Ухвала

від 18.09.2022 по справі 127/20526/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/20526/22

Провадження № 1-кс/127/8201/22

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: Гриневича B.C.,

секретар судового засідання: Щербатюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Гунька Олексія Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017020000000223 від 21.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гунько Олексій Андрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив:

- скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2017 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, власником якої є ОСОБА_1 , яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району;

- скасувати запис про обтяження №22439429, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37184675 від 20.09.2017.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42017020000000223 від 21.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2017 року, у справі №127/19031/17, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025 власником якої є ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, заборонено суб`єктам державної реєстрацію будь-яких правочинів з відчуження, надання в користування, оренди, суборенди зазначеної вище земельної ділянки.

Постановою слідчого від 02.02.2021 кримінальне провадження закрито слідчим у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, однак питання скасування арешту майна не вирішено.

На думку заявника, на даний час відпала потреба в застосуванні арешту на земельну ділянку, та оскільки слідчим та прокурором не вжито заходів щодо його скасування арешту, заявник звернувся до суду з даним клопотанням та просив скасувати арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, застосований ухвалою слідчого судді від 08.09.2017.

Адвокат Гунько О.А. в судове засідання не з`явився, однак 19.09.2022 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, у якій також зазначив, що вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор Мидвецький О.В. (процесуальний керівник) в судове засідання не з`явився, однак 19.09.2022 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що постанову слідчого щодо закриття провадження вважає законною, а тому з приводу скасування арешту майна не заперечує.

Слідчий Глушко В.П. в судове засідання не з`явився, однак надав суду для огляду матеріали кримінального провадження №42017020000000223.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження №42017020000000223 дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42017020000000223 від 21.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З матеріалів кримінальногопровадження слідує, що відомості до ЄРДР були внесенні за фактом зловживання службовим становищем службовими особоми Вороновицького психоневрологічного інтернату та Вінницької районної державної адміністрації, шляхом незаконної передачі майна інтернату на користь третіх осіб, а саме на підставі листа директора інтернату, без згоди органу управління майном Вінницької обласної ради, незаконно вилучено із постійного користування інтернату земельну ділянку площею 50 га для підсобного господарства та в подальшому розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації передано у власність для ведення особистого селянського господарства фізичним особам, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.

Як слідує із договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НМО №632701 від 18.05.2017та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №309436300 від 09.09.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2017 року, у справі №127/19031/17, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025 власником якої є ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, заборонено суб`єктам державної реєстрацію будь-яких правочинів з відчуження, надання в користування, оренди, суборенди зазначеної вище земельної ділянки.

Постановою слідчого СВ Відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Глушка В.П. від 02 лютого 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020000000223 від 21.06.2017, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

У резолютивній частині даної постанови слідчим зазначено про вчинення наступних дій, а саме:

- Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

- Копію постанови направити прокурору.

- Вказана постанову може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 303,304 КПК України слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Зі змісту вище зазначеної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчим не було прийнято рішення про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017020000000223 від 21.06.2017.

Частиною шостою статті 284 КПК України визначено, що копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Отже, положеннями статті 284 КПК України передбачено обов`язок слідчого надіслати копію постанови про закриття кримінального провадження прокурору, який наділений повноваженнями щодо скасування постанови у зв`язку з її незаконністю чи необґрунтованістю.

Як зазначив у своїй заяві прокурор Вінницької окружної прокуратури Мидвецький О.В., який являється процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні, постанову слідчого про закриття кримінального провадження №42017020000000223 він вважає законною, а тому щодо скасування арешту майна у кримінальному проваджені №42017020000000223 від 21.06.2017 не заперечує, з чого випливає, що перевірка прокурором постанови слідчого на предмет її законності та обґрунтованості завершена.

Визначаючись щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя виходить з того, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК)

Відповідно до частини першої та другої статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (КПК України).

Згідно з пунктом 18 статті 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За правилами визначеними частиною першою статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З аналізу вищенаведених норм слідує висновок про те, що слідчий суддя здійснює повноваження судового контролю, в тому числі, щодо накладення та скасування арешту майна, виключно в межах здійснення досудового розслідування, яке розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та завершується днем звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж днем ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною третьою статті 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України).

В той же час, Велика Палата Верховного суду у постанові від 30.06.2020 при розгляді справи №727/2878/19 сформувала правовий висновок наступного змісту:

- на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

- таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має правозвернутися дослідчого суддіз клопотаннямпро скасуванняарешту впорядку кримінальногосудочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, взявши до уваги постанову слідчого СВ Відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Глушка В.П. від 02 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020000000223 від 21.06.2017, яка пройшла перевірку прокурора на предмет її законності та обґрунтованості, врахувавши думку прокурора Мидвецького О.В., який не заперечував щодо скасування арешту майна, а також враховуючи те, що на даний час відпала потреба в застосуванні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, однак слідчим та прокурором не вжито заходів щодо його скасування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити частково та скасувати арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2017 року, (справа №127/19031/17), в рамках кримінального провадження №42017020000000223, внесеного до ЄРДР 21.06.2017 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району.

Що стосується вимог клопотання про скасування запису про обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то в цій частині клопотання задоволення не підлягає, оскільки скасування записів в реєстрів є наслідком виконання ухвали слідчого судді щодо скасування арешту майна, яке здійснюється відповідними, уповноваженими на те особами, в порядку та у спосіб встановлений законом. При цьому, вирішення таких питань, з урахуванням положень статті 174 КПК України, не віднесено до повноважень слідчого судді.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 98, 170, 173, 174, 309, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08вересня 2017року (справа№127/19031/17) у кримінальному провадженні №42017020000000223 від 21.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0025, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя