Рішення

від 22.09.2022 по справі 945/352/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/352/21

Провадження № 2/945/230/22

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2022 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Фути О.В., прокурора Височина О.В., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Спеціалізованої кредитно-фінансової господарської організації "Миколаївський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

встановив:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (далі - прокурор) звернувся до суду із позовом з подальшим уточненням в інтересах держави в особі Спеціалізованої кредитно-фінансової господарської організації "Миколаївський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить:

- розірвати договір про надання кредиту для добудови незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 12.04.2006р. укладений між позивачем та відповідачкою;

- стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у сумі 24891,25 грн., а саме: залишок по кредиту в сумі 21167,54грн., в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 7008,42грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом, отриманим з обласного бюджету - 1685,23грн.; інфляційний борг - 331,06грн.; пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 1443,92грн.; 3% річних на боргові зобов`язання - 263,50грн.

Позов обґрунтований тим, що 12.04.2006р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про надання кредиту для добудови незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 (далі - договір). Предметом договору є надання позивачем кредиту для добудови незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в сумі 50 000 грн. 00 коп. терміном на 20 років. На виконання умов договору позивачем здійснено перерахування кредитних коштів відповідачці 18.04.2006 року;26.04.2006року та 28.04.2006року, що свідчить про виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. 22.03.2016 року ВДРАЦС Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області зареєстровано факт смерті ОСОБА_3 . Водночас відповідачка не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків у зв`язку з чим у неї по кредитному договору виникла заборгованість. З огляду на вищевикладене прокурор просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором та достроково розірвати останній.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, а також просив розглядати справу по суті за відсутності представника позивача та відповідачки.

Представник позивача в судові засідання не з`явився. Водночас до суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідачка у судові засідання не з`явилася,при цьому подала заяву про розгляд справи без її участі,стосовно позовних вимог зазначила,що визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

12.04.2006р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 ,а також ОСОБА_3 укладено договір, відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачці кредит для достройки незавершеного будівництва житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 50 000 грн. 00 коп., терміном на 20 років з виплатою 3% річних плати за користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання щодо видачі кредиту виконав, що підтверджується платіжними дорученнями №140 від 28.04.2016р. на суму 14900,00 грн. та № 122 від 26.04.2006р. на суму 22600,00грн.; та 18.04.2006року на суму 12500,00грн.

Пунктами 2.1,2.6 договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється у грошовому виразі і сплачується щомісяця відповідно до графіку погашення.

Згідно п. 4.2 договору, відповідачка прийняла на себе зобов`язання забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату відсотків за користування ним, у відповідності з п.2.1.

Згідно пункту 3.3. договору позивач має право вимагати достроково розірвати дію договору при порушенні відповідачкою умов цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору за порушення строків повернення кредиту позивачка сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 у віці 47 років (актовий запис № 51).

Відповідачка ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » реєструючи шлюб з ОСОБА_5 ,що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (актовий запис № 20)

Відповідачка у відповідності до умов договору зобов`язувалась по отриманій нею позиці сплатити позивачу платежі в погашення основного боргу, проценти нараховані у відповідності з умовами договору, сплачувати одночасно з платежами по основному боргу, а також нараховані проценти.

Водночас відповідачка не виконала взятих на себе зобов`язань за договором, у зв`язку з чим 04.06.2020,29.07.2020року,26.11.2019року позивачем на адресу відповідачки направлялися вимоги щодо погашення заборгованості, в тому числі штрафних санкцій. Проте відповіді на вимоги позивача відповідачка не надавала, а заборгованість за кредитом дотепер не погашена.

Так, згідно розрахунку позивача, у відповідачки перед позивачем наявна заборгованість за договором за період з 18.04.2018р. по 01.11.2020р., яка становить 24891,25грн., з яких: 21167,54 грн. - залишок по кредиту, в тому числі 7008,42 грн. - заборгованість по кредиту;1685,23грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом отриманим з обласного бюджету;331,06грн. - інфляційний борг; 1443,92 грн. - нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 263,50 грн. - 3% річних на боргові зобов`язання.

Відповідачкою не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості наданого позивачем.

Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини, та вимоги кредитного договору, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином вимоги прокурора до відповідачки є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачки на користь Миколаївської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Спеціалізованої кредитно-фінансової господарської організації "Миколаївський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати договір № 15 від 12.04.2006року про надання кредиту на добудову незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладений між Спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією "Миколаївській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" та ОСОБА_1 .

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженка с.Березнегувате, Березнегуватського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_3 ;зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Спеціалізованої кредитно-фінансової господарської організації "Миколаївський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" (код ЄДРПОУ 30283619; вул..Робоча,2а,оф.508 м.Миколаїв) заборгованість у сумі 24891,25грн., а саме: залишок по кредиту 21167,54, в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 7008,42; заборгованість по відсотках за користування кредитом, отриманим з обласного бюджету - 1685,23грн.; інфляційний борг - 331,06 грн.; пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 1443,92грн.; 3% річних на боргові зобов`язання - 263,50грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Березнегувате,Березнегуватського району Миколаївської області;РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі судового збору в розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський