Рішення

від 22.09.2022 по справі 927/274/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2022 року справа № 927/274/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-Будівельний Союз», проїзд Саперно-Слобідський, 3, м. Київ, 03039, е-mail: office@gpp.com.ua; е-mail:m.petrik@gpp.com.ua

до відповідача: Приватного підприємства «Ріко Капітал», вул. Князя Чорного, 16, м. Чернігів, 14000, адреса електронної пошти: riko_kapital@ukr.net

про стягнення 100000, 00 грн.

без виклику сторін

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-Будівельний союз» подано позов до Приватного підприємства «Ріко Капітал» про стягнення 100000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов попереднього договору №11/02-22 від 11.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/274/22 без повідомлення учасників сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на позов у встановлений строк відповідачем не надано, ухвалу про відкриття провадження у справі №927/274/22 від 30.05.2022 останнім отримано 08.07.2022, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.07.2022.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.02.2022 між Приватним підприємством «Ріко Капітал» (сторона-1 за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний союз» (сторона-2 за договором, позивач) укладено попередній договір № 11/02-22 (далі - договір), відповідно до п.1 якого, сторона-1 та сторона-2 зобов`язуються в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу транспортного засобу (основний договір) на належний стороні-1 транспортний засіб: автомобіль - Lexus LX570 WS/Sport-2019 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , рік випуску 2019, колір - чорний, показники спідометру - 19213 (далі - транспортний засіб (а.с. 11-12).

Відповідно до пунктів 2, 3 договору сторона-1 стверджує, що зазначений в п.1 транспортний- засіб належить їй на законних підставах, не проданий і не відчужений іншим способом, не знаходиться в заставі, під арештом, не переданий в оренду і не має стягнень і претензій зі сторони третіх осіб. Сторона-1 зобов`язується протягом терміну дії договору: а) не міняти умови продажу транспортного засобу, зазначеного в п.1 договору та інші умови, передбачені договором без узгодження з покупцем; б) не робити ні які дії, що впливають на вартість транспортного засобу.

Ціна відчужуваного транспортного засобу, погоджена стороною-1 і стороною-2, становить 2500000,00 грн. з урахуванням ПДВ, які сторона-2 зобов`язується сплатити стороні-1 продавцеві в момент оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу, за винятком суми авансового платежу, внесеного у вигляді завдатку за умовою п.5 даного договору. Оплата здійснюється в національній валюті на розрахунковий рахунок сторони 1 (п.4 договору).

Для гарантії виконання основного договору й підтвердження даної угоди сторона-2 сплачує стороні-1 в момент підписання даного договору грошову суму (завдаток). Сума завдатку становить 100000,00 (сто тисяч) грн. (п.5 договору).

Згідно із п. 6 договору при укладенні основного договору купівлі-продажу транспортного засобу, зазначеного в п.1 сторона- 2 зобов`язуються сплатити стороні-1 суму, що становить 2400000,00 (два мільйони чотириста тисяч) грн.

У випадку невиконання зобов`язання, зазначеного в п. 1 договору, у строк до 14.03.2022, cторона-1 зобов`язується повернути завдаток стороні-2 (п. 7 договору).

Відповідно до п. 8, 9 договору договір укладається українською мовою у двох екземплярах, по одному для кожної сторони. Договір вступає в силу із моменту його підписання сторонами і вважається виконаним під час підписання основного договору купівлі-продажу транспортного засобу, зазначеного в п. 1 договору.

Умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документа (п. 10 договору).

14.02.2022 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу транспортного засобу №11/02-22, якою сторони погодили, що загальна вартість транспортного засобу складає 117000, 00 (сто сімнадцять тисяч) доларів США за курсом Приват Банку в гривневому еквіваленті на дату оплати платежів (п.1 додаткової угоди, а.с. 13).

Згідно із п. 2 додаткової угоди оплата здійснюється наступним чином (суми в доларах США вказані в гривнях з перерахунку на 14.02.2022 та будуть перераховані за курсом на дату оплати): покупець зобов`язаний за безготівковим розрахунком перерахувати балансову вартість транспортного засобу, що складає 2500000,00 грн. наступним чином: авансовий платіж в розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн., у т.ч. ПДВ-20%, що становить 3480,00 (три тисячі чотириста вісімдесят) доларів США за курсом Приват Банку на 14.02.2022, що складає 28,74 грн. за 1 долар США від суми договору на п/р продавця протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання рахунку. Остаточний платіж 1 за безготівковим розрахунком в розмірі 2400000,00 грн., у т.ч. ПДВ-20%, що становить 83507,00 доларів США від суми договору на п/р продавця протягом місяця з дати авансового платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити готівкою продавцю остаточний платіж-2 у розмірі 30013,00 доларів США в день оплати остаточного платежу-1 нарочно (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до п.3 додаткової угоди всі інші умови договору залишаються без змін та підтверджуються сторонами.

Позивачем на виконання п.5 попереднього договору перераховано на рахунок відповідача 100000 грн. завдатку, що підтверджено платіжним дорученнями №989 від 14.02.2022 (а.с.14).

Як зазначив позивач у позовній заяві, через різке збільшення курсу долару США, що призвело до значного здорожчання предмета договору, сторони не дійшли згоди щодо ціни продажу та не уклали основний договір.

Позивач звернувся на адресу відповідача з претензією №11-05/2022-1 від 11.05.2022, у якій, посилаючись на п. 3.7 попереднього договору, та просив відповідача повернути сплачений завдаток у розмірі 100000,00 грн. на банківський рахунок позивача, протягом 1(одного) робочого дня з дати отримання вимоги ( а.с.15).

У відповіді на претензію відповідач листом №12 від 11.05.2022 повідомив позивача про те, що станом на 11.05.2022, згідно з п. 2.1 додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до попереднього договору №11/02-22 від 11.02.2022 остаточний платіж-1 за безготівковим рахунком у розмірі 2400000,00 грн. повинен бути здійснений протягом місяця з дати авансового платежу, тобто від 14.02.2022, але так і не надійшов на рахунок відповідача. Відповідач послався на п. 1 додаткової угоди №1 від 14.02.2022, відповідно до якої сторони погодили, що вартість транспортного засобу складає 117000 доларів США за курсом ПриватБанку в гривневому еквіваленті на дату оплати платежів, тобто станом на 11.05.2022 еквівалент за 1 долар США за курсом Приват Банку складає 32,18 гривні. Відповідач зазначає про те, що покупець (позивач) повинен оплатити готівкою продавцю (відповідачу) остаточний платіж -2 у розмірі 39312,00 доларів США в день оплати Остаточного платежу-1 нарочно та пропонує до кінця робочого дня 11.05.2022 внести остаточний платіж-1 у безготівковій формі на рахунок відповідача. У випадку не отримання остаточного платежу 11.05.2022, відповідач відмовляється від виконання договору без повернення гарантії виконання договору, згідно з п. 5 договору №11/02/-22 від 11.02.2022 (а.с. 16).

Позивачем на адресу відповідача надіслано повторну претензію №11-05/2022-2 від 11.05.2022, у якій позивач зазначає, що за п.7 попереднього договору №11/02-22 від 11.02.2022 у випадку невиконання зобов`язання, зазначеного в п.1 договору у строк до 14.03.2022, відповідач зобов`язується повернути позивачу завдаток. Оскільки станом на 11.05.2022 основний договір між сторонами не укладено, відповідач зобов`язаний повернути сплачений завдаток на рахунок позивача протягом одного робочого дня з дати отримання вимоги. Позивач, посилаючись на норми ст. 546, 548, 570 Цивільного кодексу України зазначає, що у зв`язку з не укладанням сторонами договору купівлі-продажу, вказана грошова сума на його думку є авансом, який підлягає поверненню (а.с.17).

Транспортний засіб відповідачем позивачеві не передавався.

Заборгованість з повернення авансового платежу склала 100000,00 грн..

Вказана грошова сума заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відзив на позовну заяву відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов попереднього договору №11/02-22 від 11.02.2022.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов попереднього договору 11/02-22 від 11.02.2022 позивач здійснив перерахування на користь відповідача грошових коштів у сумі 100000 гривень.

З огляду на зміст та умови попереднього договору №11/02-22 від 11.02.2022 зазначена сума була сплачена на виконання умов п. 5 договору, який передбачає сплату зазначених грошових коштів (завдатку) як гарантію виконання основного договору й підтвердження угоди та сплачується в момент підписання попереднього договору.

Інших платежів за попереднім договором не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі звертався з вимогою до відповідача із проханням повернути сплачений завдаток у розмірі 100000,00 грн. на банківський рахунок позивача, протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання вимоги.

Відповідач у відповіді на претензію № 12 від 11.05.2022 повідомляв позивача про умови п.1 додаткової угоди 1 від 14.02.2022, відповідно до якої вартість транспортного засобу складає 117000 доларів США за курсом ПриватБанку в гривневому еквіваленті на дату оплати платежів. Тобто, станом на 11.05.2022, еквівалент за 1 долар США за курсом ПриватБанку складає 32,18 гривні. Також відповідач зазначав про зобов`язання позивача оплатити готівкою відповідачу остаточний платіж-2 в сумі 39312,00 доларів США в день оплати остаточного платежу-1 нарочно, та пропонував до кінця робочого дня (11.05.2022) внести остаточний платіж-1 у безготівковій формі на рахунок відповідача. У випадку неотримання остаточного платежу 11.05.2022, відповідач відмовляється від виконання договору без повернення гарантії виконання договору згідно з п. 5 договору №11/02/-22 від 11.02.2022.

Основний договір сторони у справі не уклали, транспортний засіб, що повинен бути предметом основного договору, відповідачем позивачеві не передавався.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як встановлено судом, у попередньому договорі сторони не визначили у який саме термін підлягає укладенню основний договір.

Пункт 7 договору викладений таким чином, що з його змісту неможливо встановити, чи 14.03.2022 є датою укладення основного договору, чи є датою повернення завдатку у випадку відсутності факту укладення основного договору.

Додатковою угодою сторонами узгоджено дату оплати товару, проте не узгоджено дату укладання основного договору.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу сторонами не наданий, оскільки він не був укладений, проте, надана додаткова угода «До договору купівлі-продажу транспортного засобу № 11/02-22» (а.с.13).

При цьому в преамбулі додаткової угоди зазначено, що укладена вона до попереднього договору, тоді як у назві - до основного договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Основний договір сторонами не укладений, транспортний засіб не переданий відповідачем позивачеві. Також, відповідачем позивачеві не повернутий авансовий платіж.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Таким чином, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, а також у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. В разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2019 року у Справі № 910/1084/18.

Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання авансового платежу у розмірі 100 000 грн., оскільки основний договір купівлі-продажу транспортного засобу не укладений, сторонами у справі не встановлено ані вартість, ані строки і порядок його оплати, ані порядок його передання покупцеві.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2481 грн. у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 25000 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 217 від 30.01.2019, укладеного між ТОВ «Архітектурно-будівельний союз» та Адвокатським об`єднанням «Горпинченко, Петрощук і партнери», копію ордеру серія АІ №1195463, виданого адвокату Петрику Михайлу Миколайовичу 20.05.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5208 від 29.08.2012 року Петрика Михайла Миколайовича, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №1 від 19.05.2022.

Відповідно до умов п. 1.1 договору Клієнт замовляє у Юриста юридичні послуги та консультації, зобов`язується оплачувати їх, а Юрист бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та іншими документами, складеними у відповідності до нього, а також прийняти оплату.

Здійснення консультацій та надання інших юридичних послуг здійснюється Юристом за завданнями, що надаються йому Клієнтом та/або за переліком послуг, що містяться в цьому Договорі (п.1.2).

Юрист надає наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних Інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; інші послуги, і це не суперечать чинному законодавству відповідно до завдань Клієнта.

Сторони взаємно погоджують порядок виконання завдань Клієнта (п. 1.3 договору).

Результатом наданих Юристом послуг є усні й письмові консультації, складання проектів документів, договорів, представництво інтересів та інше відповідно до п, 1.2 (п. 1.4 договору).

19.05.2022 між ТОВ "Архітектурно-будівельний союз" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Горпинченко і партнери" , в особі партнера Петрика Михайла Миколайовича, укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 217 від 30.01.2019.

Відповідно до умовп.1.1 якої Клієнт замовляє, а Юрист приймає на себе зобов`язання щодо юридичного супроводу та представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Чернігівської області, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді Верховного Суду щодо стягнення з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІКО КАПІТАЛ» (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 39389343) грошових коштів за умовами Попереднього Договору № 11/02-22 від 11.02.2022 в сумі 100 000 грн. (сто тисяч) грн. 00 коп. та інших судових витрат.

За умовами п.3.1. Додаткової угоди вартість послуг за додатковою угодою становить 25000 грн.

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди оплата здійснюється після набрання рішенням законної сили, шляхом перерахунку на поточний рахунок Юриста згідно з виставленим рахунком-фактурою впродовж одного робочого дня з моменту його виставлення.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача на час розгляду справи не надходило.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Оскільки згідно умов Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 19.05.2022 визначено, що вартість послуг складає 25000 грн., сторони визначили, що вартість послуг є фіксованою, а отже є гонораром.

Заявлений до відшкодування розмір гонорару не є надмірним та завищеним.

Судом враховано те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, є визначеним (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 дійшов висновку про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи те, що додатковою угодою до договору про надання правової допомоги №1 від 19.05.2022, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару у розмірі 25000 грн., суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання адвокатом вказаних послуг у сумі 25000 грн. за надання правової допомоги.

З урахуванням викладеного вище витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 25000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі на підставі положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ріко Капітал» (вул. Князя Чорного, 16, м. Чернігів, 14000, код 39389343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-Будівельний Союз» (проїзд Саперно-Слобідський, 3, м. Київ, 03039, код 33398064) грошові кошти у сумі 100000 грн., 2481 грн судового збору та 25000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 23.09.2022

Суддя Демидова М.О.