Рішення
від 18.09.2022 по справі 903/365/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2022 року Справа № 903/365/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Плейтух О.В., розглянувши справу №903/365/22

за позовом: Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області, смт. Ратне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані", Ковельський р-н., с. Самари

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.03.2018 та повернення земельної ділянки площею 15 га.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бородчук Оксана Василівна, посвідчення №059370;

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

Встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" в якому просить:

1) розірвати договір оренди землі від 21.03.2018 укладеного між ГУ Держгеокадастру у волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" з кадастровим номером 0724281000:06:000:0021 площею 15 га.;

2)зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" повернути Ратнівській селищній раді земельну ділянку площею 15 га з кадастровим номером 0724281000:06:000:0021, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області та була передана в оренду згідно договору від 21.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 21.03.2018, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 01.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 25.07.2022.

Ухвалою суду від 25.07.2022 відкладено підготовче засідання на 02.08.2022.

Ухвалою суду від 02.08.2022 відкладено підготовче засідання та здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду від 15.08.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2022.

Ухвалою суду від 05.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 19.09.2022.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 01.06.2022 про відкриття провадження у справі, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (44113, Волинська обл., Ковельський р-н., с. Самари, вул. Соборна, 26) повернута з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою " та ухвали суду від 25.07.2022 про відкладення підготовчого засідання, від 15.08.2022 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, від 05.09.2022 про відкладення розгляд справи по суті, були направлені на електронну адресу відповідача: nevm25@ukr.net.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" (44113, Волинська обл., Ковельський р-н., с. Самари, вул. Соборна, 26), отже суд направив ухвали за місцем державної реєстрації останнього, однак останній не прибув в дане судове засідання та не виконав вимоги ухвал суду.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що позов підтримує в повному об`ємі та просить суд його задоволити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

21.03.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області в особі першого заступника начальника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" укладено договір оренди земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15 га.

Відповідно до п. 1.1 договору визначено, що орендодавець на підставі протоколу проведення електронних земельних торгів від 21.03.2018 надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0724281000:06:000:0021, яка розташована за межами населених пунктів на території Височненської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони погодились, що нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 108610, 57 гривень, яка підлягає щорічній індексації.

Згідно п. п. 4.1-4.6 договору визначено, що орендар не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди сплачує річну орендну плату за перший рік користування земельною ділянкою згідно з протоколом проведення електронних земельних торгів від 21.03.2018 в сумі 8684,41 грн без гарантійного внеску, який становить 434,44 грн, на розрахунковий рахунок 33219812700325 в ГУ ДКСУ у Волинській області МФО803014 код ЄДРПОУ 37821937 (отримувач управління казначейства у Ратнівському районі Волинської області (с. Височне) код платежу 18010600.

Орендна плата на наступні роки сплачується орендарем відповідно до податкового кодексу України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р управління казначейства у Ратнівському районі Волинської області у розмірі 83,96 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (розмір орендної плати визначений за результатами проведення електронних земельних торгів) з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі тимчасового не використання земельної ділянки, а також у випадку, зазначеному п.8.4.3. цього договору.

Орендна плата вноситься орендарем у строки, визначені Податковим кодексом України, у розмірі, встановленому п. 4.2. Договору.

Після укладення договору орендодавцем фактично передано об`єкт оренди у користування Орендарю.

Відомості про укладення договору внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про інше речове право: 25577375.

Таким чином, на підставі договору оренди землі між позивачем та відповідачем виникли орендні правовідносини.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №32-ОТГ від 10.12.2020 за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2341,5525 гектари передано у комунальну власність Ратнівської територіальної громади (а.с. 37).

Згідно з п.40 акту приймання-передачі від 10.12.2020 Ратнівській територіальній громаді передано земельну ділянку, кадастровий номер 0724281000:06:000:0021, площею 15,0000 га, якою на правах оренди користується ТзОВ "Агрофілд Компані" (а.с. 37-46).

26.05.2021 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 42267400.

Орендодавець виконав покладені на нього зобов`язання згідно з договором оренди та передав в оренду земельну ділянку відповідачу по справі, проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати орендних платежів належним чином не виконував, оскільки впродовж тривалого часу не сплачував орендну плату.

У листі №293/01-44/2-22 від 13.04.2022 Ратнівська селищна рада повідомила, що заборгованість відповідача за оренду земельної ділянки, кадастровий номер 0724281000:06:000:0021, площею 15 га станом на 01.04.2022 становить 26 053,20 грн., з них: - квітень-грудень 2019 року у сумі 6513,3 грн з розрахунку квітень 2019- 723,7 грн; травень 2019- 723,7 грн, червень 2019- 723,7 грн; липень 2019- 723,7 грн, серпень 2019- 723,7 грн, вересень 2019- 723,7 грн, жовтень2019- 723,7 грн, листопад 2019- 723,7 грн, грудень 2019- 723,7 грн;

- січень-грудень 2020 року у сумі 8684,4 грн, з розрахунку січень 2020- 723,7 грн, лютий 2020- 723,7 грн, березень 2020- 723,7 грн, квітень 2020- 723,7 грн; травень 2020- 723,7 грн, червень 2020- 723,7 грн; липень 2020- 723,7 грн, серпень 2020- 723,7 грн, вересень 2020- 723,7 грн, жовтень 2020- 723,7 грн, листопад 2020- 723,7 грн, грудень 2020- 723,7 грн;

- січень-грудень 2021 року у сумі 8684,4 грн, з розрахунку січень 2021- 723,7 грн, лютий 2021- 723,7 грн, березень 2021- 723,7 грн, квітень 2021- 723,7 грн; травень 2021- 723,7 грн, червень 2021- 723,7 грн; липень 2021- 723,7 грн, серпень 2021- 723,7 грн, вересень 2021- 723,7 грн, жовтень 2021- 723,7 грн, листопад 2021- 723,7 грн, грудень 2021- 723,7 грн;

- січень-березень 2022 року у сумі 2171,1 грн, з розрахунку січень 2022- 723,7 грн, лютий 2022- 723,7 грн, березень 2022- 723,7 грн.

Про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів свідчать також копії листів Головного управління ДПС у Волинській області №12399/5/03-20-04-01-05 від 18.11.2021, №1883/5/03-20-04-01-05 від 20.04.2022 (а.с. 17-21).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/13074/21 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Волинській області та стягнуто із ТзОВ "Агрофілд Компані" 471132,34 грн. податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 ЦК України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і не належне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Несплата відповідачем у встановлені строки орендної плати згідно з умовами договору за користування земельною ділянкою площею 15 га за період з квітня 2019 року по березень 2022 року є систематичною несплатою.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 підтвердила правову позицію, висловлену Верховним Судом України від 11.10.2017, про те, що до правовідносин щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають застосуванню також приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Пунктами 2.20., 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов договору оренди землі від 21.03.2018 земельна ділянка площею 15 га передана відповідачу в строкове платне користування, проте орендна плата в порушення умов договору не сплачувалась з квітня 2019 року по березень 2022 року, відповідач допустив істотні порушення умов договору, що відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин вимога керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради, Ковельського району, Волинської області про розірвання договору оренди землі від 21.03.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані", підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 8.4.13. договору оренди землі від 21.03.2018 року передбачено обов`язок орендаря після закінчення строку договору повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані в порядку, встановленому договором.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути Ратнівській селищній раді, Ковельського району, Волинської області земельну ділянку площею 45 га, кадастровий номер 0724281000:06:000:0021, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (Р.\У. V. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.0Р2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Ратнівська селищна рада Ковельського району Волинської області, як орендодавець, упродовж тривалого періоду часу з дати виникнення заборгованості не вживала достатніх заходів щодо захисту порушених інтересів держави, спрямованих на припинення права користування земельною ділянкою орендарем, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Як вбачається з листа Ратнівської селищної ради Волинської області №1130/01-44 від 18.11.2021 (а.с. 21), Ратнівська селищна рада за захистом порушених інтересів сільської ради, пов`язаних з невиконанням ТзОВ "Агрофілд Компані" умов договорів оренди землі, до суду не зверталась і звертатись не буде.

Предмет спору - вимога про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки становить суспільний інтерес, оскільки відповідач був зобов`язаний щомісячно сплачувати за користування землею, проте з квітня 2019 року по березень 2022 року він не сплачує орендної плати. Це призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування земельною ділянкою та позбавляє можливості її подальшої передачі платоспроможному, добросовісному орендарю.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування земельною ділянкою комунальної форми власності та належної оплати за таке користування у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 02.10.2018 №4/166 "б".

На підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою було повідомлено Ратнівську селищну раду про намір здійснення прокурором із вказаних підстав представництва в суді її законних інтересів шляхом пред`явлення позову до суду про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, що підтверджується копією листа №52/2-448 вих.-22 від 24.05.2022.

Оскільки земельна ділянка знаходиться на території Ратнівської селищної ради, Ковельського району, Волинської області то, враховуючи приписи ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, справа належить до юрисдикції Господарського суду Волинської області.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір оренди землі від 21.03.2018 укладеного між ГУ Держгеокадастру у волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" з кадастровим номером 0724281000:06:000:0021 площею 15 га .

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" (44113, Волинська область, Ковельський район, с. Самари, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 41481916) повернути Ратнівській селищній раді, Ковельського району, Волинської області (44101, Волинська область, Ковельський район, смт. Ратне, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 04334695) земельну ділянку площею 15 га з кадастровим номером 0724281000:06:000:0021, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області та була передана в оренду згідно договору від 21.03.2018.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" (44113, Волинська область, Ковельський район, с. Самари, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 41481916) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 4 962 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

22.09.2022

Суддя В. М. Дем`як

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення18.09.2022
Оприлюднено26.09.2022
Номер документу106398156
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —903/365/22

Судовий наказ від 21.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Судовий наказ від 21.10.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Рішення від 18.09.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 04.09.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 14.08.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 01.08.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

Ухвала від 31.05.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем`як Валентина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні