Рішення

від 13.09.2022 по справі 921/139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/139/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж", пр-т Злуки, 37/104, м. Тернопіль, 46023

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001, в особі відокремленого структурного підрозділу Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Генерала М. Тарнавського, 7, м. Тернопіль, 46024

до відповідача 1 Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, вул. Лисенка, буд. 20 А, м. Тернопіль, 46002

відповідача 3 Державного реєстратора Білецької сільської ради Федоровича Володимира Юрійовича, вул. Мазепи, 27, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, 47707

про визнання недійсним клопотання та рішення, скасування рішення державного реєстратора

За участі представників:

позивача: Вароди П. Б.

відповідача 1: Друзюка Р. М.

відповідача 2: не прибув

відповідача 3: не прибув

третьої особи: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

01.03.2022 (згідно з відтиску поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Коледж, надалі позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, надалі відповідач 1, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, надалі відповідач 2, Державного реєстратора Білецької сільської ради Федоровича Володимира Юрійовича, надалі відповідач 3, про:

- визнання недійсним клопотання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 17 січня 2022 року № 1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22;

- визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 04 лютого 2022 року №8/12/07 Про припинення права користування земельною ділянкою;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 лютого 2022 № 63549627, прийнятого державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області не було дотримано визначених у ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вимог законодавства. Тернопільська міська рада, за відсутності визначених у ст. 31 Закону України Про оренду землі підстав та всупереч умов договору оренди землі, в односторонньому порядку припинила Договір оренди землі від 12.06.2008 за №3078, а оспорюваним рішенням державного реєстратора неправомірно припинено право ТОВ Коледж на оренду земельної ділянки.

Позовні матеріали розподілено на розгляд судді Гирилі І. М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.03.2022).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/139/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі №921/139/22 підготовче засідання на 09:00 год. 18.04.2022;залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, в особі відокремленого структурного підрозділу Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

01.04.2022 відповідач 1 подав відзив на позов б/н від 31.03.2022 (вх. № 2055), згідно з яким міська рада просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції покликається на: ст. 19 Конституції України; ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; ст. 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; затверджене постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру; затверджений наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України за №124 від 05.03.2018 Порядок підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства. Вважає, що відповідно до приписів наведених вище нормативно-правових актів вимоги клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства є обов`язковими до виконання органами, котрим таке клопотання адресоване. Не виконання такого клопотання органом, якому останнє адресоване, тягне за собою настання відповідних негативних наслідків. Стверджує, що оскаржуване позивачем рішення Тернопільською міською радою прийнято з огляду на наявність в клопотанні вимоги припинити право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021.

05.04.2022 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя в особі відокремленого структурного підрозділу Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя долучив до матеріалів справи свою позицію щодо позовних вимог за вих. № 2/19-93 від 04.04.2022 (вх. №2101). Зокрема, вказав, що позовні вимоги вважає обґрунтованими, підставними та просить суд задоволити їх в повному обсязі. Зауважив, в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/811/20 за позовом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж", про спонукання до внесення змін до Договору про взаємне зобов`язання. Предметом спору у вказаній справі було виконання сторонами умов договору про взаємне зобов`язання від 01.11.2005. За умовами вказаного правочину земельна ділянка загальною площею 1 800 кв.м, щодо якої прийнято оспорювані рішення, перебувала в постійному користуванні Технічного коледжу та була внесена останнім як вклад у сумісну діяльність. З метою врегулювання зазначеного спору, на підставі взаємних поступок, в межах своїх прав та обов`язків, сторони дійшли згоди про врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2021. За умовами вказаної мирової угоди пп. 2.2.5 п. 2.2 р. 2 Договору про взаємне зобов`язання від 01.11.2005 викладено у новій редакції, а саме:

"2.2.5 Провести ремонтні роботи в приміщеннях і корпусах ТК ТДТУ (нині - ВСП "ТФК ТНТУ") за адресою вул. Ген. М. Тарнавського, 7, що у м. Тернополі, вдосконалення матеріально - технічних умов трудової діяльності працівників, покращення основних засобів Фахового коледжу за адресою: вул. Ген. М. Тарнавського, 7, що у м. Тернополі на суму 10 (десять) мільйонів гривень, що є 7% від представленої ТОВ "Коледж" кошторисної вартості об`єкта будівництва (зведений кошторисний розрахунок у сумі 142 848 720 грн) на орендованій ним земельній ділянці за адресою: вул. Ген. М. Тарнавського, м. Тернопіль, загальною площею забудови 11 760 кв. м.

Виконання ремонтних робіт в приміщеннях і корпусах ТК ТДТУ (нині - ВСП "ТФК ТНТУ") та вдосконалення матеріально-технічних умов трудової діяльності працівників, покращення основних засобів Фахового коледжу за адресою вул. Ген.М.Тарнавського,7, що у м. Тернополі, розпочати після узгодження Сторонами в листопаді 2021 року кошторису на ці роботи, але не пізніше 01 січня 2022 року.

Об`єм виконаних ремонтних робіт в приміщеннях і корпусах ТК ТДТУ (нині - ВСП "ТФК ТНТУ") та вдосконалення матеріально-технічних умов трудової діяльності працівників, покращення основних засобів Фахового коледжу за адресою: вул. Ген. М. Тарнавського, 7, що у м. Тернополі, здійснити в чотири етапи на відповідні грошові кошти у сумах:

1) 2022 рік - 1,5 мільйона гривень;

2) 2023 рік - 2,5 мільйона гривень;

3) 2024 рік - 3 мільйона гривень;

4) 2025 рік - 3 мільйона гривень.

Всі ремонтні роботи в приміщеннях і корпусах ТК ТДТУ (нині - ВСП "ТФК ТНТУ") та вдосконалення матеріально-технічних умов трудової діяльності працівників, покращення основних засобів Фахового коледжу здійснювати згідно кошторисів, актів виконаних робіт, накладних генпідрядника ТОВ "Коледж".

Зазначив, що станом на сьогоднішній день виконання вказаної мирової угоди здійснюється поетапно. В корпусах №3-4 по вул. Тарнавського, 7а, що у м. Тернополі проведено заміну дерев`яних конструкцій вікон та дверей на металопластикові. Вважає, що припинення права користування позивача на земельну ділянку площею 1,800 га (кадастровий номер 6110100000:04:002:0021) на підставі оспорюваного клопотання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 17.01.2022 за № 1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22, рішення Тернопільської міської ради від 04.02.2022 за №8/12/07 та прийняте державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2022 за № 63549627 істотно порушує майнові права Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та унеможливить подальше виконання ухвали суду від 25.02.2021 у справі №921/811/20.

11.04.2022 на адресу суду від відповідача 3 надійшов відзив на позов б/н від 07.04.2022 (вх. № 2172), згідно з яким державний реєстратор просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та проводити розгляд справи без його участі. Зокрема, зазначив, що факт припинення речового права користування земельною ділянкою комунальної власності (оренди) міститься у рішенні сесії Тернопільської міської ради №8/12/07 від 04.02.2022 та потребував внесення відповідних змін у реєстрі прав. На думку реєстратора, враховуючи приписи ст. 141, 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у нього не було підстав сумніватися у наявності юридичного факту у рішенні Тернопільської міської ради як землерозпорядчого органу щодо земель комунальної власності, як і не було підстав для зупинення чи відмови у вчиненні відповідної реєстраційної дії.

Поряд із цим, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зауважив, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких). Враховуючи наведене, стверджує, що заявлена позивачем вимога про скасування рішення державного реєстратора не є належним способом захисту.

Окрім того, державний реєстратор вважає, що його слід виключити з числа відповідачів, оскільки спір у даній справі існує між власником і користувачем земельної ділянки.

15.04.2022 Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області через систему електронний суд подано клопотання № 9-19-0.92-951/2-22 від 15.04.2022 (вх. № 2328), згідно з яким відповідач 2 просив продовжити строк для подання відзиву на позов та відкласти підготовче засідання у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 921/139/22 на 10:30 год. 04.05.2022; задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області № 9-19-0.92-951/2-22 від 15.04.2022; продовжено Головному управлінню Держгеокадастру в Тернопільській областістрок на подання відзиву на позовну заяву до 25.04.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

27.04.2022 Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області через систему електронний суд подано відзив на позову заяву за вих. № 9-19-0.92-1005/2-22 від 25.04.2022, згідно з яким відповідач 2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції відповідач 2 посилається на приписи ст. 187, 188 ЗК України, ст. 4, п. 6 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування"; Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (із змінами); Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Положення), затверджене наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021. Зазначає, що процедуру підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства врегульовано затвердженим Міністерством аграрної політики та продовольства України за №124 від 05.03.2018 Порядком підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства (далі Порядок). Вимоги останнього поширюється на державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель спеціально уповноважених органів в частині дотримання ними встановленого порядку підготовки та внесення (вручення, надсилання) клопотань, забезпечення їх обліку та контролю за виконанням вимог, зазначених у клопотаннях, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування - в частині розгляду і виконання вимог клопотань, внесених спеціально уповноваженими органами, приведення власних рішень у відповідність до вимог чинного законодавства, вжиття згідно із законом заходів для припинення порушень земельного законодавства. Стверджує, що Серетний Тарас Ігорович обіймає посаду заступника начальника Головного управління - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління і водночас, згідно з п. 10 Положення про Головне управління, є заступником Головного державного інспектора у Тернопільській області. Відповідно, з огляду на зміст вимог п. 3 Розділу І «Загальні положення» Порядку, останній наділений правом вносити клопотання до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які визначені п. б ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Вважає, що аналіз наведених Головним управлінням положень чинного законодавства свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів. Зауважує, що об`єктом перевірки була земельна ділянка за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021, а не господарська діяльність позивача. Просить врахувати, що Держгеокадастр та його територіальні органи не відносяться до органів, визначених у ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно, особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель. Посилання позивача на зазначений Закон вважає безпідставними. Зауважує, що оспорюване клопотання стосувалось припинення порушень законодавства відносно об`єкта перевірки - земельної ділянки, оскільки підготовлене за формою згідно з додатком 1 до Порядку та внесене у відповідності до вимог Порядку та Закону. Позивачем не підтвердженого правомірності та вмотивованості своїх припущень стосовно неправомірності висновків, зроблених у клопотанні стосовно суб`єкта господарювання. Вважає, що жодне із встановлених порушень при здійсненні державного контролю, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та встановлення порядку набуття і реалізації права на земельні ділянки при використанні земельної ділянки, як об`єкта перевірки, за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021, яка розташована на території Тернопільської міської ради Тернопільської області, не спростовані позивачем. Тому твердження позивача про те, що на дату внесення Головним управлінням оспорюваного клопотання ТОВ "Коледж" не було порушено будь-яких вимог земельного законодавства, є такими, що не відповідають дійсності.

На думку Головного управління, позивачем не наведено обґрунтування щодо можливого впливу клопотання Головного управління від 17.01.2022 №1853- ДК/002/КВ/06/01/-22 на коло його прав та інтересів як суб`єкта господарювання; не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між фактом подання Головним управлінням клопотання від 17.01.2022, яке згідно Порядку вважається письмовим зверненням до Тернопільської міської ради та правами і інтересами позивача. У межах поданої позовної заяви заявлена позовна вимога про визнання недійсним клопотання Головного управління з питань дотримання вимог земельного законодавства від 17.01.2022 за №1853-ДК/002/КВ/06/01/-22, яке вичерпало свою дію фактом його розгляду, як письмового звернення пункту у контексті п. 2 Р. І «Загальні положення» Порядку. Визнання недійсним такого клопотання не породжує жодних наслідків для позивача, зважаючи на те, що припинення права користування земельною ділянкою здійснено Тернопільською міською радою.

Враховуючи наведене, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та викладені у позовній заяві доводи, котрі стосуються обґрунтування підстав для визнання недійсним клопотання, не спростовують обставин щодо недоведеності взаємозв`язку між поданням Головним управлінням клопотання на адресу Тернопільської міської ради та порушенням прав позивача.

На думку відповідача 2, системний аналіз змісту ст. 141, 143, 144 ЗК України свідчить про те, що за наявності окремих підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, що в даному випадку і було здійснено Тернопільською міською радою.

Щодо наведених Товариством у позовній заяві тверджень стосовно безпідставності припинення права користування земельною ділянкою та недодержання вимог Закону України "Про оренду землі", Управління зазначило, що відповідно до умов Договору оренди землі та приписів чинного законодавства систематична несплата встановленої договором орендної плати є підставою для його розірвання.

Наведене вище, на думку Головного управління, свідчить про те, що обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає змісту порушеного права та не забезпечує реальне поновлення прав у випадку задоволення позову. А, відповідно, позовні вимоги стосовно визнання недійсним клопотання Головного управління від 17.01.2022 за №1853-ДК/002/КВ/06/01/-22 не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

02.05.2022 Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя в особі відокремленого структурного підрозділу Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя через відділ канцелярії господарського суду подано письмові пояснення, згідно з якими третя особа не погоджується з правовою позицією відповідача 2, викладеною у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що відповідно до ч. 12 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначає, що вказаним вище Порядком передбачено механізм подання клопотань внесених спеціально уповноваженими органами в частині приведення органом місцевого самоврядування власних рішень у відповідність до вимог чинного законодавства, вжиття згідно із законом заходів для припинення порушень земельного законодавства. Зауважує, що в даному випадку клопотання вносилось заступником начальника ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області начальником Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління до Тернопільської міської ради з метою вжиття нею заходів щодо суб`єкта господарювання ТОВ "Коледж", зокрема прийняття рішення Тернопільської міської ради №8/12/07 від 04.02.2022 "Про припинення права користування земельною ділянкою".

03.05.2022 від Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області через систему електронний суд надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання за вих. № 9-19-0.92-1065/2-22 від 03.05.2022 у зв`язку із необхідністю участі представника відповідача 2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Восьмому апеляційному адміністративному суді по справі №500/5346/21.

04.05.2022 позивач надав відповідь на відзив за вих. №983-ц від 02.05.2022, згідно з якою просив суд відхилити заперечення Головного управління Держгеокадастру в Тернопільської області, які викладені у його відзиві на позов. Зокрема, зазначив, що відповідно до п. 1 р. ІІ Порядку клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства, форма якого наведена у додатку 1 до цього нього, вноситься до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства. Відповідно до п. 2 р. ІІ Порядку клопотання вносяться з питань, визначених пунктом «б» частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". В інших випадках, зазначених у п. 2 р. ІІ цього Порядку, клопотання до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вносяться протягом тридцяти днів з дня виявлення правопорушення (п. 2 р. IV Порядку).

П. 3 р. І Порядку передбачено, що від імені Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі - спеціально уповноважені органи) вносити клопотання до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування мають право Головний державний інспектор України у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та його заступники, головні державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

Звертає увагу на те, що оспорюване клопотання за №1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22 від 17.01.2022 підписане заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Тернопільській області Тарасом Серетним. Вказує, що Положенням про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженим наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 01.07.2021 № 501-к, управлінню надано право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, подавати в установленому порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи), а також зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан.

Таким чином, вважає, що вказаним Положенням не визначено, що відповідне управління, в тому числі його керівник, наділений повноваженнями звертатися із відповідним клопотанням до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Наведене, на переконання позивача, свідчить про те, що внаслідок подачі оспорюваного клопотання заступник начальника Головного управління - начальник Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Серетний Т. І. вийшов за межі своїх посадових обов`язків.

При цьому позивач просить врахувати, що на підставі наказу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за № 527 від 13.07.2021 ТОВ "Коледж" видано Містобудівні умови та обмеження №517 від 07.06.2021 для проектування об`єкта будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль. 29.12.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України позивачу видано дозвіл за реєстраційним номером ІУ013211227195 на будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль. На даний час ТОВ "Коледж" здійснюється будівництво на спірній земельній ділянці. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №299265747 від 12.02.2022 товариству належить на праві власності незавершене будівництво, будівництво комплексу житлових будинків вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами, ступенем готовності 2%, що по вул. Тернавського М. Генерала в м. Тернополі.

Враховуючи усе наведене вище, позивач стверджує, що станом на дату подання клопотання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 17.01.2022 №1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22 ним не було порушено будь-яких вимог земельного законодавства. Цільове призначення земельної ділянки внесеної до Державного земельного кадастру відповідало та відповідає цільовому призначенню земельної ділянки встановленому при її відведенні в оренду. Згідно довідки Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 08.02.2022 №2239/6/19-00-04-02/3739 станом на 08.02.2022 у ТОВ "Коледж" заборгованості по орендній платі за землю немає.

Окрім того, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 10.01.2019 у справі № 823/922/17, від 10.08.2018 у справі 818/1511/17, від 28.02.2019 у справі № 813/3201/17 та від 13.06.2019 у справі № 815/5113/17, позивач зазначає, що після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 № 104 та від 12.07.2012 № 424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Вказує, що в даному випадку перевірка здійснювалася щодо об`єкта, зокрема щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021, однак оспорюване клопотання вмотивоване висновками щодо суб`єкта - ТОВ "Коледж", зокрема щодо того, що невідповідність цільового призначення земельної ділянки, внесеної до Державного земельного кадастру, цільовому призначенню земельної ділянки, встановленому при її відведенні в оренду, вплинуло на заниження орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,800 га. Вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області не було дотримано вимог законодавства, зокрема визначених у ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки тощо.

В підготовчому засіданні 04.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, судом відкладено підготовче засідання до 16:00 год. 16.05.2022, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 04.05.2022 повноважних представників сторін та третьої особи про підготовче засідання 16.05.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою.

В підготовчому засіданні 16.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, з огляду на виконання судом завдань підготовчого провадження та закінчення строку останнього, судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/139/22 до судового розгляду по суті на 09:00 год. 08.06.2022, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні 16.05.2022 повноважних представників сторін та третьої особи про судове засідання 08.06.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою.

07.06.2022 від відповідача 2 надійшло клопотання б/н від 07.06.2022 (вх. 3572) про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із перебуванням повноважного представника у відпустці.

В судовому засіданні 08.06.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача 1, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово позивача та відповідача 1 і оголосив перерву до 09:00 год. 17.06.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 08.06.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 17.06.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 17.06.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та третьої особи, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав вступне слово третьої особи, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод продовжив строк розгляду справи по суті на 30 днів та оголосив перерву до 14:00 год. 01.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 17.06.2022 повноважних представників позивача та третьої особи про судове засідання 01.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою.

01.08.2022 на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області надійшло клопотання за вих. № 9-190.92-1882/2-22 від 01.08.2022 (вх. № 4900), згідно з яким відповідач 2 просив проводити розгляд справи № 921/139/22 без участі його повноважного представника, на підставі наявних документів та з урахування викладеної ним у відзиві на позов № 9-19-0.92-1005/2-22 від 25.04.2022 позиції.

В судовому засіданні 01.08.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, суд продовжив розгляд справи по суті, з`ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи № 921/139/22 докази та оголосив перерву до 11:30 год. 17.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 01.08.2022 повноважних представників позивача, відповідача 1 та третьої особи про судове засідання 17.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.08.2022, зважаючи на оголошену у Тернопільській області 17.08.2022 о 10:40 год. повітряну тривогу, яка тривала до 11:54 год., розгляд справи № 921/139/22 по суті призначено на 11:00 год. 14.09.2022.

В судовому засіданні 14.09.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача 1, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові докази.

Повноважний представник відповідача 1 просить суд в задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

Інші учасники справи в судове засідання 14.09.2022 не прибули, причин неприбуття не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, позиція останніх щодо позовних вимог доведена до відома суду.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень ст. 114 ГПК України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

1.11.2005 між Технічним коледжем Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя та Товариством індивідуальних забудовників "Коледж", правонаступником якого є ТзОВ "Коледж" (витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ в матеріалах справи), укладено Договір про взаємне зобов`язання, за умовами п. 1.1 якого сторони взяли взаємні зобов`язання об`єднати свої вклади та зусилля, спільно діяти, з метою вдосконалення соціально-економічної бази Коледжу та покращення матеріально-технічних умов трудової діяльності працівників Коледжу, через залучення необхідних засобів для будівництва житла та покращення основних засобів Коледжу.

За умовами вказаного правочину Коледж, зокрема, зобов`язався на виконання п. 1 Договору внести вклад у сумісну діяльність, земельну ділянку площею 1 800 квадратних метрів (адреса розташування: південно-західна частина земель місцевої ради від будівлі №7 по вулиці Тарнавського в м. Тернополі), надану йому у користування органом місцевого самоврядування.

03.12.2007 чотирнадцятої сесією п`ятого скликання Тернопільської міської ради прийнято рішення за №5/14/33 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 1,8 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками товариству індивідуальних забудовників "Коледж" за адресою вул. Генерала Тарнавського", яким:

- затверджено проект відведення земельної ділянки площею 1,8 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками товариству індивідуальних забудовників "Коледж" за адресою вул. Генерала Тарнавського;

- надано в оренду товариству індивідуальних забудовників "Коледж" терміном на п`ять років земельну ділянку площею 1,8 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками за адресою вул. Генерала Тарнавського;

- зобов`язано товариство індивідуальних забудовників "Коледж" в місячний термін оформити право користування земельною ділянкою відповідною документацією.

24.01.2008, з метою виконання вказаного вище рішення міської ради, виконано роботи по перенесенню в натуру зовнішніх меж земельної ділянки Товариства індивідуальних забудовників "Коледж" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками за адресою вул. Генерала Тарнавського, площею 1,80 га, про що складено Акт перенесення в натуру (на місцевість) зовнішніх меж земельної ділянки та про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності, затверджений начальником Управління земельних ресурсів у м. Тернополі.

07.08.2008 між Тернопільською міською радою, як Орендодавцем, з однієї сторони, та Товариством індивідуальних забудовників "Коледж", як Орендарем, з іншої сторони, укладено Договір оренди землі (далі - Договір), за умовами п. 1 якого Орендодавець, на підставі рішення міської ради від 03.12.2007 №5/14/33, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Тарнавського.

Згідно з п. 2, 4-5 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,8 га, у томі числі 1,8 га землі відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато). Земельна ділянка передається без об`єктів нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 25.03.2008 1 031 810,79 грн (57,32 грн за 1 кв. м).

Договір укладено терміном на п`ять років з 03.12.2007 по 03.12.2012. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Розмір орендної плати, порядку її внесення, зміни, відповідальність за несвоєчасну її сплату, сторони погодили у п. 9-14 Договору.

П. 15-16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови. Цільове використання землі згідно класифікатора: землі житлової забудови та комерційного використання.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 18, 20 Договору).

Відповідно до п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематичне невнесення орендної плати на протязі трьох місяців (п. 39 Договору).

П. 43 Договору визначено, що останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Факт державної реєстрації правочину засвідчено 12.06.2008, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис за №3078.

12.06.2008 згідно з Актом прийому-передачі земельна ділянка площею 1,8 га за адресою вул. Тарнавського передана в оренду ТІЗ "Коледж" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками.

10.07.2008 Договір зареєстрований у Тернопільській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040866100305.

Як стверджує позивач у позовній заяві та дані обставини не заперечувались учасниками справи під час її розгляду, дію Договору оренди земельної ділянки від 07.04.2008 продовжено до 03.12.2022 згідно Додатку до договору оренди земельної ділянки від 18.01.2012 на підставі рішення Тернопільської міської ради №5/14/33 від 03.12.2007, зі змінами відповідно до пункту 124 додатку до рішення Тернопільської міської ради №5/33/92 від 30.03.2010. Земельній ділянці, що є предметом Договору оренди від 07.04.2008 присвоєно кадастровий номер 6110100000:04:002:0021.

На підставі наказу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за №527 від 13.07.2021 ТОВ «Коледж» видано Містобудівні умови та обмеження №517 від 07.06.2021 для проектування об`єкта будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль.

29.12.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України ТОВ «Коледж» видано дозвіл на будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль, реєстраційний номер ІУ013211227195.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №299265747 від 12.02.2022 ТОВ «Коледж» належить на праві власності незавершене будівництво, будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами, ступенем готовності 2%, що по вул. Тарнавського М. Генерала в м. Тернополі.

Поряд із цим, 17.01.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на підставі пп. б ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пп. 255 п. 4, п. 51 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру направлено на адресу Тернопільської міської ради Клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства за №1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22.

Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що заступник Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Тернопільській області Тарас Серетний, у зв`язку із виявленими порушеннями, зокрема не відповідності цільового призначення земельної ділянки, внесеної до Державного земельного кадастру, цільовому призначенню земельної ділянки, встановленому при її відведенні в оренду, що вплинуло на зниження орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1, 8000 га, а також ухилення орендаря від виконання умов договору оренди земельною ділянкою, вимагає (пропонує) Тернопільській міській раді припинити право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021 відповідно до закону.

04.02.2022, за наслідками розгляду вказаного вище клопотання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільська міська рада прийняла рішення за №8/12/07 "Про припинення права користування земельної ділянкою", відповідно до якого вирішила:

1. Припинити право користування товариству з обмеженою відповідальністю «Коледж» (код ЄДРПОУ 26309870) земельною ділянкою площею 1,8000 га (кад. номер 6110100000:04:002:0021) за адресою вул. Генерала Тарнавського.

1.1 Договір оренди землі із змінами та доповненнями, укладений між Тернопільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Коледж», зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації, про що вчинено запис від 12.06.2008 за №3078 - вважати таким, що втратив чинність та припиненим.

1.2. Внести відповідні зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

2. Віднести земельну ділянку, вказану в п. 1 даного рішення, до земель не наданих у користування та не переданих у власність.

3. Дати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 1,8000 га (кадастровий номер 6110100000:04:002:0021) за адресою вул. Генерала М. Тарнавського без зміни її цільового призначення, після державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою.

3.1. Доручити виконавчому комітету Тернопільської міської ради замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, зазначеної в пункті 3 даного рішення, та подати її на затвердження.

18.02.2022 державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем прийнято рішення №63549627 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зазначеним рішенням державний реєстратор, за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої представником Тернопільської міської ради, керуючись ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, ст. 141 ЗК України, вирішив: провести державну реєстрацію припинення іншого речового права 5680089, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021.

Наведені вище обставини і слугували підставою для звернення позивача з даним позовом. Зокрема, як вже зазначалось вище, позивач просить суд:

- визнати недійсним клопотання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 17 січня 2022 року № 1853-ДК/0002/КВ/06/01/-22;

- визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 04 лютого 2022 року №8/12/07 Про припинення права користування земельною ділянкою;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 лютого 2022 № 63549627, прийнятого державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, обсяг прав та обов`язків власника та постійного користувача земельної ділянки, наслідки порушення порядку та умов використання земельної ділянки регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Гл. 15 ЗК України передбачає можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питань оренди землі, є Закон України "Про оренду землі" за №161-XIV від 06.10.1998, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон №161-XIV).

Відповідно до ст. 2 Закону №161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законодавством передбачено право ради вирішувати питання, які виникають з земельних відносин, зокрема, щодо передачі в оренду земельних ділянок, припинення права оренди тощо. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю комунальної власності в межах населеного пункту від імені відповідної територіальної громади, щодо вирішення питань, які виникають з земельних відносин, зокрема розпорядження землею територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо, є прийняття відповідного рішення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України, в редакції на дату укладення Договору).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону №161-XIV).

Ч. 1 ст. 15 Закону №161-XIV визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону №161-XIV, ст. 96, 206 ЗК України, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ст. 24 Закону №161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За приписами ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Порядок припинення права на землю регулюється главою 22 ЗК України, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення як права власності на земельну ділянку, так і права користування земельною ділянкою.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії (ст. 141 ЗК України).

Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства врегульовано ст. 144 ЗК України. Зокрема, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.

У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Ст. 31 Закону №161-XIV передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В судовому засіданні встановлено та зазначено вище, що за умовами укладеного правочину земельна ділянка загальною площею 1,8 га, що знаходиться за адресою вул. Генерала Тарнавського в м. Тернополі, передана в оренду позивачу для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови. Цільове використання землі згідно класифікатора - землі житлової забудови та комерційного використання.

На підставі наказу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради за № 527 від 13.07.2021 ТОВ "Коледж" видано Містобудівні умови та обмеження №517 від 07.06.2021 для проектування об`єкта будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль.

29.12.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України позивачу видано дозвіл за реєстраційним номером ІУ013211227195 на будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами за адресою вул. Генерала М. Тарнавського, м. Тернопіль.

На даний час ТОВ "Коледж" здійснюється будівництво на спірній земельній ділянці. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №299265747 від 12.02.2022 товариству належить на праві власності незавершене будівництво, будівництво комплексу житлових будинків вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та вбудовано-прибудованими гаражами, ступенем готовності 2%, що по вул. Тернавського М. Генерала в м. Тернополі.

Отже, надана позивачу в оренду земельна ділянка використовується за її цільовим призначенням.

Як вбачається з умов спірного договору (п. 38), сторони узгодили між собою виключно два випадки припинення договору шляхом його розірвання, а саме: за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

П. 39 Договору сторони передбачили можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку виключно у випадку систематичного не внесення орендної плати на протязі трьох місяців.

З наявної в матеріалах справи довідки Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області за №2239/6/19-00-04-02/3739 від 08.02.2022 вбачається, що ТОВ "Коледж" на підставі ст. 288 Податкового кодексу України сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Тарнавського, площею 18 000 кв.м, згідно Договору оренди, укладеного з Тернопільською міською радою №3078 від 12.06.2008. Місячна сума орендної плати за дану земельну ділянку становить 13 460,40 грн. Станом на 08.02.2022 заборгованості по орендній платі немає.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

В судовому засіданні встановлено, що сплачувана позивачем місячна сума орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі 13 460,40 грн визначена на підставі проведеної Міськрайонним управлінням у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у 2021 році нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021 та погоджена сторонами у Додатковій угоді від 19.04.2021 до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації 12.06.2008 за №3078 (належним чином засвідчені копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №1979 від 03.02.2021 та Додаткової угоди від 19.04.2021 в матеріалах справи).

За даних обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що на підставі оскаржуваного рішення Тернопільська міська рада в односторонньому порядку, за відсутності визначених чинним законодавством та укладеним договором підстав, припинила договір оренди землі від 12.06.2008 за №3078.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З аналізу вказаних положень ЦК України вбачається, що майном є, в тому числі, і майнові права (наприклад, право користування майном), а відтак, від неправомірних посягань національним законодавством охороняється право власності не лише на саму річ, як об`єкт матеріального світу, а й на майнові права, які полягають, зокрема, у володінні та користуванні даною річчю.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або держорганом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.

Разом із цим, ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та підтверджує доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Тобто, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland).

Таким чином, як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland).

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19,від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Зі змісту позовної заяви та наданих повноважним представником позивача в судових засіданнях пояснень вбачається, що метою даного позову є захист порушеного права оренди ТОВ "Коледж" на земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:04:002:0021.

В судовому засіданні встановлено та зазначено вище, що рішення Тернопільської міської ради № 8/12/07 від 04.02.2022 "Про припинення права користування земельною ділянкою", згідно з яким остання, зокрема, припинила право користування позивача земельною ділянкою площею 1,8000 га (кад. номер 6110100000:04:002:0021) за адресою вул. Генерала Тарнавського у м. Тернополі та вирішила Договір оренди землі із змінами та доповненнями, укладений між Тернопільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Коледж», зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації, про що вчинено запис від 12.06.2008 року за №3078, вважати таким, що втратив чинність та припиненим, прийняте всупереч приписів чинного законодавства та визначених Договором підстав.

Саме прийняте органом місцевого самоврядування рішення № 8/12/07 від 04.02.2022 слугувало підставою для прийняття державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем В. Ю. 18.02.2022 рішення за №63549627 про проведення державної реєстрації припинення права оренди землі ТОВ "Коледж" щодо земельної ділянки площею 1,8000 га, кадастровий номер 6110100000:04:002:0021 та внесення відповідних даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

П. 1-2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за №1952-IV від 01.07.2004, з наступними змінами, далі - Закон №1952-IV, передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Ст. 27 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Враховуючи усе наведене вище, вимоги ТОВ "Коледж" про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради за №8/12/07 від 04.02.2022 "Про припинення права користування земельною ділянкою" та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2022 № 63549627, прийняте державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем, суд визнає обґрунтованими та, відповідно, задовольняє позов в даній частині.

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 17.01.2022 року №1853- ДК/002/КВ/06/01/-22 за своєю суттю не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а лише письмовим зверненням до Тернопільської міської ради, яке вичерпало свою дію фактом його розгляду, та не породжує жодних наслідків для позивача, а відповідно не може бути предметом оскарження. Більше того, визнання недійсним чи його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами відповідача 2 про те, що обраний позивачем спосіб захисту свого права визнання недійсним клопотання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №1853/ДК/0002/КВ/06/01/-22 від 17.01.2022, не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у цих правовідносинах. Тому, в задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє.

Доводи представника Тернопільської міської ради про те, що клопотання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 17.01.2022 року №1853- ДК/002/КВ/06/01/-22 є обов`язковим до виконання спростовуються наведеним вище та не заслуговують на увагу.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, суд керується висновками Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд із цим, згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд вважає за доцільне скористатись передбаченим ч. 9 ст. 129 ГПК України правом, та, відповідно, витрати по сплаті судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покласти на Тернопільську міську раду (відповідача 1 у справі).

Керуючись ст. 4, 12, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради за №8/12/07 від 04.02.2022 "Про припинення права користування земельною ділянкою".

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2022 № 63549627, прийняте державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільської області Федоровичем Володимиром Юрійовичем.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 34334305, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж", пр-т Злуки, 37/104, м. Тернопіль, 46023, ідентифікаційний код 26309870, 4 962 грн судового збору.

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.09.2022

Суддя І.М. Гирила