Рішення

від 15.09.2022 по справі 260/6263/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/6263/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач Товариство з обмежено відповідальністю "Голден Фруіт" представник Бобаль Іван Іванович;

відповідач Львівська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України представник Івасечко Наталія Ярославівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Голден Фруіт" до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося з позовом Товариство з обмежено відповідальністю "Голден Фруіт" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43348711), в якому просить суд: "1. Відкрити провадження за даною позовною заявою та справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30.09.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597; 3. Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача (ТОВ "Голден Фруіт", код ЄДРПОУ 39655147) судові витрати по справі у сумі 2270 ,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року було призначено підготовче засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року було внесено виправлення в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

06 жовтня 2020 року між TOB "Голден Фруіт" (Покупець) та компанією AKAN NARENCIYE YAS SEBSE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK НAVA DEPOSU ТІСАRET SAN LTD STI (Постачальник) укладено Контракт №69 про поставку свіжих фруктів (далі по тексту - Контракт). У відповідності до Контракту, 29 вересня 2021 року, з метою митного оформлення: лимонів, врожаю 2021 року, призначених для громадського харчування у кількості 21110 кг TOB "Голден Фруіт" подало до митного органу (Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) митну декларацію № UA209140/2021/100137. Митна вартість товару зазначалась у розмірі 13864,40 доларів США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/100137 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 69 від 06 жовтня 2020 року, інвойс № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року, автотранспортна накладна від 24 вересня 2021р., митну декларацію країни відправлення 21330100 ЕХ 192438 від 24 вересня 2021 року, фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 4560165 від 24 вересня 2021 року; сертифікат про походження товару IT 0047803 від 24 вересня 2021 року. Інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами 7594121 від 29 вересня 2021 року. На вимогу митного органу, додач копо надано проформу-інвойс АКАN від 21 вересня 2021 року та платіжне доручення в іноземній валюті № 720 від 22 вересня 2021 року. Позивач вказує, що зазначені документи не містять розбіжностей, ознак підробки, відомості яких узгоджуються один з одним, однак всупереч діючим нормам митного законодавства, митниця винесла Рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року. З метою недопущення псування товару, 'ГОВ "Голден Фруіт" подало для митного оформлення митну декларацію №UА209140/2020/102886 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеною митницею методом та ціною: Продукт рослинного походження : свіжі лимони - 22165,50 доларів США. Позивач зазначає, що, для визначення митної вартості не за основним методом, митниця в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UА 100380/2021/24624 від 24 вересня 2021 року. Рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року позивач вважає протиправними, та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року митним органом прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до Львівської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA209140/2021/100137, містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: подана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 21330100ЕХ192438 від 24 вересня 2021 року містить посилання на 2 фактури. У декларації зазначено фактуру № V21243160110886018927679/1 від 24 вересня 2021 року та фактуру № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року. Таким чином, існують підстави вважати, що купівля-продаж товару супроводжувалася не лише фактурою № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року, однак фактура № V21243160110886018927679/1 до митного оформлення не подавалася; відповідно до пункту 6.1 Контракту умови оплати повинні бути передбачені у інвойсі, проте така інформація відсутня; у поданій до митного оформлення CMR від 24 вересня 2021 року у гр. З "Місце розвантаження" вказано "Україна". Однак, стаття 6 частина 1 пункт d Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну доставки. Відповідач вказує, що через відсутність детальних відомостей, що підтверджують маршрут перевезення товару, неможливо перевірити точність розрахунку вартості перевезення. Крім того, до митного оформлення не подано додаток до Контракту, який визначає ціну товару; існують свідчення наявності фактур, що супроводжували купівлю-продаж товару. Отже, у зв`язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, Львівською митницею ДФС правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи по суті та вбачається із матеріалів адміністративної справи, 06 жовтня 2020 року між TOB "Голден Фруіт" (Покупець) та компанією AKAN NARENCIYE YAS SEBSE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK НAVA DEPOSU ТІСАRET SAN LTD STI (Постачальник) укладено Контракт № 69 про поставку свіжих фруктів (далі по тексту - Контракт) (Т. 1 а.с.а.с. 22-29).

29 вересня 2021 року, з метою митного оформлення, зокрема: лимонів, врожаю 2021 року, призначених для громадського харчування у кількості 21110 кг TOB "Голден Фруіт" подало до митного органу (Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) митну декларацію № UA209140/2021/100137. Митна вартість товару зазначалась у розмірі 13864,40 доларів США (Т. 1 а.с.а.с. 19-21).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/100137 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 69 від 06 жовтня 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 19-21), інвойс № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 30), автотранспортна накладна від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 31), митну декларацію країни відправлення 21330100 ЕХ 192438 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с.а.с. 32, 33), фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 4560165 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 34); сертифікат про походження товару IT 0047803 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 35). Інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами 7594121 від 29 вересня 2021 року. На вимогу митного органу, проформу-інвойс АКАN від 21 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 37) та платіжне доручення в іноземній валюті № 720 від 22 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 38).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року (Т. 1 а.с.а.с. 15-18).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що під час розгляду документів було встановлено:

подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в статті 53 частині 3 МКУ не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; У експортній декларації країни відправлення 21330100ЕХ192438 від 24 вересня 2021 року вказано дві фактури один з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не надано; - у контракті № 69 від 06.10.2020 року п.6 Умови оплати у п.6.1 вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року № 201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків). У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків; - у CMR гр.3 Місце розвантаження вказано Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну прийняття вантажу до перевезення. Відповідач вказує, що через відсутність детальних відомостей, що підтверджують маршрут перевезення товару, неможливо перевірити точність розрахунку вартості перевезення. Декларантом на вимогу надано: платіжне доручення та рахунок проформу. У Львівській митниці наявна інформація, щодо вартості ідентичних товарів за прямим контрактом становить на рівні 1,05 дол. США за кг., що викликає сумнів в достовірності заявленої вартості даного товару. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UА 100380/2021/24624 від 24 вересня 2021 року.

Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 частини 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із статтею 53 частини 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 53 частиною 2 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 53 частини 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із статтею 54 частиною 4 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Як вже зазначалося судом, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/100137 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 69 від 06 жовтня 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 19-21), інвойс № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 30), автотранспортна накладна від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 31), митну декларацію країни відправлення 21330100 ЕХ 192438 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с.а.с. 32, 33), фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 4560165 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 34); сертифікат про походження товару IT 0047803 від 24 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 35). Інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами 7594121 від 29 вересня 2021 року. На вимогу митного органу, проформу-інвойс АКАN від 21 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 37) та платіжне доручення в іноземній валюті № 720 від 22 вересня 2021 року (Т. 1 а.с. 38).

Відповідно до статті 54 частини 1 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (стаття 54 частина 2 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 3 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 54 частиною 6 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 частина 7 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1 ) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товар} умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значений заявленої мінної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.

У справі №21-498а15 Верховний Суд України (постанова від 02.06.2015 р.) зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У відповідності до статті 55 частини 2 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.

Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до статті 57 частини 2 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 у справі № 809/1884/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15.

Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, позивачем не надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України, оскільки документи, що були подані разом з митною декларацією містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 820/1780/18 .

При цьому суд відхиляє посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що у CMR гр. місце розвантаження вказано Україна, та відсутня інформація про місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки. З цього приводу суд зазначає, що CMR від 24 вересня 2021 року складав відправник, який за умовами контракт виконав свій обов`язок та передав товар перевізнику. Разом з тим, позивачем вже з, безпосередньо, з перевізником було узгоджено місце доставки та витрати за переведення.

Статтею 58 частинами 1 та 3 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до статті 58 частин 4,5 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

До митного оформлення ТОВ "Голден Фруіт" подало інвойс № АКА2021000000502 від 24 вересня 2021 року, в якому чітко визначено характеристики товару, кількість, ціна за одиницю та умови поставки. Всі витрати на транспортування, страхування, митне очищення з країни відправлення та інші витрати включено до піни товару, оскільки це передбачено умовами поставки DAP. Даний рахунок містить всі реквізити Сторін договору, підпис та печатку Продавця. При здійсненні митного контролю, відповідачем не виявлено в ньому розбіжностей або ознак підробки (Т. 1 а.с. 30).

Також, на вимогу митного органу надано проформу-інвойс AKAN 2152 від 21 вересня 2021 року року та платіжне доручення в іноземній валюті № 120 від 22 вересня 2021 року, згідно з яких також вбачається здійснення 80 % передоплати за товар, що відповідає ціні яка замитнювалась в Туреччині та яка заявлялась TOB "Голден Фруіт" при декларуванні за МД № UA209140/2021/100137 (Т. 1 а.с.а.с. 37, 38).

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/100137 подані і необхідні документи, які з врахуванням статтею 53 МК України, підтверджують митну вартість товару.

У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.

Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UА 100380/2021/24624 від 24 вересня 2021 року.

Тому, на думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Окрім того, при оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року підлягає до задоволення повністю.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 264 частини 11 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому враховуючи, що судом рішення про коригування митної вартості № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому відповідно і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року також підлягає визнанню протиправною та відповідно скасуванню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України не відповідають критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю "Голден Фруіт" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711) про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/210023/1 від 30 вересня 2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/01597 від 30 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 15 вересня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 23 вересня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко