ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/159/22
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Каплі Є.В., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради про визнання недійсним одностороннього розірвання договору та зобов`язання вчинити дії
За участю представників сторін:
від позивача: Хімін І.С. (ордер від 13.09.2022 ВК № 1053318);
від відповідача: Пелюк С.С. (ордер від 07.02.2022 № 1199043)
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (відповідач) та просить суд:
- визнати недійсним одностороннє розірвання договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22, укладеного між ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА та Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради,
- зобов`язати Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради не чинити перешкоди ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» у виконанні договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 №22.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (підрядник) та Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради (замовник) договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020. Проте, відповідач порушуючи права позивача, підписав зі своєї сторони додаткові угоди про розірвання Договору, лист-повідомлення для позивача, який позивач не отримував, і на підставі цих документів намагався вчинити нові закупівлі з іншими кандидатами на виконання робіт, а також чинить перешкоди щодо виконання позивачем умов договору, що полягають у несвоєчасному підписанні Актів виконаних робіт, не здійсненні оплат, недопуску позивача на будівельний майданчик та вчинення інших незаконних дій.
Ухвалою від 13.01.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» без руху, у зв`язку з недотриманням п. п. 5, 8, 9 ч. 3 та ст. ст. 162, 164, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
31.01.2022 через канцелярію суду супровідним листом від ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» на виконання вимог ухвали від 13.01.2022 надійшла позовна заява у новій редакції з додатками.
Господарський суд Київської області ухвалою від 07.02.2022, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Призначив справу до підготовчого засідання у порядку загального позовного провадження на 01.03.2022 об 14:40.
Судове засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулось, у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України.
Ухвалою від 18.05.2022 підготовче засідання призначено на 05.07.2022 о 14:20 та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 08.06.2022 включно.
09.06.2022 на адресу суду від Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив доводи й аргументи, наведені в позовній заяві, вказуючи при цьому на порушення позивачем умов Договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 в частині своєчасного виконання робіт.
05.07.2022 протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 19.07.2022.
19.07.2022 протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.08.2022.
02.08.2022 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні на 13.09.2022 на 15:40.
Представник позивача, посилаючись на обставини зазначені у позові та докази надані під час розгляду справи, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
13.09.2022 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28.05.2020 року між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» (Підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 22, відповідно до умов якого, Підрядник зобов`язується на свій ризик по завданню Замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи по об`єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 Будівництво будівель, а Замовник зобов`язується надати Підряднику затверджену проектну та дозвільну документацію, прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору.
Відповідно до умов п. 4.1. Договору, загальний термін виконання робіт Підрядником за цим Договором, передбачено план-графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною даного Договору.
Проведення розрахунків за виконані будівельні роботи на Об`єкті здійснюється в наступному порядку:
Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт в паперовому вигляді та електронному програмному комплексі АВК-5 (типова форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін на протязі 10-ти календарних днів з моменту підписання довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), при наявності фінансування. (п. 5.2.1. Договору).
29 жовтня 2021 року між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ЗАБУДОВА» підписано Додаткову угоду № 10 до Договору № 22 про закупівлю робіт від 28.05.2020, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 12.1. Договору в наступній редакції: «Цей Договір набуває законної сили з моменту підписання його Сторонами і діє до « 01 грудня 2021 року, що є кінцевою датою до якої Підрядник зобов`язується виконати всі роботи за даним Договором, а в частині розрахунків даний Договір діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань.»
Крім того сторонами викладено п. 6.8.4. Договору у наступній редакції: «Замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника (цінний лист з описом вкладення) за 10 календарних днів до дати розірвання, у разі якщо:
-Підрядник не розпочав будівництво об`єкту протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів з дати передачі Замовником будівельного майданчику та проектної документації, що підтверджується актом, складеним уповноваженим представником Замовника.
-Підрядник більш ніж на 7 (сім) календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного в п. 12.1. Договору.
-Підрядник порушив будівельні норми і правила, стандарти, вимоги, проектно-кошторисної документації при будівництві об`єкта, та не усунув їх протягом 10 (десяти) календарних днів з дня їх виявлення Замовником.
Відповідно до п. 13.9 Договору (в редакції додаткової угоди Додаткової угоди № 10 від 29.10.2020), договір вважається розірваним у односторонньому порядку через 10 (десять) днів з моменту відправлення Замовником на адресу Підрядника повідомлення за умови настання обставин визначених п. 6.8.4 Договору.
За твердженнями позивача, Договір виконувався ним належним чином, втім починаючи з листопада 2021 року відповідач перешкоджав доступу на об`єкт будівництва працівників ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» та виконанню умов договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22.
Як зазначив позивач, офіційного листа від замовника будівництва - відповідача, про розірвання договору №22 від 28.05.2020 в односторонньому порядку на адресу ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» не надходило.
Позивач ознайомився з додатковою угодою №11 до договору №22 від 28.05.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку та листом відповідача про розірвання договору в електронній системі публічних закупівель «Прозорро», де Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради було розпочато процедуру закупівлі робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування) ДК 021:2015 - 45210000-2 - Будівництво будівель» (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-12-08-009530-a закупівля на prozorro.gov.ua) на загальну суму 3 918 224,45 грн з ПДВ.
Оскільки, позивач вважає, що одностороння відмова відповідача від Договору №22 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 188 Господарського кодексу України, та умовам Договору і є протиправною та безпідставною, останній звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За змістом наведених положень закону, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і в разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо в договорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду № 727/898/19 від 08.09.2021, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду 1/9 910/11397/18 від 08.10.2020.
За матеріалами справи судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері будівництва на підставі укладеного між ними договору на закупівлю робіт (відносини, що випливають з договору будівельного підряду).
За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 Цивільного кодексу України).
Статтею 849 Цивільного кодексу України визначені підстави відмови замовника від договору підряду, а саме, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 цієї статті).
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору через призму вищенаведених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що останні, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення його дії, що, у свою чергу, не суперечить вимогам ст. ст. 6, 525, 598, 627, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, листом від 17.11.2021 №03-08/583 відповідач повідомив позивача про розірвання договору № 22 на підставі п.6.8.4 договору. Зазначений лист був відправлений на адресу позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладання у цінний лист, накладної та фіскального чеку від 17.11.2021.
Разом з тим, у разі, коли Законом або умовами Договору передбачено право сторони на односторонню відмову від нього, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови в межах, встановлених нормами законодавства чи умовами договору.
Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору в односторонньому порядку на тій чи іншій підставі, має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку виходити із встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 08.10.2020 року у справі № 910/11397/18.
Повідомлення від 17.11.2021 № 03-08/583 містить посилання на п. 6.8.4. Договору, як на підставу для одностороннього розірвання договору, а саме: порушення Підрядником більш, ніж на 7 (сім) календарних днів строку завершення виконання будь-якого етапу, визначеного п. 12.1 Договору.
Порушення Підрядником більш, ніж на 7 (сім) календарних днів строку завершення виконання окремих етапів робіт підтверджується Актом щодо своєчасності виконання робіт на Об`єкті від 15.11.2021 № 1, в якому зафіксовано відставання з вини Підрядника від строків виконання робіт на Об`єкті по наступним видам робіт:
-опалення не в повному обсязі - відставання на 12 календарних днів;
-водопостачання, каналізація, вентиляція, електрика, стеля Амстронг, стеля ГКЛ, коробка ГКЛ, навіси, огородження території, пожсигналізація, СДКГ, протидимний захист, огородження сх.маршів - відставання на 12 календарних днів;
-облицювання балконів, входів - відставання на 3 календарних дні;
-оздоблення цоколю, водостічна система, майданчик гумове покриття - відставання на 8 календарних дні;
- асфальтне покриття + відновлення - відставання на 9 календарних дні.
Представник ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» відмовився від підписання Акту щодо своєчасності виконання робіт на Об`єкті від 15.11.2021 № 1, у зв`язку з чим було складено Акт №3 від 15.11.2021 про відмову від підписання Акту щодо своєчасності виконання робіт на Об`єкті від 15.11.2021 № 1.
Вищевказані акти були направлені на адресу позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладання у цінний лист, накладної та фіскального чеку від 16.11.2021.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Позивачем в ході розгляду справи не було спростовано факту порушень, вказаних в Акті щодо своєчасності виконання робіт на Об`єкті від 15.11.2021 № 1, що свідчить про наявність у відповідача підстав для односторонньої відмови від Договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22 на підставі пункту 6.8.4. договору.
Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним одностороннього розірвання договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22, укладеного між ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА та Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради не підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог про зобов`язання Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради не чинити перешкоди ТОВ «УКРБУД ЗАБУДОВА» у виконанні договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 №22 суд дійшов висновку про відмову в їх задоволені, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Враховуючи те, що договір про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22 було розірвано у зв`язку з відмовою Замовника, що передбачає припинення правовідносин сторін за цим договором, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у виконанні договору.
За вказаних обставин, в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
З огляду на те, що суд визнав позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст складено 23.09.2022
Суддя В.М. Антонова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2022 |
Оприлюднено | 26.09.2022 |
Номер документу | 106398776 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні