Ухвала

від 15.09.2022 по справі 947/16992/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16992/22

Провадження № 1-кс/947/8461/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000512від 25.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000512 від 25.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці та при невстановлених обставинах придбав насіння рослин конопель з метою подальшого незаконного їх посіву за власним місцем проживання. Далі, ОСОБА_5 переніс вказане насіння за місцем свого проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи намір на незаконний посів та вирощування рослин конопель, достовірно знаючи їх наркотичні властивості, діючи умисно, незаконно висіяв зазначене насіння до заздалегідь підготовлених прозорих полімерних стаканів, які помістив до кімнати (кухні), розмістивши над рослинами спеціально створену конструкцію для освітлення, а іншу частину рослин у полімерних стаканчиках та горщиках для вирощування домашніх рослин, розмістив у дворі на прибудинковій території. Після чого, ОСОБА_5 з метою доведення раніше висіяних рослин конопель до стадії дозрівання, почав доглядати за вже посіяними рослинами, виконуючи їх рихлення, прополювання, полив, та підв`язування.

У подальшому, 16.06.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено сімдесят дев`ять рослин, з яких: сімдесят рослин висаджені у полімерні стаканчики, чотири рослина висаджені у горщики та п`ять рослин висаджені безпосередньо на ґрунті прибудинкової території.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/116-22/9540-НЗПРАП від 28.06.2022 року, вищевказані рослини вилучені за місцем мешкання ОСОБА_5 є рослинами роду коноплі.

На підставівикладеного, старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за наявності достатніх підстав в порядку ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Крім того, під час проведення обшуку за місцем мешкання у останнього вилучено його особистий мобільний телефон марки «Samsung», під час огляду вказаного мобільного телефону виявлено ряд фактів, які свідчать про імовірну причетність підозрюваного ОСОБА_5 до шахрайських дій з нерухомим майном.

Зокрема, під час обміну текстовими повідомленнями у Інтернет-меседжері «What`s App» з абонентом який використовує закордонний номер телефону НОМЕР_1 (Республіка Туреччина) йдеться мова про об`єкт нерухомого майна та корупційну складову заволодіння вказаним об`єктом та щодо надходження інформації по об`єктам нерухомого майна власники якого померли. Також подібне листування наявне з абонентом «Рац лайф», який використовує абонентський номер НОМЕР_2 , з яким ОСОБА_5 обмінюється інформацією щодо квартир, зокрема у місті Києві, зокрема наявне повідомлення датоване 01.02.2022 року, наступного змісту: «Я нашел квартиру в Киеве с одинокой бабушкой без родствеников вообще. Двух комнатная на бульваре перова. Ей за 80 лет уже. Сын умер, внук наркоман умер» (текстове повідомлення абонента « ОСОБА_6 »), у відповідь ОСОБА_5 надсилає повідомлення наступного змісту: «Ок, нужно делать».

Крім того, аналізуючи листування в цілому можна зробити висновки, що до вказаної діяльності ОСОБА_5 міг залучати свого брата - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вказаних фактів, слідчим прийнято рішення про реєстрацію кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України за фактами отриманими в результаті огляду мобільного телефону ОСОБА_5 .

Натомість, встановлення усіх обставин потребує значного часового проміжку, що надасть можливість особам причетним до вчинення вказаного кримінального правопорушення різними шляхами приховати свою діяльність, а так само і продати об`єкти нерухомого майна добросовісним покупцям, що призведе до вчинення ще одного кримінального правопорушення.

У зв`язку з викладеним, на думку органу досудового розслідування на даному етапі вкрай необхідно накласти арешт на нерухоме майно право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до інформаційних довідок № №206555559, 308163479, 308164248, ОСОБА_8 має у власності наступні об`єкти нерухомого майна:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1388230480000), право власності зареєстроване 08.10.2019 року;

-квартиру за адресою:

АДРЕСА_3 (РНОНМ 1388260580000), право власності зареєстроване 08.10.2019 року;

-земельну ділянку, кадастровий номер 3222487200:04:004:5569, за адресою: АДРЕСА_4 , право власності зареєстроване 19.04.2019 року.

Слід додатково зазначити, що крім фактів та об`єктів нерухомого майна про які йдеться мова у листуванні ОСОБА_5 з невстановленими особами, перевірки потребує і правомірність набуття права власності співмешканкою ОСОБА_5 ОСОБА_8 на вищевказані об`єкти нерухомого майна, адже їх реєстрація мала місце під час здійснення останнім протиправної діяльності з нерухомим майно (згідно інформації наявної у його мобільному телефоні), що стало підставою винесення постанови про визнання зазначеного вище нерухомого майна речовим доказом в порядку ст.98 КПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України, санкція статті передбачає крім основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, ще й додаткове, а саме конфіскацію майна.

Вказані обставини на думку сторони обвинувачення свідчать про те, що на даному етапі досудового розслідування є доцільним накласти арешт на майно ОСОБА_8 , що унеможливить подальше відчуження вказаних об`єктів добросовісним набувачам.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи, що СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження щодо вчинення злочину, санкцією якого може бути призначене покарання у виді конфіскації майна та приймаючи до уваги те, що є достатні підстави вважати, що не накладення арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна в рамках даного кримінального провадження.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, проте від слідчого надійшла до суду заява, в якій він вказав, що подане клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та розглянути у його відсутність, відсутність прокурора та власника майна задля забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд клопотання провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження за №12022160000000512від 25.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

У органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, що вище вказане майно, фактично набуто кримінальним протиправним шляхом та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ч. 1 ст. 170, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею приймається до уваги той факт, що органом досудового розслідування здійснюється перевірка правомірності набуття ОСОБА_8 об`єктів нерухомого майна, перелік яких зазначено у клопотанні, адже їх реєстрація мала місце під час імовірного здійснення протиправної діяльності з нерухомим майном.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що відносно вказаних у клопотанні об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у власності ОСОБА_8 виникла необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, адже вони можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення.

Критерії розумності та співмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також можливої спеціальної конфіскації майна, беручи до уваги розумність та співмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98,131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000512від 25.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційний дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1388230480000);

-квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1388260580000);

-земельну ділянку з кадастровим номером: 3222487200:04:004:5569, за адресою: АДРЕСА_4 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1