Рішення

від 13.09.2022 по справі 914/668/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022 Справа № 914/668/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Куцик І.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн, м. Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 305 933,09 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн про стягнення заборгованості в розмірі 305 933,11 грн.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.04.2022 р. позовну заяву Львівської міської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн про стягнення заборгованості в розмірі 305 933,11 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

28.04.2022 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2022 р. про залишення позовної заяви без руху, подано на адресу суду заяву з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області за вх. № 8683/22 від 28.04.2022 р.

У резолютивній частині позовної заяви за вх. № 750 від 11.04.2022 р., позивач просив суд залучити до участі у справі № 914/668/22 Головне управління ДПС у Львівській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Крім того, позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 8683/22 від 28.04.2022 р. обґрунтувано підстави залучення Головного управління ДПС у Львівській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.06.2022 р. та постановлено залучити до участі у справі № 914/668/22 Головне управління ДПС у Львівській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/668/22 на тридцять днів за клопотанням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача із підстав, викладених в ньому.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 р. підготовче засідання призначено на 06.07.2022 р.

06.07.2022 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 14333/22, відповідно до якого третя особа просить суд позовні вимоги Львівської міської ради до ТзОВ Глобал Лоджістік Юкрейн задоволити повністю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 27.07.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/668/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.09.2022 р.

14.09.2022 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

14.09.2022 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 19027/22, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи 14.09.2022 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю представника позивача.

Враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи № 914/668/22 для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника позивача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні. Враховуючи те, що явка представника позивача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті із підстав, зазначених представником позивача у клопотанні. Відтак, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 19027/22 від 14.09.2022 р.

14.09.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 02.05.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

14.09.2022 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 14.09.2022 р. не здійснюється.

Рух справи та причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29, офіс 24. Також ухвали суду направлялись на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн - пр.Маяковського,17 "А" кв.23, м. Київ, 02225. Проте поштові конверти повертались на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» і містяться такі в матеріалах справи.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що учасники справи повідомлені судом належним чином про день, час і місце розгляду справи, беручи до уваги те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/668/22.

В судовому засіданні 14.09.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

У позовній заяві позивач позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Позивача 285 969,82 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з 01.02.2019 р. 01.01.2022 р. за Договором оренди землі від 29.08.2014р., який зареєстрований у Львівській міській раді 29.08.2014 року, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-2742 вчинено запис. У подальшому 20.07.2015 року до договору оренди земельної ділянки № С-2742 були внесені зміни шляхом укладення змін до договору, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис № С-4056.

Як зазначає позивач, відповідачу було надіслано Лист управління земельних ресурсів ДМ ЛМР від 22.04.2021 року № 2403-вих-33388 про наявність заборгованості з орендної плати та необхідність її погашення. Проте, орендарем такий лист був проігнорований. В подальшому, відповідачу було скеровано претензію Департаменту містобудування ЛМР від 24.05.2021 року № 2403-вих-42736 про сплату заборгованості за договором. Проте, вимоги претензії відповідач не виконав.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 10 108,53 грн. втрат від інфляції за період лютий 2019 року-грудень 2021 року, 7 107,22 грн. 3% річних за період з 01.02.2019 р. до 31.12.2021 р., 2 747,52 грн. пені за порушення порядку та строку сплати орендної плати за Договором. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 02.05.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29, офіс 24. Також ухвали суду направлялись на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн - пр.Маяковського,17 "А" кв.23, м. Київ, 02225. Проте поштові конверти повертались на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» і містяться такі в матеріалах справи.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Крім того, ухвалами суду явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Позиція третьої особи.

У поданому на адресу суду відзиві на позовну заяву за вх. № 14333/22 від 06.07.2022 р., третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача зазначає про те, що всупереч п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, ТзОВ Глобал Лоджістік Юкрейн не подавало податкову звітність по платі за землю та не сплачувало орендної плати за вищевказану земельну ділянку з моменту укладення договору оренди землі.

Як зазначає третя особа, відповідачем з 2014 року не подавалось податкової декларації з плати за землю.

За договором оренди землі відповідачу нараховано в якості суми орендної плати за 2019 рік 92 519,65 грн., за 2020 рік 92 519,65 грн., за 2021 рік - 100 930,52 грн. Відповідно до п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. На підставі наведеного, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, просить суд позовні вимоги Львівської міської ради до ТзОВ Глобал Лоджістік Юкрейн задоволити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, в т.ч. оригіналів, суд встановив наступне.

10.04.2014 року Львівською міською радою була прийнята ухвала № 3302 «Про зміну ТзОВ «Глобал Лоджістік Юкрейн» цільового призначення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. П.Полуботка -вул. Садибній». На підставі вказаної ухвали, 29.08.2014 року між Львівською міською радою (за договором орендодавець, позивач у справі) та ТзОВ «Глобал Лоджістік Юкрейн» (відповідач у справі, орендар за договором) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 29.08.2014 року, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-2742 вчинено запис (надалі Договір оренди землі). У подальшому, 20.07.2015 року до договору оренди земельної ділянки № С-2742 були внесені зміни шляхом укладення змін до договору, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис № С-4056.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі від 29.08.2014 року № С-2742 за ТзОВ «Глобал Лоджістік Юкрейн» зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий №4610136800:04:005:0001 по вул. П.Полуботка-вул. Садибній у м. Львові. 06.11.2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано зміни до договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Договору оренди землі, орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар - ТзОВ «Глобал Лоджістік Юкрейн» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий № 4610136800:04:005:0001 на вул. П.Полуботка - вул. Садибній м. Львові, загальною площею 0,4700 га для будівництва та обслуговування житлових будинків.

Згідно із п. 5 змін до Договору оренди землі від 20.07.2015 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2214875,00 грн.

Договір оренди землі укладено на 10 (десять) років терміном до 10 квітня 2024 року (п. 8 змін до Договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 змін до Договору оренди землі від 20.07.2015 р., орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 66 446,25 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району до 30-го числа місяця наступного за звітним. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії (п. 10 змін до Договору оренди землі).

Оренда плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору оренди землі).

Пунктом 28 змін до Договору оренди землі від 20.07.2015 р. передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цього договору (п. 41 змін до Договору оренди землі від 20.07.2015 р.).

Львівська міська рада належно виконала взяті на себе відповідно до Договору оренди землі зобов`язання та передала відповідачу в оренду земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди. Вказане підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди, який підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконує умови Договору оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 285 969,82 грн. за період з 01.02.2019 р.-01.01.2022 р.

Факт наявності заборгованості у відповідача за договором оренди підтверджується довідкою Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів про наявну заборгованість відповідача у 01.02.2019 - 01.01.2022 роках, за виключенням нарахувань за березень 2020 року, яка скерована листом Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів за вих. №4-2201-268 від 11.01.2022.

Згідно вказаного розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 2019-2021 роки становить 285 969, 82 грн. та станом на дату звернення позивача до суду, не погашена.

Так, з вищевказаного розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом вбачається, що за договором оренди нараховано в якості суми орендної плати за 2019 рік 92 519,65 грн., за 2020 рік 92 519,65 грн., за 2021 рік - 100 930,52 грн., всього разом заборгованість зі сплати орендної плати за землю становить 285 969,82 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 108,53 грн. втрат від інфляції, 7 107,22 грн. 3% річних та 2 747,52 грн. пені.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору оренди землі від 29.08.2014 р. із внесеними змінами до нього від 20.07.2015 р., в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі).

Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли зобов`язання на підставі Договору оренди землі від 29.08.2014 року із змінами до договору від 20.07.2015 р.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, 288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати (за земельні ділянки), строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. При цьому відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з п. 9 змін до Договору оренди землі від 20.07.2015 р., орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 66 446,25 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району до 30-го числа місяця наступного за звітним. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії (п. 10 змін до Договору оренди землі).

Оренда плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору оренди землі).

З врахуванням наведених положень законодавства, та умов Договору оренди землі, відповідач зобов`язаний декларувати свої податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за землю, а також сплачувати орендну плату за землю щомісячно, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який проводиться оплата.

Як вказано у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як стверджує позивач і підтверджується матеріалами справи, відповідач у період з лютого 2019 року до грудня 2021 року припинив належно виконувати взяте на себе грошове зобов`язання з внесення орендної плати за користування землею, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 285 969,82 грн. за цей період згідно розрахунків, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач доказів оплати ним орендної плати за вказаний період не надав. У контексті цього, суд вважає, що відсутність певних обставин (правових підстав) можна спростувати лише доведенням наявності цих обставин (правових підстав).

За вимогами про стягнення орендної плати суд повинен перевірити: наявність договірних відносин оренди; виконання орендодавцем обов`язку з передачі орендованого майна в користування орендаря; виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати. Таким чином, з одного боку, позивач повинен довести укладення договору оренди та передачу майна в користування відповідача, а відповідач - або спростувати якусь з цих обставин, або довести факт повного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати. За наявності встановленого факту виникнення орендних відносин та передачі майна в строкове, платне користування відповідача, виконання обов`язків зі сплати орендної плати має бути доведено відповідачем через подання ним належних та допустимих доказів.

Тому суд вважає доведеним, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо проведення оплати за оренду землі в повному обсязі за вказаний вище період 2019 р., 2020 р. та 2021 рік у визначені договором оренди землі строки.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем із заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з 01.02.2019-01.01.2022 р. становить 285 969,82 грн. згідно приведених позивачем розрахунків, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 10 108,53 грн. втрат від інфляції за період лютий 2019 року-грудень 2021 року, 7 107,22 грн. 3% річних за період з 01.02.2019 р. до 31.12.2021 р. Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Розрахунки 3% річних та втрат від інфляції позивачем долучено до матеріалів справи.

Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, встановив, що такі проведені згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Щодо стягнення пені в розмірі 2 747,52 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За умовами пункту 14 Договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 747,52 грн. пені.

Відповідач проти позову не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 285 969,82 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 10 108,53 грн. втрат від інфляції, 7 107,22 грн. 3% річних, 2 747,52 грн. - пені є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і відповідно до стягнення з відповідача на користь позивача 285 969,82 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 10 108,53 грн. втрат від інфляції, 7 107,22 грн. 3% річних та 2 747,52 грн. пені.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4 589,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 58 від 16.03.2022 р.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 4 589,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч.1, ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лоджістік Юкрейн (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29, офіс 24; код ЄДРПОУ №37801046) на користь позивача: Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ №04055896) 285 969,82 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 10 108,53 грн. втрат від інфляції, 7 107,22 грн. 3% річних, 2 747,52 грн. - пені та 4 589,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.09.2022 р.

Суддя Долінська О.З.