Рішення

від 25.08.2022 по справі 390/1461/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1461/20

Провадження № 2/390/27/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Пікущій І.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Кропивницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 319-р від 23.06.2006 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_7 по 1/2 частині земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 6,46 га в порядку поділу земель ЗАСТ «Надія» на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а також визнати недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25775137 від 02.11.2015 року, № 25822027 від 03.11.2015 та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581200:02:000:3282, 3522581200:02:000:3281.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 17.08.2000 ОСОБА_8 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 118, площею 6,46 га, що розташована на території Великосеверинівської сільської ради. Після смерті ОСОБА_8 вказану земельну ділянку успадкувала ОСОБА_9 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.11.2007 року. 30.03.2015 року земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 3522581200:02:000:0118. Після укладення договору міни власником вказаної земельної ділянки стала ОСОБА_6 .

В той же час згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2002 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 успадкували право на земельну частку (пай) розміром 6,68 умовних кадастрових гектарів. На підставі розпорядження Кіровоградської РДА № 319-р від 23.06.2006 року ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , як спадкоємцям та власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) передано у власність по 1/2 частині земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 6,45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі зазначеного розпорядження в Держаному земельному кадастрі зареєстровано дві земельні ділянки: площею 4,0922 га з кадастровим номером 3522581200:02:000:3282, та площею 2,3678 га з кадастровим номером 3522581200:02:000:3281, а в Державному реєстрі прав на нерухоме майно зареєстровані права власності ОСОБА_3 і ОСОБА_7 . На даний час на публічній кадастровій мапі в межах земельної ділянки 3522581200:02:000:0118 відображаються дві земельні ділянки 3522581200:02:000:3282, 3522581200:02:000:3281. Кіровоградська РДА розпорядилась земельною ділянкою № 118 без рішення власника та здійснила її поділ та передачу іншим особам без відповідних правових підстав, тому розпорядження № 319-р від 23.06.2006 прийнято поза межами її повноважень, є незаконним і порушує права позивача.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відзивах на позові зазначили, що земельна ділянка № НОМЕР_1 передані їм зі складу невитребуваних земель, оскільки рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року спадщину після ОСОБА_8 визнано відумерлою, тому передання земельної ділянки № 118 відповідачам Великосеверинівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області здійснено в межах повноважень, наданих їй законом. Будучі власниками вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 здійснили її поділ, отримали державні акти на право приватної власності на землю, зареєстрували своє право власності на земельні ділянки 3522581200:02:000:3282, 3522581200:02:000:3281 та з 2008 року передали їх в оренду ФОП ОСОБА_10 . Крім того, відповідачі зазначають, що спадкова справа після смерті ОСОБА_8 заведена 15.11.2007 року на підставі заяви ОСОБА_11 , яка не є спадкоємцем першої черги, тому не зрозуміло, яким чином заведено спадкову справу після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Крім того, прийняття спадщини ОСОБА_11 за заповітом після смерті ОСОБА_8 підлягає сумніву, оскільки в рішенні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2006 року зазначено, що згідно Витягів зі Спадкового реєстру, виданих Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою, спадщина не приймалась, земельним ділянкам надані статуси не витребуваних. Державну реєстрацію земельної ділянки позивача відповідачі вважають протиправною, оскільки відкриття поземельної книги по земельній ділянці позивача та її державна реєстрація відбулась 2015 року, незважаючи, що з 27.09.2006 року вже була сформована та зареєстрована земельна ділянка відповідачів. Крім того, позивачем не надано доказів порушення її прав, зважаючи на перебування її земельної ділянки в оренді до 2035 року на підставі відповідного договору від 2015 року. Зважаючи на недоведеність позовних вимог відповідачі просять відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Назаренко Ю.В. позов підтримав в повному обсязі, пояснив, що у позивача на підставі договору міни виникло право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що перешкоджають позивачу в реалізації її прав користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, дане порушення прав полягає у невизначеності відомостей стосовно власника земельної ділянки, внесених до Державного реєстру прав власності та Державного земельного кадастру, оскільки на земельній ділянці позивачки зареєстровано дві земельні ділянки, яка належать відповідачам. Порушення прав позивача спричинено прийняттям Кіровоградською РДА оскаржуваного розпорядження, незважаючи на те, що РДА не була власником цієї земельної ділянки, яка вибула з державної власності з 1999 року. Рішення суду від 05.04.2006 року не має значення для розгляду даної справи, оскільки воно стосується передання відумерлої спадщини у комунальну, а не у державну власність. За відсутності рішення Великосеверинівської сільської ради щодо земельної ділянки Кіровоградська РДА не могла нею розпоряджатись. Представник позивача вважає, що використаний спосіб захисту є належним та достатнім для поновлення порушених прав позивача.

Представник відповідачів адвокат Язан Н.С. суду пояснила, що у 2002 році ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_12 успадкували право на земельну частку (пай), фактично земельна ділянка не була сформована. В наступному із земель ЗАСТ «Надія» ОСОБА_3 і ОСОБА_7 виділено земельну ділянку № НОМЕР_1 по 1/2 частині кожній з них. До передання вказаної земельної ділянки їй було надано статус не витребуваної згідно рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року про визнання спадщини відумерлої після ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник відповідача вважає, що зазначене рішення суду має значення для даної справи, оскільки встановлені в ній обставини є преюдиційними. Рішення в частині спадщини ОСОБА_8 не оскаржувалось та набрало законної сили, тому не зрозуміло, яким чином після визнання спадщини відумерлою ОСОБА_11 отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку № НОМЕР_1 та відчужила її ОСОБА_6 . Крім того, представник відповідача зауважила, що позивачем не підтверджено факту того, що її земельна ділянка сформована з 1999, оскільки згідно поземельної книги на земельну ділянку № НОМЕР_1 її відкрито у 2015 році, вже після формування та реєстрації земельних ділянок відповідачів у 2006 році, що ставить під сумнів кадастрову реєстрацію земельної ділянки позивача. Наявність технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 позивачем не доведено. Після набрання судовим рішенням законної сили земельна ділянка перейшла у державну власність, тому оскаржуване розпорядження прийнято Кіровоградською РДА в межах повноважень, встановлених законом, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Стрижак І.О. суду пояснила, що після визнання спадщини відумерлою майно переходило до державної власності. Згідно діючого на час винесення оскаржуваного розпорядження, Кіровоградська РДА мала повноваження щодо розпорядження землями державної форми власності з метою їх надання іншим громадянам.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов заперечили та підтримали позицію своїх представників.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з 2008 року він орендує земельні ділянки, що належить відповідачам. З початку оренди жодна інша особа не пред`являла претензії щодо використання зазначених земельних ділянок. Під час пролонгації договорів оренди у 2015 році, державним реєстратором виявлено невідповідність кадастрових номерів. Помилковість кадастрових номерів була виправлена. Свідок також повідомив, що він знайомий з ОСОБА_6 , яка також займається орендою земель. Декілька років тому вона в розмові з ним повідомила, що з приводу однієї земельної ділянки, якою він користується, виникли питання, які вона буде вирішувати. В наступному ОСОБА_6 до нього не зверталась. Особа ОСОБА_11 свідку не відома.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Суд установив, що згідно державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 203280, виданого 17.08.2000 року, ОСОБА_8 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,46 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Великосеверинівської сільської ради. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3531 (т.1 а.с.8).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року задоволено позов прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Великосеверинівської сільської ради. Спадщину, зокрема у виді земельної ділянки, розташованої на території Великосеверинівської сільської ради після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії КР 203280, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3531 визнано відумерлою. Згідно рішення, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина померлої, зокрема земельна ділянка, має статус не витребуваної частки (пая), що підтверджується, в тому числі, довідками виконкому Великосеверинівської сільської ради та витягами зі Спадкового реєстру (спадкових прав) від 24.03.2006 року, наданих Кіровоградською районною нотаріальною конторою. Рішення суду в частині визнання відумерлої спадщини ОСОБА_8 не скасовано, не змінено та набрало законної сили 16.04.2006 року (т.1 а.с.130).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом реєстровий номер 1-559 від 12.06.2002 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 успадкували право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ЗАСТ «Надія» на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, площею 6,68 га в умовних кадастрових гектарах. На підставі свідоцтва, реєстровий номер 1-559 від 12.06.2002 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 402586 (т.1 а.с.21, 20).

На запит суду Державним архівом Кіровоградської області надано архівний витяг, з якого вбачається, що 11.04.2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 звернулись до Великосеверинівської сільської ради з питання виконання рішення суду та надання у власність земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва в розмірі середньої частини паю із земель територіальної громади, до якої вони долучили сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 402586 (т.2 а.с.204-208).

Згідно рішення Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 23 від 25.05.2006 року «Про порушення клопотання перед Кіровоградською райдержадміністрацією» відповідно до рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 вирішено порушити перед Кіровоградською районною державною адміністрацією клопотання щодо надання у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель територіальної громади Великосеверинівської сільської ради, згідно схеми-поділу колективної власності громадянам, які мають право на земельну частку (пай), а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 1/2 земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6,46 га (т.2. а.с.205).

Згідно пункту 1 розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 319-р від 23.06.2006 року «Про передачу у власність земель ділянок та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» дванадцятьом громадянам, спадкоємцям та власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) передано у власність земельні ділянки, зокрема ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , по одній другій частині кожній, як власникам сертифіката на право на земельну частку (пай) серія РН № 402186, земельну ділянку сільськогосподарського призначення № НОМЕР_1 загальною площею 6,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.2 а.с.98-101).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки власникам земельної частки (паю) громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_3 в зв`язку з розподілом земельної частки паю № 118 на дві частини, їм присвоєні нові кадастрові номера № 657, 658. Згідно актів про передачу та прийом земельних ділянок в натурі внаслідок поділу земельної частки (паю) № 118 площею 6,46 ОСОБА_7 отримала земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 4,09 га, ОСОБА_3 отримала земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 2,37 га. Складено акт про прийняття власниками межових знаків, начальником відділу земельних ресурсів Кіровоградського району 15.08.2006 надано висновок про відповідність проведених робіт щодо складання держактів на право приватної власності на земельні ділянки (т.1 а.с.34-65).

27.09.2006 року ОСОБА_3 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії КР № 024002 на земельну ділянку площею 2,37 га, з кадастровим номером 3522581200:02:000:0657, стосовно її земельної ділянки відкрито поземельну книгу, земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі (т.1 а.с.30-32, 131, 181-188).

27.09.2006 року ОСОБА_7 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії КР № 024001 на земельну ділянку площею 4,09 га, з кадастровим номером 3522581200:02:000:0658, стосовно її земельної ділянки відкрито поземельну книгу, земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі (т.1 а.с. 27-29, 131, 189-199).

Згідно листа начальника управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області № К-325/0-299/6-15 від 30.10.2015 року внесені виправлення в кадастрові номери земельних ділянок, а саме: земельній ділянці ОСОБА_7 присвоєно кадастровий номер 3522581200:02:000:3282, земельній ділянці ОСОБА_3 присвоєно кадастровий номер 3522581200:02:000:3281 (т.1 а.с.132).

Згідно договорів оренди землі від 20.02.2008 року, від 11.10.2015 року земельні ділянки, що належать ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на підставі державних актів КР № 024002, КР № 024001 передані в оренду ФОП ОСОБА_10 . Здійснення державної реєстрації прав оренди відображена у відповідних реєстраційних справах, а також у витягах з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.25-32, 133-178, т.2 а.с.25-30, 114-170).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 11.02.2021 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 3522581200:02:000:3282 успадкувала ОСОБА_2 . Право приватної власності ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Витягу № 243987591 від 11.02.2021 (т.2 а.с.32, 33).

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 433/2007 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 вбачається, що її розпочато 15.11.2007 року Кіровоградською районною державною конторою на підставі заяви ОСОБА_11 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва. 15.11.2007 року державним нотаріусом на ім`я ОСОБА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 2-1040, стосовно спадкового майна права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,46 га № 118, що розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 203280, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 3531 (т.2 а.с.76-94).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 35765090 від 01.04.2015 року право власності ОСОБА_13 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118 зареєстровано 31.03.2015 року на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину (т.1 а.с.10).

Відповідно до договору міни від 21.04.2015 року, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Коваленко Г.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 520, ОСОБА_13 і ОСОБА_6 передали у власність один одному належні їм на праві власності земельні ділянки, що розташовані на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а саме: ОСОБА_13 земельну ділянку площею 6,4600 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0118, а ОСОБА_6 - земельну ділянку з кадастровим номером 3522581200:02:000:3182, площею 0,0100 га. Право власності на земельну ділянку ОСОБА_13 , що є предметом цього договору, підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою 15.11.2007 року за реєстровим номером 2-1040, виданого Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою 25.03.2015 року за реєстровим номером 1-87 (т.1 а.с.12-14).

Державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118 здійснено 21.04.2015 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 365520745 від 21.04.2015 (т.1 а.с.15).

Згідно поземельної книги стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3522581200020000118, книгу відкрито 30.03.2015 року. В розділі 3 книги зазначено, що власниками вказаної земельної ділянки на підставі державного акта КР 203280, реєстраційний номер 3531 були: ОСОБА_8 , відомості про державну реєстрацію її права власності відсутні, ОСОБА_13 право власності якої зареєстровано 31.03.2015 року, а також ОСОБА_6 , право власності якої зареєстровано 21.04.2015 року. Державна реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 30.03.2015 року також підтверджується витягом № НВ-3511895552020 від 23.10.2020, згідно якого технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлено 25.03.2015 Кіровоградським регіональним ДП «Центр ДЗК» (т.1 а.с.16-18, 200-216).

Відповідно до витягу № НВ-3511895552020 від 23.10.2020 до Державного земельного кадастру внесені відомості про оренду земельної ділянки 3522581200:02:000:0118 ФГ «Фортуна-2008» (т.1 а.с.16зв.).

З відповіді № 02-4/164 від 23.03.2021 директора Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» вбачається, що технічна документація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118 у вказаній установі відсутня, рекомендовано звернутись до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області (т.2 а.с.36).

Відповідно до відповіді в.о.начальника відділу у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 86/113-21 від 09.03.2021 під час проведення інвентаризації архіву, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_13 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області не виявлено (т.2 а.с.35).

Згідно відповіді в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 29-11-0.331-2871/2-21 від 23.04.2021 за інформацією № 303/413-21 від 23.04.2021, наданого відділом у Кропивницькому районі Кіровоградської області 12.07.2016 року сталась крадіжка документації із землеустрою з архіву управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі. За фактом крадіжки до ЄРДР внесені відомості за № 1201212000200008670, розпочато досудове розслідування. Під час інвентаризації архіву, технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118 не виявлено (т.2 а.с.38).

Статтями 13, 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положенням ч.1 ст.4 ЗК України передбачено, що земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

За змістом частини першої статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Зі встановлених судом фактичних обставин спір між сторонами виник з приводу земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка до 20.04.2002 належала ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на її майно, в тому числі і на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно правових позицій Верховного Суду, наданих у наступних постановах: від 19.12.2019 року по справі № 520/11429/17, від 19.12.2019 по справі № 916/1041/17, від 11.12.2019 по справі № 320/4938/17, від 26.01.2022 року по справі 522/4958/16-ц преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням, що набрало законної сили. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналіз змісту норми ч.4 ст.82 ЦПК України свідчить, що для спростування преюдиційних обставин учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази скасування судового рішення чи його зміни у відповідній частині, що стосується преюдиційних обставин.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року в частині визнання відумерлої спадщини ОСОБА_8 не скасовано та не змінено та набрало законної сили 16.04.2006 року.

Стороною позивача суду не надано достовірних, належних та допустимих доказів на спростування обставин, встановлених рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року. Представник позивача в судовому засідання зазначив, що вказане рішення не стосується предмету розгляду в даній справі, з чим суд не погоджується, оскільки вказаним судовим рішенням, зокрема вирішено питання стосовно спадкового майна ОСОБА_8 , частина якого в подальшому перейшло до інших осіб згідно розпорядження Кіровоградської РДА № 319-р від 23.06.2006 року, законність якого оспорюється позивачем.

Отже, за відсутності доказів скасування судового рішення, що має преюдиційне значення для даної справи, обставини, встановлені рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року в частині спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_8 , мають для суду преюдиційне значення, тому суд приймає без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені вищевказаним судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 24.05.2021 року по справі № 671/22/19 у випадку відкриття спадщини до 01.07.2003 року і не прийняття її спадкоємцями за законом або за заповітом впродовж шести місяців держава не мала права відмовитися від прийняття такої спадщини і вона вважалася прийнятою державою.

Зважаючи, що відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 відбулось 20.04.2002 року, за відсутності спадкоємців за заповітом і законом станом на 24.03.2006 року, згідно витягів зі Спадкового реєстру (спадкових прав) Кіровоградської районної нотаріальної контори, держава прийняла спадщину ОСОБА_8 у виді земельної ділянки, що належала останній за державним актом серії КР № 203280.

Відповідно доп.(в)ч.5ст.84ЗК України,станом начас виникненняспірних правовідносин,держава набуваєправа власностіна землюу разі прийняття спадщини.

Таким чином, після набрання законної сили 16.04.2006 року рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року земельна ділянка № НОМЕР_1 , щодо якої виник спір, перейшла у власність держави та передана Великосеверинівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області. Зазначене спростовує твердження представника позивача, що земельна ділянка № НОМЕР_1 вибула з державної власності у 1999 році, вищевказана норма земельного кодексу України передбачала можливість повернення земельної ділянки до державної форми власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1 ст.118 ЗК України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Коло повноваженьмісцевих державнихадміністрацій угалузі земельнихвідносин повноваженьщодо розпорядженнямземлями ділянокдержавної власностіпередбачалось ст.17,84,122ЗК України,де зокремазазначено,що доповноважень місцевихдержавних адміністраційу галузіземельних відносинналежить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Судом встановлено, що розпорядженням Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 319-р від 23.06.2006, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 передано з державної у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка мала статус не витребуваної частки (паю) та знаходилась на території Великосеверинівської сільської ради, після того як вказані особи звернулись до цієї сільської ради із заявами щодо приватизації землі і зазначене питання позитивно вирішено рішенням сільської ради № 23 від 25.05.2006 року.

Відповідно дост.13,ст.15Закону України«Про місцевідержавні адміністрації»№ 586-XIVвід 09.04.1999року, до відання місцевих державних адміністрацій, входить зокрема вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

Відповідні повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля передбачені ст.21 Закону № 586-XIV.

Отже, вирішення питання щодо виділення у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_3 і ОСОБА_7 прийнято компетентним органом державної влади у межах своєї компетенції, згідно діючого на той час земельного законодавства, отже відсутні правові підстави вважати недійсним розпорядження Кіровоградської РДА № 319-р від 23.06.2006 року.

Статтею 126 ЗК України, станом на день виникнення спірних правовідносин право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Суд установив, що після здійснення землеустрою та поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , переданої у власність ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , 27.09.2006 року вони отримали державні акти про право власності на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, яким присвоєні нові кадастрові номери.

Таким чином, виділення у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3522581200:02:000:3282, 3522581200:02:000:3281, що знаходяться на території Великосеверинівської сільської ради, за рахунок земельної ділянки № НОМЕР_1 , здійснено з дотриманням вимог цивільного та земельного законодавства, що діяло на той час.

Положенням, як діючого на той час законодавства, так і чинних нормативно-правових актів не передбачало та не передбачає повернення у приватну власність спадкового майна, яке визнано відумерлим та успадковано державою іншим чином ніж спростування відповідний презумпцій в належній процесуальний спосіб.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-цвизначено, що ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Обираючи спосіб захисту, позивач просить скасувати розпорядження Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 319-р від 23.06.2006 року. Проте позивачем не враховано, що оскаржуване розпорядження прийнято за результатом розгляду клопотання Великосеверинівської сільської ради, висловлене в рішенні № 23 від 25.05.2006 щодо передання земельної ділянки № 118 у власність ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , яке у свою чергу прийнято на підставі рішення суду, яким земельну ділянку № НОМЕР_1 визнано відмерлою.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Згідно ч.13ст.79-1ЗК Україниземельна ділянкаприпиняє існуванняяк об`єктцивільних прав,а їїдержавна реєстраціяскасовується вразі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до документації із землеустрою, поземельних книг, що відкриті у 2006 році на земельні ділянки 3522581200:02:000:3282, 3522581200:02:000:3281, їх фактично утворено за рахунок поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , якій у 2015 році присвоєно кадастровий номер 3522581200:02:000:0118.

Натомість поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3522581200:02:000:0118, не свідчить про її дійсне та фактичне виділення на місцевості з визначенням її меж в натурі, оскільки землевпорядна документація позивачем не надана, у відповідних державних органах вона відсутня,

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не доведено обставин, які зазначені в його обґрунтуванні, зокрема щодо порушення її прав, обраний спосіб захисту не призведе до ефективного їх поновлення.

Правовідносини,що виниклиміж сторонамикеруються нормамист.ст.13,14,58Конституції України,ст.ст.79-1,116,118,126ЗК України,ст.ст.13,15,33Закону України«Про місцевідержавні адміністрації»,

Керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 95, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до Кропивницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок,- відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 05.09.2022 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідачі: Кіровоградська районна державна адміністрація Кіровоградської області, вул.Дарвіна, 25, м.Кропивницький, поштовий індекс 25014, код ЄДРПОУ 04055067;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко

/підпис/

«Згідно з оригіналом»

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко

Дата засвідчення копії 05.09.2022 року.