Ухвала

від 21.09.2022 по справі 917/626/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

22.09.2022 Справа № 917/626/21

Суддя господарського суду Полтавської області Ціленко В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про заміну боржника правонаступником

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбуд", вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, 36022

до Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, вул. Центральна, 34, с. Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353

про стягнення 479 613,96 грн.

Представники сторін в судове засідання не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.06.2021 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбуд" задоволено частково та стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області 474 075,47 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 857,85 грн. 3% річних, 3 668,33 грн. пені за порушення грошових зобов`язань та 7 179,02 грн. судового збору. На виконання рішення 29.07.2021 року виданий відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернувся до суду із заявою про заміну боржника правонаступником по справі № 917/626/21, зокрема боржника - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

При ухваленні рішення судом враховано наступне.

Відповідно до рішення другої сесії восьмого скликання Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 23.12.2020 року вирішено припинити юридичну особу - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області шляхом ліквідації.

Актами приймання - передачі основних засобів від 04.01.2021 та 05.01.2021 року підтверджено передачу основних засобів від відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради.

01.0612022 року Управлінням державної казначейської служби у Великобагачанському районі прийнято від відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області заяву про закриття рахунків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на даний час ще перебуває в стадії припинення.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду, як джерело права.

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції» (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зроблено висновок, що «у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації».

За таких обставин, покладаючись на основоположні принципи права, встановивши, що Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради є правонаступником майна, прав та обов`язків Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на підставі ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, заява про заміну сторони правонаступником, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава, як стягувачем, підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про заміну боржника правонаступником у справі № 917/626/21 задовольнити.

2. Замінити боржника у справі № 917/626/21 - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 42314770) на його правонаступника - відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 40213202).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ціленко В. А.