Рішення

від 21.09.2022 по справі 903/357/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2022 року справа №903/357/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності представників учасників судового процесу:

від ТОВ "Ріал Істейт": Гриценко Д.В. - адвокат (довіреність від 01.04.2021р. №01/04/21-Д)

участь представника ТОВ "Ріал Істейт" у судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції згідно протокольної ухвали суду від 01.09.2022р.

від ОСББ "Оселя 18А": Андрусяк І.В. - адвокат (ордер серія АС №1043913 від 01.09.2022р.)

в судовому засіданні взяла участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури: Костюк Н.В. (службове посвідчення №065570 від 23.10.2021р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідача 1: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя 18А", м. Луцьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт", м. Дніпро

про стягнення 182 510,53 грн.

встановив:

30 травня 2022 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла та була зареєстрована подана в інтересах держави в особі Луцької міської ради позовна заява заступника керівника Волинської обласної прокуратури про стягнення на користь органу місцевого самоврядування з відповідачів загальної суми 349 464,15 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування у період з 01.09.2020р. по 30.04.2022р. земельною ділянкою комунальної власності у м. Луцьку по вул. Конякіна, 18А, площею 0,5863 га з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, зокрема, з ТОВ "КВП "Волинькультторг" 34 272,88 грн., з ОСББ "Оселя 18А" 50 306,63 грн., з ТОВ "Ріал Істейт" 132 203,90 грн., з ТОВ "Істейт Компані" 43 988,49 грн., з підприємця Ковальчук О.С. 88 692,25 грн. (суми недоотриманих позивачем коштів місцевого бюджету були обраховані для кожного з відповідачів з врахуванням та в межах часток земельної ділянки, яку кожен із них використовує).

Ухвалою від 06.06.2021р., поруч з іншим, було підтверджено підстави представництва заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради за відповідною позовною заявою, прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 04.07.2022р., запропоновано сторонам/учасникам судового процесу вчинити ряд дій.

Постановленою за результатами проведеного 04.07.2022р. у справі за участю прокурора, представника позивача та представника підприємця Ковальчук О.С. підготовчого судового засідання (відображена в протоколі засідання суду) ухвалою, з огляду на клопотання представника підприємця Ковальчук О.С., можливе мирне врегулювання спору між сторонами, судом було відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 25.07.2022р. Про процесуальні дії, вчинені в підготовчому судовому засіданні 04.07.2022р., ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані" було повідомлено ухвалою від 04.07.2022р.

Постановленою за результатами проведеного 25.07.2022р. у справі за участю прокурора та представника підприємця Ковальчук О.С. підготовчого судового засідання (відображена в протоколі засідання суду) ухвалою, з огляду на заяву ТОВ "Істейт Компані", можливе мирне врегулювання між сторонами господарського спору, судом було:

- продовжено (за ініціативою суду) строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів до 04.09.2022р. та відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 04.08.2022р.;

- продовжено ОСББ "Оселя 18А" строк, а також встановлено відповідачу 2 строк для подання відзиву на позовну заяву.

Про процесуальні дії, вчинені в підготовчому засіданні 25.07.2022р., Луцьку міську раду, ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані" було повідомлено ухвалою від 25.07.2022р.

03.08.2022р. до суду від ОСББ "Оселя 18А" надійшов відзив від 01.08.2022р. на позовну заяву.

Постановленою за результатами проведеного 04.08.2022р. за участю прокурора та представника позивача підготовчого судового засідання (відображена в протоколі засідання суду) ухвалою, з огляду на заяву ТОВ "Ріал Істейт", засвідчену представником Луцької міської ради обставину можливого мирного врегулювання між сторонами господарського спору, судом було відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 01.09.2022р., встановлено ТОВ "Ріал Істейт" строк для подання відзиву на позовну заяву. Про процесуальні дії, вчинені судом в підготовчому засіданні 04.08.2022р., ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані" було повідомлено ухвалою від 04.08.2022р.

23 серпня 2022 року до суду надійшла письмова заява Луцької міської ради від 22.08.2022р. про затвердження укладеної із ТОВ "КВП "Волинькультторг" у справі мирової угоди від 03.08.2022р., закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст.ст. 192, 193, 231 ГПК України.

23 серпня 2022 року до суду надійшла письмова заява Луцької міської ради від 22.08.2022р. про затвердження укладеної із ТОВ "Істейт Компані"у справі мирової угоди від 04.08.2022р., закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст.ст. 192, 193, 231 ГПК України.

23 серпня 2022 року до суду надійшла письмова заява Луцької міської ради від 22.08.2022р. про затвердження укладеної з підприємцем Ковальчук О.С. у справі мирової угоди від 12.08.2022р., закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст.ст. 192, 193, 231 ГПК України.

01 вересня 2022 року судом було зареєстровані додаткові письмові пояснення представника ОСББ "Оселя 18А" за підписом адвоката Андрусяка І.В.

Ухвалою від 01.09.2022р., поруч з іншим, було:

- затверджено мирову угоду від 03.08.2022р., укладену між Луцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробниче підприємство "Волинькультторг";

- провадження у справі за позовом до ТОВ "КВП "Волинькультторг" про стягнення 34 272,88 грн. закрито;

- затверджено мирову угоду від 04.08.2022р., укладену між Луцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейт Компані";

- провадження у справі за позовом до ТОВ "Істейт Компані" про стягнення 43 988,49 грн. закрито;

- затверджено мирову угоду від 12.08.2022р., укладену між Луцькою міською радою та підприємцем Ковальчук Оленою Сергіївною;

- провадження у справі за позовом до підприємця Ковальчук О.С. про стягнення 88 692,25 грн. закрито;

- вирішено питання розподілу судових витрат, понесених прокурором у справі в цих частинах.

- постановлено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням пред`явлених Заступником керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради позовних вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя 18А" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" про стягнення відповідно 50 306,63 грн. та 132 203,90 грн. (всього 182 510,53 грн.) із залишковою сумою судового збору 2 737,66 грн.;

- підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2022р.

21 вересня 2022 року судом було зареєстровано клопотання Луцької міської ради від 21.09.2022р. про здійснення розгляду справи по суті за відсутності представника позивача.

Присутній в судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Ріал Істейт" щодо пред`явлених позовних вимог на суму 132 203,90 грн. заперечень не висловив, засвідчив, що товариством на даний час здійснюється перевірка як обгрунтованості, так і розміру позовних вимог. Зауважив, що у випадку погодження уповноваженими особами відповідача пред`явленої вимоги, котре може відбутися до 15.10.2022р., грошові кошти будуть сплачені товариством самостійно.

Присутній в судовому засіданні представник ОСББ "Оселя 18А", з посиланнями на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, позовні вимоги заперечив, засвідчивши, що ОСББ "Оселя 18А" зареєстроване в якості юридичної особи 15.01.2021р. Отже, нарахування сум безпідставно збережених коштів мало б проводитись саме з 15.01.2021р. по 30.03.2022р. виходячи із встановленої Луцькою міською радою розміру ставки земельного податку 0,1 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а також зауваживши, що розмір безпідставно збережених коштів орендної плати, на переконання відповідача, повинен становити 1 215,63 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представників відповідачів, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", підприємець Ковальчук О.С. у м. Луцьку по вул. Конякіна, 18-а використовують земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, площею 0,5863 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутків.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка зареєстрована 15.10.2019р. та з 03.08.2020р. перебуває у комунальній власності.

Рішенням Луцької міської ради від 31.08.2020р. №91/28 "Про припинення Комерційно-виробничому підприємству "Волинькультторг" товариству з обмеженою відповідальністю права постійного користування земельних ділянок на вул. Конякіна, 18-а" було, зокрема, припинено право постійного користування суб`єкта господарювання земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, площею 0,5863 га.

В подальшому за клопотанням ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", Ковальчук О.С. рішенням Луцької міської ради від 30.07.2021р. №15/34 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності на вул. Конякіна 18-а у м. Луцьку (площею 0,5863 га)" було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності на вул. Конякіна, 18-а, у м. Луцьку, у зв`язку з набуттям ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на зазначеній земельній ділянці.

Згідно листа Головного управління ДПС у Волинській області від 28.10.2021р. №11310/5/03-20-04-05-05, наданого на запит Волинської обласної прокуратури від 13.10.2021р. №15-1940вих-21, ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", ОСОБА_1 не декларують та не сплачують обов`язкову плату за земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, площею 0,5863 га.

Луцькою міською радою на вимогу прокуратури складено розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", ОСОБА_1 коштів, як плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.11.2021р. №97-3-0.9-532/237-21, на підставі якого визначено розмір орендної плати, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100 становить 6 989 2823 грн.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2020 рік становить 1,0 (Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.01.2021 №22-28-0.222-171 /2-21).

Відповідно до п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Визначене також знайшло своє відображення у Додатку до рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" з наступними змінами згідно рішень Луцької міської ради №7/9 від 23.03.2011р., №16/7 від 30.11.2011р., №20/90 від 26.01.2012р., №38/60 від 28.02.2013р., №69/39 від 28.01.2015р., №20/27 від 21.03.2017р., яким визначено ставки орендної плати за оренду земель комунальної власності міста Луцька.

Суд констатує, що мінімальний розмір орендної плати за вказану земельну ділянку, нормативну грошову оцінку якої проведено, становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідачів, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.

Для обрахунку розміру втрачених коштів, які повинні були надійти як орендна плата, взято 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць становить 17 473,21 грн. (209 678,47 грн. орендна плата за рік /12). Сума коштів, яку відповідачі безпідставно без достатньої правової підстави зберегли у себе за рахунок власника цієї ділянки і які мали б заплатити за користування нею становить, згідно даних прокурора та позивача 349 464,15 грн. за період з 01.09.2020р. по 30.04.2022р.

Суд зазначає, що земельна ділянка яка розташована в м. Луцьк по вул. Конякіна, 18-а, площею 0,5863 га., з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись, зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідно до положень ст. 80 ЗК України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу статей 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як унормовано ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідачі не були власниками або постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не були суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для них як землекористувачів є орендна плата (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Частина перша ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, виходячи з заявлених прокурором вимог про сплату коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, при вирішенні спору суд враховує також положення статті 79 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча ю одного із цих елементів цивільно-правової відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЦК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2020р. у справі №913/169/18.

Судом встановлено, що згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 15.02.2022р., в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100 площею 0,5863 га утворилось п`ять наступних земельних ділянок:

з кадастровим номером 0710100000:22:025:0113, площею 0,1488 га, яку використовує громадянка ОСОБА_1 ;

з кадастровим номером 0710100000:22:025:0112, площею 0,0575 га, яку використовує ТОВ "КВП "Волинькультторг";

з кадастровим номером 0710100000:22:025:0111, площею 0,2218 га, яку використовує ТОВ "Ріал Істейт";

з кадастровим номером 0710100000:22:025:0110, площею 0,0738 га, яку використовує ТОВ "Істейт Компані";

з кадастровим номером 0710100000:22:025:0109, площею 0, 0844 га, яку використовує ОСББ "Оселя 18А".

Згідно з частинами 1-4, 6, 9-10 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих визначення меж земельних ділянок державної проектами землеустрою щодо впорядкування проектами землеустрою щодо впорядкування потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Суд зазначає, що земельні ділянки, сформовані за результатами поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100 хоч і зареєстровані в Державному земельному кадастрі, проте не є об`єктом цивільних прав оскільки технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності на АДРЕСА_1 площею 0,5863 га, яка розроблена на замовлення відповідачів не затверджена органом місцевого самоврядування, рішення про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цих ділянок не приймались.

Відтак, суд констатує, що земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100 продовжує бути об`єктом цивільних прав доти, поки технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання вказаної земельної ділянки не буде затверджена у встановленому законом порядку органом місцевого самоврядування та не буде зареєстровано право комунальної власності на новостворені земельні ділянки.

Судом встановлено, що земельній ділянці, за користування якою прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), по вул. Конякіна, 18-а, в м. Луцьк площею 0,5863 га., на якій розміщено нерухоме майно відповідачів, присвоєно кадастровий номер 0710100000:22:025:0100, і вона вважається сформованою (є сформованим об`єктом цивільних прав).

Суд засвідчує, що доказів належного оформлення відповідачами права користування земельною ділянкою за період з 01.09.2020р. по 30.04.2022р., зокрема укладення відповідних договорів оренди з Луцькою міською територіальною громадою, від імені якої діє Луцька міська рада та державної реєстрації таких прав, матеріали справи не містять.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ТОВ "КВП "Волинькультторг", ОСББ "Оселя 18А", ТОВ "Ріал Істейт", ТОВ "Істейт Компані", підприємцем Ковальчук О.С. земельною ділянкою площею 0,5863 га, без належного оформлення права користування нею, нарахованих за період з 01.09.2020р. по 30.04.2022р., у розмірі 349 464,15 грн. орендної плати, здійснено прокурором на підставі даних про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки, пропорційно часткам, визначеним ними у технічній документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд засвідчує, що ухвалою від 01.09.2022р. було закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині вимог до ТОВ "КВП "Волинькультторг" (стягнення 34 272,88 грн.), ТОВ "Істейт Компані" (стягнення 43 988,49 грн.) та підприємця Ковальчук О.С. (стягнення 88 692,25 грн.) у зв`язку із укладенням мирових угод між сторонами та затвердження їх судом.

Із визначеного моменту подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням пред`явлених Заступником керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради позовних вимог до ОСББ "Оселя 18А" та ТОВ "Ріал Істейт" про стягнення відповідно 50 306,63 грн. та 132 203,90 грн. (всього 182 510,53 грн.) із залишковою сумою судового збору 2 737,66 грн.

В даному аспекті судом засвідчується, що ТОВ "Ріал Істейт", як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:025:0100, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування землею, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ст. 1212 ЦК України, з врахуванням чого суд вважає, що позовні вимоги прокурора у визначеній частині є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Поруч з цим, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

В даному випадку, суд приймаючи до уваги інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру позовних вимог, позицію останнього, висловлену у підготовчому судовому засіданні стосовно можливого врегулювання спору шляхом погодження із позивачем мирової угоди щодо сплати заявленої до стягнення суми, засвідчення представником відповідача в судовому засіданні про вирішення товариством питання сплати 132 203,90 грн. суми безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності в строк до середини жовтня місяця 2022 року, а також для убезпечення відповідача від можливих подальших негативних наслідків (зупинення діяльності, понесення збитків тощо), суд доходить висновку про можливість встановлення для ТОВ Ріал Істейт" строків для добровільного виконання рішення суду в частині сплати Луцькій міській раді 132 203,90 грн. шляхом відстрочення виконання рішення в цій частині до 31 жовтня 2022 року.

Позовні вимоги прокурора, пред`явлені до ОСББ "Оселя 18А" підлягають до часткового задоволення на суму 1215,63 грн. з огляду, зокрема, на наступне:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ "Оселя 18А" з кодом ЄДРПОУ 44147961, зареєстроване 15.01.2021р. в якості юридичної особи - суб`єкта господарської діяльності за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Суд засвідчує, що чинне законодавство передбачає передачу земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності у власність ОСББ.

Відтак, ОСББ "Оселя 18А" є суб`єктом господарювання, який може отримати земельну ділянку у постійне користування або у власність.

Оренда земельної ділянки не являється єдиноможливим способом законного використання ОСББ "Оселя 18А" земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, та може бути платником земельного податку, а не орендної плати.

Рішенням Луцької міської ради від 10.07.2020р. №86/2 "Про встановлення ставок земельного податку" визначено розмір ставки земельного податку на 2021 рік. Рішенням Луцької міської ради від 23.06.2021р. №13/67 "Про встановлення ставок земельного податку" визначено розмір ставки земельного податку на 2022 рік. Для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків в розмірі 0,1 % нормативної-грошової оцінки земельної ділянки в 2021-2022рр.

Суд, беручи до уваги реальний період використання з 15.01.2021р. по 30.03.2022р. частини земельної ділянки площею 0,5863 га, кадастровий номер 0710100000:22:025:0100, що знаходиться за адресою: вул. Конякіна, 18а, м. Луцьк, її нормативну-грошову оцінку, яка станом на 2021 рік становила 6 989 282,3 грн., частку земельної ділянки, що використовує ОСББ "Оселя 18А", а саме 0,0844 га. та встановлений Луцькою міською радою розмір ставки земельного податку в розмірі 0,1% нормативної-грошової оцінки земельної ділянки, вважає, що розмір безпідставно збережених коштів орендної плати для відповідача повинен становити 1 215,63 грн. та підлягає до стягнення у визначеній сумі на користь позивача.

Відтак, в частині стягнення з ОСББ "Оселя 18А" на користь Луцької міської ради 49 091 грн. безпідставно збережених коштів в позові відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В даному випадку, враховуючи висновок суду про повну підставність позовних вимог прокурора до ТОВ "Ріал Істейт" та доведення даного спору до суду з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі понесла Волинська обласна прокуратура, слід відшкодувати їй у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України в повному об`ємі за рахунок ТОВ "Ріал Істейт" з розрахунку: вимога про стягнення з ТОВ "Ріал Істейт" 132 203,90 грн.*1,5% судового збору = 1 983,06 грн.

Також, враховуючи висновок суду про часткову підставність позовних вимог прокурора до ОСББ "Оселя 18А", суд вважає, що витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі понесла Волинська обласна прокуратура, слід відшкодувати їй у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України пропорційно розміру підставних та задоволених позовних вимог за рахунок ОСББ "Оселя 18А".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя 18А" (м. Луцьк, вул. Конякіна, 18-А, код ЄДРПОУ 44147961) на користь Луцької міської ради (м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 1 215,63 грн. безпідставно збережених коштів.

3. В позові в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя 18А" на користь Луцької міської ради 49 091 грн. безпідставно збережених коштів, відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя 18А" (м. Луцьк, вул. Конякіна, 18-А, код ЄДРПОУ 44147961) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 18,23 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 21-А, код ЄДРПОУ 34918876) на користь Луцької міської ради (м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 132 203,90 грн. безпідставно збережених коштів.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 21-А, код ЄДРПОУ 34918876) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 1983,06 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

7. Виконання пункту 5 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 31 жовтня 2022 року.

8. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 23.09.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

рішення направити:

- Волинській обласній прокуратурі (infocourt@pvo.gov.ua; office@pvo.gov.ua; office_pvo@pvo.gov.ua);

- Луцькій міській раді (office@lutskrada.gov.ua);

- ТОВ "Ріал Істейт" (den.mywork@gmail.com);

- представнику ОСББ "Оселя 18А", адвокату Андрусяку І.В. (andrusiak.lawyer@gmail.com; jeekinsboy@gmail.com).