Ухвала

від 17.09.2022 по справі 761/19254/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19254/22

Провадження № 1-кс/761/10763/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Торохтій Я.В., прокурора Саніна О.П., захисників Златі Н.С., Лапшина М.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Коробкіна А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 220 000 000 002 08 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Дунай-Транзитсервіс» зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Коробкіна А.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 17.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст.369-2 КК України, а саме: в одержанні неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави: службових осіб ДП «Ренійський морський торговий порт», адміністрації морських портів України, та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, пов`язаних з контролем, перевіркою, оформленням під час експорту сільськогосподарської продукції, поєднане з вимаганням.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі не меншому ніж 15 000 000 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник та підозрюваний заперечували проти застосування такого заходу як тримання під вартою, просили застосувати відносно підозрюваного інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, вважаючи клопотання слідчого не обґрунтованим.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що не має наміру переховувався від органу досудового розслідування.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

16.09.2022 ОСОБА_1 було затримано у порядку ст..208 КПК України.

Наступного дня, 17.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.3 ст.369-2 КК України.

З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду та іншими матеріалами. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_1 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.

Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 хоча і є раніше не судимою особою, одружений, працює, разом з тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна.

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного ОСОБА_1 перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, наявність постійного місця проживання, обставини вчинення злочину, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо зазначення слідчим у клопотанні конкретного розміру застави, який вимагається в призначенні підозрюваному, то слід відмітити, що у відповідності до принципу законності, обумовленому ст.9 КПК України то під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, окрім того, вказані особи повинні діяти у межах наданих повноважень.

У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного. Таким чином, конкретна вказівка на розмір застави у клопотанні з яким звертається слідчий та в наступному погоджується прокурором суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Окрім того, законодавець, передбачаючи такий вид запобіжного заходу як заставу, метою його застосування визначає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, що передбачено ст. 182 КПК України. У будь-якому разі розмір застави має бути співмірним та розумним, та не бути важелем або чинником, який унеможливлює з моменту визначення розміру застави його внесення підозрюваним. Не дотримання зазначених положень може стати суттєвим порушенням норм кримінального процесуального закону, і як наслідок прав та свобод громадян, що неодноразово підтверджувалось численними рішеннями Європейського суду з прав людини, які є часткою національного законодавства.

З урахуванням наведеного слідчим суддею не приймаються до уваги клопотання слідчого щодо конкретного визначення розміру застави, який визначається ними поза розумним розміром.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а тому вважає за доцільне та співмірним визначити підозрюваному заставу в розмірі, що становить 1 500 000 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Коробкіна А.О. - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваногоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою визначити до 14.11.2022 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 1 500 000 ( один мільйон п`ятсот тисяч) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу влади закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;

- носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2022.

Слідчий суддя