Постанова

від 16.10.2007 по справі 15/28пд (17/13пд)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/28пд (17/13пд)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 15/28пд (17/13пд)  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - не з'явився,

відповідачів  третіх осіб - не з'явилися,- Войтович М.В., Кошаков Д.В.,

розглянувши у відкритому  судовому   засіданні    касаційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Сільхозсервіс” (надалі –СВК “Сільхозсервіс”)

на рішеннявід 13.12.2005 господарського суду Луганської області

у справі№ 17/13 пд

за  позовом СВК “Сільхозсервіс”

до

(треті особи -1.ВДВС Кремінського РУЮ, м. Кремінна;2.ДП “Спецсервіс” в особі Луганської обласної філіїТОВ “Клич” та Рубіжанська ОДПІ)

провизнання  недійсними визнання  недійсними актів та результатів прилюдних торгів з примусового продажу арештованого майна СВК “Сільхозсервіс”, які відбулися 09.04.2004р.

          ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.2005 (судді: Пономаренко Є.Ю., Мінська Т.М., Яресько Б.В.) на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі  в частині  позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва від 20.04.2004 про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого державним нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Гребенюк О.В. В решті позовних вимог  відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

СВК “Сільхозсервіс” у поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове рішення  про задоволення позову, посилаючись на порушення судом ст.ст.52, 66 Закону України "Про виконавче провадження", п.п.3.6,3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.1999 №68/5 та зареєстрованого в Мінюсті 02.11.1999 за №745/4038 (надалі –Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів) та ст.ст.4, 43, 11112 Господарського процесуального кодексу України шляхом неврахування вказівок, вміщених в постанові ВГСУ від 14.06.2005. Зокрема, скаржник вважає, що ухвалою господарського суду Луганської області від 23.03.2004 встановлено факти відсутності договірних обов'язків у СВК “Сільхозсервіс” щодо сплати боргів, сума яких становить 90% суми зведеного виконавчого провадження, і ці нові обставини дають правові підстави припинити зведене виконавче провадження стосовно СВК “Сільхозсервіс”, та, як наслідок, зупинити та не проводити аукціон з продажу майна СВК “Сільхозсервіс”. Окрім того, скаржник посилається на те, що незважаючи на зупинення з 18.11.2003 року зведеного виконавчого провадження начальник ВДВС Кремінського РУЮ всупереч вимогам ч.4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" продовжувала здійснювати виконавчі дії щодо направлення матеріалів зведеного виконавчого провадження до Мінюсту України, укладення договору з ДП “Спецсервіс” про організацію та проведення аукціону з продажу майна СВК “Сільхозсервіс”. Таким чином, всі дії державних виконавців по підготовці прилюдних торгів (проведення оцінки майна боржника, повідомлення боржника про стадію та хід виконавчого провадження, а також про відновлення виконавчого провадження), законність яких є предметом спору, проводилися з порушеннями чинного законодавства та прав боржника.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності  юридичної оцінки судами попередніх інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників третіх осіб, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а оскаржуване рішення –скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткову відмову в позові суд виходив з того, що:

Ненаправлення другим відповідачем за зміненою у березні 2004р. адресою місцезнаходження позивача та відсутність вміщення такої адреси до оголошення у місцевій газеті не може бути підставою для визнання недійсними результатів торгів, враховуючи, що торги та аукціон відбулися.

Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів передбачає лише можливість присутності представника боржника на прилюдних торгах (п.3.1.7) та не передбачає його обов'язкової присутності, участі в ході торгів, на яких здійснюється примусовий продаж майна, а також не визначає наслідків неприсутності на торгах, неможливості проведення торгів або навпаки можливості скасування чи визнання недійсними їх результатів за існуючих у даній справі фактичних обставин.

Так само і не опублікування зміненого місцезнаходження юридичної особи –боржника в оголошенні при опублікованій адресі місцезнаходження майна, виставленого на продаж, не може бути підставою для визнання недійсними оспорюваних у даній справі торгів та складених при цьому документів.

Листом  від 11.03.2004 № 381 Рубіжанська ОДПІ повідомила ВДВС Кремінського РУЮ про те, що не заперечує проти реалізації майна СВК “Сільхозсервіс” за умови першочергової проплати податкового боргу в сумі 100000 грн. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не передбачає надання згоди під подібною умовою. Чинне законодавство також не передбачає можливості визнання недійсними прилюдних торгів з підстав неперерахування коштів податковому органу після проведення торгів та оформлення відповідних документів.

Неперерахування коштів після торгів, які відбулися, в рахунок погашення податкової заборгованості при здійсненні розрахунків за проведеними торгами могло б бути підставою для виникнення спору між органом державної виконавчої служби та податковим органом і не може бути підставою скасування торгів.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2005 у справі №4/278пн (за участю ВДВС Кремінського РУЮ, Рубіжанської ОДПІ та СВК “Сільхозсервіс”) встановлено, що чинним законодавством не визначений механізм взаємодії чи розмежування дій двох органів стягнення: податкової служби та виконавчої служби, при цьому норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, не поширюються на правовідносини з державною виконавчою службою у зв'язку з здійсненням нею виконавчих дій, зокрема, положення норми пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо обов'язку платників податків, активи яких перебувають в податковій заставі, узгоджувати з податковим органом операції з заставленим майном, не стосуються органів державної виконавчої служби.

В частині вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.04.2004, виданого державним нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Гребенюк О.В., провадження у справі припинено  на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України з тих мотивів, що вказане свідоцтво не є актом в розумінні ст.12 ГПК України, а нотаріус не може бути відповідачем у даній справі.

Проте, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

            Судом залишено поза увагою ті обставини, що ухвалою господарського суду Луганської області від 23.03.2004 у справі №17/10пд (а.с.89, том 3) встановлено факти неукладеності договору поставки від 01.09.2001 №2310/03П між ПП "ВКФ "Альянс-Р" і СВК “Сільхозсервіс” та обумовленої цим відсутності виникнення у його сторін будь-яких зобов'язань щодо виконання цього договору. Суд не з'ясував тих обставин, що заборгованість СВК “Сільхозсервіс” за цим договором у сумі 279184,77 грн. була предметом стягнення у справі №15/60 господарського суду Луганської області та безпідставно входила до складу загальної суми боргу (420310,17 грн.) за зведеним виконавчим провадженням, що підтверджується наявними у справі постановою ВДВС Кремінського РУЮ від 01.06.2003 про об'єднання виконавчих проваджень по наказам господарського суду Луганської області №№8/403, 15/33, 5/422, 18/148, 15/62, 15/61, 15/60, 20/128, 15/420 у зведене виконавче провадження №С2-7/02 (а.с.73, том 3), списком кредиторів СВК “Сільхозсервіс” (а.с.42, том 1) та обліковою карткою на зведене виконавче провадження (а.с.115, том 1). Стягувачем за наказом №15/60 є ПП "ВКФ "Альянс-Р", так само як і за наказами №15/63 на суму 7520,08 грн., №15/62 на суму 58126,19 грн. та №15/61 на суму 8100,59 грн. відповідно (а.с.135, 136, 138 том 1). Таким чином, не виключається наявність підстав вважати, що при загальній сумі боргу за зведеним виконавчим провадженням (420310,17 грн.), неіснуюча заборгованість СВК “Сільхозсервіс” перед ПП "ВКФ "Альянс-Р" за неукладеним договором поставки від 01.09.2001 №2310/03П становила 352931,63 грн., тобто переважну частину боргу (майже 84%).

Відповідно до ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається у розмірах та обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

З матеріалів справи вбачається існування заборгованості СВК “Сільхозсервіс” перед юридичними та фізичними особами за зведеним виконавчим провадженням в сумі 67378,54 грн.

              У відповідності зі ст.64 зазначеного вище закону відділ державної виконавчої служби вправі був звертати стягнення на нерухоме майно позивача та реалізовувати його тільки при недостатності коштів, виручених від реалізації інших оборотних коштів для задоволення вимог стягувача, оскільки об'єкти нерухомого майна віднесені законом до третьої черги майна, яке підлягає реалізації.

              Незважаючи на наявність у позивача рухомого виробничого та невиробничого майна, вартість якого дозволяла задовольнити вимоги стягувачів у повному обсязі, було передано на реалізацію другому відповідачу усе нерухоме майно позивача у складі 17 одиниць вартістю більш ніж 370000 грн. (згідно витягу від 29.10.2003 з реєстру прав власності, наданого КП "Кремінське РБТІ" –а.с.9, том 1), які згодом були реалізовані на оспорюваних прилюдних торгах на користь ТОВ "Клич".

              При наявності виконавчих документів і боргу перед стягувачами  у розмірі 67378,54 грн. було реалізовано все нерухоме майно позивача залишковою балансовою вартістю більш ніж 370000 грн., а наслідком неправомірного відчуження нерухомого майна СВК “Сільхозсервіс” на оспорюваних прилюдних торгах може стати позбавлення підприємства засобів виробництва і повне припинення його діяльності.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи ретельно перевірити доводи скаржника щодо встановлення ухвалою господарського суду Луганської області від 23.03.2004 у справі №17/10пд фактів відсутності у СВК “Сільхозсервіс” договірних зобов'язань  щодо сплати боргів, сума яких становить 90% суми зведеного виконавчого провадження.

Адже, в разі підтвердження вищенаведених обставин не виключається наявність підстав вважати, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна проведені ВДВС Кремінського районного управління юстиції з численними грубими порушеннями норм чинного законодавства, а саме ст.ст.50, 61, 64 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обсягу майна, на яке звернено стягнення, та суми стягнення, порядку черговості реалізації майна, а також порядку публічного оголошення (підготовчої процедури) та проведення торгів.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здісненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з визнанням недійсними результатів прилюдних торгів з примусового продажу арештованого майна (постанова ВСУ від 08.04.2003 у справі №13-9/116).

Відповідно до ч.7 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється.

Вказані норми повністю спростовують висновки суду про те, що Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів передбачає лише можливість формальної присутності представника боржника на прилюдних торгах (п.3.1.7) та не передбачає його обов'язкової присутності, участі в ході торгів. Адже, порушення відповідачами вимог п.п.3.6, 3.11 даного Положення шляхом неповідомлення позивача про проведення прилюдних торгів, які відбулися 09.04.2004р., унеможливило реалізацію боржником прав, передбачених ч.7 ст.61 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно з ч.1 ст.66 Закону України “Про виконавче провадження” спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

В зв'язку з цим суду при новому розгляді справи також слід надати ретельну правову оцінку посиланням позивача на порушення порядку проведення експертної оцінки арештованого нерухомого майна з врахуванням істотних розбіжностей щодо залишкової балансової вартості цього майна, визначеної згідно витягу КП "Кремінське РБТІ" від 29.10.2003 з реєстру прав власності, та початкової (стартової) вартості (261680 грн.), зазначеної в акті №1 про проведення прилюдних торгів від 09.04.2004 (а.с.21, том 1).

Разом з тим, підлягають відхиленню твердження позивача про те, що, незважаючи на зупинення з 18.11.2003 року зведеного виконавчого провадження, начальник ВДВС Кремінського РУЮ всупереч вимогам ч.4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" продовжувала здійснювати виконавчі дії щодо направлення матеріалів зведеного виконавчого провадження до Мінюсту України, укладення договору №7-4 з ДП “Спецсервіс” про організацію та проведення аукціону з продажу майна СВК “Сільхозсервіс”, оскільки вказаний договір було укладено 22.03.2004 року, тобто вже після відновлення зведеного виконавчого провадження на підставі постанови ВДВС Кремінського РУЮ від 16.03.2004 (а.с.91, том 3). Окрім того, порушені з цього приводу питання можуть бути лише предметом інших судових проваджень, а згідно імперативних вимог ч.3 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції   всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117–11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   СВК “Сільхозсервіс”  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської   області  від 13.12.2005  у справі №15/28пд (17/13пд) скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду  Луганської   області.

Головуючий, суддя                                                                                                                                   В.Овечкін

Судді:                                                                                                                                                  Є.Чернов

                                                                                                                                                             В.Цвігун