіна роботіз 13.00до 16:30(протягом3,5годин)є суперечливою,оскільки,її робочийдень вп`ятницюзакінчується о16.00годині, відповідно дозатвердженогодиректором графіку,який буврозміщений надверях їїкабінету. Отже, обставини, викладені в оскаржуваному наказі, про її відсутність на робочому місці щодо її відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин, не відповідають дійсності та свідчать про незаконність такого наказу та необхідність його скасування в судовому порядку. Крім цього, враховуючи вимоги трудового законодавства та правові позиція Верховного суду в аналогічних справах, у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення її за пунктами 3), 4) частини 1 статті 40 КЗПП України.

Вказує, що ситуація щодо звільнення її з роботи прогул та аморальний проступок, яких вона не вчиняла та супутні звільненню обставини, приниження її перед трудовим колективом, агресивна поведінка директора по відношенню до неї заподіяли їй моральної шкоди, зокрема призвели до значного погіршення її психоемоційного стану та моральних страждань. Протягом всього часу конфлікту, вона не могла спати вночі, а вдень перебувала в пригніченому настрої, колеги почали уникати спілкування з нею, вона стала вигнанцем в колективі, її честь та гідність було принижено, її життєві та соціальні зв`язки було втрачено з вини відповідача. Беручи до уваги зухвалу та агресивну поведінку ОСОБА_4 по відношенню до неї та як наслідок її незаконне звільнення відповідачем, яке завдало їй моральних страждань, їй було завдано значної моральної шкоди.

Крім цього, у зв`язку із незаконним звільненням її з займаної посади, вона вимушена просити суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.04.2022 року до дня ухвалення рішення у справі. На підставі викладеного, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона від 11 квітня 2022 року за № 6 к/т щодо звільнення ОСОБА_1 з посади медичної сестри згідно п.3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді медичної сестри Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона; стягнути з Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. ОСОБА_5 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 375,18 гривень за кожен робочий день, починаючи з 12.04.2022 року до дня ухвалення рішення у справі; стягнути з Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду у сумі 5000 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.

20.06.2022року від ОСОБА_14 .Чагорської сільськоїради Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті імені ДмитраМакогона досуду надійшоввідзив напозовну заяву,згідно якого директорЛуковицького ОЗЗСОІ-ІІІст.просить судвідмовити повністюв задоволенніпозову ОСОБА_1 ,оскільки заклад освітиповністю невизнає пред`явленіпозовні вимоги,заперечує протизадоволення цьогопозову івважає данийпозов безпідставним,необґрунтованим,виходячи знаступних підстав.Так,25.03.2022р.у очолюваномуним закладіосвіти мавмісце фактвчинення позивачкою,на тойчас медичноюсестрою закладу ОСОБА_1 ,аморального поступку,несумісного зпродовженням виконаннянею обов`язківу займанійпосаді. ОСОБА_1 своїми деструктивнимидіями порушиланорми етикита моралігромадського суспільствата працівниказакладу освіти.Зокрема,неприпустимими єдискримінаційні висловлювання,приниження людськоїгідності,висловлювання щододій Збройнихсил Україниу часвійськової агресіїі оголошеноговоєнного стану.Висловлювання малимісце збоку позивачки ОСОБА_1 в трудовомупедагогічному колективі.Такому розвиткуподій передувалидеструктивні дії ОСОБА_1 ,щодо поділутрудового колективу,заколоти,плітки танаклепи,що негативновпливає нарепутацію закладув цілому.З метоюобговорення даноговипадку утрудовому колективі,30березня 2022р.,за ініціативидиректора закладуосвіти,відбулось засіданнязагальних зборівтрудового колективу,на якихрозглядалось питаннянедопустимої поведінкимедичної сестри ОСОБА_1 ,що маломісце узакладі освіти25.03.2022р.Загальними зборамитрудового колективувизнано,що ОСОБА_1 своїми діямивносить розбрату колективі,а їївчинок єнесумісним зперебуванням узайманій посаді.Рішенням загальнихзборів трудовогоколективу у35голосів з37присутніх булоухвалено розпочатипроцедуру звільнення ОСОБА_1 з посадимедичної сестризакладу.Позивачка ОСОБА_1 була присутняна загальнихзборах трудовогоколективу,але надаватипояснення просвої діїта поведінкувідмовилась іпокинула збори.Крім цього,позивачка ОСОБА_1 ,нехтуючи принципамитрудової дисципліни,допускала прогули.Зокрема,відповідно доакту провідсутність працівникана робочомумісці від31.03.2022р.,медична сестразакладу ОСОБА_1 була відсутняна робочомумісці протягомробочого дня31.03.2022р.з 11.30до 17.15годин,а такожзгідно акту№ 2від 01.04.2022р.також булавідсутня наробочому місціпротягом робочогодня 01.04.2022р.з 13.00до 16.30годин.Зазначає,що помилковимиє твердженняпозивачки щодотривалості їїробочого дняп`ятниці01.04.2022р.до 16.00години,як напередоднівихідного.Зокрема,відповідно допункту 6наказу директораЛуковицького опорногозакладу загальноїсередньої освітиІ-ІІІступенів Чагорськоїсільської радиЧернівецького районуЧернівецької областіімені ДмитраМакогона від10.03.2022р.№ 40«Про організаціюосвітнього процесуз використаннямтехнологій дистанційногонавчання»,для медичноїсестри закладу,встановлено часпочатку роботио 9.00годин,відповідно завершенняробочого дняо 17.15годині.Графіки роботипрацівників ЛуковицькогоОЗЗСО І-ІІІступенів наберезень таквітень 2022року погодженіз головоюпрофспілкового комітету ОСОБА_15 .Станом на01.04.2022р.в Україні,відповідно доУказу Президентавід 24лютого 2022року №64«Про введеннявоєнного станув Україні»та УказуПрезидента України від14березня 2022року №133«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні» діяввоєнний стан,а отжеробочий день01.04.2022р.позивачки ОСОБА_1 завершувався о17.15годині. Таким чином,допущення працівникомпрогулу безповажних причинможе статипідставою дляприйняття роботодавцемрішення прозвільнення такогопрацівника.При цьому,вказує,що прогуломвизнається нелише відсутністьпрацівника нароботі протягомусього робочогодня,а йвідсутність більшетрьох годинбезперервно абосумарно протягомробочого дня.А обов`язковоюумовою такогозвільнення євідсутність упрацівника поважноїпричини невиходуна роботу.Так, відповідно до акту № 6 про відмову надання пояснень від 04.04.2022 р. позивачка ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення про відсутність на робочому місці 31.03.2022 р. та 01.04.2022 р., в робочий час, без поважних причин. Акт засвідчений підписами п`ятьох працівників закладу освіти. Водночас, у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 31.03.2022 р. перебувала на особистому прийомі у директора Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації з усною скаргою на неправомірні дії директора закладу освіти, а 01.04.2022 р. проходила за своєю ініціативою консультативне медичне обстеження у медичному закладі, будучи при цьому працездатною, без раптового погіршення фізичного або психічного здоров`я, яке б становило пряму та невідворотну загрозу її життю та здоров`ю та потребувало би проведення невідкладних лікувальних заходів.

Вважається поважною причиною відсутності на роботі через хворобу, навіть якщо працівник перебував у цей час вдома, звертався до лікарів, але листок непрацездатності не отримував. Водночас, якщо працівник у день відсутності на роботі був працездатний і проходив медичне обстеження за своєю ініціативою, його звільнення за прогул буде законним: проходження обстеження не є поважною причиною для неявки на роботу, за винятком випадків, коли працівник зобов`язаний проходити періодичний медичний огляд. Отже, керівництво закладу освіти не вважає поважною причиною відсутності на роботі особистий прийом до Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації, а також медичне обстеження у медичному закладі, за своєю ініціативою, без ургентного стану, тобто раптового погіршення фізичного або психічного здоров`я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин, що потребує проведення невідкладних лікувальних заходів. До того ж, позивачка ОСОБА_1 , протягом року, допускала порушення трудової дисципліни, пов`язане з нетактовною поведінкою у закладі освіти, спілкуванням з учасниками освітнього процесу у грубій формі, що вкрай негативно вплинуло на імідж закладу освіти. Наказом директора Луковицького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області імені Дмитра Макогона від 21.12.2022 року за № 61к/тр «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », позивачці за порушення трудової дисципліни було оголошено догану. Вважаємо, що позивачка ОСОБА_1 своїми діями, що мали місце 25.03.2022 р. у закладі освіти, вчинила аморальний проступок, несумісний з продовженням її роботи у займаній посаді, а також була відсутня на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 31.03.2022 р. та 01.04.2022 р. без поважних причин, тобто вчинила прогул. З огляду на викладене, спірний наказ про звільнення позивачки ОСОБА_1 з посади винесений у відповідності до норм діючого законодавства.

28.06.2022року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої доводи та аргументи ОСОБА_4 , який представляє одночасно відповідача та третю особу у справі, вважають безпідставними та необґрунтованими, просять суд не приймати їх до уваги та прийняти рішення про задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі. Посилаючись на те, що медична сестра Луковицького ОЗЗСО І-Ш ст. ОСОБА_1 , в силу закону, не є особою, яка здійснює в цьому закладі виховну функцію, тому, вона не може бути звільнена за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗПП України. Прогулу 31.03.2022 року, який ніби - то допустила ОСОБА_1 і про який йдеться у відзиві, в дійсності, не існувало. Такий документ, як Акт про відсутність працівника на робочому місці без

номеру від 31.03.2022 року носить фіктивний характер, вказаний документ було штучно створено директором та наближеними до нього особами, для забезпечення фіктивних доказів на підтвердження законності звільнення позивачки. В акті № 6 від 04.04.2022 року про відмову надання пояснень, про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, дату «31.03.2022» року також не зазначено. Щодо факту відмови позивачавід наданняпояснень щодофакту відсутностіна робочомумісці з13.00год.до 17:15год.,необхідно зазначити,що позивач04.04.2022року повідомиладиректора,що напишета оформитьтакі поясненняналежним чиномта надастьїх нанаступний день05.04.2022року,що ібуло зробленопозивачем.Наведене доводитьсяаудіозаписом розмовидиректора тапозивача,яку позивачзаписала насвій телефон. Крім цього,вчителі таінші працівникишколи,протягом діїкарантинних обмежень,а самез 14березня 2022року відповіднодо Наказутретьої особи№ 40/одвід 10.03.2022року,мають законнеправо працюватидистанційно,не перебуваючифізично натериторії школи.Доданий довідзиву наказ№ 40/одвід 10.03.2022року «Проорганізацію освітньогопроцесу звикористанням технологійдистанційного навчання»підтверджує,що вказанийзаклад станомна 31.03.2022року здійснювавдистанційне навчання.Пункт 6цього наказу,щодо початкуробочого дняз 9.00год.,було винесенодо цьогонаказу вжепісля звільнення,з метоюштучного забезпеченняпоказника прогулу ОСОБА_1 ,01.04.2022року.В первиннійредакції цьогонаказу пункт6із зазначенимзмістом буввідсутній.Крім цього,пункт 6наказу №40/одвід 10.03.2022року немістить часузавершення робочогодня працівниківзакладу о17:15год.,як проце вказаноу відзиві.Підписи працівниківпро ознайомленняз вказанимнаказом немістять датитакого ознайомлення.Відповідно долиста Міністерстваосвіти №1/3463-22від 15.03.2022року вразі впровадженнядистанційної роботипрацівник самостійновизначає робочемісце,несе відповідальністьза забезпеченнябезпечних інешкідливих умовпраці наобраному нимробочому місці. З урахуванням вимогчинного трудовогозаконодавства щодоздійснення дистанційногонавчання взакладах освіти,та змістунаказу №40/одвід 10.03.2022року вЛуковицькому опорномузакладі Загальноїсередньої освітиІ-Шступенів Чагорськоїсільської радиЧернівецького району,звільнення працівникачерез йоговідсутність наробочому місціна територіїшколи підчас режимудистанційного навчанняв навчальномузакладі,не ґрунтуєтьсяна законі.Вказує,що начас дистанційногонавчання взакладі буловведено чергуванняадміністраторів ЛуковицькогоОЗЗСО І-IIIст.за відповіднимписьмовим графіком,зміст якогобуло доведенопрацівникам закладуу відповіднійшкільній Вайбергрупі «Класнікерівники»,де відповідно довказаного графікув четвер(31.03.2022р.)та п`ятницю(01.04.2022р.)на своїхробочих місцяхна територіїшколи повиннібули знаходитисьчерговий адміністратор ОСОБА_16 ,вчителі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (1зміна), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 (ІІзміна),та відповідноадміністратор ОСОБА_21 ,вчителя ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (Ізміна); ОСОБА_21 ОСОБА_11 (IIзміна).Медична сестра ОСОБА_1 ,за цимграфіком чергуєв середув першузміну.І булаприсутня вприміщенні школи01.04.2022року вп`ятницюзранку,до 13.00год.виключно навимогу директора,розміщену ушкільній Вайбергрупі «Класнікерівники».Графіки роботипрацівників ЛуковицькогоОЗЗСО І-Шст.на березеньта квітень2022року булоскладено директором,заднім числомпісля датизвільнення.Вказані графікине містятьані датиїх затвердження,ані відомостейщодо ознайомленняз нимипрацівників,а тому,ці документине можутьбути доказами. Факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в 2021 році жодним чином не впливає на її звільнення 11.04.2022 року, посилань на наказ про догану від 21.12.2021 року, оскаржуваний наказ про звільнення не містить, а дисциплінарне стягнення діяло до закінчення 2021 року в якому воно було винесено.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача Луковицького ОЗЗСОІ-ІІІступенів Чагорськоїсільської радиЧернівецького районуЧернівецької областіім.Дмитра Макогона Фортуна Г.Г. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - директор ЛуковицькогоОЗЗСО І-ІІІступенів Чагорськоїсільської радиЧернівецького районуЧернівецької областіім. ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 40 КЗПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності (правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 09 листопада 2021 року у справі N 235/5659/20).

При цьому, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Оскільки,законодавством невизначено перелікповажних причинвідсутності нароботі,вирішуючи цепитання щодопрацівника нароботі,звільненого запунктом 4частини першоїстатті 40КЗПП України,суд повиненвиходити зконкретних обставині враховуватидокази ізчисла передбаченихЦПК України.Основним критеріємвіднесення причинвідсутності працівникана роботідо поважних є наявністьоб`єктивних,незалежних відволі самогопрацівника обставин, які виключають вину працівника.

В своїй позовній заяві та під час судового розгляду справи, позивач вказувала на те, що вона була відсутні на роботі з поважних причин, а саме у зв`язку з поганим самопочуттям за направлення сімейного лікаря перебувала на прийомі у лікаря психотерапевта.

Наведені обставини підтверджуються наданими суду доказами, а саме направленням № 8010-3554-9262-4205, 01.04.2022 року на 14:24 від сімейного лікаря ОСОБА_12 - позивачу на консультацію психотерапевта, у зв`язку з наявними психологічними симптомами та скаргами, довідкою сімейного лікаря від 18.04.2022 року, медичною картою амбулаторного хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_1 був поставлений діагноз гостра реакція на стрес та призначено лікування.

Слід заначити, що відповідно до позиції, яку висловив Верховний суд у Постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17, відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами. Тимчасова непрацездатність працівника підтверджується листком непрацездатності, проте наявність поважних причин неявки на роботі визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча вона і не була підтверджена листком непрацездатності.

Таким чином, судовому засіданні достеменно встановлено, що позивач була відсутні на робочому з поважних причин, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім цього, статтею 147 КЗПП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Частиною першою статті 148 КЗПП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом із тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини, працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що відповідно призвело до порушення трудової дисципліни.

Не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і зазначена у наказі про звільнення позивача, підстава, як вчинення нею аморального проступку.

Так, статтею 41 КЗПП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 41 КЗПП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

В своїй постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 757/4906/15-ц Верховний суд роз`яснив, кого може бути звільнено за п.3) ч. 1 ст. 41 КЗПП України. Так, серед іншого Верховний суд зазначив, що така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про світу», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську; гідність тощо.

З пояснень позивача, третьої особи, а також допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , судом встановлено, що 25 березня 2022 року, в кабінеті директора Луковицького Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Петрика В.В. між працівниками закладу, жителями села та директором виник конфлікт щодо гальмування відправки гуманітарного вантажу, при цьому під час даної суперечки спілкування між учасниками відбувалось на підвищених тонах.

Проте доказів того, що під час даної суперечки позивач вчинила аморальний проступок суду не було надано.

Слід зазначити, що саме даний конфлікт став предметом розгляду на загальних зборах трудового колективу від 30.03.2022 року, і був заначений як підстава для звільнення позивача внаслідок вчинення нею аморального проступку.

Відповідно до ч. 1, п. 2) ч.2. ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗПП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

З огляду викладені обставини, враховуючи, що підстави звільнення позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, внаслідок звільнення остання тримала душевні страждання, а тому суд вважає справедливими позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди. Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗПП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Суд визначає середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно Постанови КМУ № 100 від 12.08.02.1995 p. Відповідно до довідки про доходи, щомісячна заробітна плата позивача, за 2 останніх календарних місяці, що передували її звільненню, становить 8066,50 грн.

Тобто, заробітна плата за 1 день, виходячи з встановленого в школі 5 денного робочого тижня становить 375, 18 (8066,50 Х2/43), де 8066,50 це середньомісячна заробітна плата за останні два календарних місяці (лютий, березень), а 43 це кількість робочих днів за ці два місяці.

З огляду на викладене, позовні вимоги знайшли своє підтвердженні в судовому засіданні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 259, 264-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скаусвати Наказ директора Луковицького Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області імені Дмитра Макогона від 11 квітня 2022 року за №6 к/т щодо звільнення ОСОБА_1 з посади медичної сестри згідно п.3 ч.1 ст.41 КЗПП України, п.4 ч.1 ст.40 КЗПП України.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 на посаді медичної сестри Луковицького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. ОСОБА_5 .

Стягнути з Луковицького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 375,18 гривень за кожен робочий день починаючи з 12.04.2022 року до ухвалення судом рішення.

Стягнути з Луковицького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона на користь ОСОБА_1 задану моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з Луковицького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області ім. Дмитра Макогона на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2022 року.

СУДДЯ: