Ухвала

від 22.09.2022 по справі 308/12446/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12446/22

1-кс/308/3845/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором, у рамках кримінального провадження, відомості про яке 22.06.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000166, про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у рамках кримінального провадження відомості про яке 22.06.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000166, про накладення арешту на майно, а саме: у вигляді заборони на користування, розпорядження та проведення будівельних робіт щодо об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення» за адресою: м. Ужгород, вул. Мальовнича, 2, який розташований на земельній ділянці з кадастровими номерами з кадастровим номером 2110100000:30:002:0063 площею 2, 7171 га, яка перебуває у користуванні ДВНЗ «УжНУ» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 097887 виданого 05.12.2007 та на вказану земельну ділянку, які є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Дослідивши внесене слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, слідчим у клопотанні про арешт не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

Крім цього, слідчим не зазначено, яке відношення має саме вказана у клопотанні земельна ділянка (не співпадають адреси) до порушеного кримінального провадження та її відповідність положенням ст. 98 КПК України.

Необґрунтовано також і вид заборони, яку слідчий просить застосувати, зокрема необхідність заборони проведення будівельних робіт.

Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий, як суб`єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб`єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором, у рамках кримінального провадження, відомості про яке 22.06.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000166, про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1