Рішення

від 14.09.2022 по справі 448/952/22

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/952/22

Провадження № 2/448/409/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

15.09.2022 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Юрія БІЛОУСА,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

сторони:

позивачка Віра СТАСИШИН,

відповідач Мостиська міська рада Львівської області,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівськоїобласті, третя особа Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

учасники справи:

представник позивача адвокат Штендер М.В. (ордер серії ВС №1152066) не з`явився (заява),

позивачка Віра СТАСИШИН не з`явилася,

представник відповідача Мостиської міської ради не з`явився (заява),

третя особа Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович не з`явився (заява),

в с т а н о в и в:

І. Суть спору:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: земельні ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 4622488900:01:006:0024 та 0,82927 га, кадастровий номер 4622488900:07:000:0032, що розташовані на території Хлиплівської сільської ради (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області)

Стверджує, що після смерті ОСОБА_2 , належну йому спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла ОСОБА_1 (позивачка у справі), оскільки проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше п`ять років перед відкриттям спадщини: з січня 2014 року до дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже вважається спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.

Наголошує, що через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання позивачки ОСОБА_1 із ОСОБА_2 однією сім`єю понад п`ять років та визнати за нею, позивачкою ОСОБА_1 право власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

ІІ. Позиція учасників справи:

В підготовче засідання позивачка та її представник не з`явилися, проте представник позивачки подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його та ОСОБА_1 відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити..

Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 16.08.2022року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом:

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.02.2020 року).

До складу даної спадщини входить земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер 4622488900:01:006:0024, що розташована на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), що належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №195545852 від 03.01.2020 року та земельна ділянка площею 0,82927 га, кадастровий номер 4622488900:07:000:0032, що розташована на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), що належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №058429.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 , за життя усім своїм майном, в тому числі зазначеними вище земельними ділянками не розпорядився, спадкова справа після його смерті не заводилася.

У зв`язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_2 та відсутністю спадкоємців першої-третьої черг спадкування за законом спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , право на спадкування такої, в порядку ч.2 ст.1258 ЦК України, отримали спадкоємці четвертої черги спадкування за законом, зокрема позивачка ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, а тому суд вважає доведеним факт того, що спадкодавець ОСОБА_2 дійсно спільно проживав із ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по день його смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.

Факт проживання ОСОБА_2 із позивачкою ОСОБА_1 однією сімє`ю підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області від 08.06.2021 №705 та Актом про підтвердження фактичного спільного проживання ОСОБА_2 у житловому будинку ОСОБА_1 , складений 01.06.2021 року.

Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, так як надає позивачці підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2014 року до дня його ( ОСОБА_2 ) смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області 08.06.2021 за №705 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті ОСОБА_2 проживав без реєстрації разом з позивакою ОСОБА_1 за адресою; АДРЕСА_1 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 не заявила про відмову від спадщини.

В силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Спадкоємців попередніх черг спадкування за законом та інших можливих спадкоємців, які б претендували на спадщину ОСОБА_2 та прийняли її, крім позивачки ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №195545852 від 03.01.2020 року; копією довідки, виданою виконкомом Мостиської міської ради Львівської області від 08.06.2021року за №705; копією Акта про підтвердження фактичного спільного проживання ОСОБА_2 у житловому будинку ОСОБА_3 ,с кладений 01.06.2021 року; копією повідомлення Приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. №1257/01-16 від 10.09.2021 року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо спадкодавця ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення статей 81 та 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду:

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; вона у передбачений законом спосіб прийняла дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входять зазначені земельні ділянки; право власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки було посвідчено Державними актами на право власності на земельні ділянки, виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінали таких втрачено, - суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

VII. Судові витрати:

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2014 року до дня його ( ОСОБА_2 ) смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,2 га кадастровий номер 4622488900:01:006:0024, що розташована на території Хлиплівської сільської ради (правонаступником якої є Мостиська міська рада), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,82927 га кадастровий номер 4622488900:07:000:0032, що розташована на території Хлиплівської сільської ради (правонаступником якої є Мостиська міська рада), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22.09.2022 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ; місце проживання: с.Хлиплі, Яворівського району, Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 6, Львівської області; код ЄДРПОУ 26307500;

Третя особа: Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Суддя Юрій БІЛОУС

Рішення суду набрало законної сили «

Суддя Юрій БІЛОУС