Ухвала

від 22.09.2022 по справі 301/2853/22

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2853/22

2-з/301/17/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2022 р. Іршаський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючогосудді Гичка О.Б.,

за участі секретаряМелай В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іршавського районного суду Закарпатської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в:

До Іршавського районного суду Закарпатської області одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на:

-виробничі споруди за реєстраційним номером 1655365521219 згідно РПВН, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,1 га, кадастровий номер 2121983000:07:001:0285, на якій розташовані вказані виробничі споруди, а також вчинення щодо цих об`єктів нерухомого майна будь-яких нотаріальних дій;

-забороною відповідачеві ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати виробничі споруди за реєстраційним номером 1655365521219 згідно РПВН, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,1 га, кадастровий номер 2121983000:07:001:0285;

-забороною органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України» Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав та вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виробничі споруди за реєстраційним номером 1655365521219 згідно РПВН, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,1 га, кадастровий номер 2121983000:07:001:0285.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини першоїст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В судове засідання сторони не викликалися.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики подано заяву про забезпечення позову. Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення грошових коштів в сумі 200000 грн. 00 коп.

Заявник стверджує, що на даний час існує гостра необхідність у забезпеченні позову у вказаний ним спосіб, оскільки у разі його не застосування буде порушено охоронювані законом права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7)передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Як встановлено судом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки № 223459483 від 10.09.2020, «виробничі споруди (нежитлові приміщення), об`єкт житлової нерухомості : ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :1655365521219», за адресою АДРЕСА_1 , тип права власності : право власності. До заяви про забезпечення позову не додано другу сторінку з даної довідки, де зазначено відомості про те, кому на праві приватної власності належать дані виробничі споруди.

Як встановлено судом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.04.2022 земельну ділянку площею 1,1 га, кадастровий номер 2121983000:07:001:0285, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2068271921219, на праві приватної власності перебуває у власності ОСОБА_2 .

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 по справі №20/3560/18 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст.6КонвенціїПрозахист правлюдиниіосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Відповідно рішення Європейський суд з прав людини від 22.02.2005 у справі «Новоселецький проти України» зазначив, що стаття 1 Протоколу № 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не додано доказів на підтвердження ринкової вартості вищевказаного нерухомого майна, а також належності виробничих споруд на праві власності ОСОБА_2 , а тому суд позбавлений можливості перевірити співрозмірність заявлених вимог позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, співмірності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відсутність доказів на підтвердження ринкової вартості нерухомого майна на які просить заявник накласти арешт, відсутність доказів, що можуть підтвердити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149153,260-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 прозабезпечення позову,у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договоромпозики -відмовитиу повномуобсязі.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана суддею 23.09.2022 року.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка