Рішення

від 20.09.2022 по справі 592/786/22

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/786/22

Провадження №2/592/844/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Ващенка В.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №2» Сумської міської ради про скасування наказу

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить визнати незаконним і скасувати наказ № 381 від 21.12.2021 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що працює лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії №5. Зазначеним наказом її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов`язків згідно посадової інструкції, неналежне ведення обліково-звітної медичної документації. Проте позивачка вважає, що стягнення накладене незаконно адже вона не порушувала своїх обов`язків. Сам наказ не містить відомостей за які діяння на неї накладене стягнення.

Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадженні і призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив у якому повністю заперечував проти позову і просив відмовити. Заперечення мотивовані тим, що 23.11.2021 відносно позивачки надійшла скарга пацієнта. За результатами перевірки було встановлено, що позивачка як лікар не забезпечила ведення обліково-звітної медичної документації, щодо пацієнта. Сама позивачка не визнавала факту порушення. Тому на неї було накладене відповідне стягнення оскаржуваним наказом.

Ухвалою суду від 12.08.2022 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала. У своїх поясненнях визнала, що у неї був пацієнт який мав звернення через короно вірус. Йму був зроблений тест. Потім вона видала на паперовому носії довідку про захворювання. У електронну систему відомості про хворобу не вносила через багату кількість пацієнтів та неадекватну поведінку пацієнта.

Представник відповідача заперечував проти позову з мотивів зазначених у відзиві. Так зазначила, що позивачка як лікар не забезпечила ведення обліково-звітної медичної документації, щодо пацієнта. Зокрема вона не внесла відомості у паперових носіях та електронній системі щодо звернення і лікування пацієнта, на його прохання не внесла відомості про захворювання на короно вірус. Для пацієнта як наслідок не були внесені відомості для отримання відповідного сертифікату у за стосунку «Дія».

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Суд встановив і сторони визнали, що позивачка працює лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії №5 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №2» Сумської міської ради.

01.03.2021 позивачка ознайомлена зі своєю посадовою інструкцією лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії №5 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Сумської міської ради.

Згідно посадової інструкції лікар має:

П. 2.2. Надавати кваліфіковану, в тому числі невідкладну, медичну допомогу відповідно до режиму роботи в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальності «загальна практика - сімейна медицина» в умовах амбулаторії, а за місцем і проживання пацієнтів - за попереднім узгодженням.

П. 2.9. Вести облікову-звітну медичну документацію.

П. 5.25. Лікар повинен знати правила оформлення медичної документації.

23.11.2021 на адресу підприємства надійшла письмова скарга ОСОБА_3 щодо відмови внесення даних про хворобу пацієнта до електронної системи охорони здоров`я сімейним лікарем амбулаторії №5 ОСОБА_1 .

Наказом від 13.12.2021 № 369 з метою з`ясування обставин справи та визначення вини лікаря створено комісію, якою проведено службове розслідування по фактам, викладеним у скарзі.

Комісією при вивченні та аналізі медичної документації з`ясовано та складено довідку про наступне. 25.10.2021 пацієнт ОСОБА_4 (названий у матеріалах перевірки «громадянин С»), звернувся до ОСОБА_1 за результатами ПЛР тесту, який ще не був готовий. 27.10.2021 вона у телефонному режимі повідомила пацієнта про позитивний результат тесту. 05.11.2021 вона видала пацієнту форму 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» у паперовому вигляді. 15.11.2021 пацієнт у телефонному режимі звернувся до лікаря ОСОБА_1 внести відповідні відомості у електронну систему, щоб у нього в за стосунку «дія» з`явися сертифікат про одужання. Однак лікар ОСОБА_1 відмовила.

Сімейним лікарем ОСОБА_1 не організовано щодення медико-санітарне спостереження за допомогою засобів телекомунікації «телефон) згідно додатку №5 до стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» з урахуванням Заходів з профілактики та інфекційного контролю пацієнту, який підлягає визначенню випадку COVID- 19 згідно вимог наказу МОЗ України від 28.03.2020 №722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» зі змінами та доповненнями, також порушено Порядок ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затверджений наказом МОЗ України від 28.02.2020 №587, та приписи посадової інструкції, а саме, п. 2.2.-надання медичної допомоги відповідно до режиму роботи в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальності «загальна практика - сімейна медицина» в умовах амбулаторії, п.2.9 - ведення обліково-звітної медичної документації, п. 5.21 - лікар повинен знати правила оформлення медичної документації (копія матеріалів службового розслідування в додатках).

У своїх поясненнях ОСОБА_1 , що надані під час перевірки, визнала факт звернення зазначеного пацієнта та підтвердила, що не вела на нього документацію, щодо його звернень у письмовому та електронному вигляді. Визнала, що надала лише письмовий висновок і не внесла відомості про хворобу у електронну систему на прохання пацієнта.

Завідувачка амбулаторії №5 ОСОБА_5 в письмових поясненнях повідомила, що пацієнт С звернувся до неї з приводу скарги на сімейного лікаря ОСОБА_1 , щодо відмови у внесенні до електронної медичної картки даних про результат тесту та встановлений діагноз. Завідуючою особисто внесені необхідні відомості до електронної картки пацієнта.

Згідно Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затверджений наказом МОЗ України від 28.02.2020 №587, кожний епізод медичної допомоги - випадок взаємодії пацієнта з суб`єктом господарювання, починаючи з першого звернення до медичного працівника цього суб`єкта господарювання та до останнього звернення у зв`язку з однією причиною для отримання медичних послуг, має бути внесений до електронної системи.

З обставин встановленого вбачається, і це визнали сторони технічна можливість для внесення відповідних відомостей до електронної системи у позивачки була.

З встановленого вбачається, що спірні правовідносини між сторонами є трудовими та врегульовані ст.ст. 139, 147-149 КЗпП України.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана. Згідно ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом з цим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України. Відповідно до положень статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник зобов`язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Тобто законодавець чітко визначив, що всі дії щодо процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, законом роботодавця зобов`язано провести до його застосування. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ураховуючи наведене вбачається, що позивачка навмисно порушила свої посадові обов`язки щодо ведення обліково-звітної документації щодо пацієнта, за що на неї було накладене дисциплінарне стягнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачене наведеними нормами закону. У відповідача були усі приводи і підстави для притягнення позивачки до відповідальності. Окрім того відповідач дотримався порядку накладення стягнення.

На підставі зазначеного суд вважає, що заявлений позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №2» Сумської міської ради (місцезнаходження м.Суми вул. Привокзальна, 3-А, код ЄДРПОУ 42204729) про скасування наказу.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 23.09.2022.

Суддя В.Г. Костенко